- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 757/42351/24-к
Провадження 1-кс/991/13160/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5, який представляє інтереси ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду з Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, у якому адвокат ОСОБА_5 просить скасувати арешт, накладений у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2024 у справі № 757/25735/24 на майно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
-мобільний телефон IРhone 11 Pro, НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон IРhone 13 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2:
НОМЕР_3 ;
-копію листа іноземною мовою від 07 листопада 2023 року №НМ-23-312 (нерозбірливо) на 2 арк.;
-копії документів на 10 арк., скріплені металевою скріпкою щодо виконання контрактів Міністерства оборони;
-договір найму квартири від 19.0(нерозбірливо).2020 на 2 арк. із зразками підпису та почерку ОСОБА_7 ;
-ноутбук НР сірого кольору, маркування позначення пошкоджено із зарядним пристроєм.
В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначає, що 27.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2024 проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, у якій проживає ОСОБА_7, у ході проведення якого вилучено зазначені вище речі та документи.
З огляду на неповернення слідчими вилученого майна, представники ОСОБА_6 звернулись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 42023000000000674.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.06.2024 у справі № 991/2569/24 задоволено вказану вище скаргу та зобов`язано уповноважених осіб, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000674, повернути ОСОБА_8 вилучене у нього майно в повному обсязі.
Водночас ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2024 у справі № 757/25735/24-к прийнято рішення про задоволення клопотання прокурора та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_8 .
Адвокат ОСОБА_5 вважає, що вищевказане судове рішення про накладення арешту на майно не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості та винесено помилково у результаті введення слідчого суддю в оману службовими особами сторони обвинувачення, що стало підставою для винесення рішення з грубим порушенням принципу предметної підсудності, передбаченого ст. 33-1 КПК України.
Також адвокат зауважує, що під час винесення оскаржуваного рішення, слідчим суддею належним чином не проаналізовано наявність підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, щодо якого відсутні будь-які відомості про відповідність такого майна вимогам ст. 98 КПК України,та всупереч ст.ст. 169, 171 КПК України вилучене у ОСОБА_6 майно протягом 48 годин після вилучення не було повернуто власнику та у незаконний спосіб 03.06.2024 з ним проведено слідчі дії - огляд вилученої комп`ютерної техніки.
За наведеного, адвокат вважає, що арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2024 у справі № 757/25735/24-к, підлягає скасуванню як такий, що не відповідає завданням кримінального провадження, накладений з грубим порушенням предметної підсудності, необґрунтовано та із порушенням принципу справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав учасників кримінального провадження.
Наведені обставини стали підставою для звернення адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з цим клопотанням.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.10.2024 у справі № 757/25735/24 задоволено клопотання адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та постановлено передати матеріали провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023000000000674 з Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду.
05.11.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/42351/24 постановлено клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/25735/24 від 06.06.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023, передати до Вищого антикорупційного суду.
На підставі протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 02.12.2024, за розпорядженням керівника апарату № 176 ав від 02.12.2024 у зв`язку із закінченням повноважень ОСОБА_9 як слідчого судді відповідно до рішення зборів суддів Вищого антикорупційного суду № 2 від 25.10.2022, для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Розгляд клопотання призначено на 10.12.2024, однак, за клопотанням адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відкладено на 09.01.2025.
У судове засідання, призначене на 09.01.2025, з`явився слідчий ОСОБА_10, який не зміг підтвердити наявність повноважень на участь в розгляді такого клопотання, у зв`язку з чим розгляд клопотання відкладено на 17.01.2025.
У судовому засіданні 17.01.2025 адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили задовольнити з викладених підстав.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що відносно вилученого майна ОСОБА_6, а саме мобільних телефонів та ноутбука призначено проведення судової експертизи, що підтверджується відповідною постановою та супровідним листом про скерування постанови експерту. Відтак, відсутні підстави для скасування арешту з вилученої техніки. Водночас прокурор повідомив, що не заперечує проти скасування арешту з вилучених документів.
Адвокат ОСОБА_4 просила звернути увагу, що експертизу призначено вже після накладення арешту на вилучене майно, станом на дату ухвалення такого рішення, сторона обвинувачення не надавала слідчому судді будь-яких матеріалів, що свідчили б про необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Як слідує з наявних матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023.
