Документ № 122781378

Справа № 991/6813/23

Провадження № 1-кс/991/5749/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6

з боку захисту: адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2017 за № 52017000000000361, стосовно:

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

установив:

І. Історія провадження

02.08.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_12 від 01.08.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017. Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у задоволенні клопотання було відмовлено.

13.06.2024 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу слідчого судді від 11.01.2024 та постановлено нову ухвалу, якою матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 стосовно ОСОБА_13 направлені слідчому судді Вищого антикорупційного суду на новий розгляд.

02.07.2024 матеріали провадження за єдиним унікальним номером № 991/6813/23 після закінчення апеляційного провадження повернуті до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 02.07.2024 слідчим суддею у цій справі визначено ОСОБА_1 .

І.І. Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали досудового розслідування, матеріали сторони захисту, заслухавши учасників кримінального провадження зі сторони обвинувачення та захисту,

слідчий суддя встановив факти та обставини і дійшов таких висновків:

1. Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52017000000000361 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.

2. На підтвердження направлення копії клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України та доданих до нього матеріалів підозрюваному ОСОБА_13 прокурором до клопотання долучено скріншот електронного листа про направлення 15.07.2024 прокурором ОСОБА_6 документів на електронні поштові скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

3. Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

4. Перебіг кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 (відомості відображені у обсязі, наданому та долученому стороною обвинувачення до клопотання):

- 13.03.2020 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_14 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 до шести місяців, тобто до 22.07.2020;

- 16.07.2020 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_15 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 до дванадцяти місяців, тобто до 22.01.2021;

- 05.08.2020 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_16 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 зупинено;

- 06.01.2021 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_16 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 відновлено;

- 06.01.2021 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_16 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 зупинено;

- 05.11.2021 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_16 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 відновлено;

- 10.11.2021 начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 . об`єднані матеріали досудових розслідувань, відомості про які внесені до ЄРДР 01.06.2017 за № 52017000000000361 та 12.03.2020 за № 52020000000000184, в одне провадження під № 52017000000000361;

- 10.11.2021 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 зупинено;

- 25.05.2022 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_16 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 відновлено;

- 25.05.2022 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 . об`єднані матеріали досудових розслідувань, відомості про які внесені до ЄРДР 01.06.2017 за № 52017000000000361, 11.06.2021 за № 52021000000000307, 11.06.2021 за № 52021000000000308 та 11.06.2021 за № 52021000000000309, в одне провадження під № 52017000000000361;

- 25.05.2022 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 матеріали досудових розслідувань, відомості про які внесені до ЄРДР 28.10.2020 за № 12020000000001039 та 01.06.2017 за № 52017000000000361, об`єднані в одне провадження;

- 22.06.2022 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_16 за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 зупинено;

- 09.09.2022 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_19 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 відновлено;

- 09.09.2022 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_19, за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 зупинено;

- 10.07.2023 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_16 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 відновлено;

- 07.09.2023 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_20 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 зупинено.

5. У клопотанні зазначено короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими подано клопотання, та їх правова кваліфікація із зазначенням статті і частини статті закону України про кримінальну відповідальність.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 387, ч. 4 ст. 368-3, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 382 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено таке:

Приблизно у січні - лютому 2013 року ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_13 інформацію про отримання підконтрольному ОСОБА_21 ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 08.07.2008 кредиту у ПАТ «Родовід Банк» у сумі 38 172 000,65 грн, які використано для придбання у ТОВ «ТД «Ресурси» 24 627,097 т мазуту за договором поставки нафтопродуктів від 04.07.2008 № 27/05м. Заставним майном за кредитним договором були вказані нафтопродукти (мазут марки М-100), які в подальшому, а саме 17.10.2008, ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» передало для зберігання до АЕК «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго»).

Також, ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_13, що рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», зобов`язано ПАТ «Київенерго» повернути в натурі мазут марки М-100, переданий на зберігання 17.10.2008, загальною кількістю 24 627,097 т, про що 06.05.2009 судом було видано відповідний наказ для примусового виконання рішення.

У подальшому, 12.05.2009 Господарським судом м. Києва задоволено заяву ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» про зміну способу виконання рішення від 21.04.2009 та стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» вартість мазуту марки М-100 на загальну суму 54 179 613,40 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2013, за заявою ПАТ «Київенерго», розстрочено виконання ухвали від 12.05.2009 у справі № 41/207 на 36 платежів до 31.01.2015.

З метою отримання грошових коштів за ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207, запобігання стягненню ПАТ «Родовід Банк» у примусовому порядку із ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» заборгованості за кредитом, а також отримання вказаного мазуту в натурі чи його грошового еквіваленту, не погашаючи при цьому кредиту в ПАТ «Родовід Банк», виданого на його придбання, ОСОБА_13 та ОСОБА_21 розробили злочинний план із заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України в особливо великому розмірі, до втілення якого на різних етапах залучили ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, та на виконання якого вчинили такі дії:

1) звернулись від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до Господарського суду м. Києва із заявою про видачу дубліката наказу Господарського суду м Києва від 13.05.2009 щодо виконання ухвали від 12.05.2009 у справі № 41/207, у зв`язку з його нібито втратою.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 вказану заяву товариства задоволено та видано дублікат наказу від 13.05.2009 щодо виконання рішення від 21.04.2009 та ухвали від 12.05.2009 Господарського суду м. Києва у справі № 41/207;

2) навесні 2013 року, але не пізніше 10.04.2013, ОСОБА_13 залучив до реалізації злочинного плану свою знайому - ОСОБА_22, яка, діючи від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», уклала з підконтрольним ОСОБА_13 ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», з ознаками фіктивності, договір про відступлення ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» права грошової вимоги до ПАТ «Київенерго» на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207, з метою запобігання стягненню ПАТ «Родовід Банк» на підставі судового рішення з ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008;

3) ОСОБА_13 залучив раніше знайомого ОСОБА_27 як спеціаліста з досвідом роботи у сфері міжнародного права, якому не повідомляв про свої злочинні наміри, з метою звернення в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» із заявою до ЄСПЛ проти України, обґрунтованою нібито вичерпним вжиттям всіх національних засобів юридичного захисту згідно з загальновизнаними принципами міжнародного права та невиконанням ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 про стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь підприємства 54 179 613,4 грн, не повідомивши останнього про переуступку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» права грошової вимоги до ПАТ «Київенерго» на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 підконтрольному ОСОБА_13 ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»;

4) ОСОБА_27, не будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_13 та ОСОБА_21, звернувся від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до ЄСПЛ із заявою проти України, до якої, на основі наданої ОСОБА_13 інформації, в обмеженому обсязі включив відомості про нібито тривале невиконання остаточного рішення у вигляді ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 щодо виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» вказаної суми грошових коштів (розділ IV заяви), винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_9 із виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207, де стягувачем була інша юридична особа - ТОВ «ТД «Ресурси», а також не зазначив у вказаній заяві про факт відступлення за договором від 10.04.2013 № 1004 від ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» права вимоги до ПАТ «Київенерго» за ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 та про постановлення Господарським судом м. Києва 13.02.2012 ухвали про розстрочку виконання ухвали від 12.05.2009 на 36 платежів до 31.01.2015;

5) після проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та обрання 27.11.2014 ОСОБА_13 народним депутатом України VIII скликання, останній, у невстановлені слідством дату та час, залучив до реалізації спільного з ОСОБА_21 злочинного наміру на той час Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ ОСОБА_24, якій повідомив про необхідність взяти на особистий контроль стан розгляду ЄСПЛ зазначеної справи для подальшого прийняття рішень в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл».

ОСОБА_24, перебуваючи з 14.01.2015 на посаді першого заступника Міністра юстиції України та будучи в силу займаної посади відповідальною за координацію діяльності Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ та його Секретаріату, продовжила здійснювати контроль за станом розгляду ЄСПЛ справи за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» проти України, періодично отримуючи від службових осіб Секретаріату Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ актуальну інформацію про хід розгляду ЄСПЛ цієї справи, про що повідомляла ОСОБА_13 .

На виконання доручення Міністра юстиції України від 26.02.2015, виконувачем обов`язків Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ ОСОБА_29 02.03.2015 опрацьовано інформацію про стан розгляду судами України справи № 41/207, у якій, крім іншого, зазначено, що в судовому порядку підтверджено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 15 991 751,64 грн між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», у зв`язку з чим загальна сума заборгованості, яка підлягала стягненню з ПАТ «Київенерго» на користь підприємства, на той час становила 38 187 861,76 грн, а не 54 179 613,4 грн.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_24, діючи на виконання доведеної до її відома ОСОБА_13 частини злочинного плану щодо заволодіння максимально можливою сумою коштів, запропонувала ОСОБА_13 можливий механізм виплати зазначеної суми грошових коштів з Державного бюджету України шляхом прийняття Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ та представником ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», всупереч п.п. 5 п. 7 Положення про Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784, декларації про дружнє врегулювання спору відповідно до практики ЄСПЛ, яка нібито склалася.

Для реалізації злочинного плану співучасники залучили призначеного 17.06.2015 на посаду Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ ОСОБА_25, який 22.05.2015, усвідомлюючи, що будь-які правові підстави для прийняття рішення ЄСПЛ про порушення державою Конвенції за дії або бездіяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» чи ПАТ «Київенерго», їх посадових осіб у справі № 63403/13 відсутні, на виконання вказівок ОСОБА_24 та відведеної йому частини розробленого ОСОБА_21 та ОСОБА_13 злочинного плану, шляхом зловживання своїм службовим становищем, підписав декларацію про дружнє врегулювання спору з ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», яку цього ж дня надіслав до ЄСПЛ.

У декларації про дружнє врегулювання спору ОСОБА_25, незважаючи на раніше надіслане на адресу Секретаріату Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» і ПАТ «Київенерго» та, відповідно, зменшення суми виплати до 38 187 861,76 грн, від імені Уряду України взяв зобов`язання виконати згідно з п. 1 ст. 37 Конвенції ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 щодо виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів, без визначення конкретної суми, що в подальшому надало змогу здійснити неправильний переклад та інтерпретувати рішення ЄСПЛ на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл».

За результатами розгляду засвідченої підписом ОСОБА_25 від імені Уряду України декларації про дружнє врегулювання спору, 20.10.2015 п`ятою секцією ЄСПЛ справу за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» № 63403/13 до України вилучено з реєстру справ, у зв`язку з вирішенням спору відповідно до п.п. «b» п. 1 ст. 37 Конвенції.

