Документ № 122250519

Справа № 991/11681/24

Провадження № 1-кс/991/11742/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_2,

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3,

з боку захисту: підозрюваний ОСОБА_4,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2024 за № 52024000000000326, стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стерче Глибоцького району Чернівецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

встановив:

08.10.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 04.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Клопотання погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .

Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали досудового розслідування, заслухавши прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4,

слідчий суддя встановив факти й обставини та дійшов таких висновків:

1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52024000000000326 відповідає вимогам ст. 182, 184 КПК України.

2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_4 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є письмова розписка підозрюваного про їх отримання 04.10.2024 о 12:30.

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

4. Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000326 від 01.07.2024 за ч. 3 ст. 369 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше 12.06.2024, у невстановленому місці та за невстановлених обставин у адвоката ОСОБА_4 виник умисел, направлений на надання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 неправомірної вигоди за ухвалення позитивного судового рішення у справі № 495/5046/24 про позбавлення батьківських прав матері та стягнення аліментів.

З метою виконання свого умислу, ОСОБА_4 12.06.2024 прибув до службового кабінету судді ОСОБА_7, який, побачивши його у своєму кабінеті, попросив ОСОБА_4 покинути кабінет, так як він ввів його в оману у судовій справі № 495/1688/23.

Цього ж дня ОСОБА_4, на виконання свого умислу, перебуваючи у приймальні службового кабінету судді ОСОБА_7, висловив йому, через його товариша ОСОБА_8, пропозицію надати неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США за позитивне ухвалення судового рішення у справі № 495/5046/24.

У невстановлений слідством час, але не пізніше ніж 19.06.2024, у невстановленому місці, за невстановлених обставин у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на надання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 неправомірної вигоди за постановлення двох ухвал про роз`яснення судових рішень у судових справах № 495/8695/22 за заявою ОСОБА_9 та № 495/7439/22 за заявою ОСОБА_10, для підтвердження факту самостійного виховання та утримання батьком дитини віком до 18 років без участі матері.

19.06.2024 ОСОБА_4 прибув до службового кабінету судді ОСОБА_7 . У ході бесіди ОСОБА_7 зазначив ОСОБА_4, що співробітники Національного бюро моніторять його судові рішення, тому він буде приймати рішення виключно з додержанням усіх процесуальних норм та формальних вимог, а саме: за наявності висновку органу опіки та піклування, у присутності сторін у судовому засіданні та за наявності усіх необхідних доказів, на що ОСОБА_4 попросив ОСОБА_7 постановити ухвали про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22 та № 495/7439/22 та зазначив, що забезпечить явку сторін у судове засідання та надасть усі необхідні підтверджуючі документи, пообіцявши ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі по 300 доларів США за кожне рішення, тобто загалом 600 доларів США.

Крім того, під час бесіди ОСОБА_4 висловив ОСОБА_7 пропозицію надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США за позитивне ухвалення судового рішення у справі № 495/5046/24 за позовом ОСОБА_11 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. На цю пропозицію ОСОБА_7 відповів, що без висновку органу опіки та піклування не буде розглядати позов у цій справі, а заяви про роз`яснення судових рішень у судових справах № 495/8695/22 та № 495/7439/22 розгляне наступного разу.

17.07.2024 ОСОБА_4, реалізовуючи свій умисел, прибув до службового кабінету судді ОСОБА_7 та того ж дня, з метою реалізації свого умислу, направленого на надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди за постановлення ухвал у судових справах, залучив помічника судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_12 до вчинення вказаного правопорушення в якості пособника, для передачі ОСОБА_7 неправомірної вигоди.

Того ж дня, пізніше, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 обговорювали судові справи № 495/8695/22, № 495/7439/22, у ході чого ОСОБА_4 та ОСОБА_12 у завуальованій формі зазначили ОСОБА_7, що неправомірну вигоду за постановлення зазначених ухвал ОСОБА_4 вже передав ОСОБА_12, для подальшої передачі ОСОБА_7 .

