- Головуючий суддя (ВАКС): Строгий І.Л.
Справа № 991/9166/24
Провадження № 1-кс/991/9212/24
У Х В А Л А
01 жовтня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представників власника майна - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
детектива - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло зазначене вище клопотання.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.08.2024 у справі № 991/7202/24 було задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 (далі - кп № 52021000000000296) та накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro MAX, IMEI НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, з метою забезпечення збереження речових доказів.
3.Адвокат ОСОБА_4 покликався на те, що підставою для накладення арешту на мобільний телефон є відповідність його ознакам речового доказу. Таких висновків слідчий суддя дійшов у зв`язку з необхідністю органу досудового розслідування перевірити існування у вилученому мобільному телефоні листування ОСОБА_6, з використанням мобільного номера НОМЕР_2 або іншого, з ОСОБА_7 щодо обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження. Також слідчий суддя дійшов висновків, що сучасні технології дозволяють змінювати носій (мобільний телефон) без будь-якої втрати інформації, яка на ньому міститься, шляхом перенесення/підключення акаунту користувача на новий пристрій. З таким висновком погодилися і більшість суддів колегії Апеляційної палати ВАКС (далі - АП ВАКС), які в ухвалі від 04.09.2024 зазначили, що в мобільному телефоні, зокрема марок iPhone, представлена функція резервного копіювання даних, які зберігаються в iCloud (хмарне сховище), що дозволяє відновити видалену інформацію. До того ж при зміні пристроїв, під час першого входу абонента у свій обліковий запис в iCloud на новому пристрої, програмне забезпечення телефону дозволяє автоматичне перенесення файлів, у тому числі листування, що містяться у месенджері, у новий інтерфейс гаджету. Тому, більшість колегії суддів вважала, що на цей час може існувати необхідність у відновленні даних із месенджерів телефона, навіть якщо його придбання відбулося після подій, обставини яких розслідуються у кримінальному провадженні. Водночас, адвокат не погоджується із такими висновками слідчого судді та суддів АП ВАКС, оскільки: (1) виявлений та вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон був придбаний у жовтні 2022 року, а тому на ньому не можуть зберігатися відомості та інформація, які створені у період існування подій, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні; (2) стороною обвинувачення не доведений факт користування ОСОБА_6 абонентським номером телефону НОМЕР_2 ; (3) у вилученому мобільному телефоні був установлений обліковий запис ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований 12.10.2022, а події, які є предметом досудового розслідування кримінального провадження, відбувалися не пізніше 2021 року. Тому, адвокат стверджував, що арешт на мобільний телефон накладено необґрунтовано. Окрім цього адвокат стверджував, що у подальшому арешті майна відпала потреба, оскільки після вилучення мобільного телефону сплинув понад один місяць та в органу досудового розслідування було достатньо часу для огляду мобільного телефону і зіставлення необхідних відомостей з матеріалами кримінального провадження.
4.З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_4 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.08.2024 у справі № 991/7202/24 на мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro MAX, IMEI НОМЕР_1 .
Позиція учасників у судовому засіданні
5.Представники власника майна - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали з огляду на обставини, викладені у ньому.
6.Детектив НАБУ ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання заперечував та пояснив, що на мобільному телефоні можуть зберігатися відомості, які мають значення для досудового розслідування та були створенні до його придбання і реєстрації облікового запису, оскільки вони можуть бути перенесені з попередніх пристроїв та облікових записів. На підтвердження цього детектив надав протокол огляду від 19.09.2024 мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro MAX, який було вилучено у ОСОБА_7 . Детектив зазначив, що оглядом цього мобільного телефону установлено, що він був придбаний у 2023 році, проте на ньому містяться нотатки, які були створені у період з 04.03.2019 по 27.07.2024. Тому, на переконання детектива, і на вилученому у ОСОБА_6 мобільному телефоні може зберігатися інформація, яка має значення для досудового розслідування. Окрім цього, детектив покликався на те, що у вилученому у ОСОБА_6 мобільному телефоні може зберігатися його листування після жовтня 2022 року, тобто дати придбання мобільного телефону, проте щодо обставин, які є предметом досудового розслідування.
