Документ № 124836983

Справа № 991/246/25

Провадження 1-кс/991/245/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 січня 2025 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, слідчого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3, погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000674 та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3, погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна.

2.Клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000674, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3.З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається таке.

3.1.У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці Особа 1, (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) будучи співвласником та членом наглядової ради іноземної компанії «Sevotech a.s.» (до 04.11.2024 компанія мала назву «Sevotech spol s.r.o.») (Словацька Республіка), маючи умисел на незаконне збагаченння, володіючи значним досвідом у сфері укладення зовнішньоекономічних контрактів з поставки товарів військового призначення, маючи широке коло зв`язків серед службових осіб Міністерства оборони України та підприємств оборонного сектора економіки, користуючись введенням в Україні правового режиму воєнного стану, а також усвідомлючи нагальну потребу Збройних Сил України в отриманні боєприпасів для відсічі невиправданої збройної агресії російської федерації проти України, вирішив здійснити заволодіння державними коштами, призначеними для закупівлі товарів оборонного призначення.

3.2.Так, з метою реалізації вказаного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, Особа 1, перебуваючи за кордоном, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.08.2022, підтримуючи тісний зв`язок із засновником та директором хорватської компанії «WDG promet d.o.o.» ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), який залучений Особа 1 до вчинення кримінального правопорушення, створив і очолив організовану групу, до складу якої, використовуючи зв`язки ОСОБА_8 (у подальшому, відповідно до довіреності № 33 від 21.10.2022 - представник і агент в країнах Європейського союзу (ЄС) ТОВ «Львівський арсенал»), за допомогою ОСОБА_9 (у подальшому заступник директора ТОВ «Львівський арсенал») залучив директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_10, тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України (далі - МОУ) ОСОБА_11, яким в свою чергу до вчинення кримінального правопорушення залучено начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_12, а також інших невстановлених на даний час осіб, які повинні були сприяти у вчиненні кримінальних правопорушень.

3.3.Відповідно до розподілу ролей між членами організованої групи Особа 1 та ОСОБА_11 відвели собі роль керівників (організаторів) організованої групи та здійснювали загальне керівництво, координацію та управління організованою групою, організацію заволодіння бюджетними коштами та подальше розпорядження ними, надавали вказівки іншим учасникам організованої групи щодо необхідності вжиття певних заходів та вчинення дій, направлених на заволодіння коштами, а також планували подальше розподілення отриманими прибутками між членами організованої групи.

3.4.Також з метою забезпечення існування та функціонування організованої групи ОСОБА_11, будучи обізнаним про те, що між МОУ та «Sevotech spol s.r.o.» 02.05.2022 укладено контракт № UA1104-1 щодо поставки до МОУ балістичних жилетів та куленепробивних шоломів, згідно якого на адресу «Sevotech spol s.r.o.» перераховані грошові кошти в сумі 557 185 315,00 грн., однак «Sevotech spol s.r.o.» вказаний контракт не виконано, товар згідно умов контракту не поставлений, та Особа 1 розробили єдиний злочинний план, спрямований на заволодіння державними коштами, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників організованої групи на кожному етапі його реалізації. Розроблений ОСОБА_11 та Особа 1 злочинний план передбачав наступне:

1) підбір в якості співучасників організованої групи довірених осіб, які повністю визнаватимуть їх авторитет як лідерів організованої групи, погодяться залучати інших осіб для заняття протиправною діяльністю у складі організованої групи;

2) визначення організаційно-структурної будови організованої групи, з диференціацією задач і функцій кожного, необхідних для досягнення спільної злочинної мети, що у свою чергу забезпечуватиме її ієрархічність у вигляді підпорядкованості;

3) організація заходів на території України та країн Європейського Союзу учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_11 та Особа 1, які діятимуть за їх вказівками, що полягають у:

- фіктивному пошуку місць знаходження боєприпасів на території країн Європейського Союзу;

- організації отримання суб`єктом господарювання на території України ліцензій у Держекспортконтролі з метою маскування злочинної діяльності організованої групи;

- організації системи звітності та контролю, в якій співучасники злочину звітують про виконання покладених на них функцій перед ОСОБА_11 та Особа 1.

4) забезпечення стабільності та безпеки функціонування організованої групи шляхом протидії внутрішнім та зовнішнім дезорганізуючим факторам, а також організація приховування кримінально-протиправної діяльності організованої групи, що полягає в наступному:

- сувора конспірація злочинної діяльності, підбір учасників організованої групи серед довірених осіб;

- комунікація між ОСОБА_11, Особа 1 та іншими співучасниками здійснюється за умов конспірації;

- використання спеціально підготовлених засобів мобільного зв`язку, інтернет месенджерів із використання вигаданих імен, для спілкування між членами організованої групи, періодична зміна транспортних засобів;

- налагодження зв`язків із окремими представниками правоохоронних органів, одержання оперативної інформації про діяльність правоохоронних органів, можливих обшуків та затримань та не притягнення членів організованої групи до кримінальної відповідальності;

5) легалізація (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, виведення їх за кордон, розподіл грошових коштів між членами організованої групи відповідно до статусу в ієрархічній структурі організованої групи.

