- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/6364/24
Провадження 1-кп/991/82/24
У Х В А Л А
13 січня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000269, за обвинуваченням
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаїв, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою суду від 09.09.2024 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання та ухвалою суду від 19.09.2024 визначено розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів.
19.09.2024 захисниками обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатом ОСОБА_14 та ОСОБА_6 подано до суду клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Доводи клопотань про повернення обвинувального акта
Захисник ОСОБА_14 у своєму клопотанні посилається на невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. На переконання захисника, висунуте ОСОБА_12 обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи, текст обвинувачення суеречить дійсним подіям та водночас обвинувачення майже повністю дублює текст повідомленої підозри. На твердження захисника, обвинувальний акт містить протиріччя та недоліки, які не дають можливості стороні захисту розуміти зміст висунутого обвинувачення. Захисник зазначає, що виклад фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_12 злочину здійснено не конкретно, не повно та обвинуваченням приховано дійсні події, які мали місце до та під час прийняття Наказу № 281. Захисник наголошує на тому, що питання розподілу корабельного збору на користь приватних компаній опрацьовувалося ще до моменту призначення ОСОБА_12 на посаду Міністра інфраструктури та саме прийняття відповідного наказу щодо розподілу корабельного збору було направлено на реалізацію державної стратегії розвитку морських портів, яка також ухвалена задовго до призначення ОСОБА_12 на посаду міністра. Разом з цим, захисник зазначає, що проєкт наказу готувався та опрацьовувався профільними міністерствами перед його передачею до Кабінету Міністрів та у самих членів Кабінету Міністрів були всі необхідні документи для формулювання власної позиції з приводу розподілу корабельного збору. Ніяких зауважень до проєкту наказу зроблено не було. Наведене, на переконання захисту, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_12 дій щодо введення в оману всіх причетних до наказу осіб, що доводить невірність кваліфікації інкримінованого обвинуваченому злочину. Поряд з цим, захисник зауважує, що в обвинувальному акті не наведено і дій, які б давали змогу стверджувати про вчинення ОСОБА_12 дій, спрямованих на схиляння членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб профільних міністерств до погодження проєкту наказу. Таким чином, сукупність обставин, викладених захисником в клопотанні, на переконання останнього, є беззаперечним фактором неможливості призначення судового розгляду справи на підставі такого обвинувального акта та свідчить про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для усунення наведених у клопотанні недоліків.
Захисник ОСОБА_6 в клопотанні зазначає таке. Законом чітко визначена процедура розроблення, узгодження, прийняття та виконання наказів Міністерства інфраструктури України. Кожен наказ являє собою спільну роботу низки різних департаментів, міністерств, Кабінету Міністрів України. Тому наведені в обвинувальному акті твердження щодо ініціювання та забезпечення обвинуваченим ОСОБА_12 погодження проєкту наказу № 281 та подальше його видання вочевидь не відповідає дійсності. А самі такі твердження ставлять під сумнів і всю роботу профільних міністерств, а також і Кабінету Міністрів. Разом з цим, в обвинувальному акті відсутні відомості щодо конкретних дій, які вчинені обвинуваченим та були направлені на приховування важливої інформації щодо відповідного наказу. Втім, ОСОБА_12 інкримінується саме приховування відомостей. Також захисник вказує на обставини того, що наказ № 281 не ініціювався безпосередньо ОСОБА_12 чи ОСОБА_13,та в обвинувачення відсутні докази їх впливу на членів Кабінету міністрів для прийняття відповідного рішення. Окремо захисник звертає увагу на відсутність в обвинувальному акті посилання на умисел ОСОБА_12 щодо отримання неправомірної вигоди. На переконання захисника, відсутність в акті наведених обставин є беззаперечним свідченням нечіткості сформованого обвинувачення, що суперечить приписам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Також у клопотанні захисник зазначає, що з тексту обвинувального акта вбачається не наділення стороною обвинувачення ОСОБА_12 ознаками службової особи, як представника влади. Проте останньому інкримінується зловживання владою. Водночас, складаючи обвинувальний акт, сторона обвинувачення не визначилася з діями, які були вчинені ОСОБА_12, а саме: вчинено ним використання влади чи службового становища, діяв він з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної особи, або юридичної особи, його дії спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, держави чи громадським інтересам. Окрім того текст обвинувального акта не містить конкретних тверджень щодо порушення обвинуваченими вимог нормативно-правових актів, а сама сторона обвинувачення не вказує та не розподіляє між собою дій обвинувачених. Вищевикладене, на твердження захисника, вказує на неконкретність та невизначеність обвинувального акта, що позбавляє сторону захисту можливості здійснювати ефективний захист.
