Документ № 124361047

Справа № 991/14167/24

Провадження № 1-кс/991/14265/24

У Х В А Л А

30.12.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42023000000000674,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

за участі прокурорів ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.23.12.2024 до Вищого антикорупційного суду у названому кримінальному провадженні надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГСУ НПУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про продовження підозрюваному ОСОБА_3 строку тримання під вартою на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень та покладенням обов?язків: (1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за першою вимогою; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.

1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, наявністю ризиків: (1) переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення та, що такі не зменшились, а також недостатністю застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам та неможливістю завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє частково, з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).

2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

2.11.Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: (1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; (2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК України).

2.12.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання, у т.ч. постанову Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 757/45357/24-к /а.с. 41-43 т. 6/, слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно зі ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.02.2024 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 06.04.2024 включно з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 179-192 т. 1/.

3.3.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2024 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 001 364 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 243, 244 т. 1/.

3.4.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2024 підозрюваному ОСОБА_3 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою, строком до 16.08.2024 включно, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 42 392 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 245, 246 т. 1/.

3.5.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2021 строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 12.10.2024, визначено заставу у розмірі 39 364 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 224, 225 т. 4/.

3.6.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час із забороною залишати житло по АДРЕСА_1 у період часу із 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, строком на два місяці, до 10.12.2024 включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 226, 227 т. 4/.

3.7.Згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.11.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду скасовано, частково задоволено клопотання слідчого про продовження тримання підозрюваного під вартою на строк 60 днів до 02.01.2025 включно із можливістю внесення застави у розмірі 30 000 000 грн та покладенням у разі її внесення низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 228, 229 т. 4/.

3.8.Вирішуючи щодо запобіжного заходу, який слід застосувати, колегія суддів встановила наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні /а.с. 138-153 т. 6/.

3.9.Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.12.2024 за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно підозрюваного ОСОБА_3 на підставі названої ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишено без змін. Водночас, розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави зменшено з 30 000 000 грн до 10 000 000 грн та покладено, у разі внесення такої застави, обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме (1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю /а.с. 230, 231 т. 4, а.с. 154-161 т. 6/.

3.10.Слідчий суддя, вирішуючи щодо зміни запобіжного заходу встановив наявність тих же ризиків, що й колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 04.11.2024 /а.с. 154-161 т. 6/.

3.11.Постановою заступника Генерального прокурора від 22.03.2024 строк досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000674 продовжено до трьох місяців /а.с. 45, 46 т. 1/.

3.12.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000674 продовжено до 27.01.2025 включно /а.с. 193 т. 1/.

3.13.19.12.2024 прокурор доручив слідчому повідомити підозрюваним у кримінальному провадженні № 42023000000000674 та їх захисникам про завершення досудового розслідування /а.с. 235 т. 4/.

3.14.20.12.2024 підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у названому кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування /а.с. 232-234 т. 4/.

3.15.Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання особи під вартою, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-чи продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також чи з`явились ризики того, що підозрюваний може (1) незаконно впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення;

-обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу;

-щодо недостатності застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам;

-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.16.20.04.2023 розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42023000000000674 /а.с. 17-20 т. 1/.

3.17.27.01.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України /а.с. 153-169 т. 1/, а 13.12.2024 - про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України /а.с. 239-250 т. 4/.

3.18.За змістом повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, Особа 1 (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), будучи співвласником та членом наглядової ради іноземної компанії «Sevotech a.s.», яка до 04.11.2024 мала найменування «Sevontech spol s.r.o.», зареєстрованої у Словацькій Республіці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.08.2022, підтримуючи тісний зв?язок із засновником та директором хорватської компанії «WDG promet d.o.o.» ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), який залучений Особа 1 до вчинення кримінального правопорушення, створив і очолив організовану групу, до складу якої, використуючи зв?язки ОСОБА_11 (у подальшому, відповідно до довіреності № 33 від 21.10.2022 - представник і агент в країнах Європейського союзу (далі - ЄС) ТОВ «Львівський арсенал»), за допомогою ОСОБА_12 (у подальшому заступник директора ТОВ «Львівський арсенал») залучив директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_3, тимчасово виконуючого обов?язки директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України (далі - МОУ) ОСОБА_13, яким в свою чергу до вчинення кримінального правопорушення залучено начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_14, а також інших невстановлених на даний час осіб, які повинні були сприяти у вчиненні кримінальних правопорушень.

