Пошук

Документ № 125200272

  • Дата засідання: 12/02/2025
  • Дата винесення рішення: 12/02/2025
  • Справа №: 991/413/25
  • Провадження №: 52022000000000169
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Панаід І.В.

Справа № 991/413/25

Провадження №11-сс/991/101/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

підозрюваного ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2025 року, в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07 липня 2022 року, про відмову у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року щодо обставин заволодіння грошовими коштами акціонерного товариства «Укрзалізниця» (надалі - AT «Укрзалізниця»).

В межах вказаного кримінального провадження слідчим суддею Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2025 року постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_11 про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді застави 100 000 000 грн. з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Вказане рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України та ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, враховуючи, належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_10, який будучи заздалегідь обізнаним про реєстрацію відносно нього кримінального провадження до цього часу не вчинив дій, спрямованих на переховування, на думку слідчого судді, запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 000 000 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою сторонами обвинувачення та захисту подані апеляційні скарги з проханням вищевказане рішення слідчого судді скасувати.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі не оспорюючи висновків суду в частині підтвердження факту наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України вважав рішення суду необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. На його думку, матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність реальної загрози втечі підозрюваного. При спілкуванні з іншими особами ОСОБА_10 неодноразово зазначав про наявність у нього знайомих, які в разі необхідності допоможуть перетнути кордон поза межами пунктів пропуску. Така поведінка свідчить, що запобігти наявному ризику застосованим запобіжним заходом у вигляді застави у визначеному слідчим суддею розмірі неможливо. Враховуючи суспільну небезпеку діянь, інкримінованих ОСОБА_10, його майновий стан, розмір предмета заволодіння, сукупність ризиків, які сторона обвинувачення вважає цілком доведеними, з метою гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, вважав доцільним застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з заставою у сумі 199 999 400 грн.

Захисники в своїх апеляційних скаргах вказували, що висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри є помилковими, вважали відсутніми ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а визначений слідчим суддею розмір застави завідомо непомірним для ОСОБА_10 .Крім того, на думку сторони захисту, погодження клопотання детектива про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 відбулось неуповноваженою особою, оскільки перший заступник Генерального прокурора ОСОБА_12 на час погодження клопотання, окрім того, що не мав повноважень процесуального керівника у даному кримінальному провадженні,втратив свої повноваження через сплив місячного строку виконання ним обов`язків Генерального прокурора та не міг реалізовувати повноваження, передбачені ст. 482-2 КПК України.

У судовому засіданні захисники і підозрюваний підтримали подані ними апеляційні скарги, проти задоволення скарги прокурора заперечували. Прокурор просив задовольнити його апеляцію та залишити без задоволення скарги захисників.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. На переконання колегії суддів оскаржене рішення відповідає таким вимогам.

Згідно з вимогами статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з матеріалів провадження і встановлено слідчим суддею, слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169, за підозрою, зокрема, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст.191 КК України.

За версією органу досудового розслідування кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин.

ОСОБА_13, будучи радником Офісу Президента України, не пізніше жовтня 2021 року вирішив створити організовану групу з метою заволодіння грошима АТ «Українська залізниця» під час проведення останнім публічних торгів (або за прямими договорами) із закупівлі товарних матеріальних цінностей для власних потреб у виробничо-господарській діяльності шляхом завчасного погодження учасниками організованої групи переможців торгів, забезпечення акцепту їх пропозицій та укладання договорів із ними, умисного створення умов з уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів, надання контрольованим організованій групі товариствам переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції та створення для неконтрольованих групою постачальників додаткових перешкод (бар`єрів), які усували можливість участі у публічних закупівлях AT «Укрзалізниця» або суттєво її ускладнювали.

