- Головуючий суддя (ВАКС): Крук Є.В.
Справа № 991/7319/21
Провадження № 1-кп/991/57/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 жовтня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000235 від 11.07.2016, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
В С Т А Н О В И В:
01 жовтня 2024 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 усно заявив відвід про відвід складу суду. На запитання головуючого судді, кому саме він заявляє відвід, обвинувачений зазначив, що заявляє відвід двом суддям з трьох через очевидний конфлікт інтересів. На уточнююче запитання головуючого щодо прізвищ суддів, обвинувачений будь-яких прізвищ не назвав та додав, що потім обґрунтує відвід в письмовому вигляді.
Захисник ОСОБА_8 підтримав думку свого підзахисного ОСОБА_6 .
Обвинувачена ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_9 пояснили, що не зрозуміли, що відбувається, тому не можуть висловити свою позицію з приводу відводу.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід внаслідок відсутності підстав для відводу, зазначених у статті 75 КПК України, тому така заява не може бути задоволена.
Розглядаючи заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000235 від 11.07.2016, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
27.08.2024 суд у цій справі за клопотанням сторони захисту та обвинувачених, перебуваючи в судових дебатах, повернувся до з`ясування обставин і перевірки їх доказами, дослідив додаткові докази сторони захисту, після чого стороною обвинувачення були подані додаткові докази, які також були досліджені судом, та перейшов до з`ясування наявності доповнень. Обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про надання додаткових документів, але суду їх не надав.
При цьому перед заявленням відводу протягом судового засідання 01.10.2024 обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово порушував встановлений судом порядок поведінки в судовому засіданні, про що головуючий неодноразово робив йому зауваження (чотири зауваження, в тому числі щодо виступів в судовому засіданні без дозволу головуючого та за агресивне поводження обвинуваченого), а такі зауваження заносились до журналу судових засідань.
Після цього обвинуваченим ОСОБА_6 був заявлений цей відвід.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК України, й, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Також у пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
В заяві про відвід не наведено не тільки будь-яких підстав, які б свідчили про упередженість суддів, а взагалі будь-яких підстав відводу. Більше того, обвинувачений навіть не зазначив прізвищ двох з трьох суддів, яким він заявляє відвід.
Заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного відводу, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 своєю усною заявою про відвід не навів будь-яких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості суддів; заява є зловживанням права на відвід, подана з метою затягування розгляду справи.
З урахуванням викладеного, в задоволенні заяви належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 75, 81, 314, 315, 372, 375, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6, про відвід - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3