27.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2024 у справі № 757/955/24-к проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, у якій проживає ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у ході якого вилучено мобільний телефон IРhone 11 Pro, НОМЕР_1 ; мобільний телефон IРhone 13 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ;копію листа іноземною мовою від 07 листопада 2023 року №НМ-23-312 (нерозбірливо) на 2 арк.; копії документів на 10 арк., скріплені металевою скріпкою щодо виконання контрактів Міністерства оборони; договір найму квартири від 19.0(нерозбірливо).2020 на 2 арк. із зразками підпису та почерку ОСОБА_7 ; ноутбук НР сірого кольору, маркування позначення пошкоджено із зарядним пристроєм.
На вказане майно ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/25735/24 від 06.06.2024 накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна із можливістю надання власником або володільцем майна чи їх представником, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведення їх переконливості. При чому, вказане має бути доведене перед слідчим суддею, який здійснює розгляд клопотання про скасування арешту, належними доказами.
Як вбачається з ухвали від 06.06.2024, якою накладено арешт на майно, підставою для арешту вилучених речей та документів є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні. При цьому, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
На думку слідчого судді, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею з`ясовано всі обставини, із якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме: визначено наявність правової підстави, передбаченої ст. 170 КПК України, можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Наведені в ухвалі слідчого судді мотиви є логічними, обґрунтованими, узгоджуються з обставинами провадження, з якими погоджується і слідчий суддя.
Будь-яких нових доводів на підтвердження необхідності скасування арешту майна з мотивів його необґрунтованості адвокатами не надано.
Водночас постановою старшого слідчого від 18.11.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023 призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу мобільних телефонів IРhone 11 Pro, IРhone 13 Pro та ноутбука НР.
Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, в інтересах якої діють адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також третіх осіб, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладений арешт на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених в судових засіданнях обставин, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Щодо доводів адвокатів про постановлення ухвали з порушенням принципу предметної підсудності, передбаченого ст. 33-1 КПК України, варто зазначити, що слідчий суддя в межах розгляду клопотання про скасування арешту майна не наділений повноваженнями вирішувати питання законності ухвали, якою накладено арешт на майно. З аналізу положень КПК України можна зробити висновок, що при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя наділений повноваженнями встановити лише обґрунтованість накладення такого арешту та виправданість подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Вирішення ж питань, що стосуються законності ухвали, зокрема встановлення наявності/відсутності у слідчого судді повноважень на здійснення судового контролю у кримінальному провадженні та прийняття до свого провадження клопотання про арешт майна, на переконання слідчого судді, призведе до підміни інституту оскарження судового рішення, що гарантоване ст. 309 КПК України.
Крім того, учасники судового провадження повідомили, що ухвала слідчого судді від 06.06.2024 не була предметом апеляційного оскарження.
За наведених обставин, відсутні підстави для скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2024 у справі № 757/25735/24, з мотивів необґрунтованості такого арешту.
Водночас прокурор у судовому засіданні зазначив, що наразі відпала потреба в арешті ряду вилучених документів, зокрема копії листа іноземною мовою від 7.11.2023 НМ-23-312 (нерозбірливо) на 2 арк., копії контракту на поставку товарів оборонного призначення №403/1/23/71 від 01.05.2023 на 6 арк., копії документів на 10 арк., скріплених металевою скріпкою щодо виконання контрактів Міністерства оборони; договору найму квартири від 19.0(нерозбірливо). 2020 на 2 арк. із зразками підпису та почерку ОСОБА_7, а тому такі документи можуть бути повернуті їх власнику.
За наведеного, на переконання слідчого судді, утримання органом досудового розслідування майна, щодо якого відпала потреба в подальшому арешті, суперечить завданню арешту майна, визначеному в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Відтак, клопотання адвоката в цій частині належить задовольнити.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_8, а саме копії листа іноземною мовою від 7.11.2023 НМ-23-312 (нерозбірливо) на 2 арк.; копії контракту на поставку товарів оборонного призначення №403/1/23/71 від 01.05.2023 на 6 арк.; копії документів на 10 арк., скріплені металевою скріпкою щодо виконання контрактів Міністерства оборони; договору найму квартири від 19.0(нерозбірливо). 2020 на 2 арк. із зразками підпису та почерку ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково клопотання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2024 (справа №757/25735/24-к), з такого майна, яке належить ОСОБА_8, а саме:
-копія листа іноземною мовою від 7.11.2023 НМ-23-312 (нерозбірливо) на 2 арк.;
-копія контракту на поставку товарів оборонного призначення №403/1/23/71 від 01.05.2023 на 6 арк.;
-копії документів на 10 арк., скріплені металевою скріпкою щодо виконання контрактів Міністерства оборони;
-договір найму квартири від 19.0(нерозбірливо). 2020 на 2 арк. із зразками підпису та почерку ОСОБА_7 .
У задоволенні інших вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1