У період з 23.11.2015 по 02.12.2015, точної дати та часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_24 на виконання доведеної до її відома частини злочинного плану через виконувача обов`язків Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ ОСОБА_29, яка не була обізнана зі злочинним планом співучасників, організувала засвідчення службовими особами Секретаріату автентичного перекладу цього рішення з необхідним співучасникам формулюванням, яке створювало передумови для виплати на користь підприємства 54 179 613,4 грн замість необхідності виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» розміру заборгованості, який все ще підлягав до сплати відповідно до цієї ухвали, на загальну суму 38 187 861,76 грн, з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ «Київенерго»;

6) ОСОБА_21 у грудні 2015 року, точної дати та часу в ході досудового слідства не встановлено, підшукав ОСОБА_30, який за його пропозицією став номінальним директором і засновником ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», при цьому, не володіючи всією інформацією щодо конкретної корисливої мети ОСОБА_21 та ОСОБА_13 ;

7) для забезпечення постійного контролю ОСОБА_21 та ОСОБА_13 за ходом виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015, усунення за необхідності будь-яких перешкод та прийняття з цією метою необхідних рішень, 15.12.2015 ОСОБА_31 як номінальний директор ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», за вказівкою ОСОБА_21 .Ю видав на ім`я раніше залученої ОСОБА_13 до вчинення злочину ОСОБА_22 довіреність щодо представництва інтересів підприємства, а також відкрив рахунки ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» у ПАТ «КБ «Преміум», а у зв`язку з відкликанням 10.02.2016 Національним банком України згідно з постановою № 68/БТ банківської ліцензії ПАТ «КБ «Преміум» та ліквідацією останнього, 17.02.2016 ОСОБА_31 на виконання вказівок ОСОБА_21 також відкрив рахунки ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» у АБ «Південний»;

8) у другій половині грудня 2015 року, точної дати та часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_21 та ОСОБА_13 дізналися від невстановлених працівників ПАТ «КБ «Преміум» про винесення 17.12.2015 державним виконавцем постанови про арешт всіх банківських рахунків ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» у межах виконавчого провадження № НОМЕР_7 щодо стягнення з ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» заборгованості за кредитним договором з ПАТ «Родовід Банк» від 08.07.2008 № 22.1/277-КЛТ-08 на загальну суму 77 326 552,25 грн.

Після цього, ОСОБА_21 та ОСОБА_13, усвідомлюючи загрозу можливого стягнення ПАТ «Родовід Банк» отриманих ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015, залучили до реалізації частини свого злочинного плану помічника народного депутата України ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_32, яка мала усунути перешкоди у заволодінні співучасниками грошовими коштами, які надійдуть на рахунки ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на виконання рішення ЄСПЛ.

З цією метою, після одержання співучасниками інформації про надходження до ПАТ «КБ «Преміум» постанов державного виконавця про арешт коштів ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», ОСОБА_32 як представник боржника 26.01.2016 ознайомилась у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_7 та дізналась про винесення державним виконавцем постанов про арешт коштів боржника в банках ПАТ «Енергобанк», AT «Родовід Банк», ПАТ «КБ «Преміум».

Усвідомлюючи, що відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» цей арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, а тому, при надходженні грошових коштів на виконання рішення ЄСПЛ на рахунки ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», вони будуть стягнуті державним виконавцем з метою виконання рішення на користь AT «Родовід Банк», ОСОБА_32 на виконання відведеної їй ОСОБА_13 та ОСОБА_21 . ролі вирішила перешкодити виконанню судового рішення на користь AT «Родовід Банк», тим самим усунувши перешкоди в заволодінні співучасниками грошовими коштами, що надійдуть на виконання рішення ЄСПЛ.

Для цього ОСОБА_32 03.02.2016 підготувала від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 у справі № 2/84 про стягнення з ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на користь АТ «Родовід Банк» 77 326 552,25 грн, яке набрало законної сили 22.07.2011 (яке 14.07.2011 отримав представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_33 за довіреністю), та апеляційну скаргу на нього, які того ж дня направлені ОСОБА_22 до Київського апеляційного господарського суду.

Розуміючи, що зазначених документів недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_32 створила в електронному вигляді та запропонувала ОСОБА_21 підробити шляхом підписання колишнім директором ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_34 задніми числами, а саме 06.06.2011, повідомлення про скасування виданих довіреностей, у якому зазначити про начебто скасування всіх довіреностей, виданих ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на ім`я ОСОБА_35, на що ОСОБА_21 погодився.

ОСОБА_22, як представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», 15.02.2016 підготувала до Київського апеляційного господарського суду заяву про долучення додаткових матеріалів, а саме: копії підробленого повідомлення про скасування виданих ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» довіреностей на ім`я ОСОБА_35, а ОСОБА_32 подала до суду вказану заяву та, серед іншого, додала копію наказу ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» від 03.02.2016 «Про затвердження результатів службового розслідування», підписаного та засвідченого фіктивним директором ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_36, який містив відомості щодо негайного вжиття заходів до апеляційного оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011.

Цього ж дня, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» відновлено строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказану ухвалу ОСОБА_32 отримала 17.02.2016.

Як наслідок, 19.02.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_37 у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 винесено постанову про повернення виконавчого документа органу, що його видав, якою також знято арешт із коштів на рахунках боржника - ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», накладений постановами державного виконавця від 17.12.2015 та 23.12.2015;

9) ОСОБА_24, діючи на виконання відведеної їй ролі в реалізації злочинного плану, на підставі заяв представника ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_22, з метою стягнення на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» з Державного бюджету України коштів у сумі 54 179 613,40 грн, у січні - лютому 2016 року провела низку нарад з питань виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 у справі за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» проти України № 63403/13, на яких здійснювала вплив на старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_38, який не був проінформований про попередні домовленості між ОСОБА_13 та ОСОБА_24, з метою переконання в необхідності виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» коштів саме у розмірі 54 179 613,40 грн без врахування зустрічних вимог ПАТ «Київенерго» до ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», підтверджених судовими рішеннями на суму 9 182 823,64 грн, що, у свою чергу, призвело до складання та направлення ОСОБА_39 до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України 11.02.2016 першої вимоги, у якій було зазначено про потребу сплатити на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 44 996 789,76 грн на виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 № 63403/13, а 18.02.2016 - другої вимоги про необхідність сплатити на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» додаткових 9 182 823,64 грн на виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 № 63403/13, на підставі яких Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України було здійснено перерахування на рахунок ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів на загальну суму 54 179 613,4 грн.

Зважаючи на можливість ОСОБА_21 здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», 25.02.2016 співучасники змогли розпорядитися грошовими коштами в сумі 54 179 613,4 грн.

Таким чином, ОСОБА_13, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_23 та ОСОБА_32, використовуючи наявні в нього інструменти психологічного та адміністративного впливу на вказаних осіб, маніпулюючи відомою йому інформацією та зловживаючи довірою деяких осіб, достовірно знаючи про відсутність із 10.04.2013 правових підстав для отримання ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів за рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207, шляхом приховування вказаної інформації від ЄСПЛ та через зловживання службовими особами Міністерства юстиції України своїм службовим становищем, організував заволодіння за вказаною вище протиправною схемою грошовими коштами Державного бюджету України на загальну суму 54 179 613,4 грн, що призвело до заподіяння державі збитків, які в шістсот і більше разів перевищують розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно з приміткою до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

З метою реалізації другого етапу злочинного плану, розробленого ОСОБА_13, після зарахування від Державної казначейської служби України 23.02.2016 та 25.02.2016 коштів на банківський рахунок ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» № НОМЕР_1 в АБ «Південний» у сумі 9 182 823,64 грн та 44 996 789,76 грн відповідно (всього - 54 179 613,40 грн) ОСОБА_21, використовуючи систему дистанційного обслуговування вказаного рахунку підприємства, для усунення ризику накладення арешту на зазначені грошові кошти та подальшого звернення їх на користь AT «Родовід Банк», а також усунення ризику викриття співучасників у разі розпорядження вказаними коштами безпосередньо з рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», 23.02.2016 та 29.02.2016 організував їх перерахування для нібито виконання зобов`язань за договором від 10.04.2013 № 1004 та додатковою угодою від 15.02.2016 № 1 на банківський рахунок ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» в АБ «Південний», незважаючи на фактичне виконання сторонами договору від 10.04.2013 № 1004 про відступлення права вимоги.

У подальшому ОСОБА_13 залучив професійного бухгалтера ОСОБА_23, якій доручив віддалено управляти рахунком ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» в АБ «Південний» за місцезнаходженням офісного приміщення підприємства його рідного брата ОСОБА_40, та надав вказівку здійснити перерахування грошових коштів у сумі 54 179 613,40 грн, попередньо отриманих від ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» за рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015, для нібито виконання договорів про відступлення права вимоги на рахунки ТОВ «Стандарт Оптторг» у ПАТ «КБ «Євробанк» у сумі 30 180 000 грн та ТОВ «Пасифік Сін» у ПАТ «Класикбанк» у сумі 24 000 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, після отримання фактичної можливості розпоряджатися перерахованими 23.02.2016 та 25.02.2016 ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015 грошовими коштами на загальну суму 54 179 613,4 грн, використовуючи недійсну угоду, що стала формальною підставою для здійснення фінансової операції, з метою усунення ризику накладення на грошові кошти арешту та подальшого звернення на користь AT «Родовід Банк» у справі № 2/84 від 07.07.2011, що призвело б до неможливості розпорядження ними для задоволення власних потреб, а також для усунення ризику, пов`язаного з можливим викриттям співучасників у разі розпорядження вказаними коштами безпосередньо з рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» у власних цілях, організував вчинення правочину шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору від 10.04.2013 № 1004 про відступлення права вимоги, а також фінансових операцій шляхом перерахування цих грошових коштів із банківського рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на банківський рахунок ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», а з його рахунку - на банківські рахунки ТОВ «Пасифік Сін» та ТОВ «Стандарт Оптторг», чим організував легалізацію (відмивання) отриманих ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015 грошових коштів у розмірі 54 179 613,4 грн, який згідно з п. 3 примітки до ст. 209 КК України у вісімнадцять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

6. Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_13 підтримала у повному обсязі та просила задовольнити, з таких підстав:

1) повідомлена ОСОБА_13 підозра є обґрунтованою та підтвердженою долученими до клопотання матеріалами досудового розслідування;

2) ОСОБА_13 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Твердження сторони захисту про необхідність направлення повідомлення про підозру в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України не відповідає вимогам КПК України. Підозрюваний на тимчасовому або постійному консульському обліку у закордонних дипломатичних установах не перебуває, що спростовує версію сторони захисту про нібито встановлене місце проживання ОСОБА_13 у Страсбурзі;

3) ОСОБА_13 оголошений у міжнародний розшук.

Оцінку відомостям, передбаченим у п. 2-3, надано ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.06.2024 та констатовано набуття ОСОБА_13 статусу підозрюваного та оголошення його у міжнародний розшук.

4) твердження сторони захисту про начебто закінчення строку досудового розслідування не відповідає дійсності;

5) існують ризики вчинення ОСОБА_13 : переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Усі ці ризики реальні та вже мали місце у цьому кримінальному провадженні до повідомлення ОСОБА_13 про підозру.