З метою забезпечення існування та функціонування організованої групи ОСОБА_13, будучи обізнаним про те, що між МОУ та «Sevotech spol s.r.o.» 02.05.2022 укладено контракт № UA1104-1 щодо поставки до МОУ балістичних жилетів та куленепробивних шоломів, згідно з яким на адресу «Sevotech spol s.r.o.» перераховані грошові кошти в сумі 557 185 315,00 грн, однак «Sevotech spol s.r.o.» вказаний контракт не виконано, товар згідно умов контракту не поставлений, та Особа 1 розробили єдиний злочинний план, спрямований на заволодіння державними коштами, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників організованої групи на кожному етапі його реалізації.

Зокрема, директору ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_3 було відведено роль особи, яка будучи керівником підприємства, що має дозвіл на здійснення експорту товарів військового і подвійного призначення на період воєнного стану, повинна була укласти державний контракт з МОУ на поставку озброєння з метою подальшого завододіння бюджетними коштами, не маючи наміру здійснювати реальне постачання товару. Окрім того, ОСОБА_3 після отримання на розрахунковий рахунок ТОВ «Львівсткий арсенал» коштів згідно умов державного контракту повинен був вчинити дії, спрямовані на прикриття злочинної діяльності, шляхом перерахування коштів на інші рахунки, у тому числі рахунки підприємств-нерезидентів.

До вчинення злочину було вирішено залучити ТОВ «Львівський арсенал», оскільки вказане підприємство є суб?єктом здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за № 3291.05 у Реєстрі суб?єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролю, має дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення на період воєнного стану.

ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора ТОВ «Львівський арсенал», достовірно знаючи, що пропозиції ТОВ «Львівський арсенал» на закупівлю мінометних пострілів будуть погоджені МОУ, 14.08.2022 здійснив укладення зовнішньоекономічного контракту № 23/04/LAS з продавцем - юридичною особою «Sevotech spol s.r.o.», в особі директора громадянина Словацької Республіки ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ) на поставку мінометних пострілів у кількості 100 000 шт., а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт. та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт., на загальну суму 36 600 000 доларів США. Згідно зі специфікацією, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія.

13.09.2022 Особа 1, з метою створення видимості можливості виконання контракту № 23/04/LAS, здійснив огляд товарів військового призначення на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» за адресою: м. Мокріца, Республіка Хорватія. За результатами огляду Особа 1 зроблено фотознімки, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направлені керівництву ТОВ «Львівський арсенал», яке у свою чергу направило їх до МОУ.

Надалі ОСОБА_3, надіслав до МОУ комерційну пропозицію за № 39/09-Р-9 від 26.09.2022 на закупівлю мінометних пострілів, яка була доповнена листами № 39/09-Р-13 від 04.10.2022, № 39/09-Р-13 від 04.10.2022 та № 39/09-1-1 від 06.10.2022, що були відповідно протокольно розглянуті та затверджені під контролем ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

11.10.2022 ОСОБА_13 та ОСОБА_3, як наділені правом підпису особи, залишивши поза увагою (1) відсутність сертифікатів виробника товару та експортних ліцензій країни-виробника, (2) застереження менеджера із внутрішнього контролю та оцінки ризиків МОУ, який присвоїв контракту середній рівень ризику, (3) відсутність у ТОВ «Львівський арсенал» комерційних пропозицій від постачальника (термін скінчився 10 жовтня 2022 року, тобто за день до укладання контракту), (4) відсутність на дату підписання контракту дозвільних документів на поставку мінометних пострілів, які мали бути отримані в Держекспортконтролі, уклали державний контракт № 403/1/22/317 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт (далі - Контракт).

Зазначений контракт був складений та підписаний на умовах відтермінування і за обов`язковою участю суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал», який міг здійснювати господарську діяльність відповідно до постанови КМУ № 169 від 28.02.2022, а саме пункту 7, який визначав що, державні замовники у сфері оборони для здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та за державними контрактами (договорами) можуть у разі потреби перераховувати кошти постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг (крім нерезидентів) на рахунки, відкриті на їх ім`я в державних банках, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами) про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтверджуючих документів. Тобто залучення і використання учасниками організованої групи суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал» було необхідною умовою, без якої вчинення кримінального правопорушення було б неможливим.

