- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа № 991/98/25
Провадження № 1-кс/991/98/25
УХВАЛА
про арешт майна
7 січня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024.
(1)Короткий виклад змісту клопотання
06.01.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.
Воно обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000369, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК), та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до розпорядження Голови Хмельницької обласної ради від 02.11.2020 № 186/2020-0, укладено контракт на новий строк - з 03.11.2020 до 02.11.2025 включно, з головним лікарем КЗО3 «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_6 .
Крім того, ОСОБА_7, з 07.12.2022 набула повноважень депутата Хмельницької обласної ради VIII скликання та надалі, відповідно до рішення цієї ради від 24.12.2020 № 1-2/2020, зарахована до складу постійної комісії Хмельницької обласної ради з питань охорони здоров'я та соціальної політики, освіти, науки, культури, релігії, молоді та спорту.
Так, остання, у період часу з 03.11.2020 по теперішній час, обіймаючи посаду головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», а також набувши з 07.12.2020 повноважень депутата Хмельницької обласної ради, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розумінні п. 1 Примітки до ст. 368-5 КК України, та особою, на яку поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області 02.11.1985 за № 1633 зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Згідно з частинами 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства (далі - НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у деклараціях, серед іншого, зазначаються відомості про персональні дані особи, що їх декларує, об`єкти нерухомості, цінне рухоме майно, отримані доходи, наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку; банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім`я суб'єкта декларування або членів його сім`ї) або зберігаються кошти, інше майно тощо.
Отож, ОСОБА_6, будучи депутатом Хмельницької обласної ради, належала до суб'єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі в частині обов'язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Як зазначив прокурор, ОСОБА_7, перебуваючи на посаді головного лікаря КЗ03 «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», а також будучи депутатом Хмельницької обласної ради знала та розуміла, що на неї покладено обов'язки додержуватися Конституції та законів України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, остання, усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення умисно, у період з 03.11.2020 по 24.11.2023 набула активів вартістю 137 091 055 грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують її законні доходи, за таких обставин.
24.09.2024 о 12:47 год ОСОБА_6, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснивши вихід у мережу Інтернет та заповнивши на офіційному вебсайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.
Перед підписанням декларації ОСОБА_6 ознайомилася з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердила їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.
Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Тобто ОСОБА_6 була обізнана із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2023 рік.
Так, у ході заповнення вищевказаної декларації, та внесла до її відповідних розділів інформацію про членів сім`ї декларування, об'єкти нерухомості, доходи, у тому числі подарунки, грошові активи, банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування.
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_6 зазначила такі доходи:
-436 623 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»;
-421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»;
-152 477 гривень від КЗО3 «Хмельницький обласний центр медико-
соціальної експертизи»;
-34 372 гривень від КНП «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької
обласної ради»;
-219 гривень від АТ КБ «Приватбанк».
Загальна сума задекларованих доходів 1 045 216 гривень.
Крім того, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_6 зазначила доходи ОСОБА_10, а саме:
-1 789 884 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»;
-421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»;
-105 000 гривень від здійснення підприємницької діяльності;
-52 200 гривень від здачі майна в оренду;
-12 900 гривень від ТОВ «СКМ ВЕСТ ГРУП»;
-9 000 гривень від ПП «ЄВРОСИР»
Загальна сума задекларованих доходів 2 390 509 гривень.
У розділі 12 «Грошові активи» вищевказаної декларації, ОСОБА_6 зазначила:
-кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у
розмірі 581 980 гривень;
-кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у
розмірі 95 999 гривень;
-готівкові кошти 90 000 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату подання декларації становить 3 418 200 гривень);
-готівкові кошти 70 000 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату подання декларації становить 2 658 600 гривень);
-готівкові кошти 15 200 000 гривень;
-кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 27 737 Євро (згідно з курсом НБУ на дату подання декларації становить
1 053 451 гривень);
-кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 15 508 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату подання декларації становить 588 994 гривень);
-кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 4 859 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату подання декларації становить 184 545 гривень).
Загальна сума грошових активів, відповідно до розділу 12 «Грошові активи» декларації, ОСОБА_6 за 2023 рік, згідно з офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2023, становить 23 781 769 гривень.
При цьому, будь-які інші грошові активи ОСОБА_6 у щорічній декларації за 2023 рік не вказала.
До того ж досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 за період з 1 кв. 2024 року по 2 кв. 2024 року (загальний період 6 міс.) отримала дохід на суму 1 045 216 гривень.
Крім того, встановлено отримання доходів ОСОБА_10 за період з 1 кв. 2024 року по 2 кв. 2024 року (загальний період 6 міс.) на суму 2 390 509 гривень.
