Документ № 122629965

Справа № 991/11727/24

Провадження № 1-кс/991/11790/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

24 жовтня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 72024000410000019 від 16 серпня 2024 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (інша інформація у скарзі відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200,ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Підозрюваний ОСОБА_3, захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання за скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нерозгляді його клопотання від 25 вересня 2024 року про визначення підслідності кримінальних правопорушень, у кримінальному провадженні за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

09 жовтня 2024 року до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_3 на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - прокурор), яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Зі змісту скарги видно, що Бюро економічної безпеки України (надалі - БЕБ) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72023000410000034 від 11.08.2023 року, у якому 02.09.2023 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України. 14.09.2023 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 було вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 3 ст.28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

16.01.2024 року постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань були об`єднані в одне провадження за № 72023000410000034 матеріали досудових розслідувань, внесених ЄРДР за №№ 72023000410000034, 72023000410000044, 72023000410000052 і 22023170400000207.

26.06.2024 року постановою про залучення до кримінального провадження як представника потерпілого у кримінальному провадженні за № 72023000410000034 від 11.08.2023 року ОСОБА_9 був залучений як представник потерпілого ПАТ «Укрнафта».

09.08.2024 року у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 року ОСОБА_3 було вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

16.08.2024 року постановою про виділення матеріалів досудового розслідування

з кримінального провадження за № 72023000410000034 від 11.08.2023 року в окреме провадження (№ 72024000410000019 від 16.08.2024 року) з одночасним внесенням відповідних відомостей до ЄРДР були виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

16.08.2024 року у кримінальному провадженні за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року ОСОБА_3 було вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

25.09.2024 року підозрюваний ОСОБА_3 (через свого захисника - адвоката ОСОБА_4 ) звернувся до прокурора (керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 ) з клопотанням про визначення підслідності кримінальних правопорушень у рамках кримінального провадження за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року, оскільки, на його думку, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні має здійснюватися Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ), що ґрунтується на тому, що:

- по-перше, за версією органа досудового розслідування розмір завданої кримінальними правопорушеннями, які кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, шкоди за його версією, перевищує дві тисячі і більше разів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- по-друге, за версією органа досудового розслідування зазначені кримінальні правопорушення були вчинені створеною та очолюваною підозрюваним ОСОБА_3 організованою групою, до якої входив, зокрема, виконувач обов`язків Голови правління ПАТ «Укрнафта», у статутному капіталі якого частка державної власності перевищувала 50 відсотків.

Відповідь на це клопотання стороні захисту була надана листом за підписом начальника управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_11 від 30.09.2024 року за № 07/1-4435ВИХ-24, зі змісту якого видно, що:

- прокурори САП не здійснювали процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року;

- за час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні спори про підсудність між уповноваженими органами не виникали, оскільки згідно з нормами чинного КПК України сторонами спору про підслідність можуть бути виключно уповноважені органи, а не підозрюваний у кримінальному провадженні;

- за даними ЄРДР досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року завершено 19.08.2024 року шляхом відкриття матеріалів стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України.

На думку підозрюваного, належною формою реагування на його клопотання є або його задоволення, або винесення мотивованої постанови про відмову у його задоволенні клопотання (частково або повністю), що відповідає положенням ст. 220 КПК України, а тому вважає, що прокурор не розглянув його клопотання належним чином, що є протиправною бездіяльністю.

Підозрюваний також посилається на те, що судовий контроль у кримінальному провадженні за № 72023000410000034 від 11.08.2023 року та за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року має здійснюватися слідчим суддею ВАКС з огляду на положення ст. 33-1 КПК України і наявність умов передбачених п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. На його думку наявність предметної підсудності ВАКС та підслідності НАБУ у цих кримінальних провадженнях, підтверджується викладеними у скарзі та клопотанні обставинами, а саме:

1) зі змісту постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.01.2024 року видно, що до об`єднання матеріалів досудових розслідувань:

