- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/6364/24
Провадження 1-кп/991/82/24
У Х В А Л А
10 лютого 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14,
представника потерпілого ОСОБА_15,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000269, за обвинуваченням
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаїв, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою суду від 09.09.2024 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання та ухвалою суду від 19.09.2024 визначено розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів.
19.09.2024 захисником ОСОБА_12 подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_13 .
Доводи клопотання про зміну запобіжного заходу
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає таке. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2023 до ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Покладені на ОСОБА_13 обов`язки продовжувалися декілька разів. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою від 13.07.2023 строком до 13.09.2023. У зв`язку з тим, що сторона обвинувачення не звернулася з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, строк їх дії сплив 13.09.2024. У подальшому ухвалою суду від 24.06.2024 ОСОБА_13 змінено запобіжний захід із застави в розмірі 9 997 900 грн на заставу в розмірі 5 000 000 грн. При постановленні відповідної ухвали слідчим суддею зроблено висновок, що раніше встановлені ризики значно зменшилися та актуальним залишається лише ризик можливого впливу обвинуваченого на свідків.
Вказуючи на обставини того що: процесуальна поведінка ОСОБА_13 не викликала ніяких зауважень за весь час існування кримінального провадження; відсутні звернення свідків з приводу вчинення впливу на них самим обвинуваченим або третіми особами в інтересах останнього; ОСОБА_13 неодноразово виїздив за межі країни та повернення до України; має місця соціальні зв`язки; чисельні відзнаки та нагороди; є єдиним годувальником своєї родини (на утриманні дружина, троє дітей та мати похилого віку), захисник просить змінити запобіжний захід з застави на особисте зобов`язання.
Позиція сторін
Захисник ОСОБА_12 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та додатково зазначив таке. З 13.09.2023 обвинувачений ОСОБА_13 не обмежений ніякими додатковими процесуальними обов`язками, але його поведінка залишається процесуально бездоганною, як і під час всієї стадії досудового розслідування. Констатуючи факт зменшення ризиків слідчий суддя зменшив розмір застави, обраної ОСОБА_13 . До тепер до сторони обвинувачення не звертався жоден свідок з заявою про вчинення на нього тиску у даному кримінальному провадженні. Відсутність такого звернення в поєднанні з фактом існування кримінального провадження з 2016 року свідчить про відсутність ризику впливу. Таким чином, оскільки на теперішній час встановлені при застосуванні до ОСОБА_13 ризик зникли, то відсутні підстави і для продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави. Просив змінити заставу на особисте зобов`язання.
Захисник ОСОБА_8 надав пояснення стосовно того, що застосований до ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000 грн перестав переслідувати мету для якої обирався. Належна процесуальна поведінка обвинуваченого зумовлена виключно його внутрішніми якостями. ОСОБА_13 прагне довести свою невинуватість в інкримінованому злочині.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_13 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу.
Захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачений ОСОБА_14 не заперечували щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_12 .
Прокурор ОСОБА_5 вказав таке. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_13 забезпечується застосованим до останнього запобіжним заходом у вигляді застави в визначеному розмірі. Ризик впливу на свідків залишається до моменту їх допиту в суді. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Представник потерпілого ОСОБА_15 підтримала позицію прокурора.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання захисника
Ознайомившись з клопотанням захисника та долученими до нього матеріалами, вислухавши думки учасників судового засідання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження мають право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим вищеперерахованих дій.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для зміни запобіжного заходу стороні захисту необхідно довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування раніше обраного запобіжного заходу та/або додаткових обов`язків є безпідставним.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2023 до ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 9 997 900 гривень та покладено ряд процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
13.09.2023 строк дії процесуальних обов`язків сплив через те, що сторона обвинувачення не зверталася до суду із клопотанням про їх продовження. Більше обов`язки на обвинуваченого не покладалися.
24.06.2024 слідчим суддею задоволено клопотання сторони захисту та ОСОБА_13 змінено запобіжний захід шляхом зменшення суми застави з 9 997 900 грн на 5 000 000 грн.
На момент вирішення колегією суддів клопотання сторони захисту щодо обвинуваченого ОСОБА_13 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави.
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання сторона захисту посилається на належну процесуальну поведінки обвинуваченого, відсутність тиску на свідків, наявність міцних соціальних зв`язків, офіційне працевлаштування, позитивні характеристики, подяки, нагороди. У сукупності викладеного захисник стверджує, що ризик впливу на свідків втратив свою актуальність.
Оцінюючи доводи сторони захисту про належну процесуальну поведінку обвинуваченого, як підставу для твердження про відсутність будь-яких ризиків, в тому числі, і ризику незаконного впливу на свідків та експертів у даному провадженні, колегія суддів зазначає таке.
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків при застосуванні запобіжного заходу, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у визначеному розмірі забезпечує виконання особою покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним, обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на вказане, на переконання суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що в достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого і без покладання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Стосовно ж твердження сторони захисту про відсутність ризику незаконного впливу на свідків та експертів у даному провадженні колегія суддів вважає за необхідне звернути уваги на таке.
Із наданих в судовому засіданні стороною захисту пояснень вбачається, що єдиним ризиком, який визнаний актуальним слідчим суддею при зменшенні розміру застави ОСОБА_13 в ухвалі від 24.06.2024 є ризик незаконного впливу, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи відсутність можливості суду самостійно перевірити наведені обставини через не надання стороною захисту копії відповідної ухвали, Суд приймає до уваги позицію сторони обвинувачення, в якій прокурором не заперечувалися наведені обставини щодо продовження існування виключно одного ризику.
Разом з цим, Суд погоджується з доводами прокурора й щодо продовження існування ризику впливу. На переконання колегії суддів, враховуючи стадію кримінального провадження, на якій перебуває обвинувальний акт, ризик незаконного впливу на свідків не тільки продовжує існувати, а й дещо активізувався в порівнянні з часом винесення попереднього судового рішення. Відповідна позиція суду обґрунтовується фактом ознайомлення обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження, що передувало надходженню обвинувального акта до суду. Зазначені події формують обізнаність особи про повний обсяг свідків сторони обвинувачення, їх анкетні відомості та надані ними показання. Наведене в поєднанні з законодавчою забороною судові обґрунтовувати свої рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, підвищує ризик незаконного впливу на свідків на стадії судового розгляду з метою зміни чи відмови ними від раніше наданих показань під час досудового розслідування.
Таким чином, в судовому засіданні встановлена актуальність ризику можливого незаконного впливу на свідків, що доводить небезпідставність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі.
Посилання сторони захисту на наявність чисельних нагород, відзнак, позитивних характеризуючих матеріалів, відсутність попереднього притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності, наявність міцних соціальних зв`язків, працевлаштування, проживання за однією адресою протягом усього часу не приймається судом до уваги через не надання суду відповідних документів стороною захисту. Отже, у суду відсутня можливісь їх самостійно вивчити, оцінити та перевірити.
Відносно доводів з приводу того, що ОСОБА_13 є єдиним годувальником своєї родини та на його утриманні перебуває дружина, двоє неповнолітніх дітей, дитина-інвалід та мати похилого віку, суд зазначає таке. Зміна запобіжного заходу та повернення застави ніяким чином не вплинуть на матеріальне становище родини обвинуваченого оскільки ніхто з названих осіб, в т.ч. і обвинувачений ОСОБА_13 не вносили заставу за останнього.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в судовому засіданні не встановлено підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу. Отже, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_13 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3