Документ № 123749132

Справа № 991/12700/24

Провадження 1-кс/991/12772/24

У Х В А Л А

05.12.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 72024000410000019,

за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, та у кримінальному провадженні № 72023000410000034,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.07.11.2024 підозрюваний ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 (далі - прокурор ОГП), яка полягає у нерозгляді його клопотання про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 72024000410000019 від 16.08.2024 та № 72023000410000034 від 11.08.2023.

2.Цього ж дня згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги було визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .

3.25.11.2024 на розгляд слідчої судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 (далі - заступник Генерального прокурора), яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 72024000410000019 від 16.08.2024 та №72023000410000034 від 11.08.2023.

4.Цього ж дня згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду скарга передана для розгляду слідчій судді ОСОБА_1 .

5.Згідно з ухвалою слідчої судді від 26.11.2024 провадження за названими скаргами об`єднане в одне /а.с. 1 т. 8/.

ІІ. Позиції сторін у судовому засіданні

6.У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисники скарги підтримали.

7.Прокурор ОГП заперечував щодо задоволення скарг.

8.Прокурор САП у судове засідання не прибув. Відповідно до ухвали слідчої судді, занесеної до журналу судового засідання постановлено здійснювати розгляд скарг без його участі.

9.Заслухавши учасників, дослідивши скарги, слідча суддя дійшла висновку, що провадження в частині скарг ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора та керівника САП у кримінальному провадженні № 72023000410000034 слід закрити.

10.Поряд з цим, скаргу ОСОБА_3 в частині оскарження бездіяльності прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 72024000410000019 належить задовольнити.

11.Водночас, варто відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 в частині оскарження бездіяльності керівника САП у кримінальному провадженні № 72024000410000019.

12.Вирішуючи подані скарги, слідча суддя виходить з такого.

ІІІ. Встановлені слідчою суддею обставини з посиланням на докази

13.З матеріалів скарг, слідчою суддею встановлено, що 09.08.2024 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 72023000410000034 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України /а.с. 2-373 т. 2/.

14.Згідно з постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки від 16.08.2024 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, та ОСОБА_11 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, з кримінального провадження № 72023000410000034 виділено в окреме провадження з одночасним внесенням відомостей до ЄРДР /а.с. 234-237 т. 5/.

15.Досудове розслідування у виділеному кримінальному провадженні прокурор доручив здійснювати Головному підрозділу детективів Бюро економічної безпеки /а.с. 234-237 т. 5/.

16.Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 72024000410000019, що підтверджується витягом з ЄРДР /а.с. 19-87 т. 14/.

17.16.08.2024 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 72024000410000019 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України /а.с. 2-374 т. 3/.

18.На виконання доручення процесуального керівника у кримінальному провадженні № 72024000410000019 - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки ОСОБА_12 від 19.08.2024, цього ж дня ОСОБА_3 та його захисникам повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000410000019 завершено /а.с. 238-241 т. 5/.

19.З матеріалів скарг слідчою суддею встановлено, що 23.10.2024 захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 електронною поштою надіслав прокурору ОГП клопотання підозрюваного ОСОБА_3 від 19.10.2024, у якому останній просив визначити підслідність кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження № 72024000410000019 та кримінального провадження № 72023000410000034 до компетенції Національного антикорупційного бюро України /а.с. 2-23 т. 4/.

20.Згідно з листом прокурора ОГП від 28.10.2024 таке клопотання підозрюваного зареєстроване у ОГП 24.10.2024. У листі прокурор зазначив, що рішення прокурора про визначення підслідності за іншим органом досудового розслідування є процесуальним рішенням, а не дією, а тому з урахуванням положень ст. 220 КПК України сторона захисту не наділена правом заявляти клопотання про його прийняття /а.с. 24-26 т. 4/.

21.Окрім того, 12.11.2024 захисник ОСОБА_6 електронною поштою надіслав заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 клопотання ОСОБА_3 з аналогічним проханням /а.с. 5-31 т. 11/.