Цього ж дня ОСОБА_12, перебуваючи у приймальні службового кабінету ОСОБА_7 у м. Білгород-Дністровський, з метою конспірації спільного з ОСОБА_4 умислу, направленого на надання судді неправомірної вигоди, передала судді ОСОБА_7 через його товариша ОСОБА_8 1 000 доларів США, з яких 600 доларів США неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за постановлення ухвал про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22, № 495/7439/22, поклавши ці грошові кошти у згорнутому вигляді у руку ОСОБА_8, зазначивши, що ОСОБА_7 в курсі.

24.07.2024 ОСОБА_12, перебуваючи у вбиральні службового кабінету судді ОСОБА_7, на запитання ОСОБА_8 повідомила, що надані нею 17.07.2024 грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США є неправомірною вигодою від ОСОБА_4, а також грошовими коштами за невстановлені слідством обставини щодо права власності на майно.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 надав ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 600 доларів США за постановлення ним ухвал про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22, № 495/7439/22.

5. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу просив задовольнити у повному обсязі, визначивши підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Обов`язок утримуватися від спілкування з визначеними у клопотанні особами просив покласти лише в частині заборони спілкування щодо обставин розслідуваного у цьому провадженні кримінального правопорушення, тобто обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив частково задовольнити клопотання, шляхом визначення йому меншої суми застави або застосування менш обтяжливого запобіжного заходу. Зазначив, що вказані у клопотанні ризики відсутні, оскільки підозра була вручена йому ще 04.09.2024, тобто більше місяця назад. За цей час ним не було вчинено жодних перерахованих у клопотанні детектива протиправних дій. Разом з тим, він співпрацює зі слідством, надає покази, з`являється на виклики детективів. Свідки по цій справі вже надали покази. Жодних дій, спрямованих на переховування, він не вчиняв та вчиняти не збирається. Зазначив, що у нього на праві власності перебуває лише один автомобіль - Ауді А6, 2010 року випуску. Другий автомобіль вже давно проданий. Свою вину визнає, але повідомив, що це були вимушені дії, суддя особисто зазначав, що йому потрібно заплатити за судове рішення.

6. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів його вчинення:

У витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), сформованому 03.10.2024 та долученому до матеріалів клопотання, міститься така інформація: 01.07.2024 внесено відомості про те, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000211 від 09.05.2023 отримано фактичні дані про пропозицію службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України.

04.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за попередньою змовою групою осіб за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

У тексті повідомлення про підозру зазначено таке:

19.06.2024 ОСОБА_4, перебуваючи у службовому кабінеті судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, попросив ОСОБА_7 постановити ухвали про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22 за заявою ОСОБА_9 та № 495/7439/22 за заявою ОСОБА_10, а також зазначив, що забезпечить явку сторін у судове засідання і надасть всі необхідні підтверджувальні документи та пообіцяв ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі по 300 доларів США за кожне рішення, тобто загалом 600 доларів США.

На пропозицію ОСОБА_4, ОСОБА_7 відповів, що заяви про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22, № 495/7439/22 розгляне наступного разу.

ОСОБА_4, реалізовуючи свій умисел, 17.07.2024 прибув до службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 . З метою реалізації свого умислу, спрямованого на надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди за постановлення ухвал у судових справах, ОСОБА_4 у не встановлений слідством час, але не пізніше 17.07.2024 залучив помічника судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 - ОСОБА_12, до вчинення вказаного злочину як пособника, для передачі ОСОБА_7 неправомірної вигоди.

Пізніше, того ж дня, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 обговорювали судові справи № 495/8695/22, № 495/7439/22, у ході чого ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у завуальованій формі зазначили ОСОБА_7, що неправомірну вигоду за постановлення вказаних ухвал ОСОБА_4 вже передав ОСОБА_12 для надання ОСОБА_7 .

Цього ж дня ОСОБА_12, перебуваючи у приймальні службового кабінету ОСОБА_7 у м. Білгород-Дністровський, з метою конспірації спільного з ОСОБА_4 умислу, спрямованого на надання судді ОСОБА_7 неправомірної вигоди, передала ОСОБА_7 через його товариша ОСОБА_8 1 000 доларів США, з яких 600 доларів США неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за постановлення ухвал про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22, № 495/7439/22, поклавши ці грошові кошти у згорнутому вигляді у руку ОСОБА_8, зазначивши, що ОСОБА_7 обізнаний про підстави їх надання.