Установлені слідчим суддею обставини, і положення закону, якими він керувався. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження
7.Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ), за процесуального керівництва САП, здійснюється досудове розслідування у кп № 52021000000000296 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
8.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.07.2024 було задоволено клопотання детектива НАБУ та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:04:060:0041), що належить на праві власності ОСОБА_8, з метою відшукання, зокрема, мобільних терміналів, вміст яких стосується ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», ТОВ «Оілсі», ТОВ «Профальянс Сервіс», ТОВ «Ділвай», ТОВ «Демол Україна», Головного управління Держгеокадастру у Київській області та взаємовідносин зазначених суб`єктів, а також інших юридичних та фізичних осіб з питань, що пов`язані з земельними ділянками за кадастровими номерами: 3222486200:04:001:5006, 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет ( у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, Skype, WeChat та інші месенджери) здійснювалось листування з вказаних питань.
9.31.07.2024 за вищевказаною адресою детективами НАБУ проведено обшук, у тому числі, за участі представника Ради адвокатів Київської області, під час якого у спальній кімнаті підвального приміщення було виявлено мобільний телефон, що належить ОСОБА_6, спочатку ідентифікований як iPhone 15 Pro. Оскільки власник відмовився повідомити пароль від системи логічного захисту цього телефону, а тому з метою подолання такої системи детективом ухвалено рішення про його вилучення.
10.Постановою від 01.08.2024 мобільний телефон ОСОБА_6, який попередньо було ідентифіковано як Apple iPhone 15 Pro, визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Постановою від 02.08.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій цього мобільного телефону.
11.01.08.2024 детектив НАБУ звернувся із клопотанням про арешт майна, зокрема, мобільного телефону ОСОБА_6, яке було повернуто ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.08.2024. Наступного дня, 07.08.2024 прокурор звернувся із клопотанням про арешт цього мобільного телефону.
12.Постановою від 15.08.2024 було уточнено постанову від 01.08.2024 про визнання речовими доказами, в частині того, що мобільний телефон ОСОБА_6 було попередньо ідентифіковано як Apple iPhone 15 Pro візуально, з огляду на активовану систему логічного захисту і неможливість ідентифікувати телефон за налаштуваннями заводу-виробника. Разом з тим, з огляду на зміст клопотання представників ОСОБА_6, детектив дійшов висновку, що вилучений телефон слід ідентифікувати як iPhone 14 Pro MAX Silver 512 GB, Model A2894, IMEI НОМЕР_1 .
13.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.08.2024 у справі № 991/7202/24 було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro MAX, IMEI НОМЕР_1 .
14.Під час накладення арешту на майно, слідчий суддя вважала, що мобільний телефон ОСОБА_6 відповідає критеріям речових доказів, адже може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього, слідчий суддя відхилила доводи представників власника майна в частині того, що на вилученому телефоні не може бути таких відомостей через його придбання у жовтні 2022 року, позаяк сучасні технології дозволяють змінювати носій (мобільний телефон) без будь-якої втрати його наповнення (документів, контактів, листування тощо) шляхом перенесення/підключення акаунту користувача на новий пристрій. Також слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для вилучення мобільного телефону, оскільки доступ до його вмісту був пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, а ОСОБА_6 не надав відповідний пароль.
15.Також слідчий суддя зазначила, що на цьому етапі досудового розслідування вбачається необхідність у перевірці наявності у вилученому мобільному телефоні листування ОСОБА_6, з використанням мобільного номеру НОМЕР_2 або іншого, з ОСОБА_7 щодо обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження.
16.Ухвалою АП ВАКС від 04.09.2024 апеляційну скаргу представника власника майна залишено без задоволення, а хвалу слідчого судді ВАКС від 20.08.2024 - без змін.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
17.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.
18.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК).
19.Згідно з ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
20.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
21.Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
22.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
23.Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
24.Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
25.Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
26.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
27.Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні представник власника майна вказує на необґрунтованість накладеного арешту майна, а також, що у подальшому арешті відпала потреба, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
28.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється: наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, із заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
29.Так, відповідно до обставин клопотання про арешт майна, які були відображені в ухвалі слідчого судді від 20.08.2024, НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом зміни службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, в порушення статей 20, 122 Земельного кодексу України, з метою безоплатного відчуження земельних ділянок на користь ряду юридичних осіб, внаслідок чого цю земельну ділянку відчужено з власності Києво-Святошинської (Бучанської) районної державної адміністрації Київської області та безоплатно передано з державної власності 18 га земель, загальна ринкова вартість яких, відповідно до експертної грошової оцінки від 28.05.2021, складає 19 177 398 грн.