22.Згідно з відповіддю прокурора САП ОСОБА_13 від 14.11.2024 прокурори САП не здійснювали та не здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях № 72024000410000019 та № 72023000410000034. Також прокурор зазначив, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000410000019 завершено 19.08.2024 шляхом відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України /а.с. 32, 33 т. 11/.

IV. Мотиви, з яких виходила слідча суддя при постановленні ухвали, і положення закону, якими вона керувалась

Щодо скарг ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора та керівника САП у кримінальному провадженні № 72023000410000034

23.Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

24.Водночас, з наведеного у попередньому розділі цієї ухвали слідує, що матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень 16.08.2024 були виділені із кримінального провадження № 72023000410000034 у окреме - кримінальне провадження № 72024000410000019.

25.За таких обставин, наразі ОСОБА_3 не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 72023000410000034.

26.Окрім того, у судовому засіданні сторона захисту підтвердила, що після виділення матеріалів досудового розслідування за його підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, у кримінальному провадженні № 72023000410000034 жодних процесуальних дій стосовно ОСОБА_3 не вчинялось.

27.Прокурор також зазначив, що наразі це кримінальне провадження зупинене.

28.Отже, після виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень в окреме провадження за №72024000410000019, права чи законні інтереси ОСОБА_3 жодним чином не обмежувались у кримінальному провадженні № 72023000410000034.

29.За таких обставин, ОСОБА_3 не належить до кола осіб, визначеного ст. 220 КПК України, які вправі звертатись до слідчого або прокурора у межах кримінального провадження № 72023000410000034 із клопотаннями про здійснення будь-яких процесуальних дій.

30.Отже, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України ОСОБА_3 не наділений і правом звертатись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у нерозгляді його клопотання у межах такого кримінального провадження.

31.Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

32.Поряд з цим, зважаючи на те, що слідчою суддею скарги ОСОБА_3 були призначені до розгляду, провадження за такими скаргами належить закрити, що відповідає позиції, висловленій в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18.

Щодо підсудності скарги на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 72024000410000019 Вищому антикорупційному суду

33.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

34.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

35.Зокрема, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене, серед іншого, ст. 191 КК України, підсудне Вищому антикорупційному суду якщо предмет такого кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у такому кримінальному правопорушенні у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

36.Слідчою суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 72024000410000019 ОСОБА_3, серед іншого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

37.За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_3, створив та очолив організовану групу, до складу якої входив, зокрема, виконувач обов?язків Голови правління ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_14, та якою вчинено заволодіння коштами ПАТ «Укрнафта» шляхом зловживання учасниками організованої групи своїм службовим становищем, чим спричинено ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки на загальну суму 715 000 000 грн /а.с. 152-157 т. 3/.

38.Окрім того, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що створив, очолив та керував організованою групою, до складу якої входили, зокрема, виконувач обов?язків Голови правління ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, начальник НГВУ «Полтанавафтогаз» ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_16, який був уповноважений на укладання та підписання договорів від учасників договору про Спільну інвестиційну діяльність № 999/97 від 24.12.1997, якою вчинено заволодіння коштами учасників договору про Спільну інвестиційну діяльність № 999/97 від 24.12.1997, у т.ч. ПАТ «Укрнафта», шляхом зловживання учасниками організованої групи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_3, чим спричинено учасникам договору про Спільну інвестиційну діяльність № 999/97 від 24.12.1997, у т.ч. ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки на загальну суму 1 497 520 000 грн /а.с. 161-165 т. 3/.

39.Також ОСОБА_3 підозрюється у тому, що організував та створив організовану групу, до складу якої входив, зокрема, виконувач обов?язків Голови правління ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, якою вчинено заволодіння коштами ПАТ «Укрнафта» шляхом зловживання учасниками організованої групи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_3, чим спричинено ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки на загальну суму 889 000 000 грн /а.с. 170-177 т. 3/.

