- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа № 991/2930/19
Провадження №11-кп/991/62/25
Головуючий-суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
(про продовження строку дії обов?язків)
04 лютого 2025 року місто Київ
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні за №52017000000000669 від 30 липня 2019 року клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, освіта вища, військовослужбовця СБУ, на час інкримінованого злочину - радник президії Національної академії аграрних наук України на громадських засадах та офіцер діючого резерву СБУ в Головному управлінні контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, одруженого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.3 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України,
в с т а н о в и л а:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №52017000000000669 від 30 липня 2019 року, у тому числі ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України; ч.3 ст.15, ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати 2 роки посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та з конфіскацією 2/3 належного йому майна; позбавлено військового звання «полковник»; вирішено питання початку строку відбування основного та додаткового покарання.
Також вирішено питання щодо застосування спеціальної конфіскації, речових доказів і документів та відшкодування процесуальних витрат та цивільного позову.
Крім того, вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, вирішено питання щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 : до набрання вироком законної сили йому змінено та обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання і покладено обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, строком до 13 лютого 2025 року включно: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
28 січня 2025 року та 31 січня 2025 року прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, у якому, з урахування зміненого клопотання, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили строк дії обов`язків, покладених на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року. Клопотання мотивоване тим, що колегія суддів Вищого антикорупційного суду при винесенні вироку дійшла висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, цей ризик не зменшився та продовжує існувати. Наявність ризику обумовлюється суворістю та невідворотністю покарання у вигляді реального позбавлення волі; обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами; володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 від 17 червня 2016 року; не виключено можливості перетину ним кордону, у тому числі нелегально. Крім того, ОСОБА_5 тривалий час працює в СБУ, на період вчинення інкримінованих йому дій був офіцером діючого резерву СБУ в ГУ СБУ, а тому, враховуючи його обізнаність у галузі права, напрацьованими діловими зв`язками, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, зможе їх використати для переховування від суду. Про обґрунтованість ризику переховування від суду свідчить також майновий стан ОСОБА_5, у тому числі наявність автомобіля, земельних ділянок, житлового будинку та квартири, яка знаходиться у спільній частковій власності. Підставою для продовження строку дії обов`язків до набрання вироком законної сили зазначає об`єктивну неможливість розпочати апеляційний розгляд справи, у зв`язку з наявністю обставин, передбачених ч.1 ст.399 КПК України. Крім того, продовження строку дії обов`язків до набрання вироком законної сили відповідає вимогам, які передбачені п.2 ч.4 ст.374 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні вимоги свого клопотання підтримала, просила його задовільнити з підстав, зазначених у ньому. СБУ не є учасником даного кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечив та пояснив, що обвинувачений є діючим співробітником СБУ, а тому часто залучається до виконання завдань із захисту держави, у тому числі у зоні бойових дій. У зв`язку з чим просить не продовжувати обов`язки: носити електронний засіб контролю і не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду. Крім цього, вважає, що до клопотання про продовження cтроку дії обов`язків не можуть застосовуватись положення ст.374 КПК України, оскільки вони лише містять загальні положення щодо судового рішення.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечили та підтрмали доводи захисника ОСОБА_7 . Додатково пояснили, що судом письмово під розпис покладені на обвинуваченого обов`язки при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання згідно ч.2 ст.179 КПК України не повідомлялись.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, суддя-доповідач доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, підлягає задоволенню з таких підстав.
Чинний КПК України не визначає порядок дій судді-доповідача у разі звернення сторони обвинувачення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, у випадку, коли питання про прийняття апеляційних скарг судом апеляційної інстанції, у порядку ст.398 КПК України не вирішено, а тому суддя-доповідач враховує вимоги ч.1 ст.405 КПК України з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 виконані.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, у тому числі запобігання спробам переховуватися від суду.
Вичерпний перелік обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначено ст.178 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Згідно з абзацом дванадцятим п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
ЄСПЛ у справі «Руслан Яковенко проти України» (Заява № 5425/11) від 04 червня 2015 року зазначив: «...підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити». Таким чином, враховуючи зміст даного рішення у взаємозв`язку з вимогами національного законодавства, встановлення строку дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили спрямоване на забезпечення дієвості кримінального провадження як гарантія виконання покарання, призначеного судом, та є законним після ухвалення судом першої інстанції відповідного обвинувального вироку.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5, зокрема, характер та ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується (злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до умисних особливо тяжких корупційних злочинів), вчинені в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб; роль обвинуваченого як організатора цих злочинів; його майновий стан; має напрацьовані ділові зв?язки, у тому числі серед правоохоронних органів, з огляду на необхідність попередження ризику переховування його від суду, а також те, що на час подання клопотання вирок законної сили не набрав, суддя-доповідач доходить висновку, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5, який врахований судом першої інстанції при застосуванні до нього найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, не зменшився та продовжує існувати.
Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5, суддя-доповідач вважає необхідним продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі місті Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг.
Із інформації, яка надана Державною міграційною службою України про особу ОСОБА_5 від 20 січня 2025 року вбачається, що обвинувачений має один дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 від 17 червня 2016 року, який 17 грудня 2024 року на виконання вимог вироку суду здав до Вишгородського об?єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (т.137 а.с.46, т.147 а.с13). Враховуючи дані обставини, суддя-доповідач вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов?язок у вигляді залишення на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Клопотання т.в.о.начальника Департаменту контррозвідки СБУ повернути СБУ як таке, що подано не учасником кримінального провадження та неуповноваженою особою і роз`яснити особі, яка звернулася з клоптанням положення ч.5 ст.65-1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Саме у вчиненні такого злочину у сфері службової діяльності обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винуватим вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року. У зв`язку з чим, суддя-доповідач не вбачає підстав для відмови у покладенні обов`язків, у тому числі з врахуванням доводів сторони захисту.
На підставі наведеного та керуючись ст.177, 191, 199, 405 КПК України, суддя-доповідач
п о с т а н о в и л а:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- носити електронний засіб контролю;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора САП ОСОБА_4 .
Клопотання т.в.о.начальника Департаменту контррозвідки СБУ повернути СБУ без розгляду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач ОСОБА_2