- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/6364/24
Провадження 1-кп/991/82/24
У Х В А Л А
10 лютого 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000269, за обвинуваченням
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаїв, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 визначено головуючого суддю ОСОБА_15 .
Ухвалою суду від 29.07.2024 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання.
23.08.2024 задоволено заяву судді ОСОБА_15 про самовідвід та суддю ОСОБА_15 відведено від розгляду обвинувального акта.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 визначено головуючого суддю ОСОБА_1 та того ж дня постановлено рішення щодо призначення підготовчого судового засідання.
Ухвалою від 19.09.2024 задоволено клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 та справу передано до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для повторного розподілу справи для збільшення складу суду до трьох суддів.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.09.2024 визначено колегію у складі головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Під час підготовчого судового засідання Судом з`ясовано думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта або наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_16 під час підготовчого судового засідання зазначив таке. Угод з обвинуваченими не укладалося. Підстави для закриття кримінального провадження відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України щодо його форми та змісту, містить всі необхідні реквізити та інформацію. Справа підсудна Вищому антикорупційному суду. З огляду на зазначене вважав за можливе призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акта. Складання досудової доповіді залишив на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_5 в наступному підготовчому судовому засіданні підтримав позицію колеги щодо можливості призначити справу до судового розгляду та зазначив про можливість слухати справу у відкритому судовому засіданні. Щодо свідків вказав, що їх список має бути визначений при встановленні обсягу та порядку дослідження доказів.
Сторона захисту вважала за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. З приводу складання досудового доповіді зазначили про відсутність такої необхідності з огляду на наявність достатність характеризуючих матеріалів щодо обох обвинувачених та проживання одного з обвинувачених за межами території України.
Разом з цим, захисник ОСОБА_6 зазначила про неможливість розпочати судовий розгляд справи без вирішення питання стосовно скарги на постанову детектива про визнання Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі ДП або ДП «АМПУ») потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до скарги та наданих захисником в судовому засіданні пояснень вбачається таке. 27.02.2023 детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до ДП «АМПУ» листом, в якому роз`яснював державному підприємству їх право бути залученими до кримінального провадження у якості потерпілого та право на подання цивільного позову. 07.03.2023 НАБУ отримало лист-відповіді від ДП, в якому надавалася згода на залучення підприємства у якості потерпілого в кримінальному провадженні № 22016000000000269. 10.03.2023 детектив прийняв процесуальне рішення у формі постанови про визнання ДП «АМПУ» потерпілим у даному провадженні та того ж дня скерував постанову разом з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого до ДП. На переконання захисника постанова детектива від 10.03.2023 є незаконною оскільки державне підприємство не зверталося до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення та не писало заяви про залучення до провадження у якості потерпілого. Лист від імені ДП на адресу НАБУ не підписаний у встановленому законом порядку, тому виникають сумніви в його достовірності. Поряд з цим, на момент винесення оскаржуваної постанови орган досудового розслідування не володів документами, які б засвідчували повноваження представника державного підприємства. Не дивлячись на відсутність таких документів детектив направив до ДП пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, яку 15.03.2023 отримав ОСОБА_17 . Довіреність на представництво інтересів ДП на ім`я ОСОБА_17 видана лише 22.03.2023. Разом з цим, за твердженням захисника, в матеріалах кримінального провадження відсутнє належне підтвердження спричинення ДП «АМПУ» матеріальних збитків. Таким чином, сторона обвинувачення на момент прийняття оскаржуваного процесуального рішення не володіла документами, які б надавали їй право залучити державне підприємство у якості потерпілого до кримінального провадження. У зв`язку з викладеним захисник просить визнати постанову детектива від 10.03.2023 незаконною, що буде впливати на участь представника ДП «АМПУ» у судових засіданнях з розгляду кримінального провадження. Окремо захисник звернула увагу суду на розголошення детективом НАБУ відомостей досудового розслідування, що виразилося у приєднанні ним до листа від 27.02.2023 копій повідомлення про підозру та копій висновків судових експертиз. Вважає, що надання державному підприємству таких документів на зазначеному етапі досудового розслідування було тиском на останніх з метою звернення представників ДП з листом про визнання підприємства потерпілим.
Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію щодо незаконності постанови детектива та зазначив, що приписами КПК не передбачено винесення стороною обвинувачення постанови про визнання потерпілим. Права та обов`язки потерпілого виникають автоматично при виконанні вимог ст. 55 КПК України. Сторона обвинувачення має право лише прийняти процесуальне рішення щодо відмови у визнанні потерпілим, яке оформлюється відповідною постановою. Просив скаргу захисника задовольнити.
Захисники ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтримали позицію захисника ОСОБА_6 про визнання постанови від 10.03.2023 незаконною.