До складу організованої групи ОСОБА_13 залучив раніше знайомого ОСОБА_14, який в свою чергу залучив ОСОБА_15 та ОСОБА_16, яким була визначена роль та виконання функції кураторів за філією «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» (надалі - філія ЦЗВ) як структурного підрозділу AT «Укрзалізниця», який забезпечував проведення централізованих закупівель товарної продукції на користь AT «Укрзалізниця». Так, в залежності від існуючого попиту та пропозиції на ринках товарів, що поставляються для AT «Укрзалізниця» через філію ЦЗВ, концентрації їх виробництва, логістичних витрат, інших економічних факторів, розміру (обсягу) договорів, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 повинні були висувати до представників суб`єктів господарювання вимогу повернення частини грошей, одержаних від AT «Укрзалізниця» у вигляді неправомірної вигоди у розмірі від 2 % до 15 % від вартості / суми оплачених та фактично отриманих коштів.

З моменту утворення організованої групи і до фактичного припинення злочинної діяльності у травні 2023 року до складу організованої групи епізодично залучалися інші службові особи AT «Укрзалізниця», які з метою збереження займаних посад та систематичного одержання неправомірної вигоди від членів організованої групи сприяли останнім у вчиненні окремих злочинів.

Зокрема, було залучено першого заступника директора філії ЦЗВ ОСОБА_18, якому за використання свого службового становища всупереч економічним інтересам державного підприємства, зокрема за: (1) укладання договорів від імені Товариства з підконтрольними організованою групою постачальниками на поставку товарної продукції за цінами, що містили предмет заволодіння, зокрема, шляхом їх встановлення понад ринкову вартість товару, (2) передання комерційної таємниці учасникам організованої групи стосовно альтернативних постачальників товарної продукції, (3) створення умов для унеможливлення перемоги у публічних закупівлях таких конкурентів, (4) своєчасну видачу розпоряджень на адресу підконтрольних постачальників та складання заявок на оплату поставленої продукції, - ОСОБА_17 передавав неправомірну вигоду як винагороду за участь у таких злочинах.

Окрім того, упродовж листопада 2021 року - травня 2023 року епізодично залучався ОСОБА_19, який обіймав посаду заступника директора з економічної та інформаційної безпеки Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки AT «Укрзалізниця».

Так, ОСОБА_13 як лідер організованої групи взяв на себе функцію загального управління її протиправною діяльністю; комунікацію з керівництвом державних органів, членами правління AT «Укрзалізниця»; визначення та розподіл предмету заволодіння між учасниками організованої групи; визначення розміру щомісячної неправомірної вигоди, призначеної керівникам структурних підрозділів AT «Укрзалізниця» тощо.

З метою сприяння членам організованої групи ОСОБА_13 познайомив ОСОБА_16 зі своїм підлеглим співробітником - керівником управління Головного управління «І» Департаменту захисту національної державності СБ України ОСОБА_20, який здійснював контроль та координацію дій ОСОБА_16 і ОСОБА_15, забезпечуючи приховану комунікацію дій групи із ОСОБА_13, передачу від нього вказівок і доручень, а також одержував від ОСОБА_16 грошову винагороду та передавав частину предмету заволодіння ОСОБА_13 .

Загалом, наслідком вчинення таких суспільно небезпечних та умисних злочинних дій ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 стало протиправне і безоплатне виведення майна з власності AT «Укрзалізниця» та забезпечувало щомісячне обернення у такий протиправний спосіб грошових коштів Товариства орієнтовно від 200 до 400 тис. доларів США на користь останніх, відтак загальна сума одержаних організованою групою злочинним шляхом грошових коштів за період з жовтня 2021 по травень 2023 складає приблизно 5 100 000 доларів США, що еквівалентно 168 000 000 грн.

Окрім цього, не пізніше кінця 2019 року народний депутат України ОСОБА_10 створив необхідні умови для примусу ОСОБА_21 та підконтрольних йому компаній до співпраці із групою афілійованих підприємств «Укркабель» (ТОВ «ВП «Укркабель», ТОВ «ТД «Укркабель-Київ», ТОВ «Укркабель Електромонтаж» та ін.). Вказані умови забезпечені шляхом використання ОСОБА_10 статусу народного депутата, особистих знайомств із посадовими особами органів виконавчої влади, в тому числі діючим на той час Міністром інфраструктури ОСОБА_22 . Після досягнення домовленостей про спільну діяльність, ОСОБА_10 та ОСОБА_21 дійшли згоди про можливість спільного вчинення злочинів під час постачання кабельно-провідникової продукції для потреб АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами.