У судових засіданнях захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_13 здійснювали адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . У ході розгляду клопотання детектива Національного бюро про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисники продемонстрували єдину стратегію захисту підозрюваного ОСОБА_13, яка спирається на такі аргументи:

1)необґрунтованості повідомленої ОСОБА_13 підозри;

2)не набуття ОСОБА_13 статусу підозрюваного.

Така позиція обґрунтовується тим, що: з 2005 року ОСОБА_13 проживає за кордоном у м. Страсбург Французька Республіка, про що сторона обвинувачення достеменно обізнана щонайменше з 24.07.2020 (1), докази вручення ОСОБА_13 повідомлення про підозру в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України відсутні (2), докази того, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_13 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, відсутні (3);

3) ОСОБА_13 не може вважатись таким, що оголошений у міжнародний розшук.

Така теза обґрунтована тим, що: сторона обвинувачення обізнана з фактом проживання ОСОБА_13 за кордоном з 2020 року (1), дії детектива/прокурора, які полягають у винесенні постанови про оголошення у міжнародний розшук, та дії, безпосередньо спрямовані на оголошення розшукуваної особи, що полягають у внесенні публікації до бази даних Інтерполу, є різними за своїми правовими наслідками. Враховуючи те, що детектив та/або прокурор не мають екстериторіальних повноважень щодо оголошення в розшук особи поза українською юрисдикцією, однієї постанови детектива для внесення відомостей про особу в базу даних Інтерполу не достатньо (2);

4)строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 22.03.2020.

На обґрунтування такої позиції посилаються на те, що у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 повідомлено про підозру ряду осіб вперше 22.01.2020. У подальшому, у лютому та липні 2020 року строк досудового розслідування продовжувався заступником Генерального прокурора до шести та дванадцяти місяців відповідно. Водночас, враховуючи той факт, що матеріали досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні об`єднані з матеріалами кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР після 16.03.2018, продовження строків досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні мало здійснюватися в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 294 КПК України, тобто слідчим суддею за клопотаннями слідчого, погодженими з уповноваженими прокурорами. За таких обставин, продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні заступниками Генерального прокурора до шести та дванадцяти місяців не відповідають вимогам кримінального процесуального закону, тобто здійснено неналежним суб`єктом.

5)відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з тим, що: тяжкість покарання не є підставою для обрання запобіжного заходу та не може виключати можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу (1), майновий стан ОСОБА_13 сам по собі не може свідчити про існування ризику переховування (2), наявність у ОСОБА_13 паспортів громадянина України для виїзду за кордон не свідчить про його намір переховуватися, їх отримання є реалізацією конституційного права на вільний вибір місця проживання, вільного залишення території України (3), виїзд ОСОБА_13 обумовлений його проживанням за кордоном протягом тривалого часу та наявністю у нього там центру життєвих інтересів (4), не відомо, які саме «особливі» зв`язки та комунікації з вищими посадовими особами держави ОСОБА_13 може використати з метою переховування (5);

-знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би свідчив про приховування або спотворення речей і документів ОСОБА_13, існування мети та мотивів вчинення таких неправомірних дій;

-незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що надані, зокрема на підтвердження існування ризику, докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (зокрема, містять спотворені відомості, які не відповідають дійсності);

-перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з тим, що дії, на які у своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення, є цілком законними, мали місце під час реалізації ОСОБА_13 як заступником комітету з прав людини або були правовим інструментом захисту своїх прав і свобод.

7. За змістом ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності достатності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Частиною першою статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, у ст. 194 КПК України закріплено, що:

- слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (ч. 2);

- слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті;

- якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4).

Стаття 177 КПК України, в якій зазначені підстави, які прокурор зобов`язаний, серед іншого, довести для того, щоб слідчий суддя обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має такий зміст:

«1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.».

Отже, прокурор, подаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, під час розгляду має довести:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

- наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

8. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру (а), особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (б), або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (в).

Оскільки ОСОБА_13 не було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя не розглядає дотримання порядку повідомлення про підозру затриманій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

- затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

- обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу (ч. 2 ст. 276 КПК України).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ № 004255 ОСОБА_13 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та обліковується у Раді адвокатів Київської області. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 24.11.2014 та поновлено згідно з п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 30.08.2019.

10.07.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_41 складено повідомлення про підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (у редакції Закону від 16.01.2003 № 430-IV, зі змінами, внесеними згідно з Законами від 18.05.2010 № 2258-VI, від 15.11.2011 № 4025-VI, від 14.10.2014 № 1702-VII, від 10.11.2015 № 770-VII).

Таким чином, дотримані вимоги, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, та закріплені у п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантії адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_13 мало бути вручено 10.07.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи за його дорученням іншим прокурором у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до доручення від 10.07.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_41 доручено прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017, зокрема прокурору шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 здійснити повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_13 .

Обставини, які склались (не встановлення місця перебування ОСОБА_13 /перебування ОСОБА_13 за межами території України), не дозволили прокурорам у цьому кримінальному провадженні вручити письмове повідомлення про підозру в день його складення, тому, у відповідності до положень КПК України, повідомлення про підозру мало бути вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Необхідно зауважити, що у КПК України не визначено прикладів неможливості вручення письмового повідомлення про підозру. Якщо вручення такого повідомлення особі, яка була затримана на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, або коли особа з`явилась до органу досудового розслідування в той день, коли складається підозра, труднощів не викликає, то «вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень», веде до різного розуміння як зі сторони обвинувачення, так і сторони захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Аналізуючи положення глави 11 КПК України, можна зробити висновок, що особі здійснюється повідомлення шляхом його вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Таке повідомлення вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором.

Необхідно також звернути увагу, що норми КПК України не встановлюють, щоб особа, якій вручається повідомлення про підозру, підтвердила такий факт письмовою розпискою, як наприклад, це вимагається при отриманні копії обвинувального акта (п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України).

Так, детективами Національного бюро вживались дії щодо повідомлення ОСОБА_13 про необхідність його участі у процесуальних діях у цьому кримінальному провадженні до моменту складення повідомлення про підозру, а саме:

04.07.2023 на поштові адреси: АДРЕСА_2 (1), АДРЕСА_1 (2), АДРЕСА_3 ) були направлені повістки на ім`я ОСОБА_13 про явку 10.07.2023 до приміщення Національного антикорупційного бюро України для забезпечення його участі у процесуальних діях у кримінальному провадженні № 52017000000000361.

При цьому, слідчий суддя вважає важливими такі обставини:

- на момент вчинення процесуальної дії - підготування та направлення детективом Національного бюро ОСОБА_20 за зазначеними вище адресами повісток про виклик на ім`я ОСОБА_13 . досудове розслідування було зупинене з 09.09.2022;

- в повістках зазначено, що ОСОБА_13 викликається на 10.07.2023 для забезпечення участі у процесуальних діях у кримінальному провадженні;

- в повістках про виклик не зазначено статусу ОСОБА_13 як учасника кримінального провадження.

10.07.2023 ОСОБА_13 до приміщення Національного бюро не прибув та, як наслідок, процесуальної дії у вигляді вручення повідомлення йому про підозру не відбулось.

Разом з тим, на підтвердження вручення письмового повідомлення про підозру стороною обвинувачення до матеріалів клопотання долучено копію протоколу здійснення письмового повідомлення про підозру від 10.07.2023, зі змісту якого слідує, що прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 10.07.2023 вчинено такі дії:

-здійснено виїзд до житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує будинок АДРЕСА_4 (адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_13 ) - житлово-експлуатаційної дільниці № 901 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» та вручено письмове повідомлення про підозру майстру ОСОБА_42 для передачі ОСОБА_13 ;

-здійснено виїзд до житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує будинок АДРЕСА_5 (адреса місця проживання ОСОБА_13, яка вказана у його щорічній декларації особи за 2019 рік/місце здійснення адвокатської діяльності) - житлово-експлуатаційна дільниця « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та вручено письмове повідомлення про підозру в.о. керівника ЖЕО ОСОБА_43 для передачі ОСОБА_13 ;

-направлено повідомлення про підозру та доручення (в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України) у месенджері WhatsApp на телефонний номер НОМЕР_2 ОСОБА_13 ;

-направлено повідомлення про підозру та доручення (в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України) шляхом надіслання електронною поштою на поштові адреси: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (1), « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( НОМЕР_3 ), « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( НОМЕР_4 ), « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (4);

-направлено повідомлення про підозру та доручення (в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України) засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта»: за місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 (1), за місцем проживання та здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 (2), за місцем здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_6 ), за місцем знаходження Адвокатського об`єднання «Логвинський та партнери»: АДРЕСА_7 ).

Вказаний вище протокол є узагальненням вчинених стороною обвинувачення процесуальних дій, спрямованих на повідомлення про підозру ОСОБА_13 та результатів їх вчинення.

Зазначені вище дії вжиті прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, у зв`язку з неможливістю вручення повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не прибуття ОСОБА_13 до НАБ України за викликом, не встановлення місцезнаходження ОСОБА_13 ./перебування ОСОБА_13 поза межами території України, що слідує зі змісту додатків до протоколу від 10.07.2023, де у листі начальника житлово-експлуатаційної дільниці « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 19.07.2023 відображено, що на момент обстеження квартири АДРЕСА_2, вона була зачинена та, зі слів консьєржа, з початку війни (24.02.2022) мешканці виїхали за кордон і до цього часу не повернулися; на даний час у квартирі ніхто не проживає.

Разом з тим, сторона захисту у ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу зазначала, що ОСОБА_13 проживає на території Французької Республіки у м. Страсбург протягом тривалого часу та станом на 10.07.2023 на території України не перебував, у зв`язку з чим повідомлення йому про підозру мало бути вручено в порядку міжнародної правової допомоги, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, як особі, яка на законних підставах проживає за кордоном.

Необхідно зауважити, що слідчому судді не надано документів, які підтверджують, що ОСОБА_13 звертався до уповноважених органів з питання оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, як це передбачено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в України громадян України».

Відповідно до відображених у листі директора Департаменту консульської служби МЗС України від 26.07.2023 № 71/16-522/5-87663 відомостей, за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України факт перебування на тимчасовому/постійному консульському обліку у закордонних дипломатичних установах України громадянина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, не підтверджено.

Місцем проживання/перебування ОСОБА_13 зазначена адреса: АДРЕСА_1 (відомості, відображені у особовій картці ОСОБА_13, сформованій 01.08.2023 за даними Державної міграційної служби України).

Підсумовуючи викладене вище, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення були вжиті передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України заходи для повідомлення ОСОБА_13 про притягнення його до кримінальної відповідальності у передбачений законом спосіб, для чого було використано одночасно декілька шляхів - засоби поштового зв`язку за останніми відомими адресами його проживання та реєстрації, засоби мобільного зв`язку, надіслання процесуальних документів електронною поштою. Текст повідомлення про підозру є зрозумілим і містить достатньо інформації для розуміння ОСОБА_13 обсягу і змісту інкримінованих йому суспільно небезпечних діянь; внаслідок дій сторони обвинувачення, що були пов`язані з повідомленням особі про підозру, мова про які йшла вище, ОСОБА_13 мав можливість дізнатися про факт наявності стосовно нього підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, з огляду на що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_13 було вручено у визначеному КПК України порядку і він набув статусу підозрюваного.