Незважаючи на вищевикладене, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2024, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на набуття нею активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
Так, слідством встановлено, що ОСОБА_6, з метою особистого незаконного збагачення, набула активів: грошових коштів у сумі 139 455 774 гривень, які зберігала за місцем свого фактичного проживання, за місцем роботи, у службовому кабінеті КЗО3 «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», а також грошових активів у розмірі 590 000 доларів США (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2023 становить 22 409 616 гривень).
Так, 03.10.2024 старшим слідчим-криміналістом першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому під час проведення обшуку в межах цього провадження, за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 3 174 000 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 131 008 437 гривень), 135 290 євро (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 6 184 742 гривень), 1 197 000 гривень, а також бухгалтерський документ (довідку) щодо зарахування на рахунок № НОМЕР_1, що відкритий на ім?я ОСОБА_6 у банку Республіки Польща «Pekao (Bank Polska Kasa Opieki)», коштів у розмірі 590 000 доларів США (згідно з офіційним курсом НБУ станом на час здійснення операції 26.10.2022 становить 21 575 474 гривень).
Крім того, 03.10.2024 старшим слідчим в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_6 приміщення КЗО3 «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 1, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 93 000 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 4 251 467 гривень), 2 000 євро (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 91 429 гривень).
Так, під час проведення вказаних вище слідчих дій 03.10.2024 було виявлено активи на загальну суму 164 308 549 гривень.
При цьому, різниця між вартістю набутих активів ОСОБА_6 та її законними доходами склала як мінімум 137 091 055 гривні, що більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи ОСОБА_6 .
На підставі вищевикладеного, 05.10.2024 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у незаконному збагаченні, а саме у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України.
Крім цього, ОСОБА_6 вжила заходи з метою легалізації отриманого прибутку шляхом внесення коштів у статутні капітали підконтрольних їм підприємств (ТОВ «Вест Естейт» (код ЄДРПОУ 42031649), ТОВ «Техногума» (код ЄДРПОУ 40107951); ПП «Євросир» (код ЄДРПОУ 38618235); ТОВ «Естейт Плюс» (код ЄДРПОУ 42548798); ТОВ «Солар-інвест» (код ЄДРПОУ 40789160); ТОВ «СКМ Вест груп» (код ЄДРПОУ 43384613); ТОВ «Холдингова компанія енергія Поділля» (код ЄДРПОУ 41176387); ТОВ «Ленд капітал-2017» (код ЄДРПОУ 41799033); ТОВ «Будироект Поділля» (код ЄДРПОУ 43923703); ТОВ «Якісний продукт-плюс» (код ЄДРПОУ 37825439); ТОВ «Комб-сервіс» (код ЄДРПОУ 38223515); ТОВ «Берлога ЛТД» (код ЄДРПОУ 40860300); ТОВ «Каплайф» (код ЄДРПОУ 40857680), а також інвестування у будівництво об'єктів нерухомості на території Київської та Хмельницької областей, придбання об`єктів нерухомості за кордоном, в тому числі й по занижених цінах.
Зі свого боку, протиправній діяльності ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 сприяли ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Зокрема, вказані особи, сприяли внесенню недостовірних відомостей до документів щодо розміщення на земельних ділянках окремих домогосподарств та залучили ряд інженерно-інвентаризаційних підприємств (ТОВ «Хмельницьке обласне земельне агентство», ТОВ «Земельно-консалтингове агентство СТС», ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18 ) для підроблення технічної документації щодо наявності у їх власності окремих домогосподарств та відповідних об'єктів енергетики на них.
Крім того, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_19 та ОСОБА_16 вживали заходів щодо використання таких документів та отримання погодження з ТОВ «Хмельницькенергозбут» щодо підключення до мережі енергопостачання вказаних об'єктів енергетики.
В той же час, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20 та ОСОБА_16
є керівниками окремих підприємство, що фактично належать ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 та укладають правочини щодо купівлі нерухомості, а також інвестування у будівництво за кошти, що отримані внаслідок протиправної діяльності останніх.
Крім того, ОСОБА_6, у період з 2021 по 2023 рік, подала завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також відповідно до матеріалів кримінального провадження. встановлено факти, що свідчать про незаконне збагачення ОСОБА_11 та ОСОБА_6 . Під час проведення обшуків за місцями проживання останніх, місцем роботи ОСОБА_6, а також у банківських скриньках що їм належать, виявлено та вилучено готівкові кошти у розмірі 4 706 000 доларів США, 296 000 Євро, 5 360 000 грн разом з довідками щодо встановлення групи інвалідності інших осіб.
