НАБУ–САП підозрюють колишніх посадовців держпідприємства «Укртранснафтопродукт» та представників бізнесу в участі у злочинній організації і незаконному заволодінні «нафтопродуктами Курченка» на суму майже 1 млрд грн. Також у справі фігурували колишній народний депутат Верховної Ради 5-8 скликань Сергій Пашинський та бізнесмен Сергій Тищенко, з якими ВАКС затвердив угоди про визнання винуватості.

«Нафтопродукти Курченка» — арештовані у 2014 році нафтопродукти у справі власника «Східно-Європейської паливно-енергетичної компанії» Сергія Курченка, які зберігались на Одеському НПЗ, Херсонській нафтоперевалці та нафтобазі у Василькові. Планувалося, що їх реалізують за схемою «обірваного транзиту» — юридично вони мали проїхати Україну, але замість цього їх захотіли продати тут.

Деталі схеми

Про підозру повідомили сімом особам:

• колишньому в.п. Глави Адміністрації Президента України, народному депутату України, керівнику одного з комітетів Верховної Ради України Сергію Пашинському;
• бізнесмену, співласнику групи «Фактор» і співорганізатору Сергію Тищенку;
• ексдиректору державного підприємства «Укртранснафтопродукт» Володимиру Гаврилову;
• ексзаступнику Гаврилова Олександру Горбунову;
• менеджеру ДП «Укртранснафтопродукт» та бізнес-групи «Фактор» Аркадію Кірману;
• директору приватної фірми ТОВ «УкрОйлПродукт» Олександру Бучинському;
• екскерівнику Департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики України, ексголові Івано-Франківської ОДА Андрію Бойчуку.

Слідство стверджує, що у тодішнього очільника Адміністрації Президента Сергія Пашинського спільно з бізнесменом Сергієм Тищенком виник умисел на заволодіння цим майном. Для цього вони створили злочинну організацію, до якої також увійшли екскерівник ДП «Укртранснафтопродукт» Володимир Гаврилов, його заступник Олександр Горбунов, ще один менеджер підприємства та директор приватної фірми. Використовуючи політичний вплив Пашинського, група встановила контроль над державним підприємством «Укртранснафтопродукт», призначивши туди лояльних керівників.

Чинне законодавство дозволяло продавати речові докази лише у разі ризику їх псування через визначені біржові компанії, а виручка мала гарантовано спрямовуватися на депозитні рахунки органу досудового розслідування. Щоб обійти цю процедуру та отримати безпосередній контроль над сировиною, спільники спробували переписати нормативну базу під державні підприємства.

Пашинський призначив до структури АП колишню дружину Тищенка — Олену Тищенко, яка підготувала проєкт урядового рішення про передачу речдоків держкомпаніям. Проте, попри схвалення проєкту Кабміном, документ так і не підписав тодішній прем’єр Арсеній Яценюк.

Отримавши відмову в Кабміні, фігуранти змінили тактику і використали силову та судову вертикаль. Контроль над паливом забезпечили через ДП «Укртранснафтопродукт». Розслідування справи про нафтопродукти передали одеській поліції, слідчі якої домоглися передачі всього обсягу пального на збереження «Укртранснафтопродукт».

Надалі, за версією слідства, Гаврилов скерував фіктивне звернення до МВС із посиланням на неіснуюче розпорядження Міненерго про надання дозволу на продаж цих нафтопродуктів. Водночас Тищенка за протекцією Пашинського презентували керівництву Головного слідчого управління МВС як неофіційного куратора процесу від імені держпідприємства.

Отримавши доступ до нафтобаз, фігуранти організували такий ланцюжок відмивання коштів:

1. ДП «Укртранснафтопродукт» підписало угоду про продаж усього арештованого пального приватній фірмі «Укройлпродукт» (очолюваній Бучинським), що входила до підконтрольної Тищенку бізнес-групи «Фактор».
2. Вартість нафтопродуктів штучно занизили під приводом «термінової реалізації», а розрахунок розтягнули на 2 роки. Надалі фірма продала нафтопродукти вже за реальною ринковою ціною кінцевим споживачам.

Паливо продали «Укройлпродукт» за заниженою вартістю, проте кошти не були перераховані на депозитний рахунок органу досудового розслідування, а були виведені через ТОВ «Ітанік стронг», ТОВ «Трейд інвест компані» та інші компанії, підконтрольні Тищенку.

