- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1667/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/681/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
30 жовтня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
представниці ОСОБА_6,
прокурорки ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представниці ОСОБА_8 - адвокатки ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №32014100070000038,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9, яке належить йому на праві спільної сумісної власності та зареєстроване за ОСОБА_10, а саме 1/2 частини: (1) житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 728454432214), площею 1020,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, (об`єкт складається з житлового будинку загальною площею 1020,6 кв. м, житловою площею 254,8 кв. м, каплиці площею 49,8 кв. м, будинку охорони площею 49,8 кв. м, альтанки площею 75,5 кв. м будинку рибалки площею 4,3 кв. м); (2) земельної ділянки з кадастровим номером 3221480903:02:014:0022 площею 0,1580 га за адресою: АДРЕСА_2 ) земельної ділянки з кадастровим номером 3221480903:02:014:0019 площею 0,1691 га за адресою: АДРЕСА_3 ) земельної ділянки з кадастровим номером 3221480903:02:014:0015 площею 0,2997 га за адресою: АДРЕСА_1 ; (5) земельної ділянки з кадастровим номером 3221480903:02:014:0014 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_3 ) земельної ділянки з кадастровим номером 3221480903:02:014:0005 площею 0,1050 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №32014100070000038 детективи Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ розслідують обставини реалізації злочинною організацією під керівництвом, зокрема, ОСОБА_9 протиправної схеми щодо заволодіння нафтопродуктами, внаслідок чого вирок суду від 30.10.2017 у частині спеціальної конфіскації нафтопродуктів і коштів, одержаних від їх реалізації, залишився невиконаним, чим спричинено збитки державі на суму 967 309 290,53 грн; (2) існує обґрунтована підозра вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень та причетності до їх вчинення ОСОБА_9, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна; (3) у випадку визнання винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінальним кодексом України /далі -КК/, йому може бути призначене покарання у виді конфіскації майна; (4) майно, щодо якого подане клопотання про арешт, належить ОСОБА_8 та набуте нею у власність у період перебування в шлюбі з ОСОБА_9 ; (5) наявні ризики того, що вказане майно може бути приховане, відчужене чи передане на користь третіх осіб; (6) накладення арешту на майно не припиняє право власності/володіння, а є тимчасовим обмеженням; (7) відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
В апеляційній скарзі представниця просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, наведене в апеляційній скарзі, мотивоване тим, що відповідний строк пропущено з поважної причини, якою є необізнаність з тим, що на майно ОСОБА_8 накладено арешт, оскільки судовий розгляд клопотання про арешт майна проведений без повідомлення і за відсутності власників майна, що призвело до несвоєчасного подання апеляційної скарги. Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що власниці майна ухвалу про накладення на нього арешту не надіслано й лише після її отримання вдалося реалізувати право на апеляційне оскарження.
У судовому засіданні представниця просила поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за їх особистої участі не зверталися.
Прокурорка заперечила проти необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на відсутність поважних причин для поновлення.
Надаючи оцінку обставинам пропуску строку на апеляційне оскарження та поважності причин такого пропуску, апеляційний суд враховує абз. 2 ч. 3 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, відповідно до якого якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом ч. 7 ст. 376 КПК копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею 05.03.2024 без виклику ОСОБА_8 і її представника та за їх відсутності, то перебіг строку на її апеляційне оскарження мав розпочатися для неї з наступного дня після отримання одним із них копії такого рішення.
Як убачається із (1) супровідного листа (т. 6 а. с. 27), (2) списку поштових відправлень суду (т. 6 а. с. 28), (3) повернутого до суду конверта з рекомендованим повідомленням про вручення, в якому міститься ухвала від 05.03.2024, та на якому наявна довідка співробітника поштового відділення про причини повернення даного листа (т. 6 а. с. 29), що надсилався ОСОБА_10, підставою для невручення вказаної ухвали саме їй стало те, що 12.04.2024 адресат відмовився від його отримання (т. 6 а. с. 29). У суду не має сумнівів, що в зазначеному конверті знаходиться саме повний текст оскаржуваної ухвали, яку ОСОБА_10 відмовилася отримувати, ураховуючи зміст супровідного листа за вих. №991/1667/24/9114/2024, дату його направлення та інформацію, вказану на поштовому конверті «ухвала від 05.03.2024» і «вих №991/1667/24/9114/2024», а також відсутність інших ухвал і супровідних листів щодо їх надсилання.
Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає, що виходячи із відбитку поштового календарного штемпеля на довідці, закріпленій на поштовому конверті, ОСОБА_10 була обізнана про наявність оскаржуваного рішення ще 12.04.2024, коли добровільно відмовилася від ознайомлення з ним, хоча мала можливість та повинна була отримати таке рішення у день видачі працівниками пошти.
У відповідності до ч. 5 ст. 115 КПК при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
Отже, перебіг строку на апеляційне оскарження для ОСОБА_10 і її представника розпочався 13.04.2024, тобто з наступного дня після того як ОСОБА_8 мала можливість отримати оскаржувану ухвалу, але нею не скористалася, і закінчувався 17.04.2024 (останній день строку).
Тобто, враховуючи подання представницею ОСОБА_10 апеляційної скарги до суду 20.09.2024 вказаний строк на апеляційне оскарження пропущений.
Поруч із цим, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (ч. 1 ст. 117 КПК).
Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.08.2024 у справі №755/19956/23 під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому про поважність причин для поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася з апеляційною скаргою. Отже, під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.
Зважаючи на те, що можливість ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали, а отже і своєчасного звернення з апеляційною скаргою на неї прямо залежала від поведінки ОСОБА_10, яка повинна була під час надходження поштової кореспонденції отримати лист із суду, в якому містився такий текст, а не відмовлятися від його отримання, то причиною несвоєчасного подання апеляційної скарги є не об`єктивно непереборні обставини, тобто, не незалежні від волевиявлення особи, а суб`єктивні обставини, обумовлені недобросовісною поведінкою ОСОБА_10, яка повинна була отримати лист, адресований їй.
Тому колегія суддів вважає, що вказані в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини подання до суду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 05.03.2024 не є поважними, оскільки дана скарга подана більше ніж через пів року від дати, коли ОСОБА_10 мала змогу ознайомитися із оскаржуваним рішенням та своєчасно його оскаржити.
Наслідком несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою є її повернення, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).
Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення. Якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження (ухвала Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, провадження №51-598кмо19).
Оскільки причини подання апеляційної скарги із пропуском строку на апеляційне оскарження є неповажними, тому відсутні підстави для його поновлення, відтак апеляційну скаргу, подану з пропуском строку на апеляційне оскарження, слід повернути, а провадження за такою скаргою закрити.
Прийняття саме такого рішення, яким припинено апеляційне провадження, на думку колегії суддів, відповідатиме ст. ст. 2, 7, 8, 9, ч. ч. 1, 3 ст. 26, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК і практиці застосування зазначених норм кримінального процесуального закону Верховним Судом (ухвала від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, провадження №51-598кмо19).
Поруч з наведеним, прийняття цього рішення не позбавляє можливості ОСОБА_10 відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК подати слідчому судді клопотання про скасування арешту майна, накладення якого оскаржувалося в цій справі.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 110, ч. 5 ст. 115, ч. 1, 2 ст. 117, ч. 2 ст. 369, ст. 395, п. 4 ч. 3 ст. 399, ст. 423, ч. ч. 2, 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
В поновленні строку на апеляційне оскарження представниці відмовити.
Провадження за апеляційною скаргою представниці ОСОБА_8 - адвокатки ОСОБА_6, поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2024 року про арешт майна, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4