Не пізніше липня 2021 року народний депутат України ОСОБА_10 та ОСОБА_21, володіючи необхідними зв`язками із керівниками органів виконавчої влади та посадовими особами АТ «Укрзалізниця», маючи вплив та авторитет на ринку кабельно-провідникової продукції, створили організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_23, ОСОБА_24 ОСОБА_25, залучивши до вчинюваних ними злочинів службову особу філії ЦЗВ ОСОБА_26 .

Організована група під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_21 (далі - ОСОБА_27 ), у взаємодії із організованою групою ОСОБА_13, упродовж листопада 2021 року - вересня 2022 року організували вчинення заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб Товариства за штучно завищеними цінами.

ОСОБА_27, у взаємодії із ОСОБА_13 та учасниками очолюваної ним організованої групи, в період з вересня 2021 року по серпень 2022 року, вчинили:

- заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 97 444 504,90 грн, під час здійснення постачання кабельно-провідникової продукції за штучно завищеними цінами, у ході виконання договору від 01.09.2021 № ЦЗВ?02?03921-01;

- повторне заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» на загальну суму

44 161 855,37 грн, під час здійснення постачання кабельно-провідникової продукції за штучно завищеними цінами, у ході виконання договору від 18.05.2022 № ЦЗВ-02-00522-01.

Обернувши на свою користь вищезазначені суми грошей, учасники організованої групи ОСОБА_10 та ОСОБА_21 здійснили, на виконання досягнутих попередніх домовленостей із групою ОСОБА_13, розподіл предмету заволодіння шляхом перерахування коштів із банківських рахунків ТОВ «Торговий дім «Український кабель» та ТОВ «ТД «Кабель Центр» на банківські рахунки юридичних осіб, підконтрольних організованій групі ОСОБА_13 (ТОВ «Торговий дім «Метрополіс», ТОВ «Буд Альянс Компані», ТОВ «Астор Рітейл» та ін.) Також окремі грошові кошти передавались на користь очолюваної ОСОБА_13 та ОСОБА_14 організованої групи за невстановлених досудовим розслідуванням обставин.

17 січня 2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

За практикою ЄСПЛ, зокрема в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) зазначається, щонаявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_10, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності останнього до кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин. Колегія з таким висновком слідчого судді погоджується і, відхиляючі доводи сторони захисту, зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування даними, зокрема:

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи ОСОБА_10 від 27 червня 2024 року ( ОСОБА_10 обговорює зі співрозмовником ОСОБА_28 нюанси роботи підконтрольних йому підприємств, в тому числі з АТ «Укрзалізниця», зауважує, що після реєстрації кримінальних проваджень працювати стало важче «… всі шугаються, всі під кримінальними справами, нічого не хочуть. Більше не бачу контрактів якихось великих, все просіло у мене», висловлює обізнаність про кримінальні провадження щодо інших співучасників, зокрема ОСОБА_29 «…а це буде рік-два, це ж ОСОБА_30 ти ж розумієш, там епізодів йому накидають, поки розгребуться, там рік, два, три, поки пройде. Не понятно чим закінчиться. Краще б ми самі тоді зробили, без цих хлопців…» та проведення негласних слідчих дій щодо нього, в тому числі прослуховування «…я навіть з людьми не можу два місяця нормально спілкуватись. Просто всі телефони… навскрізь…»);

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи від 09 жовтня 2024 року ( ОСОБА_10 розповідає, що ОСОБА_31 - колишній Голова правління АТ «Укрзалізниця» не відповідає на його дзвінки, адже він теж фігурант по справі ОСОБА_13 . Крім того, у розмові з ОСОБА_32 ОСОБА_10 повідомляє, що за постачання товару АТ «Укрзалізниця» вони були змушені віддати тридцять відсотків. Повідомляє, що викривальні покази давати учасники організованої групи не планують. Також зазначає, що він хотів постачати товар для АТ «Укрзалізниця» напряму, але йому у «Офісі» вказали, що потрібно постачати через певних постачальників, на що він погодився. Через це отримав кримінальні провадження);