- у кримінальному провадженні за № 72023000410000044 від 27.09.2023 року здійснювалося досудове розслідування за фактами заволодіння службовими особами ПАТ «Укрнафта» за попередньою змовою зі службовими особами НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», ПРАТ «Карпатське управління геофізичних робіт», ТОВ «БК «Гефест Альянс» та іншими особами шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами в особливо великих розмірах за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України;- у кримінальному провадженні за № 72023000410000052 від 23.10.2023 року здійснювалося досудове розслідування за фактом заволодіння службовими особами ПАТ «Укрнафта» за попередньою змовою зі службовими особами НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», ПРАТ «Карпатське управління геофізичних робіт», ТОВ «БК «Гефест Альянс» та іншими особами шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами на загальну суму 3.401.156.000,00 гривень, що є особливо великим розміром, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- у кримінальному провадженні за № 22023170400000207 від 29.08.2023 року здійснювалося досудове розслідування за фактами заволодіння службовими особами ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт» упродовж 2013-2014 років коштами в сумі 337.000.000,00 гривень при виконанні геолого-тематичних робіт, заволодіння службовими особами ПАТ «Укрнафта», НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт» упродовж 2012-2014 років коштами у сумі 3.401.156,00 гривень при виконанні геолого-тематичних робіт;

2) у матеріалах досудового розслідування є заяви ПАТ «Укрнафта» про кримінальні правопорушення від 15.09.2023 року за № 01/01-02/01/5798 та від 15.09.2023 року за № 01/01-02/01/5799, в яких викладені обставини можливого протиправного заволодіння, в тому числі й службовими особами ПАТ «Укрнафта», НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», коштами ПАТ «Укрнафта» у сумі щонайменше 2.574.915.120,00 гривень;

3) у матеріалах кримінального провадження міститься висновок експерта від 05.10.2023 року за № 283/5, у якому зазначено, що:

- за умови фактичного невиконання робіт за договорами, укладеними між замовником ПАТ «Укрнафта» та виконавцем - ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт», завдання матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Укрнафта» за період 2012-2014 роки внаслідок перерахування грошових коштів на користь ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт» документально підтверджується у розмірі 715.000.000,00 гривень;

- за умови фактичного невиконання робіт за договорами, завдання матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Укрнафта» за період 2012-2014 роки внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ «БК Гефест Альянс» документально підтверджується у розмірі 889.000.000,00 гривень;

- за умови фактичного невиконання робіт за договорами, завдання матеріальної шкоди (збитків) учасниками договору про Спільну інвестиційну діяльність за № 999/97 від 24.12.1997 від (замовник ПАТ «Укрнафта» та компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ») за період 2012-2016 років внаслідок перерахування грошових коштів та зарахування зустрічних однорідних вимог документально підтверджується у розмірі 1.697.916.878,92 гривень;

- за умови фактичного невиконання робіт за договорами, завдання матеріальної шкоди (збитків) учасниками договору про Спільну інвестиційну діяльність за № 999/97 від 24.12.1997 року (замовник ПАТ «Укрнафта» та компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ») за період 2012-2014 років внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ «БК Гефест Альянс» документально підтверджується у розмірі 199.410.000,00 гривень.

За таких обставин, на думку підозрюваного, предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року є можливе протиправне заволодіння службовими особами ПАТ «Укрнафта» за попередньою змовою зі службовими особами НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» упродовж 2012-2016 років грошовими коштами ПАТ «Укрнафта», частка державної власності у статутному капіталі якого перевищувала 50 відсотків, у сумі, за твердженням ПАТ «Укрнафта», у сумі щонайменше 2.574.915.120,00 гривень, що є особливо великим розміром, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Підозрюваний також покликається на ухвалу Апеляційної палати ВАКС (надалі - АП ВАКС) від 20.03.2024 року у справі за № 991/1617/24, у якій зазначено про відсутність у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 року передбачених п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України умов, лише з огляду на те, що ОСОБА_3 не набув статусу підозрюваного за фактами з попередньою кваліфікацією за ч. 5 ст.191 КК України щодо вчинення злочину службовими особами ПАТ «УКРНАФТА» за попередньою змовою зі службовими особами НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «УКРНАФТА», ПРАТ «Карпатське УГР», ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС», ТОВ «БК «ГЕФЕСТ» АЛЬЯНС», внаслідок чого завдано шкоду ПАТ «УКРНАФТА», яка у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення. В той же час, станом на тепер відповідні умови є наявними, оскільки 26.06.2024 року детективом БЕБ був залучений представник потерпілого ПАТ «Укрнафта» до кримінального провадження і ОСОБА_3 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом завдання ПАТ «Укрнафта» шкоди в особливо великому розмірі.

