- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/6813/23
провадження № 11-сс/991/837/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
20 листопада 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - захисників підозрюваного ОСОБА_11 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
01.11.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 р. (т. 27 а.с. 59-63), якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_12, погодженого з прокурором САП ОСОБА_13, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_11, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
Для розгляду зазначеної апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2, судді ОСОБА_3, ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2024 р.) (т. 27 а.с. 64).
Ухвалою судді-доповідача від 01.11.2024 р. вказану апеляційну скаргу призначено до розгляду (т. 27 а.с. 65).
05.11.2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_14 - захисника підозрюваного ОСОБА_11 на вищевказану ухвалу слідчого судді від 29.10.2024 р. (т. 27 а.с. 82-85), яку в той же день передано для розгляду колегії суддів у тому ж складі, як раніше визначеному складу суду.
Враховуючи, що апеляційну скаргу прокурора на ухвалу від 29.10.2024 р. про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вже призначено до розгляду, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_14 подана на те ж саме рішення слідчого судді, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду зазначених апеляційних скарг ухвалою судді-доповідача від 05.11.2024 р. вирішено здійснювати їх розгляд в одному провадженні за № 11-сс/991/837/24 (т. 27 а.с. 86).
У подальшому, на розгляд колегії суддів 11.11.2024 року надійшли апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - захисників підозрюваного ОСОБА_11 на ту ж саме ухвалу слідчого судді (т. 2 а.с. 92-133). При цьому, в апеляційних скаргах ставиться питання про поновлення строку на її апеляційне оскарження з огляду на те, що 29.10.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст захисники отримали 05.11.2024 року. Відтак, за відсутності повного тексту захист був позбавлений можливості вирішити питання про необхідність подання апеляційної скарги у випадку незгоди з мотивами слідчого судді.
Враховуючи, що в апеляційних скаргах порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані клопотання підлягають розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційних скарг, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 12.11.2024 р. їх призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 27 а.с. 134).
В судовому засіданні захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали свої клопотання та просили їх задовольнити. Додатково зазначили, що 29.10.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, з якою сторона захисту повністю погодилась, оскільки слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ознайомившись 05.11.2024 року з мотивами слідчого судді, захист дійшов висновку про те, що оскаржувану ухвалу слід доповнити додатковими мотивами, які є суттєвими у даній справі, у зв`язку з чим 10.11.2024 року та 11.11.2024 року, відповідно, засобами електронного зв`язку ними подані апеляційні скарги.
Прокурор САП ОСОБА_10 заперечила проти поновлення строку на апеляційне оскарження захисникам та зазначила, що 29.10.2024 року під час проголошення резолютивної частини оскаржуваної ухвали захисники були присутніми, відтак, їм було відомо про прийняте рішення. Посилання їх на неотримання повного тексту оскаржуваної ухвали є безпідставним, оскільки вони не були позбавлені можливості подати короткий текст апеляційних скарг, а згодом їх доповнити, як це передбачено нормами КПК України та як це зробила сторона обвинувачення та адвокат ОСОБА_14 . Окрім того, зауважила, що положення КПК України чітко передбачають строки на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, зокрема п`ять днів з моменту її проголошення, при цьому днем початку відліку цього строку є день проголошення резолютивної частини ухвали. Також, на думку прокурора, у разі подання захисниками апеляційних скарг засобами електронного зв`язку, строк на їх подання закінчується у визначений час закінчення робочого дня в суді. З урахуванням сукупності вищенаведених обставин та враховуючи, що доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у клопотаннях не наведено, вони задоволенню не підлягають.
Підозрюваний ОСОБА_11 про час та місце розгляду клопотань своїх захисників повідомлений у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України.
При вирішенні заявлених клопотань, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, визначеного ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання про обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянуто слідчим суддею 29.10.2024 року у судовому засіданні за участі його захисників - адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день було оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 04.11.2024 року (т. 27 а.с. 22, 29).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, у даному випадку визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 30.10.2024 року та сплинув 04.11.2024 року, оскільки останній день строку на апеляційне оскарження припав на вихідний день - неділю, 03.11.2024 року.
Водночас, свої апеляційні скарги захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали засобами електронного зв`язку 10.11.2024 року та 11.11.2024 року, відповідно, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 27 а.с. 99, 110, 118, 133) - тобто, поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
В апеляційних скаргах, обґрунтовуючи клопотання, зазначається, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали захисники були позбавлені можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційних скарг.
Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Отже, Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою пропущений строк на апеляційне оскарження у разі, якщо заінтересовані особи не були обізнані з мотивами постановлення судового рішення, може бути поновлений апеляційним судом, а така причина пропуску строку може визнаватися поважною.
Враховуючи, що 29.10.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, з якою захист повністю погодився, оскільки слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приймає доводи захисників про те, що на той момент у них не було підстав для звернення з апеляційними скаргами. Водночас, ознайомившись з мотивами слідчого судді, захист дійшов висновку, що оскаржувану ухвалу слід змінити шляхом доповнення її мотивами, які, на його думку, є суттєвими у даній справі, тому було прийнято рішення про подальше апеляційне оскарження. Вищенаведене, на думку колегії суддів, може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для поновлення цього строку. Крім того, апеляційні скарги подано фактично в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, що на думку колегії суддів свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні.
При цьому, колегія суддів відхиляє заперечення прокурора про те, що у разі подання апеляційної скарги засобами електронного зв`язку строк на її подання закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в суді, оскільки у відповідності до ч. 7 ст. 115 КПК України при обчисленні процесуального строку у нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Будь-яких виключень з цієї норми, які б стосувалися обчислення процесуального строку при подачі апеляційних скарг за допомогою електронної пошти, законодавством, у тому числі і ст. 115 КПК України, не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 991/6511/21 (провадження № 51-5361км21).
За викладених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені захисниками, можуть бути визнані поважними, що є підставою для поновлення цього строку.
Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
1. Клопотання захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовольнити та поновити їм строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 р.
2. Розгляд апеляційних скарг захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 р. здійснювати в одному провадженні № 11-сс/991/837/24 з апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_14 о 14 год. 00 хв. 02 грудня 2024 року у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, 4.).
3. Повідомити учасників апеляційного провадження про час та місце розгляду апеляційних скарг.
Ухвала суду апеляційної інстанції в частині поновлення строку може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4