- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
ОКРЕМА ДУМКА
на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11.11.2024 про стягнення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі
На розгляді колегії суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
26 вересня 2024 року від прокурора надійшло клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачена не прибула у судові засідання, призначені 22 квітня та 24 червня 2024 року без поважних причин, що вказує на неналежне виконання нею процесуальних обов`язків.
Ухвалою суду від 11.11.2024 клопотання задоволено частково:
-стягнуто в дохід держави частину застави в розмірі 5 млн грн;
-застосовано стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 51,476 млн грн та покладено на неї обов`язки, зазначені у клопотанні.
Своє рішення колеги мотивували зокрема таким.
22.04.2024 захисниками обвинуваченої у судовому засіданні подано клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване тим, що 21.04.2024 о 20 годині її доньці у клініці м. Відень було зроблено складну хірургічну операцію по видаленню пухлини. Вказане втручання було терміновим та позаплановим, тому обвинувачена не могла приймати участь у судовому засіданні. До вказаного клопотання не долучено жодних підтверджуючих документів.
Суд взяв до уваги ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_5 надала підтверджуючі документи щодо поважності причин неприбуття у судове засідання 22 квітня лише після поданого прокурором клопотання - 26 вересня 2024 року. Вказану поведінку обвинуваченої суд розцінив як недобросовісну, проте не визнав неявку у судове засідання як неповажну.
Щодо неприбуття обвинуваченої у судове засідання 24 червня 2024 року, то більшість дійшла висновку, що причини її неявки були неповажними з таких причин.
Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. У разі технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку в учасника кримінального провадження, участь якого є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд (частина 6 статті 336 КПК).
Більшість виснувала, що законодавець чітко встановив обов`язок учасника кримінального провадження у належному стані підтримувати зв`язок та справність технічного засобу, за допомогою якого здійснюється підключення. Порушення вказаного обов`язку може слугувати забороною приймати учать у судовому засіданні з власних технічних засобів.
Суд констатував, що ОСОБА_5 має обов`язок прибувати до суду в приміщення, проте їй надана можливість за її клопотанням дистанційно приймати участь у кримінальному провадженні з власних технічних засобів. Вона мала врахувати вказані ризики з підключенням і зробити усе можливе щоб прибути до суду, проте 24 червня 2024 року вказане не було здійснено. Тому визнано неповажною причину її неявки ОСОБА_5 у судове засідання 24 червня 2024 року.
Також колеги звернули увагу на ту обставину, що 24 червня 2024 року система ВКЗ працювала у нормальному, штатному режимі, оскільки інші обвинувачені ОСОБА_1 (перебуває закордоном), ОСОБА_2 (перебуває закордоном), ОСОБА_6, ОСОБА_4, та захисник ОСОБА_7 мали змогу підключитись і проблем зі зв`язком у них не було. Також обвинувачена ОСОБА_5 постійно приймає участь у судових засіданнях через систему ВКЗ і жодного разу проблем з підключенням у неї теж не було, а саме: 08 лютого, 08 квітня, 27 вересня, 21 жовтня, 11 листопада 2024 року.
За таких обставин, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_5 не з`явилась без поважних причин у судове засідання 24 червня 2024 року, суд частково задовольнив клопотання прокурора.
Проте з рішенням більшості я не погоджуюсь з таких міркувань.
Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки застава звертається в дохід держави.
24.06.2024 обвинувачена ОСОБА_5 до початку судового засідання, як і раніше до цього, електронною поштою подала клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми ЄСІТС.
Згідно з журналом, перед судовим засіданням ОСОБА_5 була у системі, секретар 10 разів запрошувала її до участі у конференції і лише одного разу їй вдалося приєднатися.
Тобто, вона не ігнорувала судове засідання, а намагалася взяти участь у розгляді, проте через якісь технічні проблеми не змогла цього зробити.
Я погоджуюсь з колегами, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції несла обвинувачена.
Разом з тим, суду не відомі прямі чи не прямі відомості, які могли б свідчити про якісь умисні дії ОСОБА_5, щодо не підключення до конференції. Це був перший такий випадок з боку обвинуваченої, у засіданні не вирішувались якісь невідкладені питання, які могли б опосередковано свідчити про умисність її дій з метою відкладення справи. Вона після 24.06.2024 року брала участь в усіх призначених судових засіданнях, Неможливість саме її підключення, серед інших учасників, могла бути зумовлена місцерозташуванням, з якого вона виходила на зв`язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.
Якщо зокрема обвинувачений не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього може бути накладено грошове стягнення (ч. 1 ст. 139 КПК).
Отож, на моє переконання, не з`ясувавши жодних відомостей, які б свідчили про умисність дій обвинуваченої ОСОБА_5 щодо неприбуття у одне судове засідання, забезпечення попередньо обраним стосовно неї запобіжним заходом виконання нею обов`язків, можна було б обмежитись накладенням на неї грошового стягнення, а не частковим стягненням застави та збільшенням її розміру на відповідну суму.
Суддя ОСОБА_8