- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/9167/24
Провадження 1-кп/991/103/24
У Х В А Л А
іменем України
27 вересня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживаюча за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.
1.1.Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді зменшення розміру застави.
1.2.Клопотання вмотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі №991/10280/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 100 000 000 гривень, яка 24.11.2023 внесена ОСОБА_16 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.
1.3.Станом на 26.09.2024 стосовно ОСОБА_4 продовжує діяти запобіжний захід у розмірі 100 000 000 гривень.
1.4.Захисник зазначив, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який встановлений в ухвалі від 24.11.2023 у справі № 991/10280/23, не може ґрунтуватися виключно на тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному/обвинуваченому.
1.5.Захисник вказав, що при визначенні розміру застави врахований дохід ОСОБА_4 з 1998 року, що є несправедливим, оскільки не враховані витрати обвинуваченого та арешт на значну частину майна, відомості щодо якого на момент вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу були відсутні. Крім того, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду спростувала твердження про належність ОСОБА_4 корпоративних прав і майна ряду компаній.
1.6. ОСОБА_4 протягом досудового розслідування належним чином виконував покладені на нього обов`язки.
1.7.Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення станом на дату подання цього клопотання перестав існувати, оскільки наразі обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні перебуває у провадженні суду.
1.8.Ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного станом на 26.09.2024 є мінімальним, оскільки протягом досудового розслідування ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, спрямованих на такий вплив.
1.9.Ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення станом на дату подання цього клопотання також відсутні. Так, протягом досудового розслідування кваліфікація дій обвинуваченого за частиною 4 статті 369 КК України залишається незмінною, інших дій ОСОБА_4 не інкримінується. Сторона обвинувачення не встановила реальних зв`язків із представниками судової влади, що нівелює можливість будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
1.10.Сторона захисту вважає, що застосований розмір застави є необґрунтованим, непомірним і покладає на ОСОБА_4 надмірний тягар. З огляду на відсутність на даний час більшості ризиків, які існували на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, є достатнім для досягнення мети запобіжного заходу.
1.11.Таким чином, захисник просить змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_4, шляхом зменшення розміру застави з 100 000 000 гривень до 242 240 гривень.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Захисник ОСОБА_8 клопотання підтримав, просив задовольнити. Додатково зазначив, що сторона захисту скористалась правом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 24.11.2023 у справі № 991/10280/23, за результатом чого Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила вказану ухвалу без змін. Нові обставини, які обумовлюють зміну запобіжного заходу, пов`язані зі зміною стадій кримінального провадження, що свідчить про зменшення ризиків із моменту прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.
2.2.Захисник ОСОБА_7 клопотання підтримала і просила його задовольнити. Зазначила, що ризики, які встановлені на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу в ухвалі слідчого судді від 24.11.2023, наразі взагалі відсутні. Крім того, ухвалою слідчого судді від 10.09.2024 зменшено ряд обов`язків, що свідчить і про зменшення ризиків.
2.3.Захисник ОСОБА_9 клопотання підтримав і просив його задовольнити. Вказав, що судове рішення не повинно базуватися на припущеннях в контексті можливого впливу на свідків. Твердження прокурора про невідворотність кримінальної відповідальності порушує презумпцію невинуватості. Зазначив про неможливість використання відомостей з іншого кримінального провадження для обґрунтування ризиків у цьому провадженні.
2.4.Захисник ОСОБА_10 клопотання підтримав і просив його задовольнити.
2.5.Захисник ОСОБА_11 клопотання підтримав частково в частині пропорційного зменшення розміру застави до наявних ризиків.
2.6.Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, ОСОБА_15 клопотання підтримав і просив його задовольнити. Зазначив, що сторона обвинувачення висловлює лише припущення без наявності належної доказової бази, оскільки кожен ризик повинен бути доведеним.
2.7.Прокурор ОСОБА_3 заперечила проти задоволення клопотання і просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що 19.06.2024 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу і зменшив розмір застави до 90 000 000 гривень. У подальшому сторона обвинувачення оскаржила вказану ухвалу, за результатами чого Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, тим самим повернувши початковий розмір застави. Мотиви захисту зводяться виключно до незгоди із постановленим рішенням слідчого судді і результатами його перегляду. Дійсно, з плином часу ризики змінюються, що зумовлюється і зміною стадії провадження. Однак, останній раз строк дії обов`язків продовжувався слідчим суддею 10.09.2024, тобто за декілька днів до направлення обвинувального акту до суду. З урахуванням цього пройшов досить нетривалий час. В органу досудового розслідування наявна інформація про спробу з боку ОСОБА_4 вирішити питання у цьому кримінальному провадженні в межах інших кримінальних проваджень. Крім того, усвідомлення невідворотності кримінальної відповідальності у зв`язку із направленням обвинувального акту до суду свідчить про посилення встановлених ризиків, що обумовлює незмінність визначеного розміру застави.
2.8.Інші учасники не висловили думки стосовно клопотання.
3.Заслухавши учасників, дослідивши клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі № 991/10280/23 клопотання детектива Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17, погоджене прокурором САП ОСОБА_3, задоволено частково. Вказаною ухвалою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.01.2024 з альтернативою внесення застави у розмірі 100 000 000 гривень. Зі змісту ухвали вбачається встановлення ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; впливу на свідків та інших підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.2.На депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду 24.11.2023 внесено кошти в сумі 100 000 000 гривень у якості застави за Копистиру СМ.
