Пошук

Документ № 123300936

  • Дата засідання: 21/11/2024
  • Дата винесення рішення: 21/11/2024
  • Справа №: 991/12220/24
  • Провадження №: 52024000000000222
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.

Справа № 991/12220/24

Провадження №11-сс/991/839/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий суддя: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю прокурора ОСОБА_6,

адвоката ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000222 від 07.05.2024,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 частково задоволено клопотання детектива, накладено арешт (із забороною користування та розпоряджання) на майно підозрюваного ОСОБА_9, вилучене в результаті проведеного 24.10.2024 обшуку у його житлі за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- мобільний телефон iPhone А2484 ;

- мобільний телефон iPhone А2896 ;

- мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах синьо-сірого кольору.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування за фактом висловлення першим заступником Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_9 прохання надати йому неправомірну вигоду за вчинення ним дій в інтересах ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» з використанням наданого йому службового становища.

24.10.2024 ОСОБА_9 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК, у проханні надати йому як службовій особі, яка займає відповідальне становище, для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, в особливо великому розмірі.

24.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС 17.10.2024 за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 детективами був проведений обшук, під час якого було вилучено:

- мобільний телефон iPhone А2484 ;

- мобільний телефон iPhone А2896 ;

- мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах синьо-сірого кольору;

- грошові кошти у сумі 24 600 доларів США;

- годинник Bovet №36/39;

- годинник Parmigiani №27546 ;

- годинник Hublot №967909 .

Обґрунтовуючи правові підстави накладення арешту, детектив прохав накласти арешт на мобільні телефони з метою збереження речових доказів, а на грошові кошти та годинники з метою забезпечення конфіскації майна як виду можливого покарання.

Слідчий суддя зазначив, що під час обшуку в ході попереднього огляду вказаних мобільних телефонів було встановлено, що доступ до них обмежений системою логічного захисту, які ОСОБА_9 відмовився повідомити. Тому детективом прийнято рішення про їх вилучення.

Постановою детектива від 24.10.2024 мобільні телефони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000222, а постановами від цієї ж дати за цими мобільними пристроями детективом призначені комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій.

Слідчий суддя прийшов до переконання, враховуючи обставини вчинення розслідуваного злочину, механізм його вчинення та діяльність ймовірно причетних осіб, відомості, які можуть бути виявлені на вилучених мобільних телефонах, можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а мобільні телефони, як матеріальні носії цих відомостей також мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів. Тому клопотання слідчого в цій частині було задоволено.

Вирішуючи клопотання детектива в частинні арешту грошових коштів та годинників, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

У щорічній декларації ОСОБА_9 за 2023 звітний рік, поданої 24.09.2024, у власності останнього перебувають годинники марки Bovet, Parmigiani та Hublot, а також готівкові кошти в сумі 70 000 доларів США. Тобто вказане майно належить саме ОСОБА_9, який має процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 52024000000000222 від 07.05.2024 та обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, яке передбачає конфіскацію майна як додаткове обов`язкове покарання.

Водночас, вказані грошові кошти та коштовні годинники були вилучені під час обшуку, мета проведення якого спрямована на здобуття доказів у кримінальному провадженні. Арешт майна може розглядатися як правомірний, коли вилучення цього майна відповідало меті проведення обшуку.

Обшук за місцем проживання ОСОБА_9 органом досудового розслідування здійснювався з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, тобто здобуття доказів, а грошові кошти та вищезазначені годинники були вилучені з метою їх конфіскації як виду покарання особи. Відтак слідчий суддя констатував невідповідність мети проведення обшуку та мети вилучення коштів та відмовив у накладенні арешту в цій частині клопотання.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор САП ОСОБА_8 в апеляційній скарзі із доповненнями до неї прохає ухвалу слідчого судді скасувати; постановити нову, якою клопотання детектива про арешт майна задовольнити в повному обсязі.

Зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 метою проведення обшуку було виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, тобто здобуття доказів. Саме з цією метою було вилучено детективом мобільні телефони ОСОБА_9 .

Разом із цим абз.2 ч.1 ст.170 КПК також покладає на слідчого та прокурора обов`язок вжиття необхідних заходів з метою виявлення майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Оскільки ОСОБА_9 під час проведення обшуку було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК, детективом було прийнято рішення про виявлення та вилучення майна, на яке може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Висновки слідчого судді про допущені детективом порушення при тимчасовому вилученні майна ОСОБА_9 могли бути підставою для зобов`язання детектива повернути таке майно, а не відмови в його арешті.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні з мотивів, наведених у ній.

Адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прохав відмовити у її задоволенні.

Власник майна ОСОБА_9 повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив (а.п. 159), у зв`язку з чим, на підставі ч.4 ст.405 КПК, розгляд апеляційної скарги прокурора здійснено без його участі.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.10.2024 у справі №991/11940/24 було надано дозвіл на обшук за місцем мешкання колишнього першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, в тому числі, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_9, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювались злочинні дії, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.п. 27-32).

Відповідно до протоколу обшуку від 24.10.2024 під час вказаної слідчої дії детективом були вилучені три мобільні телефони iPhone А2484, iPhone А2896 та iPhone 15 Pro Мах, оскільки доступ до них був обмежений системою логічного захисту, які ОСОБА_9 відмовився повідомити.

Також в ході обшуку були виявлені годинники марки Bovet, Parmigiani та Hublot, а також готівкові кошти в сумі 70 000 доларів США, які також були вилучені детективом (а.п. 33-40).