У подальшому, 24.07.2024 ОСОБА_12, перебуваючи у вбиральні службового кабінету судді ОСОБА_7, на запитання ОСОБА_8 повідомила, що надані нею 17.07.2024 грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США є неправомірною вигодою від ОСОБА_13, а також грошовими коштами за невстановлені слідством обставини щодо права власності на майно.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_12 надав судді ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 600 доларів США за постановлення ним ухвал про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22, № 495/7439/22.

Підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються доданими до клопотання, в копіях:

- службовою запискою стосовно отримання інформації щодо ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;

- протоколами допиту свідків;

- протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

- протоколом допиту підозрюваного від 13.09.2024;

- протоколом огляду від 29.03.2024 та іншими матеріалами досудового розслідування.

Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки він за попередньою змовою з помічником судді запропонував, а згодом надав судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 неправомірну вигоду за постановлення ним ухвал про роз`яснення судових рішень у конкретно визначених справах.

Відомості про такі обставини відображені в отриманих за результатами проведення негласних/слідчих (розшукових) дій матеріалах та на цьому етапі досудового розслідування, з розумною достатністю та вірогідністю, пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з обставинами, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Більш того, ОСОБА_4 у ході судового засідання зазначив, що він не оспорює обґрунтованості повідомленої йому підозри, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та співпрацює зі слідством.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду.

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_4 спроб переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється.

Наявність ризиків обґрунтовуються такими обставинами:

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Санкція частини третьої статті 369 КК України відносить цей злочин до тяжкого та передбачає покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, у сукупності з іншими обставинами.

Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, який згідно з обліковою карткою ОСОБА_4 є дійсним до серпня 2027 року, вказують на наявність реальної загрози втечі підозрюваного за межі території України, можливості його подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.

Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що його сімейний стан, стан здоров`я членів його сім`ї враховуються під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності та свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, сприятимуть належному виконанню ним своїх процесуальних обов`язків. Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 розлучений, має двох повнолітніх дітей, що без сумніву свідчить про те, що він має певні соціальні зв`язки на території України, які можливо оцінити як міцні та сталі.

Проте, незважаючи на наявність соціальних зв`язків на території України, слідчий суддя враховує викладені вище обставини, професійний досвід підозрюваного (який, відповідно до наявних у матеріалах клопотання документів, працює адвокатом з жовтня 2012 року) та коло його спілкування, набуте за цей час, як такі, що підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів та/або суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та сприятливим фактором для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків, іншу підозрювану у цьому кримінальному провадженні.

Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також, використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить можливість ОСОБА_4, який протягом тривалого часу працює адвокатом, контактувати зі службовими особами Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, адвокатами, учасниками судових справ, які перебували та/або перебувають на розгляді у суді, у силу наявних у них офіційних, дружніх та/або інших відносин. У коло таких службових осіб, зокрема, входять судді, помічники та працівники апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, протоколи допиту яких долучені стороною обвинувачення до клопотання на підтвердження факту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Ці факти та обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4, як мінімум, відомі особи (їх імена та прізвища), які можуть володіти інформацією, що може стосуватися обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення та мати суттєве значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ознайомившись зі змістом показань свідків, а також з іншими зібраними доказами, підозрюваний матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків та/або підозрюваних, у зв`язку з чим вважає даний ризик доведеним.

Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється. Цей ризик обґрунтовується тим, що навіть після повідомлення про підозру судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_7 09.01.2024 у межах іншого кримінального провадження, виявлені відомості, які свідчать про продовження протиправної діяльності, спрямованої на забезпечення ухвалення судових рішень на користь третіх осіб за певну грошову винагороду (неправомірну вигоду), яку, зокрема, ОСОБА_4 передавав судді ОСОБА_7 через його помічника - ОСОБА_12 .

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не було доведено існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Старший детектив Національного бюро у своєму клопотанні обґрунтував цей ризик тим, що ОСОБА_4 з 2012 року є адвокатом, має широке коло зв`язків у правоохоронних органах, органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, які він може використати з метою незаконного ухилення від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності. Обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_4 під час вчинення злочину, що підтверджує його схильність та здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, наприклад, ОСОБА_4 з метою унеможливлення викриття його злочинної діяльності залучив іншу особу - ОСОБА_12, для передачі нею грошових коштів судді ОСОБА_7 .