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи від 10.01.2025 з якого, зокрема вбачається, що ОСОБА_10 в розмові з суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_33 повідомляв останній про неможливість домовитись з керівництвом АТ «Укрзалізниця» щодо постачання кабельно-провідникової продукції через високий ризик викриття злочинної діяльності правоохоронними органами. ( ОСОБА_10 : - «Я говорю прямо, я понимаю, что у тебя дело остановилось, ты уже агент. Но нельзя же положить железку просто вот так. Никто не знает с кем в железке разговоривать. Никто не может туда пойти поговорить толком… Вот даже по моим вопросам. В этом году поставки кабеля будут или нет? Вам нужен хороший кабель? А я знаю, что он вам нужен», «… сейчас приду в департамент разговаривать, где ты назначил НАБУшника, а он меня запишет …». Крім того, з іншим співрозмовником ОСОБА_10 обговорює керівництво АТ «Укрзалізниця», скаржиться «…з цими… не заработать, не украсть, не посторожить. Теперь УЗ ничего не делает. Говорю: - «Давайте подзаработаєм. Он: «Вот, ко мне прибежал завод какой-то запорожский, надо там кабель делать». Слушай, кабель можем сделать любой. Вопрос, чтоб у них там строчка появилась. Говорю давай бери ОСОБА_34 … пусть появляется нормальная строчка. Я вам предложил… от того, что ты приведешь десять заводов, там строчка не появиться. Давай сделай строчку, я тебе сам все это сделаю. Вы получите свой процент… И что он? Понятно, с этим дураком ничего нельзя сделать. Сам дурак и НАБУшников поназначал»;

- протоколом огляду речей і документів від 15 квітня 2024 року, а саме мобільного телефона ОСОБА_24, з якого вбачається, що ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_24 про те, що «По железке все ок. Вчера разрулил вопрос. Кот доволен. За 2-3 дня все заявки будут. Сейчас там подравняют бюрократию».

Наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовано встановлені слідчим суддею.

Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується у сукупності тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному злочини, а також відомостями про особу ОСОБА_10, зокрема його статусом народного депутата України, що дає потенційну можливість виїжджати за межі території України у службові відрядження, матеріальним станом підозрюваного, наявністю службових зв`язків. За даними матеріалів провадження, зокрема протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо контролю від 10 січня 2024 року, підозрюваний ОСОБА_10 обговорює зі співрозмовником наявні у нього можливості для незаконного перетину кордону «… ОСОБА_35 мене вивезе… Каже тобі треба виїхати? Тільки телефон кинь десь в Києві. Дам машину, сідай і уже в Молдові. Хоть в машині, хоть на фурі». Крім того, ОСОБА_10 підтримує товариські відносини із Головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_36 з яким він спільно навчався, що також свідчить на обґрунтованість вказаного ризику.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується, відомостями протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо контролю ОСОБА_10 від 27 червня 2024 року та від 10 січня 2025 року. Із зафіксованих розмов вбачається, що ОСОБА_10 : консультувався із працівниками правоохоронних органів з приводу форм та методів діяльності оперативних підрозділів щодо негласного зняття інформації. Крім того, під час спілкування із суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_33 розповідав останній про те, що він сховав документи та пороздавав їх по різним місцям « Я вон документы пораспихивал по чемоданам пораздавал по разным местам. Мне надо иногда что-то найти, блин, не могу найти..». Також ОСОБА_10 давав вказівки своїй помічниці регулярно чистити телефон «Телефон подчищаешь…, подчищай все, надо минимизировать…», оскільки вважав, що правоохоронним органам буде складніше довести факти протиправних діянь без наявності листування.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується, зокрема, відомостями, отриманими в результаті проведення НСРД та зафіксованими в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_10 від 27 червня 2024 року, від 09 жовтня 2024 року, від 10 січня 2025 року. Це надає обґрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_10 може впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою протидії досудовому розслідуванню, оскільки в розмовах неодноразово зазначав про можливість здійснення впливу на свідків та інших підозрюваних, щоб останні не надавали викривальних показів відносно нього «Мои ушли все на 63 статью, в отказную. Показаний нет. У них дело не идет. Не понимают, что им делать. Встречался с адвокаом этого второго. Тот который в деле, нашего партнера. Ничего у них нету, они тоже его просят дать покзания… На ОСОБА_13 дайте показания, и все» Зокрема ОСОБА_10 неодноразово повідомляв оточуючим, що в нього є зв`язки серед правоохоронних органів і такі зв`язки постійно ним використовуються та можуть бути задіяні для отримання бажаних результатів.

