- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/2944/24
Провадження № 11-сс/991/373/24
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020,
за участю:
захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1-3 ст. 255, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
22.03.2023 у порядку, передбаченому ст. 135, 278 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
23.11.2023 у порядку, передбаченому ст. 135, 278 КПК України, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
У межах зазначеного кримінального провадження, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - клопотання).
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя своєю ухвалою від 07.05.2024 обрав ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог, перш за все просить поновити строк на апеляційне оскарження. Посилається на те, що Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, на підставі ухвали слідчого судді, 07.05.2024 видав йому доручення для участі в окремій процесуальній дії - розгляду клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя 07.05.2024 розглянув вказане клопотання та постановив відповідну ухвалу з проголошенням її резолютивної частини. Зазначає, що копію повного тексту оскаржуваної ухвали він отримав на електронну адресу лише 14.05.2024, однак до 16.05.2024 у нього не було повноважень на захист ОСОБА_6 та відповідно на подання апеляційної скарги. Після отримання повноважень на захист ОСОБА_6 (доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 16.05.2024) він одразу ж скерував апеляційну скаргу йому видано доручення щодо здійснення захисту ОСОБА_6 після отримання
Обґрунтовуючи інші вимоги апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що слідчий суддя не мав права залучати його на окрему процесуальну дію, оскільки у цьому кримінальному провадженні у ОСОБА_6 відсутній жодний захисник
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 просила скасувати ухвалу слідчого судді, з огляду на те, що ОСОБА_6 безпідставно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що він не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру не вручалось йому належним чином. Разом із тим, зауважила, що центр з надання безоплатної правничої допомоги міг призначити адвоката на окрему процесуальну дію.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін. Вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу).
Водночас у ст. 115 КПК України (її 1, 3, 5, 7 частини) закріплено, що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються, серед іншого, днями. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку, до уваги не береться той день, від якого починається строк та в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Матеріалами судового провадження встановлено, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 07.05.2024 з викликом та участю, зокрема адвоката ОСОБА_7 . Тобто останнім днем на апеляційне оскарження, з врахуванням вимог ст. 115 і 395 КПК України, є 13.05.2024 (понеділок).
Частиною 1 статті 117 КПК України закріплено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, у тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Так, колегія суддів враховує, що 07.05.2024 оголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали та 13.05.2024 - її повний текст. Адвокат ОСОБА_7 отримав повний текст 14.05.2024 та вже 20.05.2024 (у межах 5-денного строку) подав апеляційну скаргу.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження адвокатом ОСОБА_7 не пропущений.
Щодо доводів апеляційної скарги
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Колегією суддів уважає, що слідчий суддя правильно вирішив усі питання, що підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання. Обґрунтована підозра, доведені прокурором ризики, оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук та інші обставини в сукупності, дали підстави слідчому судді дійти обґрунтованого висновку для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Отже, у межах доводів апеляційної скарги, із метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити: чи мали місце порушення вимог кримінального процесуального закону, на які вказує захист, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді; чи наявні підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо порушення права ОСОБА_6 на захист під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що слідчий суддя не мав права залучати захисника на окрему процесуальну дію, оскільки у цьому кримінальному провадженні у ОСОБА_6 відсутній жодний захисник.
Колегія суддів не погоджується з вказаним доводом з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи й не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно із ч. 3 ст. 20 КПК України підозрюваний має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Частиною 3 цієї статті визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
Відповідно до ст. 48 КПК України захисник залучається слідчим суддею для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених ст. 49 та 53 цього Кодексу.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 49 КПК України слідчий суддя зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, зокрема, якщо вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний не залучив його.
З матеріалів справи колегія суддів встановила, що у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, три з яких відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як особливо тяжкі злочини.
До клопотання додано постанову детектива від 10.04.2023 про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Матеріали справи не містять доказів того, що підозрюваний ОСОБА_6 самостійно залучив захисника для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу. Хоча ОСОБА_6 в надісланих призначеним захисникам повідомленнях зазначалось про залучення ним захисника адвоката ОСОБА_10, однак відповідно до ордера на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_6, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 12.03.2014, адвокату ОСОБА_10 надано повноваження на представництво у Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві, а не у Вищому антикорупційному суді (ордер серія АА № 1430268 від 12.04.2024).
Колегія суддів встановила, що під час розгляду клопотання брали участь декілька захисників ОСОБА_6 за призначенням.
Так, 30.04.2024 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у м. Києві видано адвокату ОСОБА_11 доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі у кримінальному провадженні, стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії, від 30.04.2024 № 004-260005166.