40. ОСОБА_3 також підозрюється у тому, що створив, очолив та керував організованою групою, до складу якої входили, зокрема, виконувач обов?язків Голови правління ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, начальник НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_16, який був уповноважений на укладання та підписання договорів від учасників договору про Спільну інвестиційну діяльність № 999/97 від 24.12.1997, якою вчинено заволодіння коштами учасників договору про Спільну інвестиційну діяльність № 999/97 від 24.12.1997, у т.ч. ПАТ «Укрнафта», шляхом зловживання учасниками організованої групи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_3, чим спричинено учасникам договору про Спільну інвестиційну діяльність № 999/97 від 24.12.1997, у т.ч. ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки на загальну суму 199 410 000 грн /а.с. 183-186 т. 3/.

41.Згідно з повідомленням про підозру такі кримінальні правопорушення вчинені у 2012-2014 роках.

42.Поряд з цим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 25.05.1998 № 747 ПАТ «Укрнафта», Кабінет Міністрів України постановив утворити Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України) у формі відкритого акціонерного товариства, статутний фонд якої формується шляхом передачі, зокрема, пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови, зокрема, 50 відсотків акцій плюс одна акція ВАТ «Укрнафта». Окрім того, у постанові зазначається, що 100 відсотків акцій НАК «Нафтогаз України», які випускаються на величину її статутного фонду, залишаються у державній власності до прийняття в установленому порядку рішення про їх продаж /а.с. 110-115 т. 7/.

43.Сторона захисту звернула увагу, що згідно з річним звітом ПАТ «Укрнафта» за 2013 рік, станом на 31.12.2013 акціонером ПАТ «Укрнафта» була, зокрема, НАК «Нафтогаз України» із часткою акцій у кількості 50% плюс 1 акція /а.с. 123 т . 7/.

44.Окрім того, захисники зауважили, що відповідно до протоколу № 22 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 10.10.2014 такі збори були скликані НАК «Нафтогаз України», який є власником 50% + 1 акція ПАТ «Укрнафта». Поряд з цим, у протоколі зазначається, що статутний капітал ПАТ «Укрнафта» поділяється на 54 228 510 простих іменних акцій /а.с. 174 т. 7/.

45.З цього приводу слідча суддя ураховує, що 12.04.2011 Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку засвідчила випуск акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 54 228 510 простих іменних акцій, що відповідає 13 557 127,5 грн статутного капіталу /а.с. 259 т. 4; а.с. 201 т. 7/.

46.Згідно з відкритими даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (далі - АРІФРУ) у період 2012-2014 років випуску нових акцій ПАТ «Укрнафта» не відбувалось, розмір його статутного капіталу не змінювався, що також слідує зі змісту зазначених річного звіту ПАТ «Укрнафта» та протоколу позачергових зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта».

47.Окрім того, згідно з даними АРІФРУ у цей період НАК «Нафтогаз України» володіла акціями у статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» у розмірі 27 114 256 іменних простих бездокументарних акцій /а.с. 260-283 т. 4/.

48.Шляхом простих математичних розрахунків слідчою суддею встановлено, що решті акціонерів ПАТ «Укрнафта» за таких обставин належало 27 114 254 (54 228 510 - 27 114 256) іменних простих бездокументарних акцій. Тобто НАК «Нафтогаз України» на той період володіла на 2 (27 114 256 - 27 114 254) бездокументарних простих іменних акції більше, аніж інші акціонери ПАТ «Укрнафта» загалом.

49.Отже, частка НАК «Нафтогаз України» у статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» у 2012-2014 роках перевищувала відсотків.

50.Водночас, згідно зі статутом НАК «Нафтогаз України», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 724) засновником НАК «Нафтогаз України» є держава в особі Кабінету Міністрів України /а.с. 203-215 т. 7/.

51.Відповідно до статуту НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 засновником та єдиним акціонером НАК «Нафтогаз України» є держава /а.с. 217-229 т. 7/.