Так, до вчинення злочину було вирішено залучити ТОВ «Львівський арсенал», оскільки вказане підприємство є суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за № 3291.05 у Реєстрі суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролю, має дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення на період воєнного стану.

У подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10, перебуваючи тривалий час у товариських стосунках між собою, з урахуванням особистого знайомства та співпраці ОСОБА_9 із тимчасово виконуючим обов`язки директора Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_11, а також із ОСОБА_8, який забезпечив вибір іноземної компанії «Sevotech a.s.» («Sevotech spol s.r.o.»), бажаючи незаконно збагатитися, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, підтримали злочинний план Особа 1 та ОСОБА_11, спрямований на заволодіння державними коштами, призначеними для закупівлі товарів оборонного призначення, та добровільно погодилися виконувати їх вказівки як організаторів.

3.5.У червні 2022 року за участі Головнокомандувача Збройних Сил України та Міністра оборони України відбулося засідання ставки, за результатами якого складено та затверджено перелік обсягів товарів, робіт і послуг постачання (розроблення, модернізації) озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів в інтересах Збройних Сил України на 2022 рік. Серед ряду потреб на вказаній ставці затверджено таку номенклатуру товару як мінометні постріли калібру 82 та 120 міліметрів.

На виконання засідання ставки 07.10.2022 здійснено протокольне засідання робочої групи Департаменту з розгляду комерційних пропозицій на закупівлю озброєння, військової і спеціальної техніки, ракет і боєприпасів, визначених як критичні (невідкладні до закупівлі), яким серед іншого постановлено, що у зв`язку із критичною потребою у згаданій номенклатурі, необхідно підготувати проєкт державного контракту на відкладальних умовах (набрання чинності державним контрактом та взяття фінансових зобов`язань на 2022 рік після отримання виконавцем всіх дозвільних документів).

Крім того, протокол засідання робочої групи було затверджено тимчасово виконуючим обов`язки директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_11 .

При цьому Особа 1, діючи у складі організованої групи із ОСОБА_11 та ОСОБА_12, до повноважень яких входить погодження, укладення контрактів на постачання ОВТ, підготовка листів та проєктів рішень про здійснення попередньої оплати за укладеними контрактами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами МОУ в особливо великих розмірах, не маючи при цьому на меті здійснювати реальне постачання товару замовнику, продовжив вчиняти дії, спрямовані на досягнення відомого усім учасникам організованої групи плану.

Так, Особа 1, використовуючи підконтрольну йому юридичну особу «Sevotech a.s.» («Sevotech spol s.r.o.»), маючи реальний вплив на прийняття директором цієї компанії рішень, зокрема щодо укладання контрактів, будучи службовою особою іноземної компанії, діючи відповідно до раніше обумовленого злочинного плану із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, забезпечив передумови для укладення фіктивного контракту із ТОВ «Львівський арсенал», ведення фіктивних перемовин щодо укладання та виконання вказаного контракту, а також вчинення подальших дій для виведення (переведення) грошових коштів у готівку та здійснення прикриття групи шляхом проведення фіктивних оглядів наявності товару на заводі виробника в Республіці Хорватія.

У свою чергу відповідно до наказу № 1 від 11.01.2021 ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_10 призначено на посаду директора, який діє на підставі Статуту Товариства.

Таким чином, ОСОБА_10, обіймаючи посаду директора ТОВ «Львівський арсенал» (код ЄДРПОУ 40865094, м. Київ, бульвар Праці, 1, офіс 54), був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто відповідно до ст. 18 КК України будучи службовою особою, втілюючи спільний злочинний план, будучи достовірно обізнаним про те, що Особа 1 є фігурантом низки кримінальних проваджень, у тому числі щодо незаконного заволодіння коштами МОУ під час укладання та виконання інших державних контрактів, а також достовірно знаючи, що пропозиції ТОВ «Львівський арсенал» на закупівлю мінометних пострілів будуть погоджені Міністерством оборони України, 14.08.2022 здійснив укладення зовнішньоекономічного контракту № 23/04/LAS з продавцем - юридичною особою «Sevotech spol s.r.o.» (ICO: 36013561, IC DPH: SK 2020113799, SNP 23, StaraTura, 916 01, Slovensko) на даний час - «Sevotech a.s.» в особі директора громадянина Словацької Республіки ОСОБА_13 ( ОСОБА_13 ), на поставку мінометних пострілів у кількості 100 000 шт, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, на загальну суму 36 600 000 доларів США. Згідно специфікації, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія.