Знайшла своє підтвердження в ході апеляційного розгляду і наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується наявністю у ОСОБА_10 зв`язків серед службових осіб правоохоронних органів, через яких він безпосередньо отримував інформацію щодо проведення негласних слідчих дій відносно нього та інших членів організованої групи. Таким чином, ОСОБА_10 має можливість вживати заходи з метою уникнення документування злочинної діяльності організованої групи.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Отже, з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1- 4 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави погоджується і колегія суддів, а доводи апеляційних скарг захисту таких висновків не спростовують.

Посилання сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_10 у зв`язку з відсутністю в ній розрахунків ринкової вартості продукції, яка бралася експертом за основу, а також не конкретизація «дискримінаційних тендерних умов», які нібито були запроваджені організованою групою, колегія суддів відхиляє. В силу своїх дискреційний повноважень прокурор самостійно визначає об`єм матеріалів, які вважає необхідним надати на підтвердження обґрунтованості підозри, зокрема у вказаному проваджені такими матеріалами є дані НСРД та експертний висновок, на які обґрунтовано послався у своєму рішенні слідчий суддя.

Відмовляючи детективу у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_10 під вартою і застосовуючи заставу у розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя обґрунтовано врахував тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_10, обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, зокрема, його міцні соціальні зв`язки, статус народного депутата України, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність даних про перетин кордону України під час воєнного стану, належне виконання ним процесуальних обов`язків, службові зв`язки та майновий стан; разом з тим вмотивовано послався на дані зафіксовані в протоколах НСРД та дійшов ґрунтовного висновку, що саме цей запобіжний захід зможе нівелювати наявні в кримінальному провадженні ризики, зокрема переховування, з чим погоджується і колегія суддів. Доводи захисту про те, що зафіксовані органом досудового розслідування розмови ОСОБА_10 є виключно побутовими та не мають під собою реального підґрунтя і мети вчинення дій, спрямованих на переховування, знищення доказів, впливу на свідків, тощо, колегія суддів оцінює критично та відхиляє.

Перевіряючи в межах доводів апеляційної скарги посилання сторони захисту на неналежне погодження детективом клопотання про арешт майна, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 480 КПК України стосовно народного депутата України застосовується особливий порядок кримінального провадження.

Частиною 2 статті 482-2 КПК України передбачено, що клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора).

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України (ст. 131-1 Конституції України).

У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора, а в разі відсутності першого заступника - один із заступників Генерального прокурора (ч.3 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII). Будь-яких часових обмежень здійснення повноважень Генерального прокурора його першим заступником чи заступником вказана норма не містить, а суперечність в цій частині Закону України «Про тимчасове виконання обов`язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України» від 10 грудня 1997 року № 709/97-ВР та Регламенту Офісу Генерального прокурора, на переконання колегії, має бути вирішено на користь Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, як більш пізнього нормативно-правового акту, що регламентує відповідні правовідносини. Крім того, обґрунтованість такого висновку підтверджується й положеннями ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за якими повноваження органів прокуратури у період дії воєнного стану не можуть бути припинені.

Посилання сторони захисту на те, що припинення повноважень Генерального прокурора не може тягнути припинення діяльності органів прокуратури в цілому, на думку колегії суддів, не має правового підґрунтя, оскільки повноваження Генерального прокурора є невід`ємною складовою забезпечення виконання органами прокуратури покладених на них функцій, що не може бути припинено.