2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підозрюваним:

30.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР, Реєстр) внесено відомості про те, що група осіб, наділених можливістю здійснювати вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Золотий мандарин Ойл», за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, протягом 2013-2016 років розробили та реалізували протиправну схему, яка полягала в заволодінні грошовими коштами державного бюджету України, шляхом зловживання своїм службовим становищем; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.

Також, 30.10.2017 до Реєстру внесено відомості про те, що фактичні власники/керівники ТОВ «Золотой мандарин Ойл», діючи за попередньою змовою з посадовими особами Міністерства юстиції України, вчинили фінансові операції з державними коштами у сумі 99,176 млн грн, одержаними ТОВ «Золотой мандарин Ойл» внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 209 КК України.

10.07.2023 ОСОБА_13, в порядку ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

У тексті повідомлення про підозру зазначено таке:

ОСОБА_13, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_23 та ОСОБА_32, використовуючи наявні в нього інструменти психологічного та адміністративного впливу на вказаних осіб, маніпулюючи відомою йому інформацією та зловживаючи довірою деяких осіб, достовірно знаючи про відсутність із 10.04.2013 правових підстав для отримання ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів за рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207, шляхом приховування вказаної інформації від ЄСПЛ та через зловживання службовими особами Міністерства юстиції України своїм службовим становищем, організував заволодіння за вказаною вище протиправною схемою грошовими коштами Державного бюджету України на загальну суму 54 179 613,40 грн, що призвело до заподіяння державі збитків, які в шістсот і більше разів перевищують розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно з приміткою до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Також, ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, після отримання фактичної можливості розпоряджатися перерахованими 23.02.2016 та 25.02.2016 ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015 грошовими коштами на загальну суму 54 179 613,40 грн, використовуючи недійсну угоду, що стала формальною підставою для здійснення фінансової операції, з метою усунення ризику накладення на грошові кошти арешту та подальшого звернення на користь AT «Родовід Банк» у справі № 2/84 від 07.07.2011, що призвело б до неможливості розпорядження ними для задоволення власних потреб, а також для усунення ризику, пов`язаного з можливим викриттям співучасників у разі розпорядження вказаними коштами безпосередньо з рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» у власних цілях, організував вчинення правочину шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору від 10.04.2013 № 1004 про відступлення права вимоги, а також фінансових операцій шляхом перерахування цих грошових коштів із банківського рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на банківський рахунок ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», а з його рахунку - на банківські рахунки ТОВ «Пасифік Сін» та ТОВ «Стандарт Оптторг», чим організував легалізацію (відмивання) отриманих ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015 грошових коштів у розмірі 54 179 613,40 грн, який згідно з п. 3 примітки до ст. 209 КК України у вісімнадцять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

1. протоколом огляду від 12.07.2023 оптичного носія інформації, який отримано 09.09.2022 за результатами тимчасового доступу в Господарському районному суді м. Києва, на якому містяться скановані копії матеріалів справи № 41/207 за позовом ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до АЕК «Київенерго», 3 особи: ТОВ «Торговий дім «Ресурси», дочірнє підприємство «Стальінвест», ТОВ «Донметалзбут» (рішення від 21.04.2009 та від 12.05.2009), та додатками до нього: рішеннями Господарського суду м. Києва у справі № 41/207 від 21.04.2009 та ухвалою від 12.05.2009, якими підтверджується факт наявності зобов`язань АЕК «Київенерго» перед ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на загальну суму 54 179 613,40 грн;

2. ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 24-307 за обвинуваченням колишнього директора ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_44 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 222 КК України, якою його звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності за те, що ОСОБА_45, будучи директором підприємства, 04.07.2008 вчинив службове підроблення та надав завідомо неправдиву інформацію до ПАТ «Родовід Банк» для отримання кредитних коштів, за які у подальшому ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» придбало мазут марки М-100 та передало його на зберігання до ПАТ «Київенерго», з яким далі виникли спірні правовідносини в судах господарської юрисдикції різних інстанцій (справа № 41/207);

3. протоколом допиту свідка ОСОБА_46 від 21.06.2018, який повідомив органу досудового розслідування про структуру групи компаній «Калина», до складу якої, серед іншого, входило ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», фактичне управління яким в різний період часу здійснювали ОСОБА_21, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 ;

4. протоколом допиту свідка ОСОБА_51 від 03.06.2018, яка повідомила органу досудового розслідування про структуру групи компаній «Калина», до складу якої, серед іншого, входило ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», фактичне управління яким в різний період часу здійснювали ОСОБА_21, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_52 ;

5. протоколами огляду від 27.08.2018 електронних поштових скриньок ( ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 ), де міститься інформація про спілкування між ОСОБА_13, ОСОБА_53, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та іншими особами, де ОСОБА_13 обговорює з ОСОБА_53 схему, що полягала у відступленні спочатку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» права вимоги до ПАТ «Київенерго» на одну з підконтрольних їм юридичних осіб, якою потім виявилася ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» за договором № 1004, наступну купівлю цінних паперів за отримані грошові кошти та ін.

Вказаними матеріалами також підтверджується залучення з певною метою директорів до діяльності ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», розроблення документу «Легенда», згідно з яким описується порядок дій для директорів ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на випадок виникнення загроз від правоохоронних органів, описуються обставини відступлення прав вимоги за договором № 1004 в 2013 році.

Також, вказаними матеріалами підтверджується розробка ОСОБА_21 разом з іншими особами документу з назвою «Меморандум_зм», за змістом якого учасники діалогу узгоджують ризики, та досягають домовленості, згідно з якою «виконавець» зобов`язується вжити ряд заходів, спрямованих на вирішення завдання по отриманню грошових коштів в формі «2» (у вигляді готівки) для замовника.

Крім того, вказаними матеріалами підтверджується, що ОСОБА_32 запропонувала ОСОБА_21 використати завідомо підроблений документ - повідомлення про скасування довіреності, виданої ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на ім`я ОСОБА_35, з метою створення штучних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2011 у справі № 2/84 про стягнення коштів з цього товариства на користь AT «Родовід Банк»;

6. протоколами допиту свідків ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 від 04.05.2018, які будучи співробітниками АЕК «Київенерго» повідомили, що ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до них не зверталося з виконавчими документами та/або ініціативами про стягнення грошових коштів за ухвалою суду від 12.05.2009 у справі № 41/207, а «Київенерго», в свою чергу, у встановленому законом порядку повідомляло ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» про обставини взаємозаліку;

7. протоколом допиту свідка ОСОБА_57 (колишнього директора ТОВ «Золотой Мандарин Ойл») від 17.11.2017, в якому останній повідомив про обставини вчинення дій, які передували легалізації та обготівкуванню грошових коштів, отриманих виконавцями злочину в результаті вчинення суспільно небезпечного діяння, який, серед іншого, повідомив, що схему звернення до ЄСПЛ в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» розробив та реалізував за сприяння Мінюсту ОСОБА_13 . За участь у реалізації вказаної схеми, керівництво Мінюсту отримало 50 % від суми відшкодування;

8. протоколами допиту як свідків директорів у різний період часу ТОВ «Золотой Мандарин Ойл»: ОСОБА_58 від 22.08.2019, ОСОБА_59 від 03.09.2018, ОСОБА_60 від 03.09.2018, які органу досудового розслідування повідомили, що пропозицію стати директором підприємства за винагороду їм запропонував у свій час ОСОБА_21, на що вони погодилися, при цьому будь-якими установчими документами підприємства, його печаткою вони ніколи не володіли та не розпоряджалися;

9. протоколом допиту свідка ОСОБА_61 в порядку ст. 225 КПК України від 26.11.2019, який повідомив про обставини залучення його ОСОБА_13 до формального управління ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», описав роль ОСОБА_23 як такої, що виконувала функцію координатора його діяльності, зберігала у себе установчі документи, змушувала підписувати пусті аркуші паперу для використання у невідомих цілях. Також свідок ОСОБА_62 повідомив, що від імені ОСОБА_13 до нього було приставлено адвоката ОСОБА_22, функцією якої було контролювати питання про те, що йому говорити при взаємодії зі слідством. Також свідок ОСОБА_62 повідомив, що адвокат ОСОБА_32 на різних етапах слідства давала йому документи, в яких викладала зміст показань, які останній повинен надавати органу досудового розслідування;

10. копією договору від 10.04.2013 № 1004, наданого 30.07.2018 свідком ОСОБА_21, про відступлення права вимоги ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до ПАТ «Київенерго» за рішенням від 21.04.2009 та ухвалою від 12.05.2009 Господарського суду м. Києва у справі № 41/207 в розмірі 54 179 613,40 грн на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»;

11. протоколом огляду від 08.11.2019 матеріалів тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у володінні ПАТ «Енергобанк», що підтверджують факт перерахування ТОВ «Іссахар-3евулун Імпорт-Експорт» грошових коштів у розмірі 54 179 613,40 грн на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та, відповідно, виконання договору від 10.04.2013 № 1004 між ними;

12. матеріалами, наданими AT «Укрсоцбанк» на запит, якими підтверджено факт придбання ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» цінних паперів згідно з договором купівлі-продажу від 19.06.2013;

13. протоколом допиту свідка ОСОБА_27 від 20.04.2019, який повідомив, що звернутися з заявою до ЄСПЛ в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» його попросив ОСОБА_13, який надав йому необхідну для цього інформацію, крім тієї, що підтверджувала б факт відступлення права вимоги підприємства до ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», яка б, при її наявності на той час, взагалі б унеможливила подання такої заяви до ЄСПЛ через відсутність предмету звернення;

14. заявою представника ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_27 до ЄСПЛ від 13.09.2013 проти України щодо стягнення 54 179 613,40 грн, право вимоги щодо яких на момент звернення до ЄСПЛ вже було відступлено підприємством на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»;

15. протоколом допиту свідка ОСОБА_63 від 08.06.2018, яка повідомила, що працюючи в ГУЮ у м. Києві займалася збором інформації для Секретаріату Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ, в тому числі по справі ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», та, в свою чергу, надсилала на адресу Секретаріату матеріали, що підтверджують обставини взаємозаліку між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» для врахування при виконанні рішення, а також листом від Головного управління юстиції у м. Києві № 5028/0/11-15 від 31.03.2015, відповідно до якого наказ, виданий на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 до органів Державної виконавчої служби не пред`являвся, а також зазначено про залік однорідних вимог між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго» на суму 15,9 млн грн, а також про надану судом розстрочку виконання рішення до 31.01.2015;