На виконання подальшого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння коштами Міністерства оборони України, 13.09.2022 Особа 1, діючи відповідно до відведеної йому ролі, з метою реалізації єдиного злочинного плану, з метою прикриття учасників організованої групи, створюючи умови, які нібито підтверджують можливість виконання контракту № 23/04/LAS від 14.08.2022, здійснив огляд товарів військового призначення на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» за адресою: м. Мокріца, Республіка Хорватія. За результатами огляду Особа 1 зроблено фотознімки, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направлені керівництву ТОВ «Львівський арсенал», які у свою чергу направили їх до МОУ.

Таким чином, Особа 1, розуміючи, що він, як представник компанії «Sevotech a.s.» («Sevotech spol s.r.o.»), яка не є кінцевим постачальником товару до МОУ, створив відповідні передумови для подальшого укладання державного контракту між Міністерством оборони України та ТОВ «Львівський арсенал», фіктивно вказуючи на можливість постачання товару.

Надалі ОСОБА_10, діючи на виконання спільного злочинного плану, відповідно до відведеної йому злочинної ролі, на виконання рекомендацій та порад ОСОБА_9 та ОСОБА_8, використовуючи ТОВ «Львівський арсенал» як товариство, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 № 370 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України» від 15.07.1997 № 767 і від 08.06.1998 № 838, зареєстровано в Держекспортконтролі як суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів військового призначення на період воєнного стану (посвідчення від 29.07.2022 № 3291/05/2025 із терміном дії до 28.07.2025. Реєстраційна справа 3291.05) надіслав до МОУ комерційну пропозицію за № 39/09-Р-9 від 26.09.2022 на закупівлю мінометних пострілів, яка була доповнена листами № 39/09-Р-13 від 04.10.2022, № 39/09-Р-13 від 04.10.2022 та № 39/09-1-1 від 06.10.2022, що були відповідно протокольно розглянуті та затверджені під контролем ОСОБА_11 та ОСОБА_12, відповідно до відведеної їм ролі.

11.10.2022 тимчасово виконуючий обов`язки директора Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_11 та директор ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_10, як особи, які наділені правом підпису, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр.-т., Берестейський,55/2 діючи умисно у складі організованої групи, переслідуючи спільний з іншими учасниками корисливий мотив та мету незаконного самостійного збагачення, користуючись введенням в Україні воєнного стану, створюючи уявлення добросовісності проведення закупівель мінометних пострілів, достовірно розуміючи, що товар фактично поставлений не буде, залишивши поза увагою ті обставини, що сертифікати виробника товару та експортні ліцензії країни виробника відсутні, застереження менеджера із внутрішнього контролю та оцінки ризиків МОУ, який присвоїв контракту середній рівень ризику, а у ТОВ «Львівський арсенал» відсутні комерційні пропозиції від постачальника, термін якої скінчився 10.10.2022, тобто за день до укладання контракту, на дату підписання контракту відсутні дозвільні документи на поставку мінометних пострілів, які останні повинні були отримати в Держекспортконтролі, уклали державний контракт № 403/1/22/317 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт.

Таким чином, зазначений контракт був складений та підписаний на умовах відтермінування і за обов`язковою участю суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал», який міг здійснювати господарську діяльність відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 169 від 28.02.2022, а саме пункту 7, який визначав що, державні замовники у сфері оборони для здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та за державними контрактами (договорами) можуть у разі потреби перераховувати кошти постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг (крім нерезидентів) на рахунки, відкриті на їх імя в державних банках, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами) про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтверджуючих документів. Тобто залучення і використання учасниками організованої групи суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал» було необхідною умовою, без якої вчинення кримінального правопорушення було б неможливим.

10.11.2022 тимчасово виконуючий обов`язки директора Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_11 та директор ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_10, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр.-т., Берестейський,55/2, дотримуючись заздалегідь розробленого спільного злочинного плану, маючи на меті створення хибного уявлення виконання умов державного контракту № 403/1/22/317 від 11.10.2022 та документального підтвердження необхідності проведення оплати за контрактом, тобто забезпечення формальних умов для заволодіння коштами Міністерства оборони України, незважаючи на відсутність дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Хорватія на виробника «Elmech Sintermak d.o.o.», уклали додаткову угоду до зазначеного контракту.

Вартість (ціна) товарів за цим Контрактом становить 1 381 923 400 (один мільярд триста вісімдесят один мільйон дев`ятсот двадцять три тисячі чотириста) гривень 00 копійок без податку на додану вартість.