52.Згідно з даними АРІФРУ у період 2012-2014 років держава Україна була власником 100% простих бездокументарних іменних акцій НАК «Нафтогаз України» /а.с. 300-311 т. 4/.

53.За таких обставин, частка державної власності у статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» на час ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_3, передбачених, зокрема, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України перевищувала 50 відсотків.

54.Водночас, у повідомленні про підозру зазначалось щодо вчинення таких кримінальних правопорушень службовими особами ПАТ «Укрнафта», зокрема, виконувачем обов?язків Голови правління ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_14 та начальником НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_16 .

55.За таких обставин, у кримінальному провадженні № 72024000410000019 розслідуються кримінальні правопорушення, вчинені службовими особами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків.

56.Отже, скарга ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №72024000410000019 підсудна Вищому антикорупційному суду.

57.Також слідча суддя бере до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України КК України.

58.Поряд з цим, відповідно до п. 20-2 «Перехідних положень» КПК України у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

59.З огляду на зазначене, загалом по скарзі ОСОБА_3 має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.

60.Водночас, прокурор покликався, що кримінальне провадження № 72024000410000019 не підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки розпочате унаслідок виділення із інших кримінальних проваджень, перше з яких було розпочате до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», а досудове розслідування у них не здійснюється та не здійснювалось НАБУ і не закінчене прокурорами САП.

61.Зокрема, такі умови підсудності кримінальних правопорушень Вищому антикорупційному суду встановлені у п. 20-2 «Перехідних положень» КПК України.

62.Однак, як слушно зауважила сторона захисту, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, зазначені у п. 37-40 цієї ухвали внесені до ЄРДР 26.07.2024 та 27.07.2024 /а.с. 223, 234, 238, 243 т. 6/.

63.Отже, кримінальне провадження за такими кримінальними правопорушеннями розпочаті хоч і в межах кримінального провадження № 72023000410000034, однак після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» 22.09.2019.

64.За таких обставин, питання щодо їх підсудності Вищому антикорупційному суду вирішується відповідно до положень ст. 33-1 КПК України.

65.Окрім того, слідча суддя не приймає до уваги рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Шевченківського районного суду м. Києва, а також Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, у яких вирішувалось питання підсудності кримінальних проваджень № 72024000410000019 та № 72023000410000034, адже такі не мають преюдиційного значення для цього судового розгляду.

Щодо скарги ОСОБА_3 в частині оскарження бездіяльності прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 72024000410000019

66.Слідча суддя зазначає, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

67.Відповідно до частин 1, 2 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

68.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог частин 1, 2 ст. 220 КПК України.

69.Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_3 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 72024000410000019.

70.Отже, скарга на бездіяльність прокурора ОГП у кримінальному провадженні № 72024000410000019 подана особою, яка має право подавати таку скаргу та така підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

71.Також, відповідно до положень ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, або ж винести вмотивовану постанову про відмову в задоволенні такого клопотання, копія якої надсилається особі, яка звернулась з клопотанням.

72.Однак таку постанову прокурор ОГП станом на день звернення зі скаргою не виніс.

73.Натомість, останній у відповідь на клопотання відправив лист від 28.10.2024, у якому зазначив, що порушені у клопотанні питання не вирішуються у порядку ст. 220 КПК України.

74.Згідно з даними відстеження відповідного поштового відправлення, таке вручене за довіреністю 01.11.2024 /а.с. 26 т. 4/.

75.З огляду на зазначене, скарга відповідає вимогам КПК України у питанні строків оскарження, передбачених ч. 1 ст. 304 КПК України.

76.З приводу викладених у скарзі обставин слідча суддя зазначає таке.

77.За змістом наведеної норми ст. 220 КПК України клопотання іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника про виконання будь-яких процесуальних дій прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

78.У ч. 2 цієї статті унормовано порядок дій прокурора після розгляду клопотання сторони захисту, який у разі його задоволення має лише повідомити про результати розгляду клопотання заявника клопотання, а в разі відмови, часткової відмови - винести вмотивовану постанову та вручити її заявнику клопотання.