Під час проведення обшуку у квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, як єдиному житловому приміщенні, що належать на праві власності ОСОБА_10, та перебувають у користуванні ОСОБА_11, який є сином ОСОБА_6, виявлено та вилучено готівкові кошти у загальній сумі: 296 200 доларів США, 8800 євро, медична документація щодо проходження медико-соціальної експертної комісії сторонніми особами.
Під час досудового розслідування досліджуються обставини незаконного збагачення ОСОБА_6, джерелом якого могла бути неправомірна вигода, отримана від інших осіб, за погодження висновків щодо встановлення групи інвалідності та видання довідок щодо встановлення групи інвалідності.
Під час обшуку за адресою мешкання ОСОБА_6 виявлено медичні документи (направлення на МСЕК, виписні епікризи, копії паспортів) інших осіб, листи паперу з даними різних осіб в пакуваннях разом з виявленими грошовими коштами.
За місцем мешкання її сина ОСОБА_11 виявлена медична документація (направлення на МСЕК, виписки з історії хвороб та інше) на інших осіб.
Вказане може свідчити про те, що джерелом формування незаконного збагачення була неправомірна вигода, отримана за встановлення групи інвалідності іншим особам, у зв`язку з чим 20.11.2024 зареєстровано кримінальне провадження № 52024000000000600, яке надалі об'єднано з кримінальним провадженням № 62024240010000369.
Під час досудового розслідування проведено огляд інформації, наявної в додатку «Viber» абонента ОСОБА_5 з обліковим номером НОМЕР_2, в результаті якого виявлено листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_21, номер мобільного телефону НОМЕР_3, неврологом селища Теофіполь Хмельницької області, що свідчить про можливе одержання, передачу грошових коштів, посередництво в їх передачі за встановлення, оформлення інвалідності, продовженні терміну інвалідності та з інших питань, пов'язаних з інвалідністю, в інтересах певних осіб. Відповідно до листування однією з останніх була ОСОБА_22 .
Встановлено, що ОСОБА_23 мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .
03.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою відшукання мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, їх огляду та за необхідності їх вилучення для проведення експертного дослідження щодо наявності переписки з ОСОБА_6, іншими особами щодо встановлення групи інвалідності, отримання неправомірної вигоди за позитивне рішення цього питання, а також вилучення будь-яких журналів, блокнотів, інших речей, що містять відповідні записи щодо фактів встановлення групи інвалідності за винагороду.
Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 15 Pro», IMEI 1 - НОМЕР_4, IMEI 2 - НОМЕР_5, який належить ОСОБА_21, в якому наявні фото медичних документів (направлення та виписки); медична картка амбулаторного хворого ОСОБА_24 в 1 томі; оригінал довідки до акта огляду МСЕК № 932761 на ім`я ОСОБА_25 ; 240322/7039; копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_25 № IX-оригінал направлення ОСОБА_26 на МСЕК № 351 від 24.09.2024; оригінал плану медичної реабілітації інваліда ОСОБА_27 № 351; копія паспорта ОСОБА_26 ; копія паспорта ОСОБА_28
03.01.2025, у цьому кримінальному провадженні, постановою слідчого зазначені вилучені предмети та документи визнано речовими доказами.
Прокурор також зазначив, що надалі буде проведено огляд із залученням спеціаліста вилучених мобільних телефонів та за необхідності проведення судово комп?ютерних-технічних експертиз та експертиз електронних комунікацій для копіювання наявної в них інформації та оглядів на предмет наявності в месенджерах переписки з ОСОБА_6 чи іншими особами з питання оформлення групи інвалідності та надання неправомірної вигоди.
Вилучена медична документація необхідна при проведенні слідчих дій, спрямованих на підтвердження факту встановлення групи інвалідності ОСОБА_24, ОСОБА_28, ОСОБА_26 та направлення для проведення переогляду підстав її встановлення.
За вказаних обставин, на переконання прокурора, вказані речі підлягають арешту, оскільки його незастосування може призвести до приховання майна грошових коштів та настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
(2) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детектив ОСОБА_29 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, у ньому зазначених.
ОСОБА_21 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлено належним чином, водночас остання не прибули у судове засідання, про відкладення розгляду справи не просила.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
-майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
-речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
-це майно є речовим доказом;
-буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
-наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя доходить таких висновків щодо кожного з них.
(3.1) Детектив довів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
Остання норма передбачає відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368-5 КК).
Шляхом аналізу документів, які додані до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що могли бути вчинені кримінальні правопорушення, про яке зазначається у клопотанні.