В цей же день детективом НАБУ ОСОБА_10 було винесено постанову про визнання вилучених мобільних телефонів речовими доказами у цьому кримінальному провадженні (а.п. 41) та призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій цих мобільних пристроїв (а.п. 43-46, 47-50, 51-54).

Також 24.10.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 52024000000000222 від 07.05.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме: у проханні надати йому як службовій особі, яка займає відповідальне становище, для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, в особливо великому розмірі (а.п. 16-23).

Приймаючи рішення про накладення арешту на мобільні телефони слідчий суддя погодився, що на них можуть міститись відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження, що колегія суддів також вважає слушним.

Відмовляючи в арешті годинників та грошових коштів, слідчий суддя встановив невідповідність вилученого майна меті проведеного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 .

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, яка вважає наведені висновки слідчого судді передчасними, а вилучені годинники та готівкові кошти такими, що мають бути арештованими з метою забезпечення конфіскації майна як виду можливого покарання підозрюваному ОСОБА_9, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтями 7, 16 КПК України до загальних засад кримінального провадження віднесена недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Здійснення судового контролю під час розгляду клопотання про проведення обшуку перш за все спрямоване на забезпечення гарантій, встановлених ст.30 Конституції України, ст.13 КПК України та ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права особи на недоторканість житла чи іншого володіння і є запобіжником проти свавільного втручання у право особи на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Виходячи зі змісту ч.7 ст.236 КПК України, особі, яка проводить обшук, надано право, крім іншого, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Порядок тимчасового вилучення майна унормований ст.168 КПК, зокрема у ч.2 даної норми визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.

Згідно із ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення можливої конфіскації майна; арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (абз.1 ч.1 ст.170, п.3 ч.2 ст.170 КПК).

Системний аналіз норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку чи огляду, незалежно від того, чи було надано дозвіл на відшукання такого майна ухвалою слідчого судді, чи ні.

При цьому, законодавець виділив три різновиди майна, яке може бути вилучено у ході обшуку: майно, яке входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку; предмети, які вилучені законом з обігу та підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження; речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

В подальшому, відповідно до гарантій, встановлених ст.16 КПК України, ст.41 Конституції України та ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положеннями КПК встановлена необхідність здійснення судового контролю відносно правових підстав утримання майна, вилученого стороною обвинувачення.

При чому слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту, у межах такої процедури судового контролю має з`ясувати правову підставу такого арешту та наявність у особи процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, у випадку якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації мана як виду покарання (ч.2 ст.173 КПК).

Виходячи із фактичних обставин апеляційного провадження, обшук за місцем проживання ОСОБА_9 був проведений на підставі ухвали слідчого судді. В свою чергу, детектив під час обшуку, діючи у межах повноважень, визначених ст.236 КПК, вилучив як майно, щодо якого було прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, так і майно щодо якого було достатні підстави вважати, що воно може бути предметом конфіскації як виду покарання ОСОБА_9, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.368 КК.

У подальшому детектив звернувся до слідчого судді у визначений законодавцем строк із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підозрюваного з метою його збереження як речових доказів, а також можливої конфіскації як виду покарання, тобто діяв у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством.

Вирішуючи питання щодо розумності та співмірності обмеження права власності ОСОБА_9 завданням кримінального провадження, а також наслідки такого арешту, колегія суддів виходить із того, що підозрюваним у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023 рік задекларовано про перебування у власності, окрім грошових активів у національній валюті гривня, готівкових коштів у сумі 70000 доларів США (т. 1 а.п. 59-86, 87-102), відтак можна припустити, що сума вилучених грошових коштів є співмірною із тією сумою, що ймовірно залишилась у розпорядженні ОСОБА_9, а вилучені годинники не відносяться до предметів першої необхідності. З цих підстав колегія суддів приходить до висновку, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на грошові кошти у сумі 24600 доларів США та три годинники не буде занадто обтяжливим для родини підозрюваного та відповідатиме завданню кримінального провадження.

Оскільки, як зазначалось вище, на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт вилученого майна, ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 368 КК, санкцією якої передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна. Отже на належне йому майно може бути накладений арешт з підстави, визначеної п.3) ч. 2 ст. 170 КПК.

Таким чином висновок слідчого судді, що віднайдені детективом в ході обшуку годинники та грошові кошти не могли бути вилучені і відтак на них не міг бути накладений арешт, є помилковим.

Враховуючи вищевикладене, за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що слідчий суддя неправильно застосував норми кримінального процесуального закону, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання детектива в цілому та арешту грошових коштів у сумі 24600 доларів США, годинника Bovet №36/39, годинника Parmigiani №27546 та годинника Hublot №967909, вилучених у підозрюваного ОСОБА_9 під час обшуку, з метою забезпечення їх можливої конфіскації як виду покарання.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Оскільки за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів встановлено допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді від 29.10.2024 підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали, якою клопотання детектива НАБУ про арешт майна підозрюваного у кримінальному провадженні за № 52024000000000222 від 07.05.2024 ОСОБА_9 слід задовольнити в повному обсязі та накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись статтями 131, 170-173, 233, 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000222 від 07.05.2024 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, належне підозрюваному ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_6, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- мобільний телефон iPhone А2484 ;

- мобільний телефон iPhone А2896 ;

- мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах синьо-сірого кольору;

- грошові кошти у сумі 24600 доларів США;

- годинник Bovet №36/39;

- годинник Parmigiani №27546 ;

- годинник Hublot №967909.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4