10.11.2022 ОСОБА_13 та ОСОБА_3 з метою створення хибного уявлення виконання умов Контракту та документального підтвердження необхідності проведення оплати за контрактом, тобто забезпечення формальних умов для заволодіння коштами Міністерства оборони України, незважаючи на відсутність дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Хорватія на виробника «Elmech Sintermak d.o.o.», уклали додаткову угоду до зазначеного контракту, згідно з умовами якої: (1) вартість (ціна) товарів за цим Контрактом становить 1 381 923 400,00 грн; (2) обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим Контрактом за загальним фондом (КПКВ 2101150/1) у 2022 році складають 1 340 465 698,00 грн; (3) за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від вартості (ціни) товарів на момент підписання Контракту на строк не більше як чотири місяці з дати перерахування коштів на рахунок виконавця; (4) попередня оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після прийняття рішення замовником про здійснення попередньої оплати на оплату виключно на рахунок, відкритий на ім`я виконавця в державному банку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені Контрактом, з наданням підтвердних документів.

Контракт і додаткова угода до нього № 1 від 10.11.2022 були погодженні ОСОБА_14 .

У подальшому ОСОБА_3 скерував до МОУ лист, яким запевнив, що у разі здійснення попередньої оплати за укладеними договорами до 10.11.2022, перша поставка товару відповідно до номенклатури буде здійснена до 10.12.2022.

Крім того, в листопаді 2022 року ОСОБА_12 та ОСОБА_11 прибули разом із Особа 1 до Республіки Хорватія, де на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» здійснили фіктивний повторний огляд товару, що у свою чергу повинно було стати підставою для наступного листування з МОУ з метою підтвердження нібито відсутності обставин умисного невиконання контракту, про що також було повідомлено ОСОБА_3, який у той же період часу перебував у м. Прага Чеської Республіки.

При цьому, ОСОБА_14, діючи під керівництвом та разом із ОСОБА_13, у порушення нормативних актів, які регулюють рух та погодження документів з фінансових питань у МОУ, 10.11.2022 підготували та погодили проєкт рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 у розмірі 97% ціни контракту, що складає 1 340 465 698,00 грн та листом від 10.11.2022 за № 403/2/2/10012 направили його в адресу Міністра оборони України.

13.11.2022 рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 було затверджено.

Таким чином, службові особи МОУ ОСОБА_13 та ОСОБА_14, не маючи наміру забезпечувати реальне постачання товару, незважаючи на численні порушення вимог законодавчих актів погодили та уклали Контракт. Окрім того, незважаючи на порушення вимог законодавчих актів, без дотримання істотних умов вказаного Контракту була укладена додаткова угода від 10.11.2022 № 1 до нього, а також підготовлене та погоджене рішення щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом, що призвело до затвердження рішення щодо здійснення попередньої оплати і, як наслідок, незаконного перерахування бюджетних коштів.

17.11.2022 за результатами підписання згаданого рішення на банківський рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» МОУ на виконання умов Контракту здійснило попередню оплату на загальну суму 1 340 465 698,00 грн.

Того ж дня з метою маскування вчинення злочину та можливості відслідковування походження коштів грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК».

У подальшому після купівлі іноземної валюти на виконання умов контракту № 23/04/LAS грошові кошти в сумі 3 659 970 доларів США та 9 150 000 Євро були перераховані ТОВ «Львівський арсенал» на рахунки «Sevotech a.s.»., а інша частина коштів була заблокована працівниками правоохоронних органів шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК».

Таким чином, ОСОБА_13, діючи у складі організованої групи разом із Особа 1, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9, а також іншими невстановленими наразі особами, дії яких були об?єднані єдиним злочинним умислом, шляхом зловживання своїми службовими становищами, заволоділи державними коштами на загальну суму 1 340 465 698, 00 грн, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.

На підставі укладеного між «Sevotech a.s.» та «WDG promet d.o.o.» контракту № 01/22 від 11.10.2022 (при цьому підставою перерахування МОУ грошових коштів за державним контрактом № 403/1/22/317 є огляд товарів військового призначення на території хорватського заводу «Elmech Sintermak d.o.o.») частину отриманих грошових коштів «Sevotech a.s.» перераховано на рахунок «WDG promet d.o.o.», загалом 11 336 640 євро.

Грошові кошти, отримані «WDG promet d.o.o.» по ланцюгу від МОУ за державним контрактом № 403/1/22/317, не були використані та/або перераховані на цілі, визначені державним контрактом, а використані учасниками організованої групи на власний розсуд з метою особистого збагачення.

3.19.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.20.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п.175).

