- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/12255/24
Провадження 1-кс/991/12330/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
скаржниці ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
Вказана скарга надійшла до Вищого антикорупційного суду 25 листопада 2024 року і на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що вона 13.10.2024 засобами поштового зв`язку на адресу Національного антикорупційного бюро України направила заяву про вчинення у 2014-2015 роках заступником начальника управління операційного супроводження департаменту по роботі з VIP-клієнтами ПАТ «АБ «Укргазбанк» ОСОБА_5, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Вказана заява була отримана адресатом 16.10.2024, що, як вказує ОСОБА_3, підтверджується трекінгом з офіційного сайту Укрпошта про вручення поштового відправлення.
Однак, як стверджує ОСОБА_3, станом на час звернення з цією скаргою відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато, що, на її думку свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та невиконання вимог статті 214 КПК України.
З огляду на викладені обставини, ОСОБА_3 у своїй скарзі просить визначити протиправною бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та зобов`язати останніх внести до ЄРДР відомості та почати досудове розслідування за її заявою від 10.10.2024.
2.Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі підтримали доводи поданої скарги і просили її задовольнити.
Детектив НАБУ ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, однак до його початку надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні скарги. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_3 в своїй заяві посилається на обставини встановлені під час досудового розслідування кримінального провадження №520190000000001430 від 20.02.2019. Разом з тим зауважив, що причетність ОСОБА_5 до обставин вчинення розслідуваних злочинів у межах вказаного кримінального провадження перевірялась, водночас зібрати достатньо доказів для повідомлення їй про підозру не вдалося.
Окрім цього, просив врахувати, що відповідь на звернення ОСОБА_3, у якій також описано відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР надана заявниці у листі НАБУ від 30.10.2024 №534-296/32149.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання ними заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п.4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізує її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1. ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52019000000000143 від 20.02.2019, в межах якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції статті до 27.06.2020), ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (у редакції статті до 01.07.2020), ч. 3, 4 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (у редакції статті до 28.04.2020) КК України.
Зокрема, заявниця зазначає, що зі змісту повідомленої ОСОБА_7 підозри нею встановлено, що у період з листопада 2014 року до березня 2020 року, ОСОБА_8 разом з учасниками злочинної організації, а саме ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та його дружиною ОСОБА_14, використавши службові повноваження ОСОБА_15, та залучивши до вчинення окремих злочинів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, а також інших невстановленими на даний час співучасників цих злочинів, забезпечили підробку низки офіційних документів банківської установи, здійснили на їх підставі заволодіння грошовими коштами АБ «Укргазбанк», на загальну суму 205 998 435,93 грн, при цьому легалізувавши ці кошти.
Так, в ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування вказаного кримінального провадження заявницею, яка є адвокатом та здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7, були встановлені обставини, які свідчать про можливу причетність до вчинення зазначених кримінальних правопорушень можуть бути причетні інші особи, які працювали на керівних посадах ПАТ «АБ «Укргазбанк» та брали активну участь в розробці та затвердженні Агентської програми, сприяли виплаті грошових коштів Агентам та виконували інші дії об`єктивної сторони складів інкримінованих злочинів. Зокрема, на думку заявниці, до обставин вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень може бути причетна заступниця начальника управління операційного супроводження департаменту по роботі з VIP-клієнтами ПАТ «АБ «Укргазбанк» ОСОБА_5, яка у 2014-2015 роках була ініціатором відповідного напрямку роботи в банку, відповідала за залучення агентів, сприяла погодженню їм ставок виплат та організовувала роботу підлеглих у цьому напрямку.
На переконання заявниці, дії ОСОБА_5 можуть бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 2 або ч. З ст. 209 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Водночас, в ході аналізу поданої заяви та скарги, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень, а заявницею не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування. Натомість, у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені заявницею, без належного обґрунтування таких тверджень.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги повідомлену детективом інформацію про те, що ймовірна причетність ОСОБА_5 до обставин вчинення вказаних заявницею злочинів вже була предметом дослідження в межах кримінального провадження №52019000000000143 від 20.02.2019, водночас в ході досудового розслідування не вдалось встановити наявність фактів або інформації, які змогли б об`єктивно свідчити, що остання могла брати участь у вчиненні цих злочинів і були б достатніми для пред`явлення їй підозри.
При цьому, враховуючи, що кримінальне провадження №52019000000000143 від 20.02.2019 на даний час перебуває на стадії завершення та стороні захисту надана можливість ознайомитись із зібраними слідством доказами, слідчий суддя доходить висновку, що в органу досудового розслідування відсутня можливість проведення слідчих дій з метою повторної перевірки причетності ОСОБА_5 до вчинених злочинів в межах зазначеного кримінального провадження. Разом з тим, слідчий суддя відзначає, що додатково надані заявницею документи, зокрема протоколи допиту свідків ОСОБА_17 від 16.03.2020 та ОСОБА_23 від 19.02.2020 є частиною матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000143 від 20.02.2019, тобто стороною обвинувачення їм надана належна кримінально-правова оцінка та вони враховані при прийнятті відповідних процесуальних рішень, в тому числі при встановленні наявності чи відсутності достатніх підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Натомість, до заяви не долучено жодних інших доказів, які раніше не були відомі органу досудового розслідування, виправдовували б втручання у права ОСОБА_5 та внесення до ЄРДР відомостей за дублюючими даними вже існуючого провадження.
В контексті цього, слідчий суддя відзначає, що самих лише припущень заявниці про причетність особи до злочинів, розслідування обставин вчинення яких вже завершене, недостатньо для висновку про наявність підстав для початку нового досудового розслідування. У даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій заяві.
Враховуючи викладене, слідчий суддя констатує відсутність стверджуваної заявницею бездіяльності з боку уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що є підставою для відмови у задоволенні її скарги.
Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1