Сторони визнають та підтверджують, що згідно з абзацом п`ятим пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за цим Контрактом.

Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим Контрактом за загальним фондом (КПКВ 2101150/1) у 2022 році складають 1 340 465 698 (один мільярд триста сорок мільйонів чотириста шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Решта обсягу фінансування та бюджетних зобов`язань визначаються шляхом укладання додаткової угоди до цього Контракту у встановленому законодавством порядку.

При цьому як державний контакт № 403/1/22/317 від 11.10.2022 так і додаткова угода до нього № 1 від 10.11.2022 були погодженні начальником управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_12 .

У подальшому ОСОБА_10, діючи відповідно до відведеної злочинної ролі, з відома ОСОБА_9, з метою якнайшвидшого особистого збагачення та заволодіння коштами МОУ, не маючи на меті здійснювати реальне постачання товару, здійснив направлення листа до Міністерства оборони України (без зазначення вихідного номера та дати), яким запевнив, що у разі здійснення попередньої оплати за укладеними договорами до 10.11.2022, перша поставка товару відповідно до номенклатури буде здійснена до 10.12.2022.

Крім того, в листопаді 2022 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8, діючи відповідно до відведених їм ролей у вчиненні кримінального правопорушення, заздалегідь розуміючи, що державний контракт № 403/1/22/317 між МОУ та ТОВ «Львівський арсенал» не буде виконаний в частині поставки товару, а службові особи МОУ будуть вживати заходи, спрямовані на повернення грошових коштів, з метою подальшого маскування своєї злочинної діяльності, прибули разом із Особа 1 до Республіки Хорватія, де на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» здійснили фіктивний повторний огляд товару, що у свою чергу повинно було стати підставою для послідуючого листування з МОУ з метою підтвердження нібито відсутності обставин умисного невиконання контракту, про що також було повідомлено ОСОБА_10, який у той же період часу перебував у м. Прага Чеської Республіки.

При цьому, начальник управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_12, діючи під керівництвом та разом із ОСОБА_11, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр.-т., Берестейський,55/2, у порушення вищевказаних вимог Інструкції, 10.11.2022 підготували та погодили проєкт рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 у розмірі 97% ціни контракту, що складає 1 340 465 698,00 грн та листом від 10.11.2022 за № 403/2/2/10012 направили його в адресу Міністра оборони України.

13.11.2022 рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 було затверджено.

3.6.Таким чином, службові особи Міністерства оборони України ОСОБА_11 та ОСОБА_15, не маючи наміру забезпечувати реальне постачання товару, реалізуючи спільний злочинний умисел у складі організованої групи, незважаючи на численні порушення вимог законодавчих актів, погодили та уклали державний контракт № 403/1/22/317 з ТОВ «Львівський арсенал». Окрім того, незважаючи на порушення вимог законодавчих актів, без дотримання істотних умов вказаного контракту вищевказані службові особи МОУ уклали додаткову угоду від 10.11.2022 № 1 до нього, а також підготували та погодили рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317, що призвело до затвердження рішення щодо здійснення попередньої оплати і, як наслідок, незаконного перерахування бюджетних коштів.

17.11.2022 за результатами підписання згаданого рішення на рахунок ТОВ «Львівський арсенал» № НОМЕР_1, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», Міністерство оборони України на виконання умов державного контракту здійснило попередню оплату (платіжні доручення від 15.11.2022 № № 403/1/737, 403/1/738, 403/1/739, 403/1/740, 403/1/741) на загальну суму 1 340 465 698, 00 грн. Указана сума 17.11.2022 надійшла на зазначений рахунок ТОВ «Львівський арсенал» (надавач платіжних послуг - Державна казначейська служба України, м. Київ, кореспондент - Міністерство оборони України).

Того ж дня з метою маскування вчинення злочину, можливості отримання додаткових грошових коштів за рахунок знаходження коштів на рахунках ПуАТ «КБ АКОРДБАНК», грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн з рахунку № НОМЕР_1, відкритому в АБ «УКРГАЗБАНК», були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал» НОМЕР_2, відкритий в ПрАТ «КБ АКОРДБАНК».

Після купівлі іноземної валюти на виконання умов контракту № 23/04/LAS грошові кошти в сумі 3 659 970 доларів США та 9 150 000 Євро були перераховані ТОВ «Львівський арсенал» на рахунки «Sevotech a.s.»., а інша частина коштів була заблокована працівниками правоохоронних органів шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ «Львівський арсенал» НОМЕР_2, відкритий у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК».