3.3.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 у справі № 991/4953/24 клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 задоволено частково. Вказаною ухвалою змінено розмір застави до 90 000 000 гривень (т. 3 а.с. 211-213). Слідчий суддя, зменшуючи розмір застави, встановив, що на момент розгляду цього клопотання припинили існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3.4.У подальшому ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.07.2024 у справі № 991/4953/24 скасовано ухвалу слідчого судді від 19.06.2024 та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Нож ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу (т. 3 а.с. 214-216). Колегія суддів зазначила, що слідчим суддею не зазначено, як відкриття стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування пов`язане зі зменшенням ризиків досудового розслідування. Навпаки, надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування може обумовлювати підвищення ризиків впливу на свідків і переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
3.5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.09.2024 у справі № 991/8413/24 задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків. Вказаною ухвалою продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 10.11.2024 включно.
3.6.На підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.7.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України. Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.8.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України визначений невичерпний перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
3.9.Разом із тим, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявник не може ставити під сумнів висновки, покладені в основу рішень слідчого судді про застосування або попередню зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну взятих до уваги обставин, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. У зв`язку з цим, реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом і покладеними обов`язками. Суд не переглядає рішення про застосування або попередню зміну запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв`язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
3.10.Доводи сторони захисту в обґрунтування зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу зводяться до такого:
-відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-відсутність ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних;
-відсутність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
-відсутність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження;
-відсутність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення;
-відсутність доходів, які встановлені ухвалою слідчого судді від 24.11.2023 при застосуванні запобіжного заходу, накладений арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 та відсутність доходу від ряду компаній, що підтверджено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.02.2024 у справі №991/10290/23.
3.11.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.12.На думку Суду ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України. Санкція частини 4 статті 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому частина 4 статті 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Суд також враховує, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
3.13.Суд також зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків. Адже наразі провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та відомі всі свідки у кримінальному провадженні та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Відтак ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.14.Разом із тим, з огляду на те, що досудове розслідування закінчилось і справа перебуває на розгляді в суді, Суд погоджується із позицією сторони захисту про відсутність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Адже відповідно до статті 290 КПК України прокурор або слідчий повідомляють підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта. За таких обставин направлення кримінального провадження до суду для проведення судового провадження очевидно свідчить про те, що отримана доказова база є повністю сформованою. При цьому після закінчення досудового розслідування всі зібрані докази перебувають в розпорядженні слідчого та/або прокурора, а після представлення - в суді, отже дії підозрюваного, обвинуваченого не можуть вплинути на їх доказову сутність. Суд зазначає, що в окремих випадках ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, може продовжувати своє існування і після направлення обвинувального акта для судового розгляду. Однак, в світлі обставин цієї справи Суд констатує його відсутність.
3.15.Припинення ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, обумовлює можливість зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, однак вочевидь не в тому розмірі, про який зазначає захисник.
3.16.У відповідності до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
3.17.Суд досліджує доводи захисту про вплив застосованого розміру застави на майновий стан обвинуваченого в тій мірі, яка може обумовити зміну запобіжного заходу і зменшення раніше визначеного розміру застави. Основні доводи захисту в цій частині зводяться до відсутності доходів, врахованих при застосуванні запобіжного заходу, накладений арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 та в цілому непомірність для нього розміру застави. Однак відповідно до змісту ухвал слідчих суддів від 19.06.2024 у справі №991/4953/24 та від 09.08.2024 у справі №991/6469/24 заставодавцем є ОСОБА_16 (т.3 а.с.211-213, 219-223), який вніс суму застави у повному обсязі на наступний день після визначення її розміру. На думку Суду, факт внесення застави іншою особою (заставодавцем) одразу після визначення її розміру нівелює право обвинуваченого стверджувати про непомірність розміру застави, в тому числі посилаючись на відсутність грошових коштів і майна. З урахуванням того, що застава за обвинуваченого внесена іншою особою, на її розмір в подальшому не можуть впливати доходи та витрати ОСОБА_4, а також арешт на рухоме і нерухоме майно, яке йому належить.
4.Враховуючи викладене, актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. В світлі обставин цієї справи не вбачається можливість забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого запропонованим захисником розміром застави - 242 240 гривень. На думку Суду, пропорційним до наявних ризиків є зменшення застави до 29 723 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 001 244 гривень. Такий розмір застави відповідає фактичним обставинам, які змінились з моменту застосування запобіжного заходу та мають значення при зміні запобіжного заходу. Такий розмір не є непомірним для обвинуваченого, адже як встановлено Судом застава у значно більшому розмірі внесена за нього іншою особою десять місяців тому. З іншого боку, саме такий розмір здатен виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 в подальшому.
5.З огляду на зміну запобіжного заходу Суд вбачає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, які є релевантними наявним ризикам кримінального провадження, а саме:
-прибувати до суду за кожним викликом;
-не відлучатися за межі України без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також з особами, які є свідками в цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті. Заборона спілкуватися зі свідками як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. Суд не ідентифікує осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, однак обвинувачений обізнаний з усіма матеріалами досудового розслідування, в тому числі з показаннями осіб, які допитані як свідки, і від спілкування з якими з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, він має утриматися.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 331, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
2.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2023 у справі №991/10280/23 до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у виді застави, зменшивши її розмір до 29 723 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 001 244 гривень 00 копійок.
3.Покласти на ОСОБА_4 обов`язки:
-прибувати до суду за кожним викликом;
-не відлучатися за межі України без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_21, а також з особами, які є свідками в цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1