НАБУ і САП обвинувачують екскерівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК), ексдепутатку Хмельницької облради від партії «Слуга народу» Тетяну Крупу, її чоловіка Володимира та сина Олександра у незаконному збагаченні, недекларуванні та легалізації коштів.

За версією слідства, Тетяна Крупа незаконно збагатилася на близько 160 млн грн, залучивши до схеми свого чоловіка та сина. 

Частину коштів вона легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, після чого — за сприяння чоловіка — вивезла за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках.

Задекларовані доходи та вилучені активи Крупи

Ексдепутатка Хмельницької обласної ради Тетяна Крупа подала щорічну декларацію за 2023 рік, у якій вказала загальний дохід 2,39 млн грн та грошові активи на суму близько 23,8 млн грн. Однак під час обшуків у Тетяни Крупи та її сина Олександра, начальника Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, знайшли готівкою майже $6 млн, брендові прикраси та коштовності. 

Тож правоохоронці вилучили значні суми готівки: 

• у вітальні — 106 тис. доларів, 6,7 тис. євро, 67,5 тис. грн; 
• у гардеробній із сейфом — 315,9 тис. доларів і 25,4 тис. євро;
• у спальні її чоловіка — 253,1 тис. доларів, 70 тис. євро, 143 тис. грн; 
• в іншій спальні — 2,5 млн доларів, 37,8 тис. євро, 702 тис. грн. 

Готівку знаходили по всій квартирі — в шафах, шухлядах, нішах. У робочому кабінеті Крупи вилучили ще $100 тис., підроблені медичні документи, а також списки ухилянтів із фіктивними діагнозами. Також знайшли документи, які, за даними ДБР, свідчать про незаконну діяльність та відмивання коштів через різні схеми. Крім того, була знайдена коробка з прикрасами із написом «королевам можна все». 

Тож різниця між задекларованими доходами та фактично виявленими активами становить понад 160 млн грн. За версією слідства, це свідчить про ймовірне набуття значних активів незаконним шляхом.

Крупа також намагалася позбутися частини коштів, викинувши з вікна дві сумки з пів мільйона доларів.

Родинний бізнес Крупи та нерухомість

Згідно з даними держреєстру, чоловік Тетяни Володимир Крупа очолював Контрольно-ревізійне управління у Хмельницькій області. У коментарі журналістам він зазначив, що пропрацював у фінансовому контролі 22 роки й «не порушував би закон, якби так довго там утримувався». Насправді ж у червні 2017 року його звільнили внаслідок реорганізації служби, але вже у вересні суд поновив Крупу на посаді начальника ДФІ. Він неодноразово оскаржував накази про звільнення і відновлювався через суд, стверджуючи, що очолював інспекцію понад 16 років.

Син Тетяни Крупи Олександр Крупа, який очолював Хмельницький обласний Пенсійний фонд, є фігурантом справи про масштабну корупцію на темі інвалідності. Його також підозрюють у незаконному збагаченні, що реалізовувалося спільно з матір’ю. Після початку скандалу Олександр звільнився з посади за власним бажанням. Тим часом Крупа-молодший почав розпродавати активи в Україні, зокрема дві будівельні компанії.

Сім’я екскерівниці МСЕК володіє 30 об’єктами нерухомості, 9 автомобілями, корпоративними правами на понад 48 мільйонів гривень та готельно-ресторанним комплексом площею майже 3000 кв. м, розташованим у одному з парків Хмельницького. За кордоном у них є нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на валютних рахунках за межами України накопичено близько $2,3 млн.

За словами Крупи, не всі кошти, вилучені в її помешканні, належать безпосередньо родині. Вона пояснила, що її особистими є лише ті гроші, які задекларовані. Решта ж належить іншим особам, і точну інформацію про це має її чоловік, який  зазначив, що вилучена готівка перебувала в його розпорядженні, а значна частина цих коштів була передана йому як інвестиції для спільних бізнес-проєктів. Захисники підозрюваної заявили, що слідство не довело належність готівки підозрюваній, не вказало її походження, а більшу частину грошей знайшли у кімнатах, якими вона нібито не користується.

Також під час обшуків детективи НАБУ виявили документи, що свідчать про розміщення Тетяною Крупою, її чоловіком та невісткою активів у країнах ЄС на значні суми. За даними слідства, Крупа мала банківський рахунок у Швейцарії, на якому зберігалося $599 тис.. Цей рахунок був прихований у декларації та закритий у грудні 2024 року.

Крім того, протягом 2022–2023 років родина задекларувала ввезення до Євросоюзу $1,3 млн та 26 тис. євро.

Тож слідство вважає, що законні доходи родини Тетяни Крупи з 1998 по 2024 рік не дозволяли придбати все виявлене майно, а реалізація схеми була б неможлива без участі всіх членів сім’ї. Частину капіталу могли перевести у бізнес, зокрема у компанію «Солар-Інвест».

Цікаво, що Олександр із дружиною встигли придбати навіть дискоклуб, з якого нині намагаються зняти арешт. За 2024 рік Олександр задекларував майже 18 млн грн доходу — з дивідендів, продажу корпоративних прав, оренди, «зеленої» енергетики, зарплат і банківських відсотків. Частину активів він намагався розпродати, однак арештоване майно реалізувати не зміг.

У декларації Крупа-молодший вказав 3 квартири, 5 будинків, 23 земельні ділянки та 2 недобудови. Його дружина — ще 5 ділянок, 4 будинки та гараж. Значну кількість майна арештовано також у невістки, свахи та сестри Тетяни Крупи.

Кримінальні провадження та слідство

Під час вибіркового обшуку в камері Київського слідчого ізолятора, де перебувала Тетяна Крупа, в її особистих речах виявили три мобільні телефони, що є порушенням режиму тримання. При огляді пристрою слідчі знайшли дані про наявність криптоактивів, а також переписку у застосунку Signal з представниками ДБР, митниці та керівництвом обласної прокуратури. Крім того, у телефоні містилося листування щодо оформлення інвалідності, відстрочок для різних осіб, а також заява судді Хмельницького апеляційного суду на ім’я міністра охорони здоров’я з проханням дозволити виїзд за кордон нібито для лікування.

Державне бюро розслідувань вивчає списки військовозобов’язаних чоловіків, які були знайдені під час обшуків у робочому кабінеті Тетяни Крупи. За даними ДБР, у цих списках зазначені прізвища разом із фіктивними діагнозами. А журналіст Юрій Бутусов повідомив, що низка прокурорів Хмельниччини отримують виплати від держави на підставі статусу осіб з інвалідністю. Рішення щодо призначення пенсій приймав начальник Пенсійного фонду Олександр Крупа. 

Дії фігурантів кваліфіковано за  ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 та ч. 2 ст. 209 КК України.

Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються ухилитися від проходження військової служби.

НАЗК виявило порушення на майже 35 млн грн у деклараціях Крупи. Перевірка декларації за 2022 рік показала ознаки незаконного збагачення і недостовірні відомості на понад 16,5 млн грн. Родина вивезла за кордон понад 38 млн грн, з яких 16,4 млн не підтверджені та не відображені в декларації. Повторна перевірка за 2023 рік виявила недостовірні дані ще на понад 18 млн грн.

Крім того, у квітні 2025 року польські правоохоронці відкрили справу проти Тетяни Крупи через вивезення до Польщі коштів, імовірно нажитих корупційним шляхом. Провадження про легалізацію злочинних доходів об'єднали з українським розслідуванням щодо незаконного збагачення її родини.

Саму Тетяну Крупу звільнили шляхом ліквідації закладу.

Наразі ВАКС розглядає справу в суді.