3.21.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.22.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.23.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.24.Обґрунтованість підозри ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-контракту № 23/04/LAS, укладеним 14.08.2022 між ТОВ «Львівський арсенал» та «Sevotech spol s.r.o.» на поставку мінометних мін, кінцевим отримувачем яких є МОУ, зокрема мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, на загальну суму 36,6 млн доларів США. Згідно специфікації, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія. Серед інших умов вказаного контракту зазначено: (1) партія Товару має бути в наявності та готова до відправки на день підписання Контракту (п. 1.2); (2) продавець посвідчує походження Товару Сертифікатом походження, форма якого зазначена у Додатку № 2, та Сертифікатом якості Товару (п. 2.1); (3) продавець гарантує, що Товар, який передається за цим контрактом, є або на зберіганні в справному стані, або поточного виробництва, таким, що первинно вироблявся за стандартами виробника (технічними умовами) на даний вид товару і умовами цього Контракту (п. 2.2); (4) покупець має сплатити 100% загальної вартості Контракту, що становить 36 600 000 доларів США на підставі рахунку Покупця протягом 10 днів з дати набуття чинності Контракту та після надання Продавцем Покупцю визначеного переліку документів (п. 5.4) /а.с. 50-76 т. 1/;

-протоколу огляду від 08.05.2023 реєстраційних даних компанії «Sevotech spol s.r.o.», під час якого встановлено, що Особа 1 є членом наглядової ради компанії з 04.11.2022 /а.с. 80-108 т. 1/;

-державного контракту № 403/1/22/317 від 11.10.2022 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт., укладеного між МОУ в особі ОСОБА_13 та ТОВ «Львівський арсенал» в особі ОСОБА_3, відповідно до якого орієнтовна вартість товарів на момент укладання Контракту без урахування податку на додану вартість становить 1 381 923 400 грн; за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від орієнтовної вартості товару за Контрактом на строк не більш, як на п`ять місяців з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця; у разі проведення попередньої оплати товар поставляється не пізніше строку поставки товару, зазначеного у Специфікації; виконавець зобов`язаний поставити товари згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного у Специфікації, та надати замовнику документи згідно пункту 2.7. Контракту, а також листа-погодження до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_14 під графою «Обґрунтованість умов контракту підтверджую» /а.с. 109-124 т. 1/;

-додаткової угоди № 1 від 10.11.2022 до державного контракту № 403/1/22/317 від 11.10.2022, умови якої відповідають зазначеним у повідомленні про підозру та листа-погодження до Додаткової угоди № 1 до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_14 під графою «Обґрунтованість умов додаткової угоди підтверджую»/а.с. 126-132 т. 1/;

-статуту ТОВ «Львівський арсенал», затвердженого 29.01.2020, який визначає правовий статус та організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження директора товариства /а.с. 133-152 т. 1/;

-наказу директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_3 від 11.01.2021 щодо початку виконання останнім обов?язків директора ТОВ «Львівський арсенал» з 11.01.2021 /а.с. 178 т. 1/;

-звіту № 9-39/1 від 08.02.2024 внутрішнього камерального аудиту, який проведений з питань додержання вимог чинного законодавства під час під час укладання та виконання Державних контрактів від 11.10.2022 № 403/1/22/317 та від 08.12.2022 № 403/1/22/377, убачається, що станом на 01.02.2024 при проведенні камерального аудиту наданих матеріалів по виконанню державного контракту №403/1/22/317 від 11.10.2022 виконавець не виконував умови контракту (жодної партії товару не було постановлено), термін дії державного контракту закінчився, Міноборони не отримало жодного боєприпаса, кошти надані в якості попередньої оплати 1 340,46 млн не повернуто, штрафні санкції та пеня не сплачені, претензійна робота з боку замовника ведеться, у зв?язку із чим державному бюджету України нанесено збитки на суму 1 340,46 млн грн, а з урахуванням індексу інфляції загалом на суму 1 418,46 млн грн та трьох процентів річних у розмірі 43,629 млн грн /а.с. 39-75 т. 3/;

-висновку експерта від 02.05.2024 № 65/5 за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого, зокрема, висновки, зазначені в Звіті від 08.02.2024 № 9-39/1 внутрішнього камерального аудиту питань додержання вимог чинного законодавства під час укладання та виконання Державних контрактів від 11.10.2022 № 403/1/22/317 та від 08.12.2022 № 403/1/22/377, в частині завдання матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 11.10.2022 № 403/1/22/317, укладеним між МОУ і ТОВ «Львівський арсенал», документально підтверджуються в розмірі 1 418 472 633,54 гривні /а.с. 195-240 т. 1/;

-висновків проведених судових почеркознавчих та технічних експертиз документів № 22324/23-32, № 26358/23-32, 22325/23-33, якими підтверджено справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_13 у Контракті, додатковій угоді № 1 до нього та інших пов?язаних із його виконанням документахта відтисків кліше печаток на контрактах /а.с. 136-161, 204-211, 213-230 т. 2/;