З огляду на зазначене, підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій просить зобов`язати керівника САП ОСОБА_10 розглянути клопотання ОСОБА_3 від 25.09.2024 року про визначення підслідності кримінальних правопорушень у рамках кримінального провадження за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року в порядку, визначеному ст. 220 КПК України.

На підтвердження вказаних обставин до скарги підозрюваного долучені наступні матеріали у копіях, зокрема: клопотання ОСОБА_3 від 25.09.2024; супровідний лист від 26.09.2024 вих. № 26/09-1-0; роздруківку з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ; листначальника управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в судів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 30.09.2024 № 07/1-4435ВИХ-24; роздруківки ухвал Вищого антикорупційного суду від 11.10.2023, 13.09.2023, 07.04.2023; постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.01.2024; заяву ПАТ «Укрнафта» про кримінальні правопорушення від 15.09.2023 № 01/01-02/01/5798; заяву ПАТ «Укрнафта» про кримінальні правопорушення від 15.09.2023 № 01/01-02/01/5799; постанову від 26.06.2024; висновок експерта від 05.10.2023 № 283/5; Статут ПАТ «Укрнафта»; Статут AT «НАК «Нафтогаз України»; роздруківки відомостей, що містяться на офіційному сайті www.smida.gov.ua; ухвалу АП ВАКС від 20.03.2024 року у справі № 991/1617/24; повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.08.2024; витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні№72023000410000034 від 11.08.2023; витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 72024000410000019 від 16.08.2024; повідомлення про підозру від 02.09.2023; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 14.09.2023; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 09.08.2024; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 16.08.2024 тощо.

15 жовтня 2024 року від підозрюваного ОСОБА_3 до слідчого судді надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що стороною обвинувачення створюються штучні підстави для невіднесення даного кримінального провадження до підсудності ВАКС та підслідності НАБУ. Вказує на те, що сторона обвинувачення посилається на постанови Генерального прокурора від 01.11.2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні за № 72023000410000044 від 27.09.2023 року та від 06.12.2023 року про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні за № 72023000410000052 від 23.10.2023 року, але вважає ці посилання не релевантними з огляду на те, що:

- підслідність та підсудність є абсолютно різними юридичними категоріями, а тому рішення про визначення підслідності не може автоматично вирішувати будь-які питання, пов`язані з визначенням підсудності кримінального провадження;

- вказані постанови були прийняті не у кримінальних провадженнях за № 72023000410000034 від 11.08.2023 року (№ 72024000410000019 від 16.08.2024 року), а в інших кримінальних провадженнях до їх об`єднання, а після об`єднання кримінальних проваджень з кримінальним провадженням за № 72023000410000034 від 11.08.2023 року (№ 72024000410000019 від16.08.2024року), останнє набуло низку необхідних ознак, передбачених ч. 5 ст. 216 КПК України, але питання про його підслідність на даний момент не вирішене;

- зазначені постанови Генерального прокурора про вирішення спорів про підслідність не є релевантними, оскільки станом на момент їх прийняття ОСОБА_3 не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які полягають в організації завдання збитків ПАТ «Укрнафта», при цьому, у відповідності до позиції АП ВАКС визначальними чинниками при визначення підсудності в даному кримінальному провадження є саме факт повідомлення про підозру;

- єдиною правовою підставою для віднесення Генеральним прокурором кримінальних проваджень за № 72023000410000044 від 27.09.2023 року та за № 72023000410000052 від 23.10.2023 року до підслідності Бюро економічної безпеки України стала необхідність проведення в ньому слідчих дій в регіонах, де постійно ведуться бойові дії, що може унеможливити здійснення детективами НАБУ досудового розслідування.

24 жовтня 2024 року до слідчого судді надійшли додаткові письмові пояснення від захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, які є аналогічними за своїми доводами до скарги та пояснень підозрюваного.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 скаргу підтримав і просив її задовольнити. Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 скаргу також підтримали та наполягали на її задоволенні.