У зв`язку з неприбуттям захисника ОСОБА_11 у судове засідання о 08 год 00 хв 07.05.2024, дата та час якого були попередньо узгоджені з захисником, слідчим суддею оголошено перерву у судовому засіданні та, зокрема доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві вирішити питання заміни захисника для участі у розгляді клопотання про обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, що підтверджується копією судового рішення від 07.05.2024.
На виконання ухвали слідчого судді від 07.05.2024 Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги видано адвокату ОСОБА_7 доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі у кримінальному провадженні, стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії, від 07.05.2024 № 004-260005422.
Посилання захисника ОСОБА_7 на недотримання слідчим суддею вимог ст. 53 КПК України при залученні захисника за дорученням, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ст. 49 КПК України надає право слідчому судді за необхідності залучити підозрюваному захисника за призначенням, якщо він не залучив його самостійно, незалежно від того, для окремої процесуальної дії чи в цілому у кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя забезпечив підозрюваному ОСОБА_6 право на захист під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо підстав обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
На переконання сторони захисту ОСОБА_6 безпідставно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тому, що він не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру не вручалось йому належним чином.
Вказаний довід не був предметом апеляційної скарги захисника адвоката ОСОБА_7, а був висловлений захисником адвокатом ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду, однак в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, колегія суддів вважає необхідним перевірити підстави обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Так, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у жовтні 2019 року Голова Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) ОСОБА_6 створив злочинну організацію, діями якої протягом жовтня 2019 року - лютого 2022 року керували безпосередньо ОСОБА_6 та ОСОБА_12 та брали участь ОСОБА_13, ОСОБА_14, засновник та директор ТОВ «Агро Газ Трейдінг» (надалі - ТОВ «АГТ») ОСОБА_15, засновник ТОВ «АГТ» ОСОБА_16, в.о. Голови Правління АТ «Одеський припортовий завод» (надалі - АТ «ОПЗ») ОСОБА_17, в.о. Голови Правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_18, радник Голови ФДМУ ОСОБА_19, т.в.о. Голови Правління АТ «Об`єднано гірничо-хімічна компанія» (надалі - АТ «ОГХК») ОСОБА_20 .
У період з 2019 по 2020 роки членами злочинної організації, створеної Головою ФДМУ ОСОБА_6, вчинено відповідні злочини, а саме: зловживання службовим становищем службовими особами АТ «ОПЗ» з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою ТОВ «АГТ», що спричинило за період з травня 2020 року до жовтня 2021 року АТ «ОПЗ» збитки на суму 308 322 727, 01 грн, тобто такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян; заволодіння коштами АТ «ОГХК» шляхом зловживання службовою особою АТ «ОГХК» своїм службовим становищем під час укладення у 2020-2021 років контрактів між АТ «ОГХК» та компанією BELANTO trade s.r.o. (Чеська Республіка) на поставку титанової сировини за заниженою вартістю, що спричинило збитки АТ «ОГХК» на суму 118 337 425, 81 грн, тобто таку, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення; вчинення правочинів з майном ТОВ «АГТ», щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, на загальну суму 10 603 163 837, 19 грн, зміну форми (перетворення) такого майна та вчинено дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження в сумі 2 040 998 955, 42 грн, тобто предметом злочину було майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
22.03.2023 у порядку, передбаченому ст. 135, 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя перевірив обставини вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 22.03.2023, що підтверджується копіями ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023 у справі № 991/4920/23 та від 12.03.2024 у справі № 991/10444/23, та встановив, що ОСОБА_6 22.03.2023 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, з чим погоджується колегія суддів.
Також, 23.11.2023 у порядку, передбаченому ст. 135, 278 КПК України, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України (ч. 1 ст. 276 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію (ч. 1 ст. 111 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
У главі 11 КПК України, зокрема, у ч. 1 та 2 ст. 135 цього Кодексу визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає «кримінальне обвинувачення» як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння, при цьому, в деяких випадках це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного (рішення у справі «Екле проти Німеччини» від 15.07.1982, п. 73).
Відповідно до інформації з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон - «Аркан» ОСОБА_6 21.08.2022 виїхав з України та відтоді на територію України не повертався, що підтверджується протоколом огляду від 24.11.2023.
Встановлено, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживав на території України у будинку, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:04:067:0013 (Київська область, Обухівський район, м. Українка), є керівником ТОВ «Паркрідж Україна Київ САУЗ 2», користується електронними поштами ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та номером мобільного телефону НОМЕР_2, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 86-106, 174).