-протоколу огляду від 05.09.2023 інформації, одержаної від АБ «УКРГАЗБАНК» та ПАТ «КБ АКОРДБАНК», під час якого встановлено, що 17.11.2022 на рахунок ТОВ «Львівський арсенал» № НОМЕР_1, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МОУ здійснило оплату (платіжні доручення від 15 листопада 2022 року №№ 403/1/737, 403/1/738, 403/1/739, 403/1/740, 403/1/741) на загальну суму 1 340 465 698,00 грн). Того ж дня грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал» НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК» /а.с. 190-201 т. 2/;

-листа Держекспортконтролю від 28.07.2023, згідно з яким ТОВ «Львівський арсенал» зареєстровано в Держекспортконтролі як суб?єкт здійснення міжнародних передач товарів міжнародного призначення в період воєнного стану, поряд з цим, дозвільні документи на здійснення імпорту мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт видавалися 30.12.2022 та 10.05.2023, тобто після підписання контракту та додаткової угоди /а.с. 1-3 т. 3/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 22.08.2023, відповідно до якого, ОСОБА_17, обіймаючи посаду заступника директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ, здійснював повноваження внутрішнього контролю, у тому числі оцінку ризиків за контрактами на підставі Порядку організації в системі МОУ внутрішнього контролю за управлінням ризиками, затвердженого наказом МОУ № 145 від 02.04.2019. Ризик за Контрактом з ТОВ «Львівський арсенал» був визначений як «середній», оскільки за своєю природою Контракт був лише угодою про наміри, а чинності набував лише за настання істотних умов. Також зазначається, що ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_17 про достатність листа від ТОВ «Львівський арсенал» щодо підтвердження наявності товару на складах виробника та копії експортної ліцензії для набуття Контрактом чинності та підписання додаткової угоди /а.с. 4-9 т. 3/;

-комерційною пропозицією «Sevotech spol s.r.o.» від 15.09.2022, термін дії якої сплив 10.10.2022, тобто за день до підписання Контракту /а.с. 10 т. 3/;

-протоколу огляду від 06.11.2023 листа Держфінмоніторингу від 26.09.2023 щодо підозрілих фінансових операцій, зокрема зазначено, що бюджетні кошти, одержані «Sevotech spol s.r.o.» від ТОВ «Львівський арсенал» як передплата за Контрактом загалом у сумі 11,5 млн євро, у подальшому були перераховані компанії Poslovni Sustav Vitezit d.o.o. в якості оплати за об`єкт нерухомості (заводу по виготовленню боєприпасів, який перебуває у стані банкрутства) та на користь низки компаній нерезидентів та на інші рахунки компанії Poslovni Sustav Vitezit d.o.o., відкриті у Чеській Республіці /а.с. 11-28 т. 3/;

-протоколу огляду від 26.01.2024 мережі «Інтернет», а саме журналістського розслідування щодо обставин постачання боєприпасів за Контрактом, в ході якого журналіст зустрічалася з Особа 1, який повідомив про обговорення із ОСОБА_13 питань «відкату», вірогідно, під час постачання мінометних пострілів ТОВ «Львівський арсенал» для МОУ /а.с. 33-38 т. 3/;

-інших, долучених до клопотання документів у їх сукупності та взаємозв`язку.

3.25.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 42023000000000674 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.26.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.27.Водночас, слідча суддя зважає на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.

3.28.Поряд з цим, порушені захистом питання щодо підозри виходять за межі її обґрунтованості, тобто, виправданості подальшого розслідування, натомість, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

3.29.Аналогічно, порушене стороною захисту питання щодо порушення підслідності кримінального правопорушення зводиться до необхідності надання слідчою суддею оцінки допустимості зібраних під час досудового розслідування доказів, до того ж, у контексті того, наскільки суттєвим виявилось порушення основоположних прав і свобод особи унаслідок цього, що можна здійснити за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, що є повноваженням суду, а не слідчого судді.

Щодо наявності ризиків

3.30.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.31.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

3.32.Такий є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3.33.Санкція цієї статті передбачає додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.

3.34.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за виключенням укладення угоди про визнання винуватості.

3.35.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

3.36.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний досяг 61-річного віку, у зв?язку із чим на нього не поширюються впроваджені на території України обмеження перетину державного кордону громадянами України під час дії на її території правового режиму воєнного стану.