Він ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів, зокрема:
-витягу з ЄРДР;
-копії постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні;
-копії повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 05.10.2024;
-копії протоколу огляду від 28.10.2024;
-скріншоті з даними щодо ОСОБА_21 ;
-копії ухвали ВАКС про обшук від 18.12.2024;
-копії протоколу обшуку від 03.01.2025;
-копії постанови про визнання речовими доказами від 03.01.2025;
-дорученні прокурора від 03.01.2025;
-копії постанови про призначення експертиз від 06.01.2025.
Отож, описані вище обставини дають можливість дійти висновку, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, зокрема, передбаченого ст. 368-5 КК України. Воно носить такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати
Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Встановлено, що мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 15 Pro», IMEI 1 - НОМЕР_4, IMEI 2 - НОМЕР_6 належить саме ОСОБА_21 (лікар-невропатолог селища Теофіполь Хмельницької області), що підтверджено протоколом обшуку від 03.01.2025 та ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 18.12.2024.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.
(3.3) Речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт
Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт, зокрема, на мобільний телефон. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього може бути накладено арешт.
(3.4) Арешт на майно необхідно накласти в частині з метою збереження речових доказів
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Телефон визнано речовим доказам (згідно з постановою про визнання предметів речовими доказами від 03.01.2025).
Мобільний телефон є серед переліку речей та документів, для відшукання якого проводився обшук за відповідною адресою. Його зазначено в ухвалі слідчого судді від 18.12.2024.
Оцінюючи вилучену річ на предмет наявності у неї ознак речового доказу, слідчий суддя доходить таких висновків.
Під час досудового розслідування проведено огляд інформації, наявної в додатку «Viber» абонента ОСОБА_5 (головний лікаря КЗ03 «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» та депутат Хмельницької обласної ради), за результатами якого виявлено листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_21, номер мобільного телефону НОМЕР_3 .
Оглядом мобільного телефону, що належить ОСОБА_21, встановлено наявність численних фотозображень медичних документів, а саме направлень та виписок.
З долучених детективом матеріалів вбачається, що під час обшуку встановлено код допуску телефона.
Слідчий суддя також враховує, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 06.01.2025 було призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Експерту, серед іншого, поставлено питання, чи наявна на наданому телефоні система логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам`яті; чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті.
Суттєвим для встановлення такої інформації є наявність самого мобільного телефона, що буде становити предмет дослідження експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя також зважає на те, що з часу вилучення вказаного пристрою до часу прийняття рішення щодо арешту майна минув незначний проміжок часу, що значно утруднювало можливість перевірки відповідної інформації, зокрема дати, місця та фактичних обставин створення зазначених фотографій.
Тому, на переконання слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких детектив звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування інформації чи самих пристроїв, які були вилучені під час обшуку.
(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
Щодо документів, вилучених під час обшуку, слід зазначити таке.
У кримінальному процесі частиною 7 статті 236 КПК передбачено, що під час обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Варто розрізняти речі як майно і речі немайнового характеру в кримінальному процесуальному розумінні категорії «річ».
Речі та документи, які містять ознаки доказу в кримінальному провадженні, однак не наділені ознаками майна, не є об`єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені (листи, чорнові записи, блокноти, візитівки, господарські договори, рахунки на оплату, накладні, чеки, довіреності, речі немайнового характеру тощо), не належать до тимчасово вилученого майна та не потребують вирішення питання про арешт.
У цьому випадку детективами було вилучено договори, платіжні інструкції, службові записки, пояснювальні записки, копії листів, копії посадової інструкції, тощо. Такі речі було вилучено під час проведення обшуку у приміщенні Львівської обласної військової (державної) адміністрації. Слідчим суддею було надано дозвіл на проведення обшуку у цьому приміщенні з метою відшукання, зокрема проектів документів, листування, тощо. Тобто вилучені документи було зазначено в ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на обшук.
Такі документи долучаються слідчим до матеріалів кримінального провадження та зберігаються в них згідно з правилами, передбаченими законом.
Зокрема, стаття 100 КПК визначає порядок зберігання речових доказів. Так, речовий доказ або документ, наданий на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 100 КПК).
Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії (ч. 3 ст. 100 КПК).
У цьому випадку документи було вказано у рішенні слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.
Водночас вилучені документи не мають жодної істотної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцям, такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном.
Отож, слідчий суддя доходить висновку, що арешт є недоцільним, а отже у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити частково;
- накласти арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 15 Pro», IMEI 1 - НОМЕР_4, IMEI 2 - НОМЕР_6, вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.12.2024;
-в іншій частині у задоволенні клопотання відмовити;
-ухвала про арешт виконується негайно;
-копію цієї ухвали вручити/надіслати детективу та власнику майна невідкладно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1