НАБУ-САП обвинувачують колишнього народного депутата 5-8 скликань Верховної ради Сергія Пашинського у тому, що він імовірно заволодів арештованими «нафтопродуктами Курченка» на суму майже 1 млрд грн.
«Нафтопродукти Курченка» — арештовані у 2014 році нафтопродукти у справі власника «Східно-Європейської паливно-енергетичної компанії», які зберігались на Одеському НПЗ, Херсонській нафтоперевалці та нафтобазі у Василькові. Планувалося, що їх реалізують за схемою «обірваного транзиту» — юридично вони мали проїхати Україну, але замість цього їх захотіли продати тут.
Слідство стверджує, що у тодішнього очільника Адміністрації Президента Сергія Пашинського спільно з бізнесменом Сергієм Тищенком виник умисел на заволодіння цим майном. Для цього вони створили злочинну організацію, до якої також увійшли екскерівник ДП «Укртранснафтопродукт» Володимир Гаврилов, його заступник, ще один менеджер підприємства та директор приватної фірми. Використовуючи політичний вплив Пашинського, група встановила контроль над державним підприємством «Укртранснафтопродукт», призначивши туди лояльних керівників.
Для реалізації схеми Пашинський, за даними обвинувачення, сприяв призначенню своєї дружини Руслани Пашинської на посаду в Адміністрацію Президента для розробки механізмів передачі арештованого майна держпідприємствам та тиснув на посадовців Мінʼюсту та МВС. Зрештою підрозділи МВС забезпечили контроль над місцями зберігання палива, а суди передали нафтопродукти на реалізацію ДП «Укртранснафтопродукт». Далі фігуранти організували підписання договорів купівлі-продажу з підконтрольним Тищенку ТОВ «Укройлпродукт». Ціна палива була значно нижчою за ринкову (що пояснювали «вимушеністю продажу»), а умови передбачали відтермінування платежів на 2 роки.
Гроші від реалізації нафтопродуктів виводилися через «Фортуна-банк», який належав матері Тищенка. Кошти перераховували на рахунки фірм «Ітанікс Стронг» та «Трейд Інвест Компані» як передоплату за товари. Це дозволяло злочинній організації розпоряджатися і паливом, і грошима одночасно.
Для маскування схеми Пашинський та Тищенко, за версією детективів, намагалися закупити інші нафтопродукти в білорусі та росії, щоб згодом перепродати їх державі за завищеними цінами.
Після того як у 2017 році «Фортуна-банк» визнали неплатоспроможним, розрахунки з держпідприємством припинилися, а ТОВ «Укройлпродукт» було штучно ліквідовано через процедуру банкрутства. Тож частина коштів просто зникла. Внаслідок цих дій сумарні збитки, згідно з актуальними даними НАБУ, склали 967 млн грн (раніше фігурувала сума 817 млн грн).
Дії Пашинського та Тищенка кваліфіковано за ч. 1 ст. 255 та ч. 5 ст. 191 КК України.
У лютому та березні 2024 року слідчі судді ВАКС арештували майно дружини Пашинського Руслани Пашинської. Подружжя перебуває у шлюбі з 1989 року, а у березні 2013 року - уклали шлюбний договір, який передбачав, що все майно є особистою власністю того з подружжя, на чиє ім'я воно зареєстроване.
Суд визнав цей договір спробою уникнути конфіскації майна, зазначивши, що його укладено через 24 роки після реєстрації шлюбу, що свідчить про його спрямованість на уникнення негативних правових наслідків у разі застосування покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки Пашинському інкримінується вчинення кримінальних правопорушень в період з 2014 по 2018 роки.
Під арештом перебуває половина від усіх об'єктів, зареєстрованих за Русланою Пашинською: житловий будинок площею понад тисячу квадратних метрів у селі Лісники (включно з каплицею, будинком охорони та альтанкою) та п'ять земельних ділянок загальною площею більше гектара. Первісно арештували також автомобіль Mercedes-Benz 2022 року та ще дві земельні ділянки, однак у жовтні 2024 року Апеляційна палата ВАКС скасувала арешт з цих об'єктів. У травні 2025 року суд відмовив у повному скасуванні арешту решти майна.
У кінці січня 2025 року справу Пашинського було виділено в окреме провадження №52025000000000046, де він фігурує разом з іншими особами як підозрюваний у системному розкраданні бюджетних коштів.
Окрім того, у травні 2025 року ВАКС задовольнив клопотання Пашинського і дозволив йому тимчасово залишити Україну для участі у міжнародній виставці оборонної промисловості IDET-2025 у Чехії, на яку його запросили як голову Національної асоціації оборонної промисловості України.
5 вересня 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості Сергія Тищенка. Йому призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки, без конфіскації майна.
Одночасно, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, бізнесмена звільнено від відбування основного покарання з випробувальним строком на 3 роки, без конфіскації майна. Також на нього покладено відповідні обов'язки: з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