3.37.Слідча суддя бере до уваги, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, у т.ч. соціальне, матеріальне забезпечення.

3.38.На підставі викладеного, враховуючи наявність дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 170 т. 1/, підозрюваний має можливість безперешкодно покинути територію України.

3.39.Поряд з цим, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.40.З огляду на викладене, на переконання слідчої судді, продовжує існувати ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду.

3.41.Поряд з цим, сторона захисту покликалась, що після повідомлення про підозру, підозрюваний перебував під дією більш м?якого, аніж тримання під вартою запобіжного заходу - домашнього арешту, а у період з 07.04.2024 по 12.06.2024 до нього не застосовувався жоден із запобіжних заходів, незважаючи на що, підозрюваний будь-яких дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та/або суду не вчиняв.

3.42.Слідча суддя відзначає, що безумовно ці обставини вказують на те, що ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на реалізацію цього ризику є низькою.

3.43.Водночас, слід зазначити, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, що вказує на те, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта.

3.44.Отже, кримінальне провадження зі стадії досудового розслідування перейде до стадії судового провадження, на якій вирішується питання винуватості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, та у разі визнання винуватим - призначення покарання.

3.45.Відповідно, будучи обізнаним про увесь обсяг доказів, зібраних стороною обвинувачення на підтвердження вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення у сукупності із суб?єктивною обізнаністю підозрюваного щодо його участі у кримінальному правопорушенні, ймовірність переховування від органу досудового розслідування та/або суду може зрости.

3.46.Отже, наведені стороною захисту обставини щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного не нівелюють існування такого ризику.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.47.Слідча суддя вважає такий ризик не доведеним.

3.48.Адже нині кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування.

3.49.Як зазначено, умовою переходу кримінального провадження до цієї стадії є впевненість сторони обвинувачення у тому, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта (ч. 1 ст. 290 КК України).

3.50.Це не виключає безумовно існування цих ризиків, втім, прокурор не навів обґрунтованих доводів щодо можливостей їх реалізації підозрюваним.

3.51.За відсутності таких, слідча суддя вважає такий ризик недоведеним.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні

3.52.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.53.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.54.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.55.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.56.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.57.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного, як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.58.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків ймовірного вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.59.Зрештою, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі особи, що можуть бути свідками ймовірно вчиненого нею кримінального правопорушення, експертами чи спеціалістами у кримінальному провадженні. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.60.Разом з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту про те, що під час досудового розслідування не було встановленого жодного факту впливу, тиску чи підкупу свідків. Адже це не спростовує встановленого ризику та ймовірність його реалізації у майбутньому. До того ж, підозрюваний протягом шести останніх місяців утримувався під вартою, що очевидно перешкоджало йому вживати заходів щодо впливу на свідків.

3.61.Аналогічно є неспроможними і твердження сторони захисту з приводу того, що показання жодного із допитаних свідків не підтверджують причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення.

3.62.Слідча суддя відзначає, що доказове значення для питання визнання винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення мають лише показання, сприйняті судом безпосередньо за виключенням певних випадків, про які слідча суддя вже зазначала.

3.63.Не виключається і ситуація, за якої показання свідків можуть змінитись із плином часу. Так, з огляду на особливості людської пам?яті певні обставини свідки можуть не відтворити, а щодо інших змінити власне сприйняття та надати інші показання відносно тих чи інших подій.

3.64.До того ж, докази у кримінальному провадженні оцінюються, зокрема, у сукупності та взаємозв?язку, а з урахуванням специфіки ймовірного вчинення кримінального правопорушення, зокрема, його вчинення організованою групою, для питання винуватості ОСОБА_3 можуть мати значення і показання свідків, які вказують на причетність інших учасників організованої групи, відображають певні обставини події кримінального правопорушення, відношення до них учасників організованої групи та їх ставлення до вчинених діянь.

3.65.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3.66.Поряд з цим, слідча суддя вважає недоведеним ризик впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Позаяк під час цього розгляду було встановлено, що ОСОБА_3 співпрацював зі стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні на засадах конфіденційного співробітництва, про що детальніше зазначено у п. 3.109, 3.110 цієї ухвали.

3.67.Отже, наразі кримінальне провадження перебуває на стадії відкриття матеріалів досудового розслідування, у зв`язку із чим іншим підозрюваним стане відомо про відповідні відносини ОСОБА_3 та сторони обвинувачення.

3.68.Зазначене фактично нівелює довіру інших підозрюваних до ОСОБА_3 щодо вчинення спільних дій для перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином, а так само ставить під сумнів наміри самого ОСОБА_3 співпрацювати з ними з цього приводу.