79.Так, слідчою суддею встановлено, що 23.10.2024 захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 надіслав прокурору ОГП клопотання підозрюваного ОСОБА_3 від 19.10.2024, у якому останній просив визначити підслідність кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження № 72024000410000019 та кримінального провадження № 72023000410000034 до компетенції Національного антикорупційного бюро України /а.с. 2-23 т. 4/.

80.Натомість, прокурор у відповідь повідомив, що визначення прокурором підслідності за іншим органом досудового розслідування є процесуальним рішенням, а не дією, а тому з урахуванням положень ст. 220 КПК України сторона захисту не наділена правом заявляти клопотання про його прийняття /а.с. 24-26 т. 4/.

81.Слідча суддя не поділяє позицію прокурора про те, що визначення ним підслідності не є процесуальною дією.

82.Так, абзацом 3 ч. 2 ст. 218 КПК України передбачено, що прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

83.Слідча суддя ураховує, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 110 КПК України).

84.Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також, коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК України).

85.Поряд з цим, нормами КПК України не визначено поняття «процесуальна дія». Проте, із системного аналізу його положень слідує, що під процесуальною дією розуміється передбачена кримінальним процесуальним законом дія, вчинення якої належить до процесуальних повноважень слідчого, дізнавача, прокурора, та яка спричиняє визначені КПК правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення у межах конкретного кримінального провадження кримінально-процесуальних відносин (прав, обов`язків, тощо).

86.Визначення підслідності кримінального правопорушення за іншим органом досудового розслідування фактично полягає у передачі останньому матеріалів кримінального провадження, після чого тягне вчинення низки процесуальних дій, спрямованих на визначення слідчих, прокурорів, які відповідно будуть здійснювати досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

87.З огляду на наведене, прийняття прокурором постанови про визначення підслідності є лише документальним оформленням передачі кримінального провадження іншому органу досудового розслідування за підслідністю, що за своєю суттю є процесуальною дією.

88.Натомість, зі змісту зазначеного листа прокурора висновується, що він по суті не розглянув відповідне клопотання ОСОБА_3 ..

89.Також, постанову про відмову або ж часткову відмову у задоволенні клопотання прокурор не виніс.

90.Отже, прокурор ОГП не вчинив необхідних дій, визначених ч. 2 ст. 220 КПК України.

91.Положення ч. 2 ст. 307 КПК України передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: (1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; (1-1) скасування повідомлення про підозру; (2) зобов`язання припинити дію; (3) зобов`язання вчинити певну дію; (4) відмову у задоволенні скарги.

92.На підставі викладеного, необхідно зобов`язати прокурора ОГП у кримінальному провадженні № 72024000410000019 розглянути клопотання ОСОБА_3 про визначення підслідності кримінального провадження у порядку ст. 220 КПК України.

Щодо скарги ОСОБА_3 в частині оскарження бездіяльності керівника САП у кримінальному провадженні № 72024000410000019

93.Оскільки ОСОБА_3 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 72024000410000019, то скарга на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника САП у кримінальному провадженні № 72024000410000019 подана особою, яка має право подавати таку скаргу та така підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

94.Встановлено, що захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 надіслав клопотання свого підзахисного про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 72024000410000019 на офіційну електронну адресу САП 12.11.2024.

95.У відповідь прокурор ОСОБА_17 направив лист від 14.11.2024, у якому зазначив, що прокурори САП не здійснюють процесуальне керівництво у названому кримінальному провадженні, з огляду на що відсутні правові підстави для розгляду відповідного клопотання.

96.З огляду на зазначене, скарга ОСОБА_3 відповідає вимогам КПК України у питанні строків оскарження, передбачених ч. 1 ст. 304 КПК України.

97.Беручи до уваги доводи скарги, слідчій судді першочергово належить встановити повноваження керівника САП щодо визначення підслідності кримінального провадження.

98.Названі питання регулюються у статтях 36, 218 КПК України.

