- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/12170/24
Провадження №11-сс/991/825/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у кримінальному провадженні № 52024000000000222 від 07.05.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИЛА :
1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 частково задоволено клопотання детектива, застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень із покладенням низки процесуальних обов`язків.
Слідчим суддею встановлено, що 07.05.2024 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато кримінальне провадження № 52024000000000222 за ч.4 ст.368 КК України стосовно вимагання службовими особами місцевих органів державної виконавчої влади неправомірної вигоди у особливо великому розмірі.
24.10.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, а саме: у проханні надати йому як службовій особі, яка займає відповідальне становище, для себе неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, в особливо великому розмірі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання у кримінальному провадженні №52024000000000222, прийшла до переконання, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.
Слідчий суддя вважала доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, який слід застосувати до підозрюваного, слідчий суддя врахувала розмір неправомірної вигоди, яку просив надати підозрюваний - 200 000 доларів США; відомості про стан здоров`я матері ОСОБА_6 та батька його дружини; майновий стан підозрюваного та його родини, а також родинні зв`язки, що у сукупності переконало слідчу суддю у наявності міцних соціальних зв`язків за місцем його проживання.
Водночас слідча суддя зазначила, що з урахуванням встановлених під час розгляду клопотання детектива обставин, запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави. До того ж слідча суддя врахувала, що відповідно до матеріалів клопотання, органом досудового розслідування підозрюваного не було затримано, що може свідчити, що навіть сторона обвинувачення на момент повідомлення про підозру вважала малоймовірною втечу підозрюваного ОСОБА_6 .
Під час розгляду клопотання захисник стверджував, що сума застави, яку підозрюваний спроможний внести, становить 6 000 000 грн.
Проте, слідча суддя звернула увагу, що будь-якого доходу від вчинення кримінального правопорушення підозрюваний не отримав, адже підозрюється лише у проханні, а не одержанні неправомірної вигоди, а майновий стан підозрюваного у сукупності із даними про його особу та встановленими ризикам переконали, що обґрунтованим розміром застави буде 15 000 000 гривень.
2.Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді змінити в частині визначення розміру застави, зменшивши її до 6 000 000 гривень.
Зазначає, що під час розгляду клопотання ним висловлювалось прохання визначити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 000 гривень, який буде посильним для нього. Таку позицію захисник обґрунтовував міцністю соціальних зв`язків, зокрема, наявністю у підозрюваного трьох дітей, матір-інваліда, а також тестя, у якого виявлено онкологічне захворювання; належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 під час проведення обшуку та після набуття статусу підозрюваного. Крім того захисник зазначив, що органом досудового розслідування фактично завершений збір доказів у кримінальному провадженні, а на момент звернення із апеляційною скаргою ОСОБА_6 здав закордонний паспорт та за нього внесено заставу у розмірі 6 млн грн.
Прокурор САП ОСОБА_8, стверджуючи про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання детектива задовольнити в повному обсязі.
Прокурор, не оспорюючи висновки слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, вважає висновок щодо достатності запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному слідчим суддею розмірі таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Вважає, що слідчим суддею не було враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6, у випадку притягнення його до кримінальної відповідальності; достатньо високий майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, наявність у нього паспорту громадянина України для виїзду за кордон та можливість виїзду в період дії військово стану з огляду наявність на утриманні трьох дітей; можливість переховування на тимчасово окупованих територіях України через наявність на них низки нерухомого майна.
Офіційні доходи ОСОБА_6 та його дружини свідчать про фінансову спроможність тривалий час перебувати за кордоном з метою переховування. Крім того, під час проведення обшуку 24.10.2024 ОСОБА_6 повідомив про обізнаність планування проведення у нього обшуку та прокурор звертає увагу на факт виїзду 19.10.2024 його дружини разом із дітьми за межі України.
Злочинна діяльність ОСОБА_6 була спрямована, у тому числі, на приховування обставин злочину та його слідів, а на вилучених при обшуку телефонах були відсутні мобільні додатки та листування, що може свідчити про можливість реалізації ОСОБА_6 ризику знищення чи спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження.
ОСОБА_6 володіє стійкими зв`язками серед працівників та керівників Дніпропетровської обласної державної адміністрації, які може використати з метою тиску на свідків та інших осіб, яких міг залучити до вчинення кримінального правопорушення.
На переконання прокурора інші, більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не здатні запобігти встановленим ризикам.
При визначенні розміру застави слідчий суддя не врахувала розмір неправомірної вигоди, яку просив надати підозрюваний, що еквівалентно 7 927 400 грн, та майновий стан підозрюваного, який є достатньо забезпеченим. Задекларовані підозрюваним у щорічній декларації об`єкти нерухомого та рухомого майна, а також грошові активи спроможні забезпечити внесення застави у розмірі 10000 прожиткових мінімумів, що складає 30 280 000 гривень.