30.За версією сторони обвинувачення, саме ОСОБА_7 здійснено планування загальної схеми, у результаті реалізації якої з використанням механізму безоплатної приватизації право власності на земельний масив загальною площею 18 га зареєстровано на ряд юридичних осіб.
31.Представник власника майна наголошував на необґрунтованості арешту, оскільки у цьому випадку відсутні докази того, що ОСОБА_6 є абонентом, який був записаний у мобільному телефоні ОСОБА_7 «ОСОБА_15» з абонентським номером НОМЕР_2 .
32.Слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна установила, що у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.09.2021 зафіксовано листування ОСОБА_7 із абонентом «ОСОБА_15», абонентський номер НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_6 . У цьому листуванні є скановані копії договору оренди земельної ділянки від 11.09.2021, укладеного між Києво-Святошинською державною адміністрацією та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний». Також, у такому листуванні зафіксовано спілкування ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ) із ОСОБА_6 (ОСОБА_6) такого змісту:
« ОСОБА_9 - Ура!!!!!! - 14 год 12 хв 25.05.2021
ОСОБА_16 - По Землі все. Все зробили!!! - 17 год 38 хв
ОСОБА_9 - і по А також - 17 год 38 год
ОСОБА_6 - 1. Столиця здійснює реєстрацію в реєстрі нерухомого майна нових виділених на фіз. осіб (9 ділянок в сумі на 18 га), а також реєстрацію земельної ділянки № 3222486200:04:001:5595 площею 129, 1826 га, яка залишається в оренді у Ринку.
2. У нотаріуса у Василькові підмалюємо Дод. Угоду до Договору оренди землі, якою зменшуємо загальну площу орендованої землі до 139,4239 га.
3. Також у Василькові проводим реєстрацію права оренди на новостворену діялнку № 3222486200:04:001:5595 площею 129,1826 га, яка виникла у результаті виділення 9 ділянок на фіз. осіб. - 17 год 40 хв
ОСОБА_9 - надсилає анімаційне зображення, що символізує радість - 17 год 40 хв».
33.Щодо неможливості ідентифікації ОСОБА_6 як абонента «ОСОБА_15», який фігурує у матеріалах НСРД, слідчий суддя враховувала зміст протоколу допиту ОСОБА_7 від 15.08.2024, на підставі якого установила, що ОСОБА_7, відповідаючи на питання детектива про абонента «ОСОБА_15», фактично ототожнює його з ОСОБА_6 .
34.Водночас, представник власника майна покликався на те, що оскільки відповідно до протоколу допиту від 15.08.2024 саме детектив стверджував, що абонента «ОСОБА_15» ідентифіковано як ОСОБА_6, то ОСОБА_7 відповідала, що ОСОБА_6 є її адвокатом.
35.Разом із цим, слідчий суддя не погоджується із такими твердженнями представника, з огляду на таке.
36.Відповідно до протоколу допиту від 15.08.2024 детектив поставив ОСОБА_7 запитання такого змісту: «14.03.2021 Вами абоненту «ОСОБА_17» (тел. НОМЕР_2 ), якого ідентифіковано як ОСОБА_6 направляється… Повідомте мету надсилання вказаного повідомлення?». На що ОСОБА_7 відповіла: « ОСОБА_10 є моїм адвокатом, наскільки я пригадую з, з 2020 року. Спілкування з ним охороняється адвокатською таємницею».
37.Тобто, саме твердження про ідентифікацію абонента «ОСОБА_15», як ОСОБА_6 було висловлене детективом у поставленому ним запитанні. Водночас, ОСОБА_7 не спростовувала такої ідентифікації.
38.Ба більше, на наступні поставлені детективом запитання, зокрема: «28.04.2021 абонент «ОСОБА_15» направляє Вам скан-копію договору від 28.04.2021, відповідно до положень якого ТОВ «Оілсі» визначається орендарем чотирьох земельних ділянок, сформованих у результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006. З якою метою направлялося вказане повідомлення та чим зумовлена Ваша позитивна реакція на нього?», ОСОБА_11 відповідала: «Як я уже зазначила, спілкування з ОСОБА_6 підпадає під визначення адвокатської таємниці».
