- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/4073/21
Провадження №11-кп/991/16/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10
прокурора ОСОБА_11
представника потерпілого -
Регіонального відділення
Фонду державного майна України
по Київській, Черкаській та
Чернігівській областях ОСОБА_12
представника потерпілого -
Державного підприємства
«Міжнародний аеропорт
«Бориспіль» ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у провадженні за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504від 18 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
УСТАНОВИЛА:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Обвинувачену ОСОБА_6 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та призначено їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Частково задоволено цивільний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про відшкодування матеріальної шкоди та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 10 996 758 (десять мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. У решті вимог відмовлено.
Не погодившись з указаним рішенням, обвинувачена ОСОБА_6, захисники ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_17 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року.
Під час розгляду зазначених апеляційних скарг 20 вересня 2024 року захисником ОСОБА_14 до суду було подано заяву про відвід прокурорів ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_11 від розгляду цієї справи. В обґрунтування своєї заяви захисник, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, стверджує про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості вказаних прокурорів, оскільки у них є реальна можливість доступу до адвокатської таємниці у цьому кримінальному провадженні.
Так, одним із захисників у справі № 991/4073/21 (кримінальне провадження № 52019000000000504) є ОСОБА_17, який одночасно є підозрюваним у кримінальному провадження № 52024000000000171 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Під час проведення обшуку у межах кримінального провадження № 52024000000000171 детективами Національного антикорупційного бюро України вилучено мобільні телефони та комп`ютерну техніку ОСОБА_17, у пам`яті якої містяться файли, документи та інші матеріали, пов`язанні із здійсненням ним захисту обвинуваченого ОСОБА_5 .
Таким чином, детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури отримали доступ до всієї інформації, яка містилась на таких мобільних пристроях, у тому числі й до адвокатської таємниці. А отже, існує реальний ризик, що усій групі прокурорів у цьому кримінальному провадженні стане відомо інформацію про стратегію та тактику сторони захисту в цій справі, а також іншу інформацію, що становить адвокатську таємницю.
Заслухавши думки обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтримали заяву про відвід, думку прокурора ОСОБА_11, який просив залишити її без розгляду, а також думки представників ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які вирішення зазначеного питання залишили на розсуд суду, перевіривши доводи вказаної заяви та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбачений ст. 77 КПК України. Так, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (ч. 1 ст. 77 КПК України). Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу.
Згідно ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює (ч. 2 ст. 81 КПК України).
На переконання колегії суддів, наведені захисником в обґрунтування поданої заяви доводи не можуть слугувати підставою для сумніву в неупередженості прокурорів у цьому кримінальному провадженні. Подана захисником заява про відвід містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності прокурорів та не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
За змістом ч. 1 ст. ст. 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Законодавцем передбачені гарантії діяльності адвоката у зв`язку з виконанням професійних обов`язків, які стосуються заборони будь-якого втручання і перешкод у здійсненні адвокатської діяльності (ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Указаний закон також визначає порядок проведення стосовно адвоката слідчих дій, які здійснюється винятково з дозволу суду, і не містить заборони на вилучення певних речей та документів для встановлення і перевірки обставин, які є предметом досудового розслідування з вірогідної причетності адвоката до вчинення кримінального правопорушення.
Здійснення прокурорами нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою адвоката у вчиненні кримінального правопорушення, який здійснює захист особи в іншому кримінальному провадженні, де ці ж прокурори підтримують державне обвинувачення, кримінальним процесуальним законом не заборонено та не вказує на їх можливу упередженість у жодному з таких кримінальних проваджень.
Слід також зауважити, що згідно встановлених колегією суддів обставин до групи прокурорів у кримінальному проваджені № 52024000000000171 від 11 квітня 2024 року за підозрою адвоката ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, входять прокурори ОСОБА_24 та ОСОБА_18, які участі в розгляді судом апеляційної інстанції апеляційних скарг сторони захисту на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року жодного разу не брали.
Стосовно ж доводів захисника щодо можливого спілкування прокурорів ОСОБА_24 та ОСОБА_18 з іншими прокурорами з приводу обставин, які стали їм відомі під час нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені № 52024000000000171 та які можуть бути використані у цьому кримінальному провадженні, слід зазначити, що за розголошення відповідних відомостей законодавством передбачена відповідальність прокурора. Крім того, з позиції захисника випливає, що жоден з прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не зможе брати учать у розгляді колегією суддів апеляційних скарг сторони захисту, оскільки всі вони потенційно можуть спілкуватися з прокурорами ОСОБА_24 та ОСОБА_18, особливо враховуючи, що ОСОБА_24 є керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Окремо слід звернути увагу на те, що з моменту вилучення детективами Національного антикорупційного бюро України в ОСОБА_17 мобільних телефонів та комп`ютерної техніки стороною обвинувачення не вчинялось будь-яких дій, які б могли свідчити про використання ними отриманої з таких пристрої інформації. Зокрема, після викладених подій прокурором у цьому кримінальному провадженні не подавалось до суду будь-яких клопотань, додаткових доказів чи пояснень, що могло б свідчити про зміну ним тактики у цій справі.
З огляду на викладене, колегія суддів переконана, що наведені захисником у заяві про відвід обставини не свідчать про упередженість прокурорів у цьому кримінальному провадженні. Колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 77 КПК України, для відводу прокурорів, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 77, 80, 81 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву захисника ОСОБА_14 про відвід прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у провадженні за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3