3.Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту, наполягали на її задоволенні. Пояснення надали аналогічні її змісту, вважаючи застосований до підозрюваного розмір застави непомірним. Заперечували проти апеляційної скарги прокурора.
Прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
4.Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, що передбачені ст.178 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом апеляційних скарг захисник підозрюваного ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_8 не оспорюють висновки слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також наявність трьох ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наведені висновки не спростовувались учасниками провадження під час апеляційного розгляду.
Відтак, виходячи із принципу диспозитивності, який заснований на вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав, передбачених КПК, а також з огляду на визначені ст. 404 КПК межі апеляційного перегляду, колегія суддів не надає оцінку обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри та актуальності встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п.1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.
Водночас, прокурор наполягає, що висновок слідчого судді щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у виді застави у визначеному розмірі, з огляду на встановлені ризики та обґрунтованість повідомленої підозри, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 30 280 000 грн здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 під час досудового розслідування.
Сторона захисту ж посилається на непомірність розміру застосованої слідчим суддею застави (15 000 000 грн), яку прохає зменшити до 6 000 000 гривень.
Відповідаючи на наведені доводи сторін щодо виду запобіжного заходу та розміру застосованої ОСОБА_6 застави як альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів відповідно до вимог ст.178 КПК оцінює комплексно обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також його майновий стан.
Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.
Застава, яка відповідно до градацій запобіжних заходів є менш суровим відносно тримання під вартою запобіжним заходом, полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її внесення, а також за певних обставин розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. Суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін. (рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Хоч максимальна межа, вказана у п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України, визначена до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб.
Оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.
Як вбачається із клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 підозрюється у тому що він, обіймаючи посаду першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, будучи службовою особою, висловив ОСОБА_9 прохання щодо надання йому від ТОВ «Альфа Веахауз» неправомірної вигоди у сумі 200 000 доларів США за вчинення в інтересах цього товариства дій щодо виділення ділянок державної власності на території Дніпропетровської області у довгострокове тимчасове користування.
Сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 280 000 гривень. Саме такий розмір застави детектив вважав помірним для підозрюваного з урахуванням його майнового стану, а також розміру неправомірної вигоди, про надання якої висловив прохання підозрюваний.
В даному випадку колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо виключності випадку та констатує, що вказане кримінальне провадження було ймовірно вчинено ОСОБА_6 за рахунок перебування на посаді першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, стосується злочину в сфері так званої топ-корупції, шляхом прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі - близько 8 000 000 гривень. Окремої уваги заслуговує той факт, що наведений корупційний злочин був вчинений в умовах збройної агресії рф, що вкрай деструктивно впливає на довіру до державних інституцій та створює надвисокі репутаційні ризики, що здатні вплинути на продовження підтримки держави з боку країн-партнерів.
Матеріали клопотання містять матеріали, що характеризують особу підозрюваного, який раніше не судимий, має на утриманні трьох дітей (т. 1 а.п. 164-166), хвору матір (т. 1 а.п. 167-174), а також онкохворого тестя (т. 1 а.п. 176). З моменту набуття ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного відомостей про спроби вчинення ним дій, скерованих на реалізацію ризику переховування, прокурором не наведено, хоча підозрюваний неодноразово виїжджав за межі України у період запровадження правового режиму воєнного стану, що свідчить про наявність у нього такої можливості (т. 1 а.п. 159, 162). Відомостей про спроби ОСОБА_6 перешкоджати слідству стороною обвинувачення також повідомлено не було. Наведені фактори у сукупності переконують колегію суддів на даному етапі кримінального провадження, що застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде невиправдано суровим. А тому слідчий суддя цілком обґрунтовано відмовила детективу у задоволенні клопотання в цій частині, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави.
Вирішуючи питання щодо справедливого розміру застави для ОСОБА_6, колегія суддів оцінює матеріальний стан підозрюваного та приймає до уваги наступні відомості.
У власності ОСОБА_6 з 2015 року перебуває садовий будинок площею 175,8 кв.м та земельна ділянка у АДРЕСА_1 (т. 1 а.п. 70-71, 123), а також низка нерухомого майна у м. Донецьку.
Дружині підозрюваного ОСОБА_10 належать на праві власності будинок для відпочинку котеджного типу, площею 145,1 кв.м., та земельна ділянка по АДРЕСА_2 (т. 1 а.п. 73-74), земельна ділянка у АДРЕСА_1 (т. 1 а.п. 74), автомобіль BMW X6, 2021 р.в., набутий у власність 30.09.2022, та автомобіль марки Ford transit, 2012 року випуску (т. 1 а.п. 86, 128). Крім того ОСОБА_10 володіє частками у статутних капіталах ТОВ «Аркуш Юей» (65%), ТОВ «Агрофірма Залісся» (50%) та від 12.07.2024 володіє 10 % у компанії «Aurora Mag. Pro, s.r.o.» (Словаччина) (т. 1 а.п. 129).