16. протоколом огляду від 08.12.2017 пошкоджених речей і документів, які були вилучені в приміщенні Міністерства юстиції України за результатами проведення невідкладного обшуку в той час, коли на виконанні у Міністерстві знаходилася ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів з метою отримання документів у справі № 63403/13 від 20.10.2015 за скаргою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл»;

17. протоколом обшуку від 08.12.2017, проведеного за місцем проживання в.о. Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ ОСОБА_29, де вилучено службові речі та документи у справі № 63403/13 від 20.10.2015 за скаргою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл»;

18. протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_25, який повідомив слідству, що підписав Декларацію у справі за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» проти України під тиском ОСОБА_24, яка примушувала його постійно звітувати по стану вирішення цього питання, а ОСОБА_25 в свою чергу виконував цю вказівку та систематично звітував ОСОБА_24 засобами електронного зв`язку. ОСОБА_25 повідомив, що за умови якби йому були відомі достовірно всі обставини справи, в тому числі щодо переуступки прав вимоги за договором № 1004 - за жодних обставин не підписав би Декларацію в цій справі;

19. протоколом огляду матеріалів кримінального провадження з залученням спеціалістів у сфері міжнародного права ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, за результатами якого вказаними особами надано висновок з питань, що мають значення для оцінки обставин кримінального правопорушення з урахуванням практики ЄСПЛ;

20. протоколом допиту свідка ОСОБА_67 від 30.10.2017, яка повідомила обставини участі та роль ОСОБА_24 під час виконання Секретаріатом рішень ЄСПЛ, у тому числі рішення від 20.10.2015 у справі за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» проти України, які полягали у погодженні нею шляхом проставляння відповідних резолюцій на доповідних записках, підготовлених Урядовим уповноваженим чи працівниками Секретаріату, з питань можливого врегулювання спору у відповідних справах, які (доповідні записки) після початку Національним бюро досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні із Секретаріату зникли.

Також свідок ОСОБА_69 повідомила, що засвідчений працівниками Секретаріату переклад рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 як автентичний, не відповідає суті викладеної в ньому інформації, оскільки використане в оригіналі рішення словосполучення «pay the debt still owed» вказувало на необхідність виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» заборгованості, яка все ще підлягала сплаті, з урахуванням заліку зустрічних однорідних вимог, а не сплаті грошових коштів у повному розмірі, присуджених рішенням від 21.04.2009 та ухвалою від 12.05.2009 Господарського суду м. Києва у справі № 41/207, як наведено в його перекладі;

21. висновком лінгвістичної експертизи від 22.12.2017 № 256/615, за яким встановлено відмінності в текстуальному розумінні оригіналу рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 у справі за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та його перекладом, автентичність якого затверджено працівниками Секретаріату;

22. наказом Міністра юстиції України від 16.07.2015 № 2192/к Про деякі питання діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, де, серед іншого, визначено, що Уповноважена особа виключно за погодженням із заступником Міністра відповідно до розподілу повноважень укладає угоду про дружнє врегулювання спору відповідно до статті 39 Конвенції та надсилає односторонню декларацію відповідно до Правил 62А Регламенту ЄСПЛ у справах, які знаходяться на розгляді в ЄСПЛ;

23. наказом Міністра юстиції України від 22.05.2015 № 146/7 Про утворення міжвідомчої робочої групи (далі - МРГ) з метою підготовки пропозицій щодо забезпечення представництва України в ЄСПЛ у справах щодо тривалого невиконання рішень національних судів;

24. рішенням за підсумками засідання МРГ від 22.05.2015 № 1, засвідченого підписом ОСОБА_24, яким Міністерству юстиції України рекомендовано надсилати до ЄСПЛ односторонні декларації відповідно до Правила 62А або декларації про дружнє врегулювання спору відповідно до Правила 62 Регламенту Європейського суду у разі, якщо в процесі опрацювання справ зі скаргами на тривале невиконання рішень національних судів буде встановлено наявність підстав, які можуть призвести до винесення негативного для України рішення Європейським судом з прав людини;

25. протоколом засідання МРГ № 5, під час якого службові особи Міністерства юстиції України виявляли зацікавленість у безумовному виконанні рішення національного суду у справі № 41/207 та першочерговому перерахуванні грошових коштів на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл»;

26. протоколом допиту свідка ОСОБА_38 від 06.10.2017, який, будучи старшим державним виконавцем ДВС Міністерства юстиції України під час виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015, неодноразово інформував ОСОБА_24 про неможливість повного виконання вказаного рішення ЄСПЛ через існування об`єктивних причин, які цьому перешкоджали, зокрема винесення КАГС постанови від 11.10.2015 про скасування ухвали від 12.05.2009 Господарського суду м. Києва у справі № 41/207 щодо способу виконання рішення цього ж суду від 21.04.2009 та, як наслідок, відсутності остаточного рішення національного суду, що підлягало виконанню, а потім у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» по зберіганню протягом тривалого проміжку часу мазуту, майнові права щодо якого і були предметом спору між вказаними юридичними особами. Також свідок підтвердив присутність ОСОБА_24 на засіданнях МРГ по справі ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та вказав на те, що остання залишала поза увагою будь-які аргументи представників ДВС про наявність проблемних питань, пов`язаних з виконанням рішення ЄСПЛ у справі ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», та наполягала на швидкому і повному виконанні цього рішення;

27. протоколом допиту свідка ОСОБА_70 від 31.10.2017, який, будучи державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС, стверджував, що ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» не було використано всі можливі механізми національного захисту до моменту звернення в ЄСПЛ;

28. витягом з Єдиного державного реєстру довіреностей, де ОСОБА_24 спільно з ОСОБА_13 представляли інтереси окремих фізичних осіб, зокрема ОСОБА_72, а ОСОБА_13, окрім іншого, виступав представником близьких родичів кінцевого бенефіціарного власника ПАТ «КБ Преміум» ОСОБА_73 (його матері), в якому на розрахунковий рахунок ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» під час запровадження процедури ліквідації банку 12.02.2016 перераховано згідно з рішенням ЄСПЛ 44 996 789,76 грн, які вже через декілька днів після цього за сприяння акціонерів банку ( ОСОБА_74 та ОСОБА_75 - рідна сестра ОСОБА_73 ) були повернуті до Державної казначейської служби України, незважаючи на встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» платіжні вимоги;

29. матеріалами тимчасового доступу в Міністерстві юстиції України, якими підтверджується факт укладення 29.03.2013 між ОСОБА_22 та ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» в особі ОСОБА_57 договору про надання правової допомоги. Також вказані матеріали підтверджують:

- обставини, за яких ОСОБА_22 від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 13.09.2013 видала довіреність на адвоката ОСОБА_27 для представництва інтересів підприємства в ЄСПЛ,

- факт ознайомлення ОСОБА_76 та, як наслідок, її поінформованість з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_7 про стягнення з ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів на користь ПАТ «Родовід Банк» та подальше звернення її помічниці до органів ДВС з метою перешкоджання стягненню коштів на користь ПАТ «Родовід Банк»,

- факт ознайомлення ОСОБА_76, та, як наслідок, її поінформованість з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_8, та звернення її помічниці в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл»,

- факт звернення ОСОБА_22 до органів ДВС з метою стягнення грошових коштів з державного бюджету України на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на підставі довіреності від директора підприємства ОСОБА_30, не дивлячись на достовірну обізнаність останньої про обставини відступлення прав вимоги за рішенням суду в справі № 41/207 на користь іншого підприємства в 2013 році (ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»);

30. протоколом огляду мобільного телефону від 22.08.2018, вилученого за результатами обшуку за адресою: АДРЕСА_9, за місцем проживання ОСОБА_77, яка перебувала в трудових відносинах з ОСОБА_76, яким підтверджено факт надання ОСОБА_76 вказівок для ОСОБА_77 на вчинення дій, спрямованих на вжиття заходів для стягнення грошових коштів з державного бюджету України на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» взимку 2016 року;

31. протоколом огляду від 10.07.2023 матеріалів справи Господарського суду м. Києва № 2/84, яким підтверджується факт подання ОСОБА_78 підроблених документів, для цілей зняття арешту з рахунків ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та пособництва у заволодінні грошовими коштами;

32. протоколом допиту свідка ОСОБА_35, який повідомив органу досудового розслідування, що на законних підставах представляв інтереси ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», що отримував рішення Господарського суду м. Києва у справі № 2/84 в липні 2011 року і передав його представникам компанії;

33. протоколом огляду речей від 15.08.2018, де в мобільних телефонних пристроях ОСОБА_21 та його дружини ОСОБА_51 виявлено листування між ОСОБА_21, ОСОБА_32, ОСОБА_53 з приводу обставин стягнення із ПАТ «Київенерго» вартості мазуту марки М-100, переданого на зберігання від ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», а також між ОСОБА_21, ОСОБА_32 та працівниками ПАТ «КБ «Преміум» ОСОБА_79 і ОСОБА_80 під час виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015, що полягало у сприянні усуненню останніми перешкод, пов`язаних з неможливістю розпорядження грошовими коштами, перерахованими 12.02.2016 на рахунок підприємства в цьому банку в той час, коли було розпочато процедуру виведення банку з ринку (10.02.2016).

Також, під час огляду виявлено документ у електронному вигляді під назвою «джентельменское соглашение» між ОСОБА_21, ОСОБА_81, ОСОБА_53 та іншими особами, де вони розподіляють між собою сфери впливу щодо господарської діяльності ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», а також обумовлюють питання щодо зняття обвинувачення з директора, на той час підприємства ОСОБА_44 ;

34. протоколом огляду від 13.03.2020 матеріалів, отриманих від операторів мобільного зв`язку, якими підтверджуються обставини комунікації співучасників кримінального правопорушення на різних етапах його вчинення;

35. наказом Міністра юстиції України № 753/к від 18.02.2016 про внесення змін до наказу про розподіл повноважень між Міністром та заступниками, згідно з яким ОСОБА_82 організовує та відповідає за фінансово-господарську діяльність Міністерства та уповноважена Міністром на підписання документів фінансово-господарської діяльності;

36. платіжними дорученнями від 12.02.2016 № 378 та від 22.02.2016 № 810, засвідчених підписами ОСОБА_82, на підставі яких ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» перераховано грошові кошти в розмірі 44 996 789,76 грн (які 24.02.2016 повернуто до ДКСУ) та 9 182 823,64 грн відповідно;

37. платіжним дорученням від 24.02.2016 № 918, який засвідчений підписом ОСОБА_24, на підставі якого ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» перераховано в цей же день з Державного бюджету України 44 996 789,76 грн;

38. протоколом допиту свідка ОСОБА_82 від 19.03.2018, яка повідомила, що, будучи заступником Міністра юстиції України, відповідальним за підписання фінансово-господарських документів міністерства, 24.02.2016, тобто в день, коли ОСОБА_24 засвідчила своїм підписом платіжне доручення про перерахування ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів у розмірі 44 996 789,76 грн, вона перебувала на роботі, що підтверджується табелем обліку її робочого часу;