Таким чином, ОСОБА_11, діючи у складі організованої групи разом із Особа 1, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 . ОСОБА_6, а також іншими невстановленими наразі особами, дії яких були об`єднані єдиним злочинним умислом, шляхом зловживання своїми службовими становищами, заволоділи державними коштами на загальну суму 1 340 465 698, 00 грн (один мільярд триста сорок мільйонів чотириста шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 00 копійок), яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.

3.7.У ході розслідування встановлено наступний подальший рух грошових коштів.

Так, на підставі укладеного між «Sevotech a.s.» та «WDG promet d.o.o.» контракту № 01/22 від 11.10.2022 (при цьому підставою перерахування МОУ грошових коштів за державним контрактом № 403/1/22/317 є огляд товарів військового призначення на території хорватського заводу «Elmech Sintermak d.o.o.») частину отриманих грошових коштів «Sevotech a.s.» перераховано на рахунок «WDG promet d.o.o.», а саме:

- 01.12.2022 - 3 236 640 євро (з рахунку «Sevotech a.s.» IBAN: НОМЕР_3 на рахунок «WDG promet d.o.o.» IBAN: НОМЕР_4 );

- 19.12.2022 - 8 100 000 євро (з рахунку «Sevotech a.s.» IBAN: НОМЕР_5 на рахунок «WDG promet d.o.o.» IBAN: НОМЕР_4 ).

Окрім того, 20.01.2023 на рахунок «WDG promet d.o.o.» IBAN: НОМЕР_4 МОУ перераховані кошти за іншим державним контрактом.

Після чого ОСОБА_16, виконуючи свою роль у вчиненні кримінального правопорушення, будучи єдиним засновником та директором компанії WDG promet d.o.o. (при цьому реєстрація компанії відбулась 02.08.2022), тобто особою, яка в силу займаної посади є особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, та відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою, згідно раніше розробленого плану, розпорядився зарахованими по ланцюгу від МОУ грошовими коштами наступним чином:

- 07.12.2022 грошові кошти в сумі 552 195, 30 євро перераховано на рахунок компанії Poslovni Sustav Vitezit doo (адреса: Tvorniиka 1, 72250 Vitez, Боснія і Герцеговина) № ВА391011300073019148, в якості оплати за об`єкт нерухомості (завод по виготовленню боєприпасів, який перебуває у стані банкрутства);

- 20.12.2022 грошові кошти в сумі 4 969 757, 70 євро перераховано на рахунок компанії Poslovni Sustav Vitezit doo (адреса: Tvorniиka 1, 72250 Vitez, Боснія і Герцеговина) № ВА391011300073019148, в якості оплати за об`єкт нерухомості (завод по виготовленню боєприпасів, який перебуває у стані банкрутства);

- 10.03.2023 грошові кошти в сумі 435 000 євро перераховано на рахунок компанії Vazovski Mashinostroitelni Zavodi (адреса: 1 Ivan Vazov Blvd, 4330 SOPOT, Болгарія) № НОМЕР_6 ;

- 10.03.2023 грошові кошти в сумі 274 500 євро перераховано на рахунок компанії Armshield LTD (адреса: Karamfil 44 str., office 1, 1616 Sofia, Болгарія) № НОМЕР_6 ;

- 10.03.2023 грошові кошти в сумі 34 000 євро перераховано на рахунок № НОМЕР_7, відкритий у DSTBANK (адреса: вул. Московська, 19, 1040, Софія, Болгарія), що належить громадянину Болгарії ОСОБА_17 ;

- 19.01.2023 грошові кошти в сумі 630 320 євро перераховано на рахунок компанії Belit d.o.o. (адреса: Ajdoscina 4, SI -10000 Любляна, Словенія) № НОМЕР_8 .

Також ОСОБА_16 у період з 13.12.2022 по 03.05.2023, діючи з метою приховування злочинної діяльності організованої групи, перерахував грошові кошти в загальній сумі 320 000 євро з рахунку «WDG promet d.o.o.» IBAN: НОМЕР_4 на рахунки «WDG promet d.o.o.», відкриті в банківських установах Республіки Хорватія, а саме:

- 11.01.2023 грошові кошти в сумі 80 000 євро перераховано на банківський рахунок IBAN/SWIFT НОМЕР_9, який належить WDG promet d.o.o. та відкритий в банку ERSTE STEIERMARKISCHE BANK d.d., адреса: JARDANSKI TRG 3A, 51000 Рієка, Хорватія;

- 10.03.2023 грошові кошти в сумі 40 000 євро перераховано на банківський рахунок IBAN/SWIFT НОМЕР_9, який належить WDG promet d.o.o. та відкритий в банку ERSTE STEIERMARKISCHE BANK d.d., адреса: JARDANSKI TRG 3A, 51000 Рієка, Хорватія;

- 03.05.2023 грошові кошти в сумі 120 000 євро перераховано на банківський рахунок IBAN/SWIFT НОМЕР_9, який належить WDG promet d.o.o. та відкритий в банку ERSTE STEIERMARKISCHE BANK d.d., адреса: JARDANSKI TRG 3A, 51000 Рієка, Хорватія;

- 13.12.2022 грошові кошти в сумі 80 000 євро перераховано на банківський рахунок IBAN/SWIFT НОМЕР_10, який належить WDG promet d.o.o. та відкритий в банку Karlova ka Banka d.d., адреса: I.G. Kova I 1 Karlovac, Республіка Хорватія.