Відповідно до відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданою перед звільненням, станом на 25.08.2024 ОСОБА_6 задекларував грошові кошти у сум 70 000 доларів США, 1 525 831 грн, а у власності дружини ОСОБА_10 - 6 155 291 грн, 6 038 900 грн поворотної фінансової допомоги та 12 574 євро (т. 1 а.п. 130-131).
В цій же декларації задекларовані чотири годинники преміальних торгових марок, що належать ОСОБА_6 на праві власності, та три годинники, що належать його дружині, а також коштовні шкіряні вироби та вироби із хутра (т. 1 а.п. 127-128).
Під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 перебували автомобілі BMW X7 та Toyota Land Cruiser, які, з його слів, перебувають нього у користуванні на підставі договорів оренди.
При цьому заробітна плата ОСОБА_6 у 2023 році склала 782 406 грн, у 2024 - 706 046 грн, а задекларований дохід його дружини у 2023 році 1 999 920 грн., а за ІІ квартал 2024 року - 576 078грн (т. 1 а.п. 87), що не корелюється із наявним у власності родини майном, можливістю його придбання, способом життя, з огляду на необхідність утримання багатодітної родини та утримання безпосередньо самого майна.
Оцінюючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що сума застави у зручному для сторони захисту розмірі 6 000 000 грн, що вже внесена за ОСОБА_6, не буде такою, що можлива перспектива її втрати діятиме достатнім стримуючим фактором, щоб розвіяти будь-яке бажання порушити процесуальні обов`язки, переховуватись від слідства та суду.
При цьому висновок слідчого судді, що ОСОБА_6 не отримав суму неправомірної вигоди, а лише прохав її надати для себе, що може впливати на суму застави, на думку колегії суддів, є не вирішальним для визначення розміру застави, оскільки для кваліфікації дій особи за ч.4 ст.368 КК не має значення чи отримувала в кінцевому рахунку вона неправомірну вигоду, а злочин вважається закінченим з моменту висловлення прохання надати неправомірну вигоду. Відтак розмір застави має оцінюватись слідчим суддею безвідносно досягнення особою злочинної мети у вигляді отримання неправомірної вигоди, через призму наявності самого лише бажання у службової особи отримати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі шляхом висловлення прохання, що є вже достатнім для кваліфікації його злочинних дій як особливо тяжкого злочину.
З іншого боку, метою призначення застави не є покарання підозрюваного, а її застосування спрямоване на забезпечення виконання підозрюваним обов`язків та характеризується здатністю примушувати підозрюваного не перешкоджати розслідуванню та прибувати до слідчого, прокурора, суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що застава у запропонованому стороною обвинувачення розмірі у 30 280 000 грн буде надмірно обтяжливою та непомірною для родини підозрюваного ОСОБА_6 .
В свою чергу, керуючись внутрішнім переконанням, що сформовано на підставі досліджених матеріалів апеляційного провадження, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 корупційного кримінального правопорушення. передбаченого ч.4 ст.368 КК, та доведеності існування трьох ризиків,з урахуванням надмірної суспільної небезпеки інкримінованого злочину, та керуючись принципом збереження балансу інтересів сторін кримінального провадження та досягнення завдання кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, колегія суддів приходить до переконання, що до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати заставу у розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 22 710 000 (двадцять два мільйони сімсот десять тисяч) гривень. Застава саме в такому розмірі, з одного боку, має бути помірною з огляду на майновий стан родини ОСОБА_6, а з іншого - на даному етапі кримінального провадження буде належним запобіжником від реалізації наведених ризиків під острахом її втрати шляхом звернення в дохід держави у випадку порушення покладених на підозрюваного обов`язків.
Виходячи із наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу.
Підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК).
Колегія суддів, оцінивши у сукупності обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням обставин, що характеризують особу підозрюваного, констатує, що слідчий суддя в цілому дійшла обґрунтованих висновків про надмірність застосування до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Втім, за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів було встановлено, що розмір застосованої слідчим суддею застави не корелюється із тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, розміром неправомірної вигоди, яку прохав надати для себе ОСОБА_6, а також матеріальним становищем підозрюваного та його родини, що є підставою для зміни ухвали слідчого судді ВАКС в частині визначення розміру застави в бік її збільшення до 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто до 22 710 000 гривень.
Водночас, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження за наслідком апеляційного перегляду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 - змінити в частині визначення розміру застави, визначивши підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 22 710 000 (двадцять два мільйони сімсот десять тисяч) гривень.
В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4