39. протоколом допиту підозрюваного за ч. 1 ст. 205 КК України ОСОБА_30, де останній повідомляє, що погодився на пропозицію за матеріальну винагороду стати директором ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», підписував на виконання вказівок жінки, яка надавала консультації, документи про відкриття рахунку підприємства в АБ «Південний», будь-якими установчими документами підприємства, його печаткою він ніколи не володів та не розпоряджався;

40. протоколами пред`явлення ОСОБА_83 від 11.04.2019 та від 15.04.2019 для впізнання за фотознімками осіб, які пропонували йому стати директором ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» і надавали консультації під час відкриття рахунку підприємства в банківських установах, за результатами яких ОСОБА_31 впізнав ОСОБА_21 як «замовника» його послуг в частині виконання функції фіктивного директора, та ОСОБА_22, як особу, яка зимою 2016 року дала йому свої контакти з рекомендацією звертатися до неї, у випадку, якщо в нього виникнуть проблеми з правоохоронними органами;

41. протоколом огляду від 06.11.2017, яким підтверджено, що номер телефону НОМЕР_5, який зазначено в профайлі адвоката ОСОБА_84 співпадає з номером телефону ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» та ТОВ «Авігаль», який зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою»;

42. матеріалами тимчасового доступу до речей і документів в ПАТ «Банк Південний» згідно з якими встановлено, що управління рахунком ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», яке використовувалося для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, після перерахування грошових коштів ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 23.02.2016 та 29.02.2016 на загальну суму 54 179 613,40 грн здійснювалося ОСОБА_23 за місцезнаходженням офісного приміщення ТОВ «Союзторгінвест» (м. Київ, вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 17), директором якого був та залишається рідний брат ОСОБА_13 - ОСОБА_85 ;

43. протоколом огляду від 26.12.2017 матеріалів кримінального провадження та електронних ресурсів з метою встановлення фактів використання ІР-адрес НОМЕР_10 та НОМЕР_11, яким підтверджено факт використання ТОВ «Союзторгінвест» (м. Київ, вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 17) ІР-адресою НОМЕР_10 та ТОВ «Глобалторг» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 17) ІР-адресою НОМЕР_11; матеріалами, наданими ТОВ «Транс Трафік», якими підтверджується інформація про абонента отримання послуг з доступу до мережі Інтернет з використанням ІР-адреси НОМЕР_6, а саме ТОВ «Союзторгінвест» (адреса надання послуг: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17), засновником вказаної компанії та кінцевим бенефіціарним власником є брат ОСОБА_13 - ОСОБА_85 . Вказаною ІР-адресою також користувався представник ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» під час використання клієнт-банку ПАТ «Банк Південний»;

44. висновком судово-економічної експертизи ІСТЕ СБУ від 10.12.2019 № 157/7, відповідно до якого через виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 у справі № 63403/13 підтверджено розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) державі в особі Міністерства юстиції України в розмірі 54 179 613,40 грн;

45. рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/22855/17 від 02.10.2019, згідно з яким судом відмовлено у задоволенні вимог Міністерства юстиції України про стягнення в регресному порядку грошових коштів з ПАТ «Київенерго» в сумі 54 179 613,40 грн за результатами виплати відшкодування у справі № 41/207, а також рішеннями у справі № 905/1965/19, якими Міністерству юстиції України відмовлено у визнанні кредиторських вимог у справі про банкрутство ПАТ «Київенерго»;

46. протоколом обшуку від 30.08.2018, проведеного за місцем проживання директора ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_61, за результатами якого виявлено та вилучено аркуш паперу з текстом показань, які останньому до початку проведення допиту в Національному бюро потрібно було вивчити та надати їх детективам Національного бюро;

47. протоколами допитів свідка ОСОБА_86 від 26.12.2019 та в порядку ст. 225 КПК України від 18.02.2020, який детально описав схему злочину та розподіл ролей між особами, причетними до його вчинення, їх контактні номери телефонів, адреси поштових електронних скриньок;

48. протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_22 від 19.03.2020, яка описала обставини залучення її до вчинення злочину ОСОБА_13 та ОСОБА_21, обставини укладення та підписання угоди про відступлення права вимоги від ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», обставини залучення ОСОБА_13 . ОСОБА_32 та вчинення останньою під виглядом юридично значущих дій заходів по блокуванню процедури стягнення грошових коштів на користь AT «Родовід банк».

Сторона захисту вважає докази, якими обґрунтоване клопотання про запобіжний захід, недопустимими та такими, щодо яких вже висловився Пленум Європейського суду з прав людини внаслідок порушення стороною обвинувачення дипломатичного імунітету ОСОБА_13 .

ОСОБА_13, як чоловік судді ЄСПЛ ОСОБА_87, мав імунітет, передбачений ст. 1 Шостого протоколу гарантій, що поширюються на процедуру здійснення всіх кримінальних проваджень, а отже органи досудового розслідування не вправі були проводити стосовно нього будь-які слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, що є підставою для визнання доказів очевидно недопустимими.

Таким чином, докази у цьому кримінальному провадженні зібрані з порушенням ст. 8 та ст. 51 Конвенції про захист прав людини, без дозволу ЄСПЛ на зняття імунітету. Рішенням Пленуму ЄСПЛ від 06.07.2020 щодо відмови у знятті імунітету з ОСОБА_13 встановлено, що слідчі дії у кримінальному провадженні № 52017000000000361 поширювались на ОСОБА_13, що означає проведення розслідування стосовно нього; збираючи докази проти ОСОБА_13, Національне антикорупційне бюро України вдавалося до тиску на свідків; держава не надала гарантій невикористання доказів, зібраних з порушенням імунітету, у національному кримінальному провадженні.

Правові наслідки рішення ЄСПЛ про відмову у позбавленні ОСОБА_13 імунітету полягають у збереженні за ним встановлених ст. 1 Шостого протоколу гарантій і поширюються на процедуру здійснення всіх кримінальних проваджень, у межах яких можуть зачіпатися захищені імунітетом права заявника. Наявність зазначеної гарантії означає, що органи досудового розслідування не вправі були проводити стосовно ОСОБА_13 будь-які слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини від 06.07.2020, яким було відхилено клопотання про зняття імунітету з ОСОБА_13, який випливає з імунітету його дружини - судді ОСОБА_87, зазначено, що Суд, вирішуючи клопотання, врахував, що деякі слідчі дії, зокрема таємне стеження, яке здійснювалось НАБУ, на практиці поширювалось і на ОСОБА_13, і що такі слідчі дії з явним наміром зібрати докази, безпосередньо пов`язані з ним, означали проведення кримінального розслідування стосовно нього, а також врахував існування доказів того, що під час проведення слідчих дій стосовно ОСОБА_13 . НАБУ вдавалося до тиску на учасників процесу, а також врахував, що такі дії НАБУ з отримання доказів, які будуть використані проти ОСОБА_13, не сумісні з його імунітетом, та як такі суперечать меті та значенню імунітету та ризикують підірвати цілісність процедури зняття імунітету Судом. У цьому ж Рішенні зазначено, що імунітет Суддів та їх подружжя охоплює відкриття кримінального провадження проти одного чи обох з них та здійснення будь-яких слідчих дій або примусових заходів щодо них, або допиту їх як свідків.

Слідчий суддя не вважає переконливою позицію сторони захисту щодо того, що докази, які надані стороною обвинувачення та зазначені вище у п. 3, 5, 8-13, 26, 39, 42, 44, 47, 48, є очевидно недопустимими і не можуть бути використані у кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_13, оскільки сама по собі згадка прізвища ОСОБА_13 у показаннях осіб або у протоколах слідчих дій не свідчить про те, що такі докази збирались саме стосовно нього і що кримінальне провадження загалом здійснювалось саме стосовно нього. Європейський Суд у своєму Рішенні від 06.07.2020 не висловив позиції про те, що усі слідчі дії, про які був повідомлений Суд, здійснювались стосовно ОСОБА_13 з явним наміром зібрати докази безпосередньо стосовно нього.

Критеріям, про які йде мова в Рішенні, відповідають тільки:

- протокол негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіоконтролю особи від 06.04.2018, де зафіксовано розмови між ОСОБА_13, ОСОБА_32, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також директором ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_88, під час яких останнього вони інструктують щодо змісту та обсягу показань, які йому необхідно надати детективам Національного бюро під час проведення допитів у кримінальному провадженні, розповідають історію виникнення спірних правовідносин між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго» щодо передачі на зберігання мазуту марки М-100, а у подальшому стягнення його вартості, а також порядок користування системою «Клієнт-Банк». Також, вказаними матеріалами підтверджується факт розробки механізмів уникнення від кримінальної відповідальності шляхом введення органу досудового розслідування в оману, де серед іншого ОСОБА_13 дає вказівки ОСОБА_23, ОСОБА_89 та ОСОБА_22 давати показання, які не відповідають дійсності. Так, на виконання цих вказівок ОСОБА_23, за участі якої проводилося пред`явлення для впізнання ОСОБА_21 та ОСОБА_30 за фотознімками, в протоколах від 03.04.2018 повідомила, що ці особи їй не знайомі, тоді як у матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіоконтролю особи повідомляє іншим учасникам діалогу про обставини її знайомства з вказаними особами;

- протокол за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій від 27.11.2017, де в електронних інформаційних системах зафіксовано факт пересилання 08.12.2015 ОСОБА_24 на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомлення із заголовком «Fwd: переклад ухвали, яке містить прикріплений файл - документ Word з назвою «ТОВ Золотий Мандарин Ойл», де міститься чорновий варіант перекладу рішення ЄСПЛ у справі № 63403/13 за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до України. Також, в електронних інформаційних системах зафіксовано наявність нотаток, які синхронізуються з різними періодами проходження справи за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» проти України, що свідчить про поінформованість ОСОБА_24 про обставини цієї справи, де, серед іншого, зазначено наступні відомості: 18.09.2013 «Гарику справка. Документы которых не хватает», 01.04.2015 «Декларация. Векселя. Мандарин», 08.06.2015 «Векселя. Мандарин ЕСПЧ. Бабин».

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що такі протоколи не можуть бути в майбутньому використані під час судового розгляду справи по суті, оскільки такі негласні слідчі (розшукові) дії були проведені з порушенням імунітету ОСОБА_13 .

Стосовно показань свідків, які зазнали тиску з боку Національного антикорупційного бюро України, а також свідків, які давали суперечливі показання щодо одних і тих же фактів, то такі обставини мають бути перевірені під час їх допиту в суді і наслідки у випадку їх підтвердження/не підтвердження мають бути застосовані судом.

Враховуючи викладе, слідчий суддя дійшов висновку, що сукупність наявних у матеріалах непрямих доказів свідчить, що повідомлення про підозру ОСОБА_13 є обґрунтованим на рівні, який є мінімальним для цілей застосування запобіжного заходу.

3) оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Сторона обвинувачення як на підставу обрання запобіжного заходу ОСОБА_13 у вигляді тримання під вартою посилається на оголошення останнього у міжнародний обшук.

Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.

Викладене вище свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук, є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.

31.07.2023 старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_90 прийнято постанову про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_13 .

01.08.2023 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_90 на поштову адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України направлено витяг з ЄРДР та постанова про оголошення ОСОБА_13 в міжнародний розшук, для організації направлення запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо підозрюваного ОСОБА_13, що підтверджується листом від 01.08.2023 № 0421-192/23371.

Отже, підозрюваний ОСОБА_13 оголошений у міжнародний розшук та органом досудового розслідування, зокрема шляхом використання інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції, здійснюються дії для встановлення його місцезнаходження.

Разом із тим, слідчий суддя вважає доречним зазначити обставини, які свідчать про переховування ОСОБА_13 від органу досудового розслідування та суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові Верховного Суду України № 5-1кс15 від 19.03.2015, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

При з`ясуванні, які дії особа вчиняє з метою ухилення від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Це має бути особа, яка у встановленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Зі змісту протоколу огляду від 26.07.2023 слідує, що у ході проведення огляду відомостей, отриманих з електронних систем бази даних «АРКАН», встановлено, що 14.06.2022 ОСОБА_13 виїхав за межі території України через пункт пропуску «Краківець» та станом на 26.07.2023 на територію України не повертався.

Старшим детективом Національного бюро ОСОБА_90 прийнято процесуальне рішення у формі постанови про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_13 з тих підстав, що останній на виклики детективів Національного бюро не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, а також 17.06.2022 виїхав за межі території України через пункт пропуску «Краківець», використавши паспорт громадянина України для виїзду за кордон, і по теперішній час не повертався на територію України.

Із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що детективами Національного бюро неодноразово здійснювались виклики підозрюваного ОСОБА_13 для участі у проведенні слідчих (процесуальних) дій, зокрема:

- 11.07.2023 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» направлено повістки про виклик на 17.07.2023, 21.07.2023 та 24.07.2023, за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, захисника дамба «Конча-заспа-Плюти» (для мешканця СТ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_13, будинок АДРЕСА_6.

Відправлення поштових повідомлень за вказаними вище адресами підтверджується копіями описів вкладення, з відміткою АТ «Укрпошта» за 11.07.2023, накладними та фіскальними чеками, долученими до матеріалів клопотання.

-25.07.2023 шляхом направлення на всі відомі електронні адреси, якими ОСОБА_13 може користуватися, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », повісток про виклик на 28.07.2023 та 31.07.2023.

Разом з тим, повідомлення на адресу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » не вдалося доставити, у зв`язку з тим, що такий акаунт не існує.

-25.07.2023 шляхом направлення за допомогою програмного забезпечення WhatsApp на телефонний номер НОМЕР_2, який використовує ОСОБА_13, повісток про виклик на 28.07.2023 та 31.07.2023.

Направлення повісток про виклик 25.07.2023 на електронні пошти та номер мобільного телефону підтверджується зафіксованими у протоколі огляду від 26.07.2023 відомостями.

-27.07.2023 повістки про виклик ОСОБА_13 на 28.07.2023 та 31.07.2023 опубліковані на сайті Національного антикорупційного бюро України, що підтверджується протоколом огляду від 28.07.2023.

Факт оголошення ОСОБА_13 у міжнародний розшук слідчий суддя оцінює у сукупності з наявними у матеріалах клопотання відомостями щодо його процесуальної поведінки.

Так, підозрюваний ОСОБА_13 неодноразово викликався детективами Національного бюро для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій за його участі, але на жоден із них, незважаючи на передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок, підозрюваний не з`явився.

Об`єктивні підстави для неприбуття на виклики детектива Національного бюро, які були здійснені відповідно до положень ст. 135 КПК України, у підозрюваного ОСОБА_13 відсутні, враховуючи те, що повістки містили вичерпну інформацію щодо наслідків не прибуття підозрюваного на виклик. Слідчий суддя розцінює таке ігнорування викликів як ухилення особи від процесуального обов`язку підозрюваного, передбаченого ст. 42 КПК України, з`являтися до слідчого (детектива).

Те, що сторона обвинувачення листувалась із ОСОБА_13, надсилаючи йому листи у м. Страсбург, Франція, про що свідчать надані стороною захисту листи від 24.07.2020, 12.02.2021, 12.10.2021, не підтверджує, що станом на липень 2023 року ОСОБА_13 проживав у цьому місті та за адресою, на яку направлялись листи. Крім того, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_13 зазначав про наявність у його дружини за кордоном кількох об`єктів нерухомості, якими він має право користуватись.

4) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_13 спроб переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

У клопотанні детектив Національного бюро зазначає про обставини, які вказують на існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (1), знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення (2), незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (3), а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (4).

Обґрунтовуючи наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (1), сторона обвинувачення зазначила про:

- тяжкість покарання за інкриміновані ОСОБА_13 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України (позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років без можливості призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна) та ч. 3 ст. 209 КК України (позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна). Такі обставини дають органу досудового розслідування обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_13, усвідомлюючи можливість призначення покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, вчинятиме і в подальшому спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- наявність достатніх майнових ресурсів. Згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами, ОСОБА_13 отримав дохід від підприємницької діяльності за 2022 рік та І квартал 2023 рік у розмірі 12 840 851 грн;

- наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, ОСОБА_13 з метою уникнення кримінальної відповідальності за десять днів до припинення повноважень ОСОБА_91, як судді Європейського суду з прав людини, тобто 17.06.2022, виїхав за межі території України та станом на день звернення з клопотанням до суду не повертався на територію України. Також, встановлено, що ОСОБА_13 і раніше регулярно виїжджав з України (найбільший термін перебування його закордоном склав 283 дні). Дружина, діти та матір ОСОБА_13 у 2022 році виїхали за межі території України та не поверталися, що свідчить про те, що у нього відсутні міцні соціальні зв`язки на території України;

- авторитет посад, які обіймав в різний час ОСОБА_13, та наявність тісної комунікації з вищими посадовими особами держави, які в сукупності з тяжкістю можливого покарання дають підстави вважати, що він може використати набуті ним зв`язки для переховування від органів досудового розслідування.

Слідчий суддя погоджується з тим, що наведені у п. 1-3 обставини можуть свідчити про наявність ризику переховування, однак констатує низький рівень цього ризику, з огляду на встановлений низький рівень обґрунтованості підозри.

На обґрунтування заявленого прокурором ризику можна додати те, що ОСОБА_13 проживає за кордоном і не приховує цього факту ні від сторони обвинувачення, ні від суду. Водночас, його точне місце перебування (адреса) стороні обвинувачення достеменно не відоме, що створює певний ризик його потенційної недосяжності для органу досудового розслідування.

Разом з тим, слідчий суддя не вважає довід сторони обвинувачення щодо авторитету посад і тісних зв`язків з вищими посадовими особами держави належним обґрунтуванням ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки доказів того, що ОСОБА_13 використовував або планує використовувати наявні у нього контакти для ухилення від слідства та/або суду у ході досудового розслідування віднайдено не було.

Сама по собі наявність певних соціальних, професійних зв`язків особи не є підставою для висновку вважати, що вона має заздалегідь спланований намір уникнути кримінальної відповідальності. Більш того, коло таких осіб стороною обвинувачення не визначено, що позбавляє як слідчого суддю, так і інших осіб зрозуміти та в подальшому констатувати, яким чином і чим саме підозрюваний зможе скористатися для ухилення від правосуддя.

На підтвердження наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення (2), сторона обвинувачення послалась на те, що ОСОБА_13 був організатором та кінцевим вигодонабувачем злочинної схеми, саме з ним інші, з числа причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, узгоджували план та порядок дій, які їм потрібно було вчинити на тому чи іншому етапі.

Це, на переконання сторони обвинувачення, свідчить як про обізнаність ОСОБА_13 з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, так і про осіб та методи, які були залучені/задіяні для їх реалізації. Також, він може володіти додатковою інформацією, яка наразі не встановлена слідством, та може використати її для приховування або спотворення речей і документів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведене стороною обвинувачення обґрунтування ризику, на думку слідчого судді, є недостатнім. Сама по собі роль ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні та його обізнаність із обставинами кримінальних правопорушень, за слідчою версією подій, ще не доводить наявності ризику знищення, спотворення речей і документів у цьому кримінальному провадженні. Навіть за умови, що ОСОБА_13 знайомий із іншими підозрюваними у цьому провадженні, твердження про те, що він має намір вчинити дії, мова про які йде вище, без підтвердження конкретних дій або спроб їх вчинення, як ним особисто, так і через інших осіб, за своєю правовою природою є суто припущенням.

Варто також зазначити, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється з 2017 року, тобто протягом семи років, що є цілком достатнім періодом часу для збирання доказів та проведення необхідного обсягу слідчих та процесуальних дій, враховуючи принцип розумності строків. За таких обставин, посилання сторони обвинувачення на можливість існування інших доказів, про які їй досі не відомо, виглядає непереконливим.

Більш того, за наявними у учасників кримінального провадження даними, 14.06.2022 ОСОБА_13 виїхав за межі території України та до теперішнього часу не повернувся, що свідчить про неможливість особистого вчинення ним дій, спрямованих на знищення, приховування або спотворення речей і документів, які можуть мати значення для розслідування у цьому кримінальному провадженні. Щодо можливості вчинення таких дій іншими особами, сторона обвинувачення не надала доказів, які підтверджують наміри чи реальні дії таких осіб, що могли б сприяти приховуванню або знищенню доказів за вказівкою ОСОБА_13 .

Положеннями КПК України передбачено, що для застосування запобіжного заходу необхідно довести існування конкретного ризику, загрози вчинення протиправної дії та надати суду переконливі докази його існування, а не лише припущення. У іншому випадку, заявлений ризик є суто гіпотетичним, тобто таким, що ймовірно може настати або не настати, та не може виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (3) обґрунтований стороною обвинувачення такими обставинами:

- роллю ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні. ОСОБА_13 разом із ОСОБА_21 розробили злочинний план, залучали інших співучасників та керували його втіленням, а отже ОСОБА_13 користується авторитетом серед інших підозрюваних та має на них важелі впливу;

- встановлення факту підбурення ОСОБА_13 фіктивних директорів ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_30 та ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_92 до надання неправдивих показань органу досудового розслідування, яке проявилось у формі розробки «легенди», яку ці директори повинні були б повідомити слідству, а також у формі систематичних усних роз`яснень вказаним особам щодо обставин нібито правомірності вчинюваних ними дій на різних етапах реалізації злочинного плану;

- встановлення факту впливу на свідка ОСОБА_86 у 2018 році, коли ОСОБА_13 (вже на стадії здійснення досудового розслідування детективами Національного бюро) надавав йому рекомендації щодо протиправності дій представників Національного бюро, вказував на необхідність мінімізації надання показань стосовно ОСОБА_21 та ОСОБА_51 ;

- порядком отримання показань від осіб, які є свідками, у цьому кримінальному провадженні (ст. 224 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 с. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи встановлені у ході досудового розслідування факти ймовірного тиску підозрюваного ОСОБА_13 на свідків, його особисті стосунки з ними (обізнаність із їх анкетними даними, посадовими обов`язками тощо), а також важливе доказове значення наданих ними показань у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку існує ризик впливу на свідків. З аналогічних мотивів слід дійти висновку щодо наявності ризику впливу на інших підозрюваних.