3.69.Поряд з цим, обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 реально може підтримувати відповідні стосунки з іншими підозрюваними у клопотанні не наведено.

3.70.З огляду на зазначене, ризик впливу підозрюваного ОСОБА_3 на інших підозрюваних прокурор не довів.

3.71.Отже, ризики (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.

3.72.Слід зазначити, що їх наявність не спростовується аргументами захисника про те, що вони повністю нівелюються покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.73.Адже ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України та обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України є взаємобумовленими, а оцінка наявності того чи іншого ризику здійснюється слідчою суддею виходячи з обставин, за яких до підозрюваного не застосовано жодного із запобіжних заходів.

Інші ризики

3.74.Сторона обвинувачення покликалась, що існують також ризики вчинення підозрюваним дій щодо (1) незаконного впливу на експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (2) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (3) вчинення іншого кримінальне правопорушення.

3.75.Поряд з цим, ні колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка згідно з ухвалою від 04.11.2024 продовжила тримання підозрюваного під вартою, ні слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, який 19.12.2024 ухвалив рішення щодо зменшення застави підозрюваному не встановили наявності таких ризиків, а будь-яких нових обставин, які б виникли після постановлення таких ухвал та вказували б, що підозрюваний має можливість реалізувати ці ризики, прокурор не навів.

3.76.Отже, наразі такі ризики не доведені.

Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу

3.77.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.78.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.79.Як зазначалось, у цьому кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування.

3.80.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.81.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.82.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.83.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам

3.84.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням.

3.85.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі та конфіскацією усього належного йому майна.

3.86.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні не притягувався /а.с. 171, 172 т. 1/.

3.87.Поряд з цим, слідча суддя зважає, що сукупний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 складає 1 340 465 698 грн.

3.88.Підозрюваному 61 рік, працює директором ТОВ «Львівський арсенал», неодружений, має на утриманні матір - ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 23-29 т. 7/. Слідча суддя у цьому контексті також бере до уваги відомості про незадовільний стан здоров?я останньої /а.с. 31-55 т. 7/.

3.89.Відомостей щодо репутації підозрюваного слідчій судді не надано.

3.90.Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується також майновий стан підозрюваного.

3.91.Останній у судовому засіданні зазначив, що його дохід становив близько 1 тис. доларів США на місяць. Також підозрюваний повідомив, що одержує пенсію у розмірі близько 6 тис. грн на місяць.

3.92.Поряд з цим, сторона захисту надала відомості щодо офіційно відображених доходів підозрюваного.

3.93.Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у 2020 році підозрюваному нараховано дохід у сумі 73 201,89 грн, у 2021 році - 200 грн, у 2022 році - 39 741,71 грн, у 2023 році - 2 695 426,33 грн, у 2024 році - 159,05 грн /а.с. 167-173 т. 6/.

3.94.Щодо доходу, одержаного підозрюваним у 2022 році, слід окремо зазначити, що однією із його складових є додаткове благо, нараховане ТОВ «Львівський арсенал» у сумі 1 950 131,04 грн.

3.95.Водночас, згідно з податковою звітністю ТОВ «Львівський арсенал» за ІІІ квартал 2023 року ОСОБА_3 було нараховано, як додаткове благо, дохід у розмірі 975 065,52 грн /а.с. 178 т. 6/.

3.96.Поряд з цим, сторона захисту зазначила, що ці кошти ОСОБА_3 так і не отримав, покликаючись на документи щодо руху коштів на його рахунках, а також на рахунку ТОВ «Львівський арсенал» /а.с. 184-241 т. 6/.

3.97.Проте, проаналізувавши відображені у відповідних документах дані, слідча суддя встановила, що такі узагалі не містять відомостей про одержання ОСОБА_3 доходу від ТОВ «Львівський арсенал», хоча згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків такий нараховувався йому упродовж 2020 - 2023 років.

3.98.Водночас, слідча суддя бере до уваги, що дохід, фактично одержаний, підозрюваним, ураховуючи сплачені податки, є дещо меншим від зазначеного.

3.99.Слідча суддя бере до уваги відомості щодо незначних сум коштів, розміщених на рахунках підозрюваного, у т.ч. наявність від?ємних значень, тобто заборгованості /а.с. 184-241 т. 6/.

3.100.Однак, зазначене не виключає того, що підозрюваний може мати у своєму розпорядженні і певні готівкові грошові активи.