Решта бюджетних коштів МОУ, зарахованих по ланцюгу на користь хорватської компанії «WDG promet d.o.о.», знята з банківського рахунку компанії «WDG promet d.o.о.», відкритому у Podnikatelska druzstevni zalozna (wire refence: WDG promet d.o.o., subaccount № 36902) ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), який діяв на підставі довіреності, виданої ОСОБА_6 :

09.12.2022 ОСОБА_6 знято готівкові кошти в сумі 700 000 євро;

21.12.2022 ОСОБА_6 знято готівкові кошти в сумі 550 000 євро;

03.02.2023 ОСОБА_6 знято готівкові кошти в сумі 200 000 євро;

10.02.2023 ОСОБА_6 знято готівкові кошти в сумі 600 000 євро;

23.03.2023 Сільвіо Косовач знято готівкові кошти в сумі 115 000 євро;

29.03.2023 ОСОБА_6 знято готівкові кошти в сумі 2 200 000 євро та 30 000 000 чеських крон;

05.05.2023 ОСОБА_6 знято готівкові кошти в сумі 100 000 євро.

3.8.Отже, вищевказані грошові кошти, отримані «WDG promet d.o.о.» по ланцюгу від МОУ за державним контрактом № 403/1/22/317, не були використані та/або перераховані на цілі, визначені державним контрактом, а використані учасниками організованої групи на власний розсуд з метою особистого збагачення.

3.9.27 січня 2024 ОСОБА_11 в порядку і з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3.10.13 грудня 2024 ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3.11.16 червня 2023 під час проведення обшуку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ модель V-220D, державний реєстраційний номер НОМЕР_11, який перебував у користуванні ОСОБА_11, серед іншого виявлено та вилучено: iPad Pro Serial НОМЕР_12 у чохлі сірого кольору.

3.12.16 червня 2023 під час проведення обшуку у приміщеннях квартири АДРЕСА_1, за місцем мешкання ОСОБА_11 серед іншого виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом купюрами 100 доларів США у кількості 87 штук загальною сумою 8700 доларів США.

3.13.Дозвіл на вилучення вказаних речей та документів надано на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

3.14.Постановою слідчого вищенаведене майно визнано речовими доказами, оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

3.15.18 квітня 2024 Печерським районним судом м. Києва на вказане майно накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування.

3.16.27 грудня 2024 ухвалою Вищого антикорупційного суду частко скасовано арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва а саме на iPad Pro Serial НОМЕР_12 та кошти загальною сумою 8700 доларів США.

3.17.Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених в ході обшуків iPad Pro Serial НОМЕР_12 та коштів загальною сумою 8700 доларів США сторона обвинувачення пояснює, що вищевказане майно належить ОСОБА_11 . Накладення арешту на це майно відповідає вимогам, передбаченим ст. 170 КПК України щодо завдань та підстав такого арешту, оскільки воно може підлягати конфіскації, тобто відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

4.В ході судового розгляду учасники провадження щодо накладення арешту на майно надали такі пояснення.

4.1.Слідчий клопотання підтримав. Додатково зазначив і долучив до матеріалів справи протокол огляду від 18 листопада 2024 року, яким було зафіксовано огляд планшету та інформації, яка на ньому міститься. Також 25 грудня 2024 року була проведена експертиза, у тому числі, планшету та експертом скопійована інформація з нього. Слідчий вказує, що потреба в арешті планшету продовжує існувати, у тому числі, з метою конфіскації майна у подальшому.

4.2.Адвокат заперечував проти задоволення клопотання. Просив звернути увагу, що огляд планшету проводився майже через 1,5 роки після проведення обшуку і в протоколі встановлено, що планшет не був запаролений. У протоколі зазначено, що ніякої переписки не знайдено, проте є якісь документи і не зазначено, що ці документи мають значення для кримінального провадження. Також адвокат зазначив, що планшет не підлягає конфіскації відповідно до положень Кримінально-виконавчого кодексу України, оскільки є індивідуальною річчю. Також просив врахувати, що вилучені кошти є спільною сумісною власністю подружжя, а тому у випадку накладення арешту, то підлягає накладенню лише на половину від суми.