Представник потерпілого ОСОБА_18 заперечила проти задоволення скарги. Пояснила, що ніякого тиску зі сторони обвинувачення на підприємство не відбувалося. Їй відомо про переписку з Національним антикорупційним бюро щодо визнання ДП потерпілим у даному кримінальному провадженні. Наголосила на тому, що наявні листи, датовані до 27.02.2023, в яких державне підприємство зазначає, що у зв`язку з перерозподілом портового збору їм будуть спричинені збитки. Погодилася з фактом визнання державного підприємства потерпілим, вважає що залучення відбулося законно. Наполягала на участі ДП, як потерпілого у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги сторони захисту та зазначив таке. Розголошення відомостей досудового розслідування можливо за умови надання такого дозволу детективом або прокурором. Детектив повідомив інформацію стосовно провадження тому підприємству, якого дана інформація стосувалася. Погодився з твердженням захисника ОСОБА_8, що винесення постанови про визнання потерпілим є не обов`язковим. Достатнім був один лише лист з погодженням ДП на визнання їх потерпілими, який отримало НАБУ. На стадії досудового розслідування уповноважений представник державного підприємства ставив свій підпис в процесуальних документах. На теперішній час уповноважений представник ДП також перебуває у судовому засіданні. Таким чином, вбачається, що підприємство вважає себе потерпілою стороною та бажає бути залученим до кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
У подальшому під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_12 заявлено клопотання про повернення цивільного позову, поданого в кримінальному провадженні до обвинувачених. В обґрунтування клопотання захисник посилається на невідповідність позову вимогам ст. 175 ЦПК України. Так у позові відсутні індекс та РНКОПП відповідача. На переконання захисника, представник позивача мав володіти такими відомостями оскільки знайомився з матеріалами провадження. Також цивільний позов містить цитування обвинувального акта та посилання на матеріали кримінального провадження для підтвердження завданих збитків. Прохальна частина позову є нелогчіною та незрозумілою. У разі задоволення позову буде накладено зобов`язання на юридичних осіб, які не є учасниками справи та одночасно обвинувачених. Таким чином, зміст позову суперечить приписам законодавства щодо можливості об`єднання позовних вимог за солідарною відповідальністю до осіб, які не пов`язані між собою та щодо осіб, які не є учасниками справи. Крім того, наявні судові спори між ДП та юридичними особами, проте про ці обставини, а також про відсутність спорів з тих самих підстав не зазначено у позовній заяві. З огляду на викладене просив цивільний позов повернути позивачеві.
Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_10, обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтримали позицію захисника ОСОБА_12 стосовно повернення цивільного позову.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив таке. Позов заявлено до осіб, які несуть відповідальність за шкоду спричинену кримінальним правопорушення. Отже позов заявлено у відповідності до приписів КПК України. Під час судового розгляду позивач повинен буде довести свою позицію, викладену у позові. Для цього має відбутися розгляд по суті. Просив відмовити у повернені клопотання сторони захисту.
Представник потерпілого ОСОБА_18 надала пояснення стосовно того, що відсутність певних реквізитів у цивільному позові обґрунтовується тим, що позивач не володіє відповідною інформацією. Отже, не міг її зазначити. Також додала, що незгода з суттю заявлених вимог має бути з`ясована під час розгляду справи. Просила відмовити у поверненні цивільного позову.
Щодо скарги на постанову детектива про визнання потерпілим
Вислухавши надані сторонами пояснення, дослідивши наявні матеріали, Суд дійшов таких висновків.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути, зокрема, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 1-3 ст. 55 КПК України).
Разом з цим, відповідно до ч. 7 ст. 55 КПК України якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
В судовому засіданні встановлено, що 07.03.2023 до Національного антикорупційного бюро України надійшов лист від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в якому зазначається про надання підприємством згоди на залучення їх до кримінального провадження № 22016000000000269 у якості потерпілого.
Таким чином, враховуючи вищезазначені приписи законодавства, на переконання колегії суддів, з 07.03.2023 ДП «АМПУ» набуло статусу потерпілого в даному провадженні. Водночас дії детектива Національного бюро щодо винесення постанови про визнання державного підприємства потерпілим, які оформлені постановою від 10.03.2023 та надсилання на адресу підприємства пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого вчинені у відповідності до приписів ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 55 КПК України та не суперечать чинному законодавству.
З приводу твердження сторони захисту, що лист до НАБУ, який став підставою визнання державного підприємства потерпілим, викликає сумніви в своїй достовірності, Суд зазначає, що на підготовчому судовому засіданні бере участь представник потерпілого, який діє за довіреністю ДП «АМПУ». Таким чином, вбачається очевидним, що державне підприємство визнає себе потерпілим та бажає приймати участь в кримінальному провадженні. Тому суд безпосередньо встановив зацікавленість особи приймати участь у справі, що забезпечить їх гарантії як потерпілого.
Стосовно направлення детективом Національного бюро листа на адресу державного підприємство з роз`ясненням права бути потерпілим та заявляти цивільний позов у кримінальному провадженні, тобто самостійне ініціювання даного питання стороною обвинувачення, то на переконання Суду, вказані дії вчинені представником сторони обвинувачення для гарантій забезпечення прав та законних інтересів усіх учасників провадження та не порушують приписи КПК України.
Щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження належного підтвердження спричинення ДП «АМПУ» матеріальних збитків Суд зазначає, що вказане питання є предметом судового розгляду та наявності складу злочину в цілому. Отже, не може вирішуватися на підготовчому судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи скарги захисника ОСОБА_6 на рішення детектива. Тому скарга задоволенню не підлягає.
