9 січня 2025 року ВАКС визнав винними ексголову правління ПрАТ ХК «Енергомережа» Дмитра Крючкова та колишню виконувачку обов'язків голови правління «Черкасиобленерго» Світлану Кузьмінську у заволодінні понад 1,5 млрд грн компаній «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго».

Дмитро Крючков — колишній нардеп та ексголова правління ПрАТ ХК «Енергомережа». Ця справа була однією з перших після початку роботи НАБУ у 2015 році. Слідство вважає, що у 2015-2016 роках службові особи «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго» незаконно підписали з компанією Крючкова договори про переведення боргу. Фігуранти, зокрема, організували схему, за якою споживачі сплачували не своїм обленерго, а напряму ХК «Енергомережа». Приватна компанія мала передавати гроші обленерго, але цього не сталося. Таким чином напівдержавні обленерго зазнали 1,5 млрд грн збитків.

За версією слідства, у справі також могли фігурувати ексдиректор з енергозбуту «Запоріжжяобленерго» Ігор Корніленков, колишня виконувачка обов'язків голови правління «Черкасиобленерго» та співмешканка Крючкова Світлана Кузьмінська, а також експерший заступник голови правління «Черкасиобленерго» Олексій Беспалов.

ЗМІ пов’язують Крючкова з братами Суркісами, Дмитром Фірташем, ексголовою АП Борисом Ложкіним та бізнес-партнером Петра Порошенка Ігорем Кононенком — мовляв, Крючков організував схеми не самостійно, а лише виконував вказівки Суркісів, яким на момент подій належали частки в обленерго. Проте офіційно вони у справі ніяк не фігурують.  

Журналісти «Схем» у розслідуванні повідомили деталі злочинних схем. В епізоді з «Запоріжжяобленерго» підприємство Фірташа «Азот» напряму розрахувалося за електроенергію з фірмою Крючкова — таким чином бюджет втратив 300 млн грн. Таким же чином вдалося заволодіти ще 500 млн грн, які ХК «Енергомережі» перерахували Запорізький завод феросплавів, Запорізький титаномагнієвий комбінат та Дніпроспецсталь. Також журналісти повідомили, що на «Запоріжжяобленерго» було зірвано спробу змінити підконтрольне Крючкову керівництво. Схожа історія нібито сталася в «Харківобленерго», яке надало фінансову допомогу компаніям, підконтрольним Крючкову, а назад її не отримало.

Уже під час розгляду справи в суді склад обвинувачених змінився. Щодо Ігоря Корніленкова у грудні 2021 року справу було закрито у зв’язку з його смертю. А щодо Олексія Беспалова провадження зупинено у зв’язку з його вступом до лав ЗСУ в перший день повномасштабного вторгнення.

Дмитру Крючкову та Світлані Кузьмінській інкримінують ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

У січні 2025 року ВАКС визнав винними Крючкова та Кузьмінську.

Дмитра Крючкова, ексголову правління ПрАТ «ХК «Енергомережа», визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Йому було призначено загальне покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати у юридичних особах публічного права посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна.

Разом з тим суд визнав невинуватим та виправдав Крючкова у зв’язку з недоведеністю вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в організації вчинення службовою особою зловживання службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» у вигляді недоотриманих доходів на загальну суму 228 млн грн.

Світлану Кузьмінську, колишню виконувачку обов’язків голови правління ПАТ «Черкасиобленерго», визнано винуватою за ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України. Йдеться про вчинення фінансових операцій та інших правочинів з майном, одержаним злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме про грошові кошти на суму 51 млн грн.

Суд призначив Кузьмінській покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати у юридичних особах публічного права посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки, з конфіскацією половини належної їй на праві власності майна.

Водночас суд визнав невинуватою та виправдав Кузьмінську за аналогічною підставою, як і Крючкова — у зв’язку з недоведеністю вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» у вигляді недоотриманих доходів на суму 91 млн грн.

Суд застосував спеціальну конфіскацію на суму 458 млн грн та частково задовольнив позовні заяви щодо заподіяних збитків.

За цивільними позовами Одеської ТЕЦ та «Запоріжжяобленерго» Дмитро Крючков повинен буде сплатити 49 млн грн. Також Крючков та Кузьмінська повинні будуть разом сплатити 14 млн грн за цивільним позовом «Черкасиобленерго».

Сторона захисту Крючкова та Кузьмінської не погодилися з вироком суду першої інстанції та подала апеляційні скарги до АП ВАКС. З лютого 2025 року апеляційне оскарження триває.

У 2016 році Крючкова оголосили в розшук, а у 2019-му — екстрадували до України з Німеччини, після чого його взяли під варту з правом внесення застави у розмірі 7 млн грн. У 2021 році Крючков з'явився напідпитку на засідання по іншій справі у ВАКС. У лютому 2024 року як багатодітний батько Крючков виїхав за межі України і більше не повертався. Наразі він проживає у Швейцарії та Франції.

Крім того, раніше ВАКС засудив Крючкова у справі про заволодіння коштами ПАТ «Запоріжжяобленерго».