5.Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, заслухавши слідчого, слідчий суддя дійшов таких висновків.

5.1.Загальні правила застосування арешту як одного із заходів забезпечення кримінального провадження визначені ст. 132 КПК України, відповідно до якої застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

5.2.Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний (такий, який вимагається на цьому етапі досудового розслідування кримінального провадження) рівень обґрунтованості тверджень слідчого про те, що існує висока імовірність заволодіння державними коштами службовими особами ТОВ «Львівський арсенал» та Міністерства оборони України під час укладання контракту на поставку мінометних пострілів до Міноборони України в особливо великих розмірах.

5.3.Так, сторона обвинувачення стверджує про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

5.4.Для визначення причетності ОСОБА_11 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:

-рапорти про виявлення кримінальних правопорушень;

-постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 13 березня 2024 року;

-держаний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/317 з додатками;

-матеріали із довідки ДАСУ від 24 листопада 2023 року;

-довідка-розрахунок завданих МО збитків;

-повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 27 січня 2024 року;

-копію протоколу обшуку від 16 червня 2023 року.

5.5.На цьому етапі досудового розслідування сторона обвинувачення надала слідчому судді достатньо доказів, що підтверджують обґрунтовану підозру щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей визначає, що вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень є вірогідним та достатнім з точки зору можливості накласти арешт - відповідно до стандарту доказування «обґрунтоване припущення».

5.6.Слідчий заявляє метою арешту майна забезпечення конфіскації майна. Можливість накладення арешту з цією метою передбачена ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку необхідності забезпечення конфіскації майна арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

5.7.З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що 27 січня 2024 року ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у привласненні, розтраті або заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у особливо великих розмірах. 13 грудня 2024 грудня ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

5.8.Санкція цієї частини 5 статті 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Перелік майна, яке підлягає конфіскації, наведений у ч. 1 ст. 49 КВК України, згідно з якою конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Крім того, в додатку до Закону України «Про виконавче провадження» встановлено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

5.9.З матеріалів судової справи встановлено, що гроші в розмірі 8 700 доларів США були вилучені 16 червня 2023 року під час обшуку у приміщеннях квартири АДРЕСА_1, за місцем мешкання ОСОБА_11 .

5.10.Також iPad Pro Serial НОМЕР_12 у чохлі сірого кольору, на який просить накласти арешт слідчий, був вилучений 16 червня 2023 року під час обшуку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ модель V-220D, державний реєстраційний номер НОМЕР_11, який перебував у користуванні ОСОБА_11 .

5.11.Орган досудового розслідування робить висновок про належність цих коштів та планшету ОСОБА_11 виходячи із відомостей, що обшук проводився за місцем проживання та у автомобілі, яким користується останній.

5.12.Слідчий суддя зазначає, що спростування презумпції належності речей, визначених родовими ознаками, володільцю майна, можливе за наявності беззаперечних доказів чи їх сукупності (зокрема, рішення суду щодо визнання права власності за іншою особою, письмові докази, дата складання яких мала місце до моменту вилучення та не викликає сумнівів). З огляду на підтвердження сукупністю доказів із належним рівнем імовірності того, що вилучені в ході обшуку володіння та автомобіля кошти та планшет можуть належати ОСОБА_11 слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт, проте лише на кошти.

5.13.Щодо доводів адвоката, що кошти є спільною сумісною власністю подружжя, то слідчий суддя відхиляє вказані доводи з огляду на таке.

5.14.Сімейним кодексом розрізняються поняття майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка (ст. 57 СК) та майна подружжя, що належить на праві спільної сумісної власності (Глава 8 СК). Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно (ч. 1 ст. 369 ЦК України). Відтак, за підозрюваним ОСОБА_11 в будь-якому випадку визнається право співвласності на майно, про яке йдеться в клопотанні слідчого.

5.15.Оцінюючи вимоги адвоката, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт може бути накладений лише на майно. Зміст цього поняття не визначений Кримінальним процесуальним кодексом України. Статтею 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Відтак, обґрунтовано можна стверджувати про те, що арешт можна накладати на річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

5.16.Окремо від цього існує питання спільної сумісної та спільної часткової власності. Відповідно до частин 1, 2 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Таким чином, у цивільному праві України закладена концепція «частки у праві». Частка, яка належить співвласникові у праві власності на майно, має назву ідеальна частка. Поряд з цим у праві існує поняття реальної частки. Ця частка розглядається як частка не у праві на майно, а безпосередньо в майні (речі). Таким чином, ідеальними є частки у праві власності на річ, а реальними - частки майна в натурі.

