- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 991/13827/24
Провадження №11-сс/991/45/25
У Х В А Л А
22 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування можливої причетності до кримінальних правопорушень голови Господарського суду Львівської області ОСОБА_8, який спільно з суддею Господарського суду Львівської області у відставці ОСОБА_9, суддею Західного апеляційного господарського суду у відставці ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, керуючись єдиним умислом, діючи за попередньо змовою групою осіб, вимагали у ОСОБА_11 неправомірну вигоду в загальній сумі 1 030 000 (один мільйон тридцять тисяч) доларів США за вплив на прийняття рішень суддями Західного апеляційного господарського суду в інтересах ОСОБА_11, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. Також вони висловили обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди. У подальшому, 06.11.2024 ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та інші невстановлені особи одержали першу частину неправомірної вигоди в розмірі 75 000 (сімдесяти п`яти тисяч) доларів США.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2024 проведено обшук службового кабінету судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_7 та інших приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами обшуку детективами Національного антикорупційного бюро України вилучено мобільний телефон Apple iPhone 13, ІМЕІ: НОМЕР_1, ІМЕІ2: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 .
Згідно протоколу обшуку електронна інформаційна система телефону містить листування у месенджері WhatsApp із ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .
Постановою детектива від 06.12.2024 мобільний телефон визнано речовим доказом.
З метою збереження як речового доказу прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт мобільного телефону.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вилучений під час обшуку мобільний телефон, із забороною відчуження, розпорядження та користування ними.
За висновком слідчого судді вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон ймовірно вміщує відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У зв`язку із неможливістю подолання системи логічного захисту частини інформації, яка міститься у вилученому мобільному телефоні призначено експертне його дослідження.
Не погодившись з ухвалою, адвокат подав апеляційну скаргу, просить її скасувати як незаконну та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт.
Посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Будучи належним чином повідомленим про місце та час судового засідання, власник майна в суд не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів ухвалила розглянути апеляційну скаргу у його відсутність.
Учасники кримінального провадження підтримали в судовому засіданні свої вимоги та заперечення, навели доводи в їх обґрунтування.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 168 КПК України встановлено заборону тимчасового вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Накладаючи арешт на майно ОСОБА_7 слідчий суддя виходив з того, що воно вилучено за результатами обшуку, проведеного детективами з дозволу суду та у відповідності до викладених в судовому рішенні вимог. Підставою арешту є те, що вилучений телефон містить відомості, які можуть мати значення для кримінального провадження, тобто, є речовим доказом і визнаний таким органом досудового розслідування.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується.
Не дивлячись на те, що власником майна наданий пароль до телефону, інформація під час обшуку з телефону не була скопійована.
Будь-яких відомостей про перешкоди або неможливість такого копіювання матеріали клопотання не містять, хоча згідно протоколу обшуку до його проведення був залучений спе6ціаліст ОСОБА_13 .
За таких обставин доводи про безпідставне вилучення органом досудового розслідування мобільного телефону ОСОБА_7 є слушними.
Посилання у клопотанні та в ухвалі слідчого судді на те, що в мобільному телефоні містяться відомості, які можуть бути доказом у кримінальному провадженні, зокрема листування із суддями ОСОБА_8 та ОСОБА_12,. не є достатньою підставою для вилучення та арешту майна, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, застосовується у випадках, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.4 ст.99 КПК України копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Доводи прокурора про неможливість копіювання всієї наявної в телефоні інформації колегія суддів відхиляє, оскільки огляд телефону на який посилається прокурор, проводився не спеціалістом ОСОБА_13, який залучався до обшуку, і не під час обшуку 05.12.2024, а 09.12.2024 іншою особою (т. а.с. 43 т. 3).
За результатами апеляційного розгляду не встановлено жодних обставин, які б перешкоджали копіюванню відомостей, що містилися у відшуканому телефоні і могли мати значення для кримінального провадження, а тому не вбачає достатніх підстав для його вилучення та арешту. Відмова в арешті вилученого майна не може негативно позначитися на розслідуванні кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню зі скасуванням оскаржуваної ухвали слідчого судді та постановленням нової про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.
Керуючись статтями 98, 170-173, 418, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3