Одночасно з цим, Суд зазначає та наголошує на тому, що у відповідності до приписів КПК України та, враховуючи стадію кримінального провадження, за результатами розгляду скарг на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, суд може прийняти виключно одне з таких рішень: 1) скасувати рішення слідчого, дізнавача, прокурора; 2) зобов`язати припинити дію; 3) зобов`язати вчинити певну дію; 4) відмовити у задоволенні скарги. З викладеного вбачається, що законодавцем не наділено суд повноваженнями визнавати рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора незаконними за результатами розгляду скарг.
Щодо повернення цивільного позову
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 4, 5 ст. 128 КПК України).
Стаття 175, 177 ЦПК України встановлює вичерпний перелік відомостей, які повинні міститися в позовній заяві та документи, що додаються до позовної заяви.
Ознайомившись із цивільним позовом ДП «Адміністрація морських портів України» колегія суддів дійшла висновку, що його форма та зміст відповідають вимогам законодавства та не містить підстав передбачених ч. 4 ст. 185 ЦПК України для його повернення цивільному позивачу.
З приводу посилання захисника про необґрунтованість вимог позову, не можливість задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає, що вказаним обставинам може бути надана оцінка за результатами судового розгляду кримінального провадження. Тому не приймається до уваги, як підстава для повернення цивільного позову.
Оцінка та висновки Суду щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, Суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, з огляду на наступне:
а) до суду не надходило угоди про визнання винуватості та учасники кримінального провадження не повідомляли суд про її досягнення;
б) з обвинувального акта не встановлено підстав, визначених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України для закриття провадження. З огляду не це, клопотання захисника ОСОБА_6 розглянуто судом та у його задоволенні відмовлено ухвалою від 06.12.2024;
в) обвинувальний акт містить відомості, передбачені пунктами 1-9 частини 2 статті 291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив. До акта додані визначені кримінальним процесуальним законодавством додатки (реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування). Отже, підстав для його повернення не встановлено. З огляду на вказане у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору відмовлено. Про що постановлено ухвалу від 13.01.2025.
г) кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, відповідно до приписів ст. 33-1 КПК України, оскільки обвинуваченим висунуто звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 КК України, який відповідно до примітки ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням та наявні умови, передбачені п. 1, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Зважаючи на відсутність обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, Суд відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд з метою підготовки до судового розгляду визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
За наслідками підготовчого судового засідання колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для ухвалення рішення про здійснення судового провадження у закритому судовому засіданні.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є прокурор, який має виключні повноваження на підтримання державного обвинувачення в суді. З боку захисту - обвинувачені та їх захисники. Водночас, стороною кримінального провадження є потерпілий та його представник. З огляду на зазначене судовий розгляд необхідно здійснювати за участю прокурора, обвинувачених, їх захисника та представника потерпілого, враховуючи що потерпілим у провадженні визнано юридичну особу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту. Колегія суддів, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, закріплений у ст. 22 КПК України, вважає за доцільне викликати свідків сторін. Водночас питання щодо етапу, на якому буде здійснений такий виклик, та конкретних осіб вирішуватиметься під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у судовому провадженні.
Крім того, стороною захисту в порядку ст. 303 КПК України подано до суду ряд скарг на рішення, дії та бездіяльність органу досудового розслідування та прокурора, а також заперечення на ухвалу слідчого судді. Ознайомившись з відповідними скаргами Суд зазначає, що поставлені стороною захисту в них питання безпосередньо не стосуються та не впливають на процес розгляду кримінального провадження по суті, тобто не впливають на можливість призначення справи до судового розгляду та не перешкоджають цьому. У зв`язку з чим скарги та заперечення долучені до матеріалів кримінального провадження, а відповідна оцінка їм буде надана в нарадчій кімнаті за результатом розгляду справи по суті.
Наведені дії суду не суперечать положенням ч. 2 ст. 303 КПК України, яка не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Стосовно клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів Суд зазначає, що вирішення даного питання не стосується стадії підготовчого судового засідання. Враховуючи викладене, клопотання про тимчасовий доступ до документів буде розв`язано на стадії судового розгляду.
Підсумовуючи вищезазначене Суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 підлягає призначенню до судового розгляду, а саме кримінальне провадження, у відповідності до вимог п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК України, належить здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 33, 33-1, 291, 303, 314-316, 369-372 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000269 за обвинуваченням ОСОБА_13, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_14, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 17 год 45 хв 10 лютого 2025 року в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А.
Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Судовий розгляд здійснювати за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.
Питання про перелік свідків буде вирішено при встановленні обсягу доказів, що підлягають дослідженню.
Скарги на рішення, дії та бездіяльність детектива, прокурора та заперечення на ухвали суду сторони захисту долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам за наслідками судового розгляду.
Відмовити у задоволенні скарги на постанову старшого детектива ОСОБА_20 від 10.03.2023 про залучення ДП «АМПУ» в якості потерпілого.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про повернення цивільного позову.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3