Прокурор, бездіяльність якого оскаржує підозрюваний, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, але 23.10.2024 року від нього (заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_10 ) до слідчого судді надійшли заперечення на скаргу підозрюваного ОСОБА_3, у якій він просив судове скаргу розглядати без його участі, а провадження за нею закрити. Прокурор у своїх запереченнях зазначив, що ані він особисто, ані інші прокурори САП не здійснювали і не здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях за №№ 72024000410000019, 72023000410000034 та 12013040000000663, а відтак не мають повноважень розглядати будь-які клопотання підозрюваних у порядку ст. 220 КПК України у цих кримінальних провадженнях. Заступник Генерального прокурора - керівник САП згідно з Законом України «Про прокуратуру» та розподілом обов`язків між заступниками Генерального прокурора не здійснює нагляд за діяльністю органів Бюро економічної безпеки та Національної поліції України, що свідчить про неможливість розгляду відповідної категорії звернень також в рамках повноважень відповідної адміністративної посади. В той же час, нормами чинного КПК України також не передбачено прав, підстав та порядку звернення осіб до прокурора (у тому числі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) з клопотанням про визначення підслідності кримінального провадження за іншим органом досудового розслідування, у тому числі в порядку ст. 220 КПК України. Вважає, що будь-які законні підстави для вирішення питання про підслідність вказаного кримінального провадження за зверненням підозрюваного на теперішній час відсутні.

Слідчий суддя дослідив скаргу підозрюваного та його письмові пояснення, додаткові письмові пояснення його захисника з доданими до них матеріалами, заперечення прокурора, а також заслухав думки і пояснення сторони захисту.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження».

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України: «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України: «Скарга повертається, якщо: скарга не підлягає розгляду в цьому суді».

Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».

Зі змісту зазначених норм видно, що належність кримінального правопорушення до підсудності ВАКС визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України (матеріальний аспект/матеріальна складова) та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (процесуальний аспект/процесуальна складова). Процесуальна складова (процесуальний аспект), яка обумовлює належність кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС, тобто хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, одночасно з цим є й нормою кримінального процесуального права, яка встановлює критерії належності такого кримінального провадження до підслідності НАБУ.

З матеріалів скарги видно, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кількох епізодів кримінальних правопорушень, кваліфікованих органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, розмір завданої шкоди за кожним з яких є більшим за дві тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і які, за версією органа досудового розслідування, були вчинені створеною та очолюваною підозрюваним ОСОБА_3 організованою групою, до якої входив, зокрема, виконувач обов`язків Голови правління ПАТ «Укрнафта», у статутному капіталі якого частка державної власності перевищувала 50 відсотків (за твердженням сторони захисту).

Слідчий суддя зазначає, що:

- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України міститься у примітці до ст. 45 КК України, а також і у п. п. 1 та 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, що свідчить про наявність однієї з обов`язкових складових (матеріального аспекту/матеріальної складової) предметної підсудності ВАКС;

- ПАТ «Укрнафта» належить до суб`єктів великого підприємництва у розумінні ч. 3 ст. 55 ГК України, а посада виконувача обов`язків Голови правління ПАТ «Укрнафта» відповідає за визначенням, як керівнику суб`єкта великого підприємництва, так і службовій особі суб`єкта господарювання, які зазначені у п. п. 1 і 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, відповідно.

Разом з тим, слідчий суддя не може погодитися з твердженням сторони захисту про те, що частка державної власності у статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» перевищувала 50 відсотків, з огляду на таке:

- по-перше, зі змісту доданих до скарги роздруківок відомостей щодо власників крупних пакетів акцій ПАТ «Укрнафта» Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) видно, що рівно 50 відсотків від загальної кількості акцій належить ПАТ «НАК «Нафтогаз України»», яке є юридичною особою публічного права у розумінні ч. 2 ст. 81 ЦК України, засновником та єдиним акціонером якого за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є держава в особі КМ України (том 2 а.с. 199-238);

- по-друге, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ПАТ «Укрнафта» не містять інформації про належність державі акцій цієї юридичної особи, а містять запис «акціонери згідно реєстру»;