Гроші від реалізації нафтопродуктів виводилися через «Фортуна-Банк», який належав матері Тищенка. Далі гроші перераховували на рахунки фірм «Ітанікс Стронг» та «Трейд Інвест Компані» як передоплату за товари. Це дозволяло злочинній організації розпоряджатися і паливом, і грошима одночасно.

Для маскування схеми Пашинський та Тищенко, за версією детективів, намагалися закупити інші нафтопродукти в білорусі та росії, щоб згодом перепродати їх державі за завищеними цінами.

Після того як у 2017 році «Фортуна-Банк» визнали неплатоспроможним, розрахунки з держпідприємством припинилися, а ТОВ «Укройлпродукт» було штучно ліквідовано через процедуру банкрутства. Тож частина коштів просто зникла. Внаслідок цих дій сумарні збитки, згідно з актуальними даними НАБУ, становили 967 млн грн (817 млн грн — з урахуванням сплаченого акцизного збору).

Дії фігурантів кваліфікували за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Арешти майна та спроби уникнути відповідальності

У лютому та березні 2024 року слідчі судді ВАКС арештували майно дружини Руслани Пашинської. Подружжя перебуває у шлюбі з 1989 року, а в березні 2013 року — уклали шлюбний договір, який передбачав, що все майно є особистою власністю того з подружжя, на чиє ім'я воно зареєстроване.

Суд визнав цей договір спробою уникнути конфіскації майна, зазначивши, що його укладено через 24 роки після реєстрації шлюбу, що свідчить про його спрямованість на уникнення негативних правових наслідків у разі застосування покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки Пашинському інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у період з 2014 по 2018 роки.

Під арештом перебуває половина від усіх об'єктів, зареєстрованих за Русланою Пашинською: житловий будинок площею понад тисячу квадратних метрів у селі Лісники (включно з каплицею, будинком охорони та альтанкою) та п'ять земельних ділянок загальною площею більше гектара. Первісно арештували також автомобіль Mercedes-Benz 2022 року та ще дві земельні ділянки, однак у жовтні 2024 року Апеляційна палата ВАКС скасувала арешт цих об'єктів. У травні 2025 року суд відмовив у повному скасуванні арешту решти майна.

Окрім того, у травні 2025 року ВАКС двічі задовольнив клопотання Пашинського і дозволив йому тимчасово залишити Україну для участі у міжнародній виставці оборонної промисловості IDET-2025 у Чехії, на яку його запросили як голову Національної асоціації оборонної промисловості України.

Хто пішов на угоду?

5 вересня 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості Сергія Тищенка. Йому призначили 8 років позбавлення волі та 3 роки заборони обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях. Тищенка звільнили від відбування основного покарання з випробувальним строком на 3 роки. За умовами угоди Тищенко перерахував уже 40 млн грн на Сили оборони України та має сплатити ще 110 млн грн до держбюджету в наступні 3 роки.

У грудні 2025 року на угоду пішли екскерівник «Укртранснафтопродукт» Аркадій Кірман та менеджер «УкрОйлПродукт» Олександр Бучинський. Суд призначив кожному покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, від якого їх звільнили з випробуванням в 1 рік. Додатково Кірману і Бучинському заборонили обіймати керівні посади 3 роки. За умовами угоди, Кірман та Бучинський мають відшкодувати по 500 тис. грн до державного бюджету протягом 30 днів з дня набрання чинності вироком.

У вересні 2026 року на угоду про визнання винуватості пішов і головний фігурант схеми Сергій Пашинський. Пашинський повністю визнав вину і погодився надати слідству викривальні покази. У вироку по угоді Пашинському його названо учасником, а не організатором злочинної організації. Однак в інших вироках по співучасниках, ймовірно, його роль описано інакше.

 За умовами угоди екснардеп зобов’язаний:

• відшкодувати державі збитки в розмірі 600 млн грн та перерахувати їх до держбюджету України поетапно протягом 2,5 років;
• перерахувати БФ «Повернись живим» 400 млн грн або за дорученням фонду забезпечити постачання озброєння на цю ж суму військовим частинам упродовж 6 місяців;
• перерахувати на рахунок БФ «Спільнота Стерненка» 100 млн грн на озброєння для Сил оборони України впродовж 30 днів;
• сплатити штраф у розмірі 850 тис. грн як основне покарання;
• сплатити додатковий штраф у розмірі 17 тис. грн із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік як додаткове покарання.