У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 за місцем проживання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру 23.11.2023 надіслано засобами поштового зв`язку за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, за місцем роботи ТОВ «Паркрідж Україна Київ САУЗ 2» за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, літера А; вручено для передачі ОСОБА_6 представнику житлово- експлуатаційній організації ДП «Укржитлосервіс», що обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_6 до будинку, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:04:067:0013 ( АДРЕСА_2 ), та у зв`язку з відсутністю останнього за місцем проживання і відмовою ОСОБА_21 (батько дружини) отримати повідомлення про підозру, повідомлення поміщено до поштової скриньки наявної на воротах, за місцем проживання останнього. Крім того, як додатковий захід, здійснено направлення відсканованого повідомлення про підозру на електронні поштові скриньки за адресами ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, якими користується ОСОБА_6, а також окремим повідомленням та на застосунки «WhatsApp», «Telegram», «Viber», «Facebook Messenger» та «Signal» за номером телефону НОМЕР_2, якими користується ОСОБА_6, що підтверджується протоколом здійснення повідомлення про підозру від 22.03.2023 (т. 1 а.с. 60-84).
Отже, із зазначеного вбачається, що орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України із вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 22.03.2023, а також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 23.11.2023, отже останній 22.03.2023 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного.
Досліджені матеріали кримінального провадження, додані детективом до клопотання на обґрунтування обставин, дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, зокрема, копії: матеріали досудового розслідування, зокрема копії: документів, отриманих у відповідь на запит від Фонду державного майна України від 02.09.2022 № 0422-078/15644, від 07.10.2022 3 10-9-14502; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.06.2022 стосовно ОСОБА_14, зміст якого містить відомості, що можуть свідчити про протиправний вплив на діяльність АТ «ОГХК» його керівництва та членів правління з боку учасників злочинної організації; протоколу огляду від 24.08.2022, складеному за результатами огляду мобільного телефона ОСОБА_14, вилученого під час проведення 03.08.2022 обшуку за місцем постійного проживання ОСОБА_14, зокрема: додаток 106 у якому містить листування щодо організації роботи із медійного супроводження діяльності Голови ФДМУ; додаток № 110 листування ОСОБА_14 з ОСОБА_12, у якому останні, зокрема обговорюють можливість призначення на посади відповідних осіб та діяльність АТ «ОПЗ», додаток № 117 листування ОСОБА_14 з помічницею ОСОБА_12, у якому останні, зокрема обговорюють розрахунок коштів; додаток № 121 у якому наявні роздруковані файли (знімки), які можуть мати значення для досудового розслідування; протоколу додаткового огляду від 25.11.2022 з додатком № 4, у якому зокрема міститься листування між ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_14, зокрема стосовно призначення підконтрольних керівників на відповідні підприємства, зокрема АТ «ОГХК»; висновку експерта від 17.03.2023 № 139/204-206/23-22 за результатами проведення судово-економічної експертизи, згідно з яким, у тому числі, встановлено, що документально підтверджуються висновки довідки спеціаліста Державної аудиторської служби України від 10.01.2023 щодо суми завданих АТ «ОПЗ» збитків у розмірі 308322727,01 грн (з ПДВ); висновку експерта від 18.01.2023 № 32018/22-53 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи та висновку експертів від 10.03.2023 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, згідно з яким у межах наданих на дослідження документів, висновки спеціалістів Державної аудиторської служби України, зазначені в довідці від 25.01.2023 щодо недоотримання (втрати) доходів та завдання матеріальної шкоди (збитків) АТ «ОГХК» на суму 118337425,81 грн у результаті реалізації (продажу) АТ «ОГХК» за заниженими цінами ільменітового концентрату (продукції) загальною кількістю 125032,00 тонн із вмістом TiO2 не менше 53 % - 95,5% на адресу Belanto Trade s.r.o. (Чеська Республіка) за контрактами від 13.10.2020 № 120/1-20, від 09.11.2020 № 136/1-20, від 31.12.2020 № 152/1-20 та від 22.01.2021 № 032/1-21, підтверджується; пояснень спеціаліста від 13.11.2023; протоколу огляду від 13.11.2023, складеного за результатом огляду матеріалів кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020, зі змісту якого, зокрема детективом встановлено, що наявні підстави для висновку про можливе здійснення діяльності ТОВ «АГТ», а саме: вчинено правочини, які спрямовані на зміну форми майна, отриманого злочинним шляхом (перетворення його первинного вигляду); рахунків-фактур та видаткових накладних постачальника АТ «ОГХК»; протоколи допиту свідків, та інші матеріали.
На переконання колегії суддів стороною обвинувачення були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаними вище статтями КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення можуть бути причетні останні, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність органом досудового розслідування обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильних висновків про наявність підстав для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на: наявність обґрунтованої підозри; набуття статусу підозрюваного; наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України; перебування підозрюваного в міжнародному розшуку.
Отже, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4