Слідчий суддя вважає, що такі посилання сторони обвинувачення на можливість перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, та коло осіб, які можуть сприяти цим діям, не є достатніми для висновку про існування такого ризику.

Відомості про те, що ОСОБА_4 є діючим адвокатом та може використати набуті ним зв`язки для перешкоджання кримінальному провадженню самі по собі не вказують на можливе вчинення дій, спрямованих на його реалізацію.

Інших доказів та відомостей вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, або наміру їх вчинити, сторона обвинувачення не надала.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_4 має намір перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

7. На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані стороною обвинувачення відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує таке:

- надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;

- інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України, відноситься до тяжкого злочину; у разі визнання підозрюваного винуватим, із врахуванням ролі останнього у його вчиненні, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої;

- на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 виповнилось 55 років, відомості про стан його здоров`я у матеріалах клопотання відсутні;

- підозрюваний розлучений, має двох повнолітніх дітей, що само по собі не свідчить про міцність соціальних зв`язків у тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;

- підозрюваний є діючим адвокатом, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру адвокатів України;

- відомості про репутацію підозрюваного у матеріалах клопотання відсутні;

- майновий стан підозрюваного, детальний опис якого викладений у мотивувальній частині ухвали (пункт «Щодо розміру застави»);

- відомості про наявність у підозрюваного ОСОБА_4 судимостей у матеріалах справи відсутні;

- відомості про застосування стосовно ОСОБА_4 раніше запобіжних заходів/наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надані;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого детектива Національного бюро про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 обґрунтоване та підлягає задоволенню. Застосовуючи такий захід, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході розгляду цього клопотання.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на сьогодні такий розмір складає від 60 560 грн до 242 240 грн).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Потрібно не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення відомості про майновий стан підозрюваного ОСОБА_4, а саме:

- відомості реєстраційної картки, зі змісту якої підозрюваному на праві власності належить автомобіль Audi A6, 2010 року випуску;

- відомості реєстраційної картки, зі змісту якої підозрюваному на праві власності належить автомобіль Audi A6, 2005 року випуску (відповідно до наданих у судовому засіданні пояснень, підозрюваний відчужив автомобіль);

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, відповідно до яких сума нарахованого доходу (без суми утриманого податку) ОСОБА_4 за 2022 рік склала 204 264,53 грн, за 2023 рік - 233 818,84 грн, за І-ІІ квартал 2024 року - 40 219,25 грн.

Із встановлених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн (30 х 3 028 грн). Саме такий розмір, із врахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, встановленою органом досудового розслідування роллю підозрюваного у ньому, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам та не є завідомо непомірним для нього.

У частині 5 статті 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

У судовому засіданні прокурором доведено необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків: не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора (1); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (2); утримуватися від спілкування з суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_12, ОСОБА_14, громадянами ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру від 04.09.2024 (3); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (4); носити електронний засіб контролю (5).

Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_4 та зможуть запобігти спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Обов`язок утримуватися від спілкування з зазначеними вище особами слідчий суддя вважає необхідним конкретизувати шляхом визначення тимчасової заборони у спілкуванні з ними щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру від 04.09.2024. Метою визначення обов`язку саме у такому виді є запобігання певної правової невизначеності для підозрюваного, оскільки у нього має бути розуміння про те, спілкування з якими особами йому слід уникати та у яких саме ситуаціях спілкування може бути розцінене стороною обвинувачення як порушення покладеного на нього обов`язку, що у подальшому може призвести до негативних наслідків (наприклад, звернення застави у дохід держави).

8. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Зі змісту ч. 4 ст. 176, ч. 7 ст. 194 та ч. 2 ст. 196 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадження ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Вказане питання регулюється ч. 7 ст. 194 КПК України, у відповідності до якої строк дії ухвали в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може становити більше двох місяців.

Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який у тому числі може приймати рішення щодо застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.

Таким чином, враховуючи зазначені вище положення Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає, що термін дії обов`язків має бути визначений строком на два місяці.

9. При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 182, 193-196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок гривень).

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1)не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування з суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_12, ОСОБА_14, громадянами ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру від 04.09.2024;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

5)носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити строком на два місяці.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000326 від 01.07.2024.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що він не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_15