- по-третє, публічні дані Реєстру корпоративних прав держави не містять відомостей про належність державі акцій ПАТ «Укрнафта», що свідчить про те, що КМ України або інші уповноважені від імені держави органи не здійснюють оперативного обліку таких акцій і не забезпечують здійснення корпоративних прав від імені держави («Реєстр корпоративних прав держави є автоматизованою інформаційно-довідковою системою збирання та обліку відомостей про акції, частки, паї, що належать державі у

статутному капіталі господарських товариств та інших суб`єктів

господарювання, і утворюються для оперативного обліку зазначених акцій, часток, паїв, забезпечення ефективного здійснення корпоративних прав держави, а також забезпечення гласності та відкритості інформації про державну власність, у межах, установлених законодавством» - п. 1 Положення про Реєстр корпоративних прав держави, затверджений постановою КМ України від 29.10.2003 року за № 1679).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що твердження сторони захисту про те, що частка державної власності у статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» перевищувала (перевищує) 50 відсотків не відповідають фактичним обставинам.

За таких обставин, слідчий суддя констатує відсутність критеріїв належності кримінального провадження за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року до підслідності НАБУ, а також і те, що це кримінальне провадження не належить до предметної підсудності ВАКС, у зв`язку з відсутністю умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки:

- умови, передбачені п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, у цьому кримінальному провадженні відсутні за визначенням як такі;

- умова, передбачена п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України «керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків», відсутня з огляду на наведене вище, а також відсутня й решта передбачених цим пунктом умов (за винятком кваліфікації злочину);

- умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, щодо вчинення службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, відсутня з огляду на наведене вище, решта передбачених цим пунктом умов також відсутня (за винятком кваліфікації злочину та розміру шкоди).

З огляду на наведене, з урахуванням відсутності хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (обов`язкових невід`ємних складових предметної підсудності ВАКС), слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд та вирішення цієї скарги знаходиться поза межами судового контролю слідчого судді ВАКС, у зв`язку з чим провадження за нею слід закрити.

Разом з тим, в аспекті вимоги скарги підозрюваного ОСОБА_3 щодо зобов`язання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розглянути його клопотання про визначення підслідності кримінальних правопорушень, у кримінальному провадженні за № 72024000410000019 від 16.08.2024 року, слідчий суддя звертає увагу на таке.

Слідчий суддя виходить з того, що критерії належності кримінального провадження до підсудності певного органу досудового розслідування визначені вимогами ст. 216 КПК України, але питання визначення підслідності кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування кримінального провадження (віднесення кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування) належить до виключних повноважень органів прокуратури і вирішуються постановами відповідних уповноважених прокурорів, що встановлено, зокрема, нормами ст. ст. 36, 214, 216, 218 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурор (заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) з огляду на ст. ст. 8 і 131-1 Конституції України, загальні засади кримінального провадження та вимоги ст. ст. 2, 3, 36, 110, 214, 216, 218, 220 КПК України, а також і з урахуванням норм ст. ст. 1-3, 5, 7, 8, 8-1, 25 Закону України «Про прокуратуру», зобов`язаний був розглянути по суті клопотання підозрюваного та прийняти за наслідками такого розгляду процесуальне рішення у формі постанови, що відповідає загальним засадам кримінального провадження, критерію дотримання належної правової процедури (due process of law) та правової визначеності, але у даному випадку у слідчого судді відсутні повноваження для покладення цього обов`язку на прокурора у зв`язку з наведеним вище.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що вказані обставини були ним остаточно з`ясовані і встановлені після призначення справи до розгляду, а також і на те, що норми кримінального процесуального права не встановлюють, яке саме процесуальне рішення повинно бути постановлено ним у такому випадку, а тому з огляду на вимоги ч. 6 ст. 9 КПК України, вважає, що постановлення ухвали про закриття провадження за цією скаргою у даному випадку є належним процесуальним реагуванням, яке відповідає завданню кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим решта доводів та обґрунтувань сторони захисту, а також і заперечень прокурора, не мають значення для провадження за скаргою.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 33-1, 214, 216, 303-304, 306, 376 КПК України, дійшов висновку про закриття провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_3 .

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Закрити провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нерозгляді клопотання від 25 вересня 2024 року про визначення підслідності кримінальних правопорушень, у кримінальному провадженні за № 72024000410000019 від 16 серпня 2024 року.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 29 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1