39.Отже, на наступні запитання ОСОБА_7 самостійно відмовлялася відповідати у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 є її адвокатом, тим самим ототожнюючи його з абонентом «ОСОБА_15». Будь-яких тверджень щодо ОСОБА_6 детективом у таких запитаннях не наведено.
40.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування обґрунтовано ідентифікує абонента «ОСОБА_15» як ОСОБА_6 .
41.Також представник покликався на те, що на вилученому мобільному телефоні не може зберігатися інформація та відомості, які матимуть значення для досудового розслідування, оскільки детективами розслідуються обставини, які у мали місце у 2021 році, а мобільний телефон ОСОБА_6 було придбано у жовтні 2022 року. Окрім цього, обліковий запис у системі iCloud ОСОБА_6 зареєстровано також у жовтні 2022 року.
42.Під час судового розгляду цього клопотання, слідчий суддя заслухав спеціаліста ОСОБА_12, котрий пояснив, що на новому телефоні, на якому установлено новий обліковий запис у системі iCloud, можуть зберігатися відомості та інформація, які були створені до придбання цього телефону та створення цього облікового запису, оскільки такі відомості та інформація не обов`язково мають бути завантажені на новий пристрій саме із хмарного сховища iCloud, а цілком можуть бути перенесені у пам`ять телефону із інших пристроїв (у т.ч. з попереднього) та накопичувачів, які призначенні для зберігання даних.
43.Окрім цього, під час судового розгляду клопотання був заслуханий спеціаліст ОСОБА_13, який пояснив, що месенджер «Телеграм» дає можливість змінити абонентський номер телефону, до якого прив`язаний акаунт. Тому, для однозначного визначення абонента потрібен ID Telegram. Тобто, у такому випадку теоретично можливо, що особа, яка має зареєстрований акаунт у месенджері «Телеграм» закрипілює до нього один номер телефону, який надалі замінює на інший, не змінюючи самого акаунту та відомостей, які на ньому зберігаються.
44.З огляду на це, є очевидним, що на вилученому у ОСОБА_6 мобільному телефоні можуть зберігатися відомості та інформація, які мають значення для досудового розслідування, а час купівлі мобільного телефону та створення облікового запису у системі iCloud не має для цього вирішального значення.
45.Водночас, про фактичне існування на мобільному телефоні таких відомостей та інформації можливо стверджувати лише після проведення експертного дослідження та подолання системи логічного захисту.
46.Під час судового розгляду установлено, що власник майна ОСОБА_6 відмовився надати пароль для подолання системи логічного захисту вилученого мобільного телефона. Тому твердження детектива про те, що на ньому імовірно можуть бути відомості, які матимуть значення для досудового розслідування, є небезпідставне.
47.Окрім цього, слушними є й доводи детектива про те, що ОСОБА_6 і після жовтня 2022 року міг спілкуватися з ОСОБА_7 щодо обставин, які мали місце у 2021 році та є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
48.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що мобільний телефон міг зберегти на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте наразі не можуть бути скопійовані з нього з об`єктивних причин. Тобто, це свідчить про відповідність його критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.
49.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та є потреба подальшого його арешту для кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна.
50.Також, варто зауважити, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
51.Оцінивши в сукупності надані документи та заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов висновку, що хоч однозначно неможливо стверджувати, що на мобільному телефоні є відомості, які можуть мати значення для досудового розслідування, однак існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що такі відомості він містить. Це, власне є підставою для накладення арешту на цей мобільний телефон. Тому, наразі відсутні підстави для скасування арешту.
52.Окрім цього слідчий суддя відхиляє доводи представника власника майна про те, що у подальшому арештів майна відпала потреба, оскільки він був вилучений більше місяця тому, з огляду на таке.
53.Як було зазначено слідчим суддею вище, постановою від 02.08.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій вилученого мобільного телефону, з метою подолання системи логічного захисту.
54.У судовому засіданні детектив повідомив, що такі експертні дослідження проводяться, як правило, протягом 4-5 місяців, які на цей час ще не сплинули, а тому і твердження представника у цій частині слідчий суддя відхиляє.
55.Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
56.Принаймні на цьому етапі кримінального провадження доводи детектива слідчому судді видаються переконливішими, що свідчить про те, що підстав для скасування арешту наразі немає.
57.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, представники власників майна наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_14