5.17.Режим спільної сумісної власності, на відміну від режиму спільної часткової власності, не передбачає визначення часток та їх розміру до виділу часток в натурі. Це, в свою чергу, унеможливлює ідентифікацію конкретних часток у спільному сумісному майні як об`єктів цивільних прав до вищезазначеного моменту. Цей висновок підтверджується таким приписом п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року: «Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини». Частки спільного сумісного майна дружини та чоловіка також визначаються лише при поділі (ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України).

5.18.В межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток. Відповідно до частини 12 статті 100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства. Підставою для виділення частки майна в праві спільної сумісної власності має бути вимога співвласника такого майна або державного чи приватного виконавця. Вказане узгоджується з постановою ККС ВС від 04 жовтня 2022 року в справі № 752/7440/18.

5.19.Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.

5.20.Наявність такої мети арешту майна як конфіскації майна як виду покарання змушує при оцінці обґрунтованості його накладення звертатися також до можливості реалізації такого виду покарання у випадку засудження особи. У такому випадку виникатимуть цивільно-правові відносини, що будуть пов`язані із реалізацією повноважень держави на позбавлення особи права власності.

5.21.А відтак, обтяження майна підозрюваного в цілому є єдиним можливим та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливої конфіскації майна. Слідчим суддею встановлено, що за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_11, передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тобто конфіскація майна передбачена у санкції відповідної статті як обов`язкове додаткове покарання, а тому у разі визнання ОСОБА_11 винуватим за вказаною статтею, суд повинен буде застосувати до нього додаткове покарання у виді конфіскації майна.

5.22.Слідчий зазначає метою арешту майна - грошей забезпечення конфіскації майна, оскільки ОСОБА_11 може найближчим часом вживати заходів щодо реалізації свого майна з метою уникнення його арешту та подальшої конфіскації, тобто існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі цього майна. Слідчий суддя вважає такі доводи обґрунтованими, оскільки вони підтверджені доданими до клопотання доказами.

5.23.У частині 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість фактичної втрати та спотворення речових доказів, знищення їх як об`єктів матеріального світу та неможливість проведення експертного дослідження. Однак з накладенням арешту втрачається можливість певних осіб розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

5.24.Слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

5.25.Усталена практика ЄСПЛ свідчить, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов`язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. Конфіскація майна є одним із різновидів покарання. За загальним правилом, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України). Цей захід підпадає під дію другого пункту статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який, зокрема, дозволяє Державам-учасницям контролювати використання майна для забезпечення виконання покарання (п. 70 рішення у справі «Маркус проти Латвії»). Відтак, слідчий суддя зазначає, що арешт майна з підстав забезпечення можливої його конфіскації переслідує легітимні цілі.

5.26.Слідчий суддя вказує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

5.27.Таким чином, слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (що вимагає вжиття заходів для забезпечення виконання покарання, яке може бути призначене у випадку визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав); окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

5.28.Разом з тим, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови у накладенні арешту на планшет, з огляду на таке.

5.29.З матеріалів кримінального провадження встановлено, що iPad Pro Serial НОМЕР_12, який був вилучений у автомобілі ОСОБА_11 16 червня 2023 року, є його власністю, що також було встановлено у ході судового розгляду та підтверджено адвокатом.

5.30.Європейський суд з прав людини також визнав, що доступ до Інтернет-контенту є фундаментальним правом людини, яке може бути обмежене лише у виняткових випадках. Так, у рішенні ЄСПЛ Yildirim v. Turkey зазначено, що «Інтернет став одним із основних засобів здійснення права на свободу вираження поглядів та свободи інформації».

5.31.Окрім того, як визначено у Додатку 5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань визначено перелік продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі - це, у тому числі, планшетний комп`ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього (1 шт.).

5.32.Враховуючи рішення ЄСПЛ про право на доступ до Інтернет (п. 5.30 цієї ухвали), яке є релевантним для застосування у даній справі, то навіть у випадку засудження ОСОБА_11 це право реалізується відповідно до законодавства за допомогою планшета.

5.33.Також слідчий суддя враховує ту обставину, що органом досудового розслідування проведено огляд та експертизу вказаного планшету, а тому немає підстав накладати арешт навіть як на речовий доказ.

5.34.З огляду на викладене, слідчий суддя відмовляє у накладенні арешту на планшет.

5.35.Також слідчий суддя звертає увагу, що у клопотанні слідчого було зазначено, що арешт може бути накладений з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

5.36.Разом з тим, слідчий суддя не надає оцінку вказаному доводу, оскільки слідчим у клопотанні не обґрунтовано вказану обставину, а також не надано доказів того, що у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.

6.Всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання слідчого слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3, погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000674 задовольнити частково.

1.1.Накласти арешт на, вилучені під час обшуку 16 червня 2023 року, кошти загальною сумою 8700 доларів США,

із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

4.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1