Указом Президента України від 31 жовтня 2024 року № 745/2024 ОСОБА_37 звільнено з посади Генерального прокурора.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про тимчасове виконання обов`язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України» 31 жовтня 2024 року Перший заступник Генерального прокурора ОСОБА_12 приступив до виконання обов`язків Генерального прокурора.

Станом на даний час Генерального прокурора Президентом України не призначено, і Перший заступник Генерального прокурора ОСОБА_12 продовжує тимчасово виконувати обов`язки Генерального прокурора.

Клопотання детектива НАБУ ОСОБА_11 від 17 січня 2025 року про застосування до народного депутата України ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погоджене виконувачем обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_12, що узгоджується з вимогами ст.482-2 КПК, ч.3 ст.9 Закону України «Про прокуратуру», ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а тому доводи захисту в цій частині колегія суддів відхиляє.

Твердження сторони захисту про те, що право погодити клопотання Генеральний прокурор, або особа що виконує його обов`язки, набувають лише після того, як будуть включені до групи прокурорів у кримінальному провадженні не ґрунтується на положеннях КПК України, які не містять відповідних вимог. Аналогічна позиція висловлена, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к та Верховного Суду від 02 грудня 2022 року у справі №758/1780/17. За висновками у вказаних судових рішеннях Генеральний прокурор чи його заступник погоджують відповідні клопотання виходячи з прямої норми КПК України та посади, яку займають незалежно від включення до групи прокурорів у провадженні, в якому КПК передбачено спеціальний порядок погодження такого клопотання.

Доводи апеляційної скарги прокурора про недостатність застави та потребу застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 199 999 400 грн. з огляду на майновий стан підозрюваного, колегія суддів також вважає необґрунтованими. Правильність висновків слідчого судді у цьому питанні зазначено вище з огляду на відомості, які характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, процесуальну поведінку та інші обставини, що підлягають врахуванню і враховані слідчим суддею згідно ст.178 КПК України. Щодо розміру застави, яка має гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного колегія зазначає наступне.

Згідно з практикою ЄСПЛ має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Єпорронг та Льон рот проти Швеції»).

У рішеннях «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22 травня 2018 року, «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Наявні в матеріалах провадження відомості про майновий стан підозрюваного безумовно вказують на його високе матеріальне забезпечення. Зокрема, як обґрунтовано встановив слідчий суддя, відповідно до Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік у ОСОБА_10 наявні значні грошові активи у готівці, а саме: 674 200 доларів США, 195 000 євро, 157 800 грн. Також, ОСОБА_10 володіє дороговартісними годинниками, колекцією картин, ікон та антикварними виробами. Окрім цього, ОСОБА_10 володіє 50% корпоративних прав ТОВ «Будінфорум», вартість частки становить 2 695 000грн. Крім того, у фактичній власності ОСОБА_10 перебуває 3 транспортних засоби, які зареєстровані на інших осіб, загальна вартість яких оцінюється близько 7 млн грн. До того ж, ОСОБА_10 фактично володіє 1/3 частиною корпоративних прав групи афілійованих підприємств «Укркабель» (фактично завод із виготовлення кабельно-провідникової продукції «Укркабель»). За оцінкою самого ж ОСОБА_10 вартість зазначеного заводу може становити близько 5-7 млн доларів США (протокол аудіо контролю ОСОБА_10 від 27 червня 2024 року). Крім того, матеріали провадження доводять наявність необлікованого доходу у ОСОБА_10, що вбачається з переписки останнього з ОСОБА_24 як результату підведення підсумків діяльності за відповідний рік (т.3, а.72).

Разом з тим, наведена прокурором застава в розмірі 199 999 400 грн., на думку колегії, не є достатньо обґрунтованою навіть з огляду на вищенаведені відомості про майновий стан ОСОБА_10, адже така застава має бути помірною (ч.4 ст.182 КПК України).

Враховуючи вищевикладене, за встановлених на даному етапі досудового розслідування обставин, колегія суддів вважає, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_10 покладених на нього обов`язків і не є завідомо непомірною для нього.

За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з підстав, зазначених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2025 року, постановлену в межах кримінального провадження 52022000000000169 від 07 липня 2022 року, про відмову у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10, залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3