Ці обставини дають слідчому судді припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони ОСОБА_13 на свідків, підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою спонукання їх до зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Про ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином (4), на думку сторони обвинувачення, свідчить:

- можливість використання ОСОБА_13 набутих ним зв`язків у професійному середовищі, з метою формування суспільної думки щодо необхідності безумовного виконання рішень ЄСПЛ, а також висвітлення за їх допомогою викривленої інформації для здійснення тиску на інших, крім свідків, учасників кримінального провадження, з метою приховування відомостей, речей і документів, перешкоджання належній реалізації співробітниками органу досудового розслідування, прокуратури їх повноважень;

- вжиття колишнім народним депутатом України ОСОБА_13 та підконтрольними йому особами дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме: спілкування ОСОБА_13 з колишнім керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_93 щодо стану та перспективи досудового розслідування відносно ТОВ «Золотой мандарин Ойл» (1), публікації на офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook Головного Рабина України, який не є дотичним до кримінального провадження № 52017000000000361, інформації негативного характеру про нібито здійснення стеження співробітниками Національного бюро за ЄСПЛ, синагогою та тиском на свідків у кримінальному провадженні, метою якої є маніпулювання суспільною думкою та викривлення фактичних обставин справи (2), розміщення публікацій на офіційних веб-сторінках правозахисних громадських організацій «Харківська правозахисна група» та «Українська Гельсінська спілка з прав людини», які у своїх коментарях щодо обставин кримінального провадження № 52017000000000361, викривляли та подавали інформацію об`єктивно та неупереджено (3), політизації ОСОБА_13 встановлених слідством обставин, а також використання останнім довіри авторитетних державних та громадських діячів (4).

Сторона обвинувачення вважає, що таке систематичне використання у власних цілях довіри авторитетних громадських, державних діячів, громадських та правозахисних організацій, свідчить про намір ОСОБА_13 та пов`язаних із ним осіб вживати заходи для уникнення від кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Дослідивши мотиви, з яких сторона обвинувачення робить висновок про існування зазначеного вище ризику, слідчий суддя дійшов висновку про їх необґрунтованість з таких підстав. По-перше, доводи сторони обвинувачення ґрунтуються на суб`єктивній оцінці дій та намірів ОСОБА_13, зокрема його професійних зв`язків, знайомств з представниками громадських та правозахисних організацій, що само по собі не є переконливим доказом існування зазначеного вище ризику. Висловлення власної правової, громадської позиції будь-якою особою, у тому числі публічно, не є порушенням, за виключенням ситуацій, коли такі дії спрямовані, наприклад, на тиск чи фальсифікацію доказів.

По-друге, відомості про те, що публікації у соціальних мережах третіх осіб, правозахисних організацій, мова про які йде у клопотанні, є спробою незаконного впливу на хід досудового розслідування, є не підтвердженими. Такі дії, наприклад, можуть свідчити про бажання окремих осіб донести свою громадську позицію до суспільства. Більш того, сторона обвинувачення володіє ресурсами для здійснення об`єктивного, повного та неупередженого розслідування обставин кримінальних правопорушень. Завдяки наявному доступу до інформаційних каналів, у тому числі державних, сторона обвинувачення, так само, має можливість інформувати громадськість про факти та результати здійснення розслідування у тій чи іншій справі, спростовуючи будь-які викривлені чи однобічні тлумачення окремих осіб, якщо такі випадки мають місце.

Під час розгляду клопотання, за заявою сторони захисту, було допитано свідка ОСОБА_94, який є Головним рабином України. У судовому засіданні свідок пояснив, що у 2020 році він тричі зустрічався з директором Національного бюро ОСОБА_95 та спілкувався щодо обставин прослуховування центральної Синагоги Бродського, слідкування за нею та її прихожанами працівниками правоохоронного органу. Ці обставини стали йому відомі завдяки роботі працівників внутрішньої безпеки Синагоги. Публікацію у соціальній мережі Facebook, мова про яку йде у клопотанні, на сторінці Головного рабина України, яким він є з 2005 року, він зробив самостійно, після того як дізнався про те, що описані вище події стосуються переслідування їх прихожанина ОСОБА_13 . Посилання прокурора на те, що він опублікував цей допис в інтересах ОСОБА_13, із таким текстом та за його вказівкою, не відповідають дійсності. Він зробив це виключно через несправедливість, яка була вчинена, після того як всі перелічені вище події були підтверджені, з метою захисту інтересів Синагоги та її прихожан. Жодних прохань від ОСОБА_13 щодо публікації цього допису до нього не надходило.

Підсумовуючи, слідчий суддя повторно наголошує на тому, що для підтвердження існування ризиків, у тому числі перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, необхідно надати слідчому судді конкретні факти, які свідчать про спробу ОСОБА_13 вплинути на перебіг досудового розслідування незаконними методами, а не просто припущення про те, що він міг би це зробити, зустраічаючись з особами, про яких йшла мова вище.

9. Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, які у цьому випадку мають низький рівень;

- пред`явлення ОСОБА_13 підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі корупційного, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи/восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_13 виповнилося 46 років;

- розмір майнової шкоди, який, за версією слідства, становить 54 179 613,40 грн.

Відомості про стан здоров`я ОСОБА_13 та міцність його соціальних зв`язків у місці його постійного проживання, наявність у нього постійного місця роботи, його репутацію, майновий стан, а також наявність у нього судимостей, застосованих до нього раніше запобіжних заходів та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, у розпорядженні слідчого судді відсутні.

10. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 КПК України.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри істотною мірою пов`язаний зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що може бути застосованим судовим рішенням, тобто чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому, стандарти доказування (переконання) мають зростати із перебігом ефективного розслідування. Це покладає на слідчого суддю обов`язок при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України).

У цьому кримінальному провадженні рівень обґрунтованості підозри суттєво знижується, з огляду на низьку вагомість наданих стороною обвинувачення доказів, в частині підтвердження дій, які були вчинені ОСОБА_13 для організації заволодіння чужим майном, у яких формах ці дії здійснювались та як у плані, розробленому, за версією слідства, на початку 2013 року, із заволодіння коштами Державного бюджету, були враховані ймовірні рішення суддів Європейського Суду щодо прийнятності заяви ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», а також дії інших службових осіб, які станом на 2013 рік не займали посад, до повноважень яких входило вирішення питання дружнього врегулювання та виконання рішень ЄСПЛ.

Враховуючи зазначене, сукупність наявних у матеріалах непрямих доказів свідчить, що повідомлення про підозру ОСОБА_13 є обґрунтованим на рівні, який є мінімальним для цілей застосування запобіжного заходу, однак недостатнім для застосування виняткового запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. У цьому випадку, на думку слідчого судді, обрання запобіжного суду у вигляді тримання під вартою буде непропорційним втручанням в права та свободи підозрюваного ОСОБА_13 .

11. Інші клопотання сторони захисту.

Під час розгляду клопотання детектива Національного бюро про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 стороною захисту заявлялись клопотання про недопустимість доказів, у зв`язку з:

-порушенням стороною обвинувачення дипломатичного імунітету ОСОБА_13, що діяв з початку досудового розслідування (01.06.2017) до закінчення повноважень судді ЄСПЛ ОСОБА_87 (26.06.2022), яка є його дружиною, під час збирання доказів у цьому кримінальному провадженні;

-порушенням стороною обвинувачення гарантій депутатської недоторканості, які розповсюджувались на ОСОБА_13 у період 27.11.2014 - 29.08.2019, під час збирання доказів у цьому кримінальному провадженні, зокрема проведення стосовно нього слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, які порушують таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції тощо;

-порушенням стороною обвинувачення гарантій, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час збирання доказів у цьому кримінальному провадженні.

На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.

Слідчий суддя у цій ухвалі вже висловився щодо двох протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, які не можуть бути використані, оскільки порушують імунітет ОСОБА_13 .

Верховний Суд у своїх постановах підкреслює, що питання допустимості доказів повинно розглядатися в умовах змагальності, коли сторони кримінального провадження мають можливість повною мірою представити свої докази та аргументи. Це можливо лише на етапі судового розгляду, де сторони процесу (обвинувачення та захист) мають змогу довести свою позицію щодо доказів. На етапі ж розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий, прокурор подають зібрані у ході досудового розслідування докази для підтвердження обґрунтованості підозри, але не для доказування вини особи.

Таким чином, обов`язки слідчого судді на стадії досудового розслідування під час розгляду клопотань про запобіжні заходи не вимагають детального аналізу допустимості доказів, крім випадків, про які йшла мова вище.

12. Строк досудового розслідування.

У судовому засіданні стороною захисту було заявлено про те, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився.

Слідчий суддя виходить з того, що Кримінальним процесуальним кодексом України визначено наслідки закінчення строків досудового розслідування:

- ч. 8 ст. 223 КПК України: слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, будь-які слідчі (розшукові) дії або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими;

- п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України: якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, кримінальне провадження закривається прокурором; також, слідчий/прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру;

- ч. 5 ст. 294 КПК України: строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Сторона захисту, зазначаючи про закінчення строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, посилається на продовження строків у ньому неуповноваженим на те суб`єктами - заступниками Генерального прокурора (до шести та дванадцяти місяців), враховуючи те, що матеріали досудового розслідування у цьому провадженні об`єднані з матеріалами кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР після 16.03.2018, продовження строків досудового розслідування в яких мало здійснюватися слідчим суддею.

Слідчий суддя з цього приводу вважає за доцільне відмітити, що Об`єднаною палатою ККС ВС у своїй постанові від 07.10.2024 у справі № 755/6898/21 зроблено висновок про те, що: «У кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об`єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня.

Якщо строк досудового розслідування в таких провадженнях було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом, оскільки судовий контроль на етапі досудового розслідування є підвищеною гарантією контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження».

Враховуючи, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчому судді не було надано постанови прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також не було заявлено про застосування інших наслідків закінчення строків досудового розслідування, які передбачені КПК України, не надано повного обсягу матеріалів руху досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361, слідчий суддя вважає не доцільним детально аналізувати перебіг строку досудового розслідування, на який впливало об`єднання та виділення досудових розслідувань, повідомлення особам про підозру, зупинення та відновлення досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-177, 183, 193, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_12 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2017 за № 52017000000000361, стосовно ОСОБА_13 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1