Окремо від наведеного захисник ОСОБА_6 також вказує, що в обвинувальному акті відсутнє посилання на редакцію Закону України про кримінальну відповідальність, яка інкримінується обвинуваченим. З моменту призначення ОСОБА_12 на посаду міністра і до часу повідомлення про підозру відповідна стаття Кримінального кодексу України змінювалася декілька разів. Крім того, обвинувальний акт не містить посилання на наявність чи відсутність в діях обвинувачених попередньої змови, проте в акті зазначається про завдання такими діями спільних збитків; сума завданих збитків вказується в доларах США, а не грошовій одиниці України; збитки нараховані за період, коли ОСОБА_12 був знятий з посади Міністра інфраструктури та позбавлений права підпису.
Разом з цим, захисник зазначає і на відсутність в обвинувальному акті відомостей про слідчих та прокурорів, які здійснювали досудове розслідування та нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування в певний період часу, як в кримінальному провадженні № 2201600000000216, так і в провадженні, що з ним об`єднано - № 42018000000002582. З поміж наведеного, окремо захисник вказує на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування матеріалам провадження та на неповноту реєстру.
В сукупності викладеного захисник ОСОБА_6 стверджує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тому підлягає поверненню прокурору.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 підтримала клопотання захисника ОСОБА_14 щодо повернення обвинувального акта та надала з приводу нього такі пояснення. На переконання сторони захисту, наведене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить доказам, які наявні у сторони обвинувачення. Надала оцінку доказам сторони обвинувачення та просила повернути обвинувальний акт прокурору з метою усунення відповідних недоліків.
Захисник ОСОБА_6 підтримала колегу щодо повернення обвинувального акта та додатково надала пояснення стосовно свого аналогічного клопотання. Захисник також вказала, що обвинувальний акт не містить чіткого та зрозумілого для захисту формулювання обвинувачення, в акті наведені обставини, які не підтверджуються матеріалами кримінального провадження та поданий до суду обвинувальний акт в цілому суперечить приписам КПК та КК України. На підставі чого просила обвинувальний акт повернути прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав позицію захисників та зазначив таке. Що цей обвинувальний акт є ситуацією коли він несе одноособову відповідальність за прийняте колективне рішення, яке проходило чисельні перевірки. Ним наказ підписано після всіх погоджень компетентними особами та органами по вертикалі влади. Просив клопотання захисників задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 також підтримав клопотання про повернення обвинувального акта та додатково зазначив про те, що акт не відповідає вимогам п. 3 та п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України. В акті не зазначено анкетних відомостей потерпілих та шкода, спричинена злочином, не відображена відповідно до вимог ст. 364 КК України. Просив повернути акт прокурору та підтримав клопотання колег.
Захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не заперечували щодо повернення обвинувального акта прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав клопотання про повернення обвинувального акта.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотань та зазначив таке. З огляду на наданий захисниками детальний аналіз викладу фактичних обставин справи в порівнянні з матеріалами кримінального провадження та законодавством України вбачається очевидним, що сторона захисту чітко розуміє суть висунутого звинувачення. Висловлена ними позиція є не більш ніж незгодою саме з пред`явленим обвинуваченням, та зводиться до оцінки доказів. Складений стороною обвинувачення обвинувальний акт відповідає фактичним вимогам законодавства та дає змогу призначити на його підставі судовий розгляд справи. Також прокурор надав пояснення стосовно наведення в обвинувальному акті суми збитків в грошовій одиниці Сполучених Штатів Америки, а не національній валюті. Прокурор повідомив, що відповідно до Наказу № 316 Міністерства інфраструктури України портові збори справлялися виключно в доларах США і підлягали зарахуванню на валютні рахунки. У зв`язку з чим стороною обвинувачення вказано на спричинення збитків у грошовій одиниці США.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань
Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думки учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотань про повернення обвинувального акта, колегія суддів дійшла таких висновків.
Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому необхідно звернути увагу, що законодавець встановлює не обов`язок суду, а саме право повернути обвинувальний акт прокурору (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
За змістом вищевказаної норми вбачається, що для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт, Суд дійшов висновку, що вищевказані вимоги до нього стороною обвинувачення дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 містить відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки. Тому Суд дійшов висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б могли стати підставою для його повернення прокурору. При цьому, Суд відхиляє доводи сторони захисту, наведені у клопотаннях про повернення обвинувального акта та зазначає таке.
Стосовно доводів сторони захисту щодо невідповідності викладу в обвинувальному акті фактичних обставин справи з матеріалами кримінального провадження, відсутності в сформульованому обвинуваченні чіткого визначення об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, що у сукупності позбавляє сторону захисту можливості розуміти суть висунутого обвинувачення, та не надає можливості здійснювати ефективний захист, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, кваліфікацій дій особи, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та/або статтю Закону України про кримінальну відповідальність.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 по справі № 273/1053/17 провадження № 51-8914км18. Відповідно до цієї позиції кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора. Разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.
Про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність у тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а фактичні обставини вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказане є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Поряд з наведеним, Суд вважає за необхідне зазначити, що здатність розуміти суть обвинувачення залежить від індивідуальних особливостей сприйняття інформації певної особи. Саме тому одні й ті самі фактичні обставини та/або формулювання обвинувачення, викладені прокурором в обвинувальному акті, різними людьми можуть сприйматися та осмислюватися по-різному, але це не може свідчити про факт неконкретності обвинувачення або його незрозумілість.
З огляду на вказане Суд відхиляє дані доводи захисту, як підставу для повернення обвинувального акта.
Стосовно доводів сторони захисту про невірність кваліфікації дій обвинуваченого, про відсутність посилання на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, Суд зазначає таке. Повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну кваліфікації або необхідність додавання кваліфікуючих ознак злочину призведе до порушення засад змагальності, та може бути розцінене як втручання суду у формулювання висунутого обвинувачення або як прояв обвинувального ухилу суду.
За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 колегія суддів дійшла переконання, що обсяг та зміст сформульованого обвинувачення в достатній мірі інформує сторону захисту, як про причину обвинувачення, так і про його характер та дає можливість захисту висловлюватися щодо ключових елементів складу злочину, включаючи елементи об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення. Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинувачених об`єктивних та/або суб`єктивних ознак злочину є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Також не заслуговують на увагу, як підстава для повернення обвинувального акта прокурору, доводи сторони захисту на неповноту та невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування. По-перше, на переконання Суду, надання стороною обвинувачення захисту усіх матеріалів, що перебувають в їх розпорядженні, але не внесенням таких відомостей до реєстру жодним чином не звужують прав обвинувачених. По-друге, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком до обвинувального акта, неповнота або невідповідність якого матеріалам провадження не є підставою для повернення самого обвинувального акта прокурору.
Стосовно посилання захисників на зазначення в обвинувальному акті суми матеріальних збитків в грошовій одиниці Сполучених Штатів Америки, а не національній валюті України, що на твердження захисту не відповідає приписам ч. 2 ст. 364 КК України, Суд зазначає таке. Інкриміноване заподіяння збитків на суму 49 630 936,99 доларів США, без переведення в національну валюту України, вочевидь є сумою, яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що необхідний для кваліфікації діяння за інкримінованою статтею. Тому не приймається судом до уваги, як підстава для повернення обвинувального акта прокурору. Разом з цим, розглядаючи наведене захистом питання через призму саме доведеності суми збитків, що є необхідним елементом для кваліфікації за ч. 2 вказаної статті КК України, Суд зазначає, що недоведеність обвинуваченням такої ознаки об`єктивної сторони злочину є підставою для винесення виправдувального вироку, як про це зазначалося вище, а не підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Відсутність в обвинувальному акті певних слідчих та прокурорів, які були дотичні до кримінального провадження в певний період часу, також на переконання суду не є підставою для повернення акта прокурору, оскільки наявність чи відсутність в осіб процесуальних повноважень в конкретний проміжок часу зводиться лише до допустимості зібраних ними доказів, а отже, до оцінки доказів, яка відбувається в нарадчій кімнаті за результатами розгляду справи по суті та не може бути підставою повернення обвинувального акта.
Підсумовуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи сторони захисту з приводу невідповідності обвинувального акта вимогам законодавства, які б слугували беззаперечною підставою для його повернення прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотань захисників слід відмовити.
Керуючись статтями 291, 314, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_14 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016, за обвинуваченням ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_15
Судді ОСОБА_16
ОСОБА_17