99.Так, ч. 5 ст. 36 КПК України встановлює, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), його перший заступник, заступник. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки).

100.Отже, фактично відповідна норма врегульовує питання визначення підслідності кримінального провадження, зокрема, керівником САП в межах одного органу досудового розслідування, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Про такі обставини учасники не повідомляли, а тому така норма не підлягає застосуванню у цій справі.

101.Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

102.Слідча суддя також враховує, що згідно із п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» та діє у межах своїх повноважень. Водночас ч. 2 ст. 36 КПК України передбачено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

103.Отже, у нормі ч. 2 ст. 218 КПК України йде мова про повноваження прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні. Однак відповідно до витягу із ЄРДР щодо кримінального провадження № 72024000410000019, керівник САП не є таким.

104.Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).

105.КПК України не визначає поняття спору про підслідність у кримінальному провадженні.

106.Водночас, в українській мові «спір» тлумачиться як словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна зі сторін обстоює свою думку, свою правоту.

107.Водночас, колегія суддів АП ВАКС у своїй ухвалі від 05.03.2021 у справі № 757/4965/21-к зазначила, що хоч КПК не надає визначення поняття «спір про підслідність», проте існування «спору» передбачає наявність певного процесуального конфлікту (взаємо суперечливих правових позицій) між суб`єктами спору щодо органу, який уповноважений здійснювати досудове розслідування, після зміни підслідності у кримінальному провадженні. Враховуючи те, що: (1) нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснює прокурор, (2) питання щодо визначення підслідності у розпочатому кримінальному проваджені вирішує виключно прокурор шляхом прийняття відповідної постанови (частина 10 статті 216, частина 2 статті 218 КПК), (3) слідчий може оскаржити рішення прокурора прокурору вищого рівня (статті 311-313 КПК), (4) зміна підслідності передбачає зміну органу досудового розслідування та передачу матеріалів кримінального провадження; (5) з самого початку досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося детективами НАБУ та доручено здійснення цього досудового розслідування саме детективам НАБУ постановою прокурора на підставі абзацу 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК; (6) спір про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня чи Генеральний прокурор або його заступник (у провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ), тобто вищестоящий представник сторони обвинувачення, то спір про підслідність може виникнути лише між прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів різними органами досудового розслідування, та/чи між прокурором та слідчим, а не між стороною захисту та стороною обвинувачення.

108.Отже, у цій справі ч. 5 ст. 218 КПК України так само не підлягає застосуванню.

109.Водночас, ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про вчинення процесуальної дії - визначення підслідності у кримінальному провадженні до заступника Генерального прокурора - керівника САП у порядку статті 220 КПК України. Поряд з цим, стаття 220 КПК України покладає обов`язок розгляду клопотань саме на прокурора у кримінальному провадженні, повноваження якого виникають з моменту визначення його керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування (ч. 1 ст. 37 КПК України), та який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення (ч. 2 ст. 37 КПК України).

110.Однак, як уже зазначалось, у цій ухвалі керівник САП не є таким, а так само прокурори САП, про що у відповідь на зазначене клопотання ОСОБА_3 повідомлено прокурором САП.

111.Отже, слідча суддя не вбачає бездіяльності заступника Генерального прокурора - керівника САП у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 72024000410000019 у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.

112.Тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 в частині бездіяльності заступника Генерального прокурора - керівника САП у кримінальному провадженні № 72024000410000019 слід відмовити.

113.Окремо слід зазначити, що слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

114.На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 2, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а:

Провадження в частині скарг ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора та керівника САП у кримінальному провадженні №72023000410000034 закрити.

Скаргу ОСОБА_3 в частині оскарження бездіяльності прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 72024000410000019 задовольнити.

Зобов`язати прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 72024000410000019 розглянути клопотання ОСОБА_3 про визначення підслідності кримінального провадження № 72024000410000019.

У задоволенні скарги ОСОБА_3 в частині оскарження бездіяльності керівника САП у кримінальному провадженні № 72024000410000019 відмовити.

Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1