3.101.Слідча суддя також бере до уваги, що на праві власності підозрюваному належить земельна ділянка загальною площею 0,9999 га кадастровий номер 3220881301:01:009:1184 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Вишеньки /а.с. 242 т. 6/.

3.102.Також підозрюваному на праві власності належить автомобіль марки AUDI Q7 /а.с. 4-10 т. 6/.

3.103.Водночас, сторона захисту покликалась, що названа земельна ділянка перебуває під іпотекою, а автомобіль арештовано ухвалою слідчого судді з забороною відчуження та розпорядження /а.с. 24 т. 6, а.с. 4-10 т. 6/.

3.104.Проте, слідча суддя, оцінюючи майновий стан підозрюваного, виходить не із можливості реалізувати таке майно, а першочергово зі спроможності набути та утримувати його, що вказує на його фактичний фінансовий стан.

3.105.До того ж, підозрюваний не зважаючи на вжиті заходи забезпечення відносно його майна не позбавлений можливості одержувати і пасивний дохід від нього.

3.106.Слідча суддя, відповідно до ст. 178 КПК України також враховує дотримання підозрюваним умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів та належну процесуальну поведінку у період, коли до нього не було застосовано жодного із запобіжних заходів.

3.107.Водночас, встановлені слідчою суддею ризики не нівелюються зазначеними обставинами.

3.108.Поряд з цим, з огляду на встановлені слідчою суддею обставини, ураховуючи, що нині продовжують існувати усього два, із п?яти заявлених стороною обвинувачення ризиків, слідча суддя вважає, що запобігти таким ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Водночас, тримання під вартою чи домашній арешт будуть надмірно суворими запобіжними заходами.

3.109.Приймаючи відповідне рішення, слідча суддя бере до уваги, що у судовому засіданні підозрюваний та його захисники повідомили, що підозрюваний повідомляв правоохоронні органи про кримінальне правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні та співпрацював зі стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні на засадах конфіденційного співробітництва, у т.ч. до клопотання долучено протокол за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_3 /а.с. 1-107 т. 2/, однак таке було припинено.

3.110.Ці обставини у судовому засіданні прокурор підтвердив, водночас, щодо припинення конфіденційного співробітництва пояснив, що ОСОБА_3, співпрацюючи зі стороною обвинувачення переслідував власні інтереси. Однак жодних даних на підтвердження таких обставин слідчій судді не надав.

3.111.Також підозрюваний повідомив, що під час перебування під вартою його було переведено до раніше судимих осіб, які підозрюються у насильницьких злочинах, використавши певну сленгову термінологію. Прокурор з цього приводу зазначив, що це питання не його компетенції.

3.112.Отже, беручи до уваги, що на тепер досудове розслідування завершено, ризики зменшились, підозрюваний кілька місяців перебував під вартою за підозрою у вчиненні ненасильницького злочину, поряд з цим до взяття під варту співпрацював із стороною обвинувачення, однак таке було припинене останньою за своєю ініціативою з невідомих причин, під час перебування під вартою ймовірно зазнавав порушення умов утримання, що не спростоване стороною обвинувачення, то, на переконання слідчої судді, достатнім для запобігання ризикам буде такий запобіжний захід не пов`язаний із обмеженням особистої свободи.

3.113.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

3.114.Слідча суддя вважає, що особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.

Щодо розміру застави

3.115.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.116.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

3.117.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

3.118.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

3.119.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

3.120.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

3.121.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, що було предметом оцінки слідчої судді у цій ухвалі.

3.122.Слідча суддя враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину.

3.123.При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення та розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного та особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

3.124.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

3.125.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.126.Поряд з цим, слідча суддя звертає увагу, що згідно з обставинами, наведеними у п. 3.2 - 3.9 цієї ухвали розмір застави, визначеної підозрюваному починаючи зі встановленого у розмірі 50 001 364 грн неодноразово змінювався, зменшившись зрештою до 10 000 000 грн.

3.127.Проте, донині застава підозрюваним не внесена, що вказує на її непомірність.

3.128.Майновий стан підозрюваного у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 2 500 000 (два мільйони п?ятсот) грн.

3.129.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.130.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.131.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слід зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 (1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за першою вимогою; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.

3.132.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені у повідомленні про підозру, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.133.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання частково.

3.134.Водночас, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторони захисту, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу у розмірі 2 500 000 (двох мільйонів п`ятсот тисяч) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_3, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 строком на два місяці, тобто, до 30.02.2025 включно такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за першою вимогою;

-не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчих групи слідчих у кримінальному провадженні № 42023000000000674.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1