Документ № 122579849

Справа № 991/11749/24

Провадження 1-кс/991/11812/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 та обрати йому інший, на розсуд суду, більш м`який запобіжний захід або з урахуванням фактичного майнового стану підозрюваного, визначити йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 330 мінімальних прожиткових мінімумів, тобто 1 000 000 грн.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024, в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України. 14.06.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 002 992 грн. У подальшому, 07.08.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.09.2024 та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 239 200 грн. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.09.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.11.2024 включно та зменшено розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_4, як альтернативний запобіжний захід, до 3 000 000 грн.

Захисник наголосив, що загальний строк утримання ОСОБА_4 під вартою складає більше чотирьох місяців, тож наразі відсутня об`єктивна необхідність подальшого такого втручання у права і свободи ОСОБА_4 . На переконання захисника, застосування будь-якого із більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_4, зокрема, особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього судом процесуальних обов`язків. Як зауважено захисником, однією з підстав утримання особи під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України. Проте, у матеріалах провадження відсутні та прокурором не надані до суду докази того, що ОСОБА_4 : спробував та намагався переховуватися від органів досудового розслідування або суду; спробував та намагався знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; спробував та намагався незаконно впливати на свідків, невстановлених підозрюваних, експерта; спробував та намагався перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; спробував та намагався вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Окрім того, за доводами захисника, викликає сумнів і обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та поряд з цим, прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам. До того ж, захисник стверджував, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді від 11.09.2024 продовжений без достатнього дослідження доказів, встановлення наявності ризиків та обставин необхідності продовження строку дії такого запобіжного заходу. Таким чином, на думку захисника, подальше утримання ОСОБА_4 під вартою є необґрунтованим та здійснюється без належних правових підстав, за відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доказів обґрунтованості підозри.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 зазначив, що ним у прохальній частині клопотання ставилось питання, зокрема, про витребування у ст. детектива ОСОБА_6 усіх доказів, якими обґрунтовується наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою їх дослідження у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення такого клопотання, зауважив, що витребування доказів у сторони обвинувачення для обґрунтування ними клопотання, поданого стороною захисту, не передбачене нормами КПК України. Зауважив, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, встановлена слідчими суддями під час застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 та продовження строку дії запобіжного заходу. У подальшому, наявність ризиків була перевірена колегіями суддів в апеляційному порядку під час перевірки таких ухвал слідчих суддів.

Поряд з цим, прокурор заявив клопотання про долучення копій таких матеріалів, а саме: ухвали Одеського апеляційного суду від 18.07.2024, ухвал Вищого антикорупційного суду від 07.08.2024, від 06.09.2024, від 11.09.2024, від 24.09.2024 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 05.08.2024; листа №542-226/22176 від 06.08.2024 старшого детектива НАБУ ОСОБА_6 ; відповіді №5/6-13877 від 06.08.2024 начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з додатком; картки на особу щодо ОСОБА_4 . Державної міграційної служби України; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; інформації про автомобіль марки SKODA OCTAVIA A7.

Захисник ОСОБА_5 не погодився із доцільністю долучення таких документів, оскільки, на його думку, вони не мають відношення до розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та не можуть бути враховані, з огляду на положення ст. 198 КПК України.

Стосовно заявленого стороною захисту клопотання щодо витребування у сторони обвинувачення низки документів, слідчий суддя зауважує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу (ч.ч.1-3 ст. 22 КПК України).

У той же час слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).

Таким чином, клопотання сторони захисту не може бути задоволене, оскільки ініційоване захисником питання є порушенням принципу диспозитивності. За наведеного відсутні правові підстави для зобов`язання прокурора чи ст.детектива НАБУ ОСОБА_6 надати матеріали, про які просить захисник ОСОБА_5, з метою їх дослідження під час судового розгляду клопотання захисника, поданого в порядку ст. 201 КПК України.

Стаття 7 КПК України визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов`язок доказування власних доводів та позиції покладається на сторони.

Поряд з цим, клопотання про долучення документів до матеріалів провадження суд задовольнив, з огляду на необхідність дотримання вимог ст. 22 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з викладених у ньому підстав, додатково наголосив на тому, що станом на день судового розгляду ризики, передбачені ст. 177 КПК України, повністю відсутні. Просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м`який.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив задовольнити, застосувати до нього інший, більш м`який запобіжний захід, або визначити заставу у помірному для нього розмірі. Зауважив, що великих статків, про які зазначає сторона обвинувачення, він не має, а майно, яке сторона обвинувачення зазначає, як таке, що належить йому, насправді не має до нього ніякого відношення. Також підозрюваний зауважив, що в нього вилучено закордонний паспорт, до того ж 09.10.2024 його звільнено з посади за закінченням терміну контракту, відповідний наказ був надісланий йому у слідчий ізолятор. Вказані обставини, на переконання підозрюваного, свідчать про відсутність ризиків переховуватися від слідства та суду, впливати на матеріали досудового розслідування, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наголошував, що не має на меті переховуватися від слідства та суду, навпаки хоче доводити в суді свою невинуватість. Просив врахувати те, що він перебував на захисті держави, є учасником бойових дій, перебував у гарячих точках та визначити йому помірний розмір застави. Додав, що він зобов`язується виконувати належним чином всі покладені на нього обов`язки.

Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 . Наголосив, що ризики, які були неодноразово встановлені слідчими суддями, не зменшилися та продовжують існувати, тому відсутні підстави для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Водночас слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу, захисник посилається на те, що: загальний строк утримання ОСОБА_4 під вартою складає більше чотирьох місяців; на даний час відсутні докази наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам. Окрім того, захисник стверджує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений ухвалою слідчого судді від 11.09.2024 без достатнього дослідження доказів, встановлення наявності ризиків та обставин необхідності продовження строку дії такого запобіжного заходу. Таким чином, на думку захисника, утримання ОСОБА_4 під вартою здійснюється без належних правових підстав, за відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доказів обґрунтованості підозри.

Як вбачається з поданих матеріалів, Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024, в рамках якого ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.

В рамках даного кримінального провадження 14.06.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 09.08.2024 та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 002 992 грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.07.2024 залишено без зміни ухвалу слідчого судді від 14.06.2024.

07.08.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 до 13.09.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 239 200,00 грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.09.2024 продовжено ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 11.11.2024 включно та одночасно зменшено підозрюваному суму застави, визначену, як альтернативний запобіжний захід, до 3 000 000 (трьох мільйонів) гривень, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 до 6 місяців, тобто до 13.12.2024.

Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 3 млн грн (відповідно до ухвали від 11.09.2024), не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.

Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчими суддями під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час продовження строку його дії, у тому числі й шляхом перегляду колегією суддів судових рішень в апеляційній інстанції.

Зокрема, у відповідності до положень ст. 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування, тому доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_4 не заслуговують на увагу.

Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.

Водночас доводи захисника про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 11.09.2024 без належних правових підстав, за відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доказів обґрунтованості підозри - не приймаються до уваги слідчим суддею, оскільки в порядку ст. 201 КПК України слідчий суддя не уповноважений на перегляд мотивів та висновків слідчого судді, викладених в ухвалі від 11.09.2024 у справі №991/8749/24, постановленій за результатами розгляду питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Такі повноваження має апеляційний суд, що безсумнівно відомо захиснику.

В ухвалі від 11.09.2024 слідчим суддею роз`яснено право оскаржити ухвалу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, порядок та строки апеляційного оскарження.

За наданими слідчому судді матеріалами не вбачається, що будь-яка із сторін, зокрема сторона захисту, скористалась своїм правом на апеляційне оскарження ухвали від 11.09.2024.

Натомість, захисник порушує питання перегляду обґрунтованості висновків слідчого судді, викладених в ухвалі від 11.09.2024, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого в порядку ст. 201 КПК України.

Проте, такі аргументи та доводи захисника не перевіряються слідчим суддею, оскільки виходять за межі повноважень слідчого судді, визначених КПК України.

Водночас, слідчий суддя перевіряє чи прожовують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, попередньо встановлені слідчими суддями під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії.

Однак, захисником не наведено достатніх доводів на підтвердження того, що такі ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали існувати.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи: 1) обставини затримання ОСОБА_4 ; 2) пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, тож у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді реального позбавлення волі; 3) наявність широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, правоохоронних органів, зважаючи на займану (до 09.10.2024) посаду ОСОБА_4 - начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та Нижнього Дунаю. Хоч зазначені обставини самі по собі не є підставою для висновку про наявність ризику переховування, але вони враховуються в сукупності з іншими даними при оцінці встановлення такого.

При оцінці наявності цього ризику також підлягає застосуванню практика ЄСПЛ, згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винуватим, хоча і не може бути визначальним фактором, але враховується при оцінці такого ризику.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризикуможливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя вважає, що на даний час продовжує існувати ризик знищити чи приховати документи, які мають значення для даного кримінального провадження. Так, підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження та про обставини, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому використовуючи свої зв`язки, серед службових осіб, авторитет серед колишніх підлеглих, може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та які ще не віднайдені.

На думку слідчого судді, продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. При цьому, не може залишатися поза увагою те, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті з іншою особою, що дозволяє координувати свої дії та показання з нею, впливаючи на зміст, характер га обсяг. Водночас не виключається можливість здійснення впливу на заявника, який є свідком у кримінальному провадженні, а тому існує ризик впливу на останнього з метою зміни наданих показань.

При цьому, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 09.10.2024 вже звільнений з посади начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та ОСОБА_7 - не спростовують викладених вище висновків, оскільки підозрюваний за час перебування на посаді набув широке коло зв`язків, які може використати з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, інших осіб та для знищення чи прихованнядокументів, які мають значення для даного кримінального провадження.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, про що просив захисник, слідчий суддя виходить з того, що за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, а також за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити чи приховувати документи, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, необхідним є саме тримання під вартою. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором для ОСОБА_4 від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

При цьому, слідчий суддя вважає, що з плином досудового розслідування інтенсивність ризиків знижується, враховуючи перебіг та тривалість досудового розслідування, а також впливу раніше застосованого до підозрюваної особи запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 11.09.2024, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 .

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 з 13.06.2024, тобто з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України, з того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі. Окрім того, нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

За наведених обставин суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу саме в частині зменшення підозрюваному ОСОБА_4 суми застави, визначеної, слідчим суддею в ухвалі від 11.09.2024 у справі №991/8749/24, як альтернативного запобіжного заходу - до 2 000 000 (двох мільйонів) гривень. При цьому, застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.

Керуючись статтями 177-183, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід в частині визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення його розміру із 3 000 000,00 грн (трьох мільйонів гривень) на 2 000 000,00 грн (два мільйони), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Роз`яснити, що за умови внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов`язки, визначені ухвалою від 11.09.2024 (справа № 991/8749/24, провадження

№ 1-кс/991/8792/24).

У решті застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1