- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/455/25
Провадження 1-кс/991/454/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника власника майна ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_3 про арешт майна
у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
20.01.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 20.01.2025 детектива НАБУ ОСОБА_3 (далі-детектив) про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчу суддю ВАКС ОСОБА_5 .
23.01.2025 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_6 задоволена заява слідчої судді ОСОБА_5 про самовідвід і відведено таку від розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000534 (справа №991/455/25, провадження № 1-кс/991/543/25).
24.01.2025 для розгляду цього клопотання про арешт майна відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1, яким 27.01.2025 заявлено самовідвід.
30.01.2025 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні заяви слідчого судді ОСОБА_1 про самовідвід у кримінальному провадженні №52024000000000534.
04.02.2025 керівник апарату ВАКС ОСОБА_8 у відповідь на службовий лист слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 про необхідність повторного автоматизованого розподілу цієї справи, обумовленого перебуванням у відпустці та увільненням від роботи для виконання державних обов`язків в період 03-11.02.2025, відмовив у такому.
13.02.2025 здійснено судовий розгляд клопотання.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні детектив просив: «1.Розглянути клопотання в закритому судовому засіданні без повідомлення власників майна з метою забезпечення арешту майна. 2. Накласти арешт на майно ОСОБА_9, ( ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 ): грошові кошти в сумі 9 600 доларів США, виявлених та вилучених в даному кримінальному провадженні в ході проведення обшуку 05.12.2024 за адресою фактичного проживання ОСОБА_9 : АДРЕСА_1 »,
зокрема зазначивши таке:
«Кримінальне провадження №52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. З ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. З ст. 369-2 КК України.
09.12.2024 ОСОБА_10 та ОСОБА_9, а 26.12.2024 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК України.
Короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 17 травня 2012 року №4736-VI ОСОБА_12 обрано безстроково на посаду судді Господарського суду Львівської області. Рішенням зборів суддів Господарського суду Львівської області від 20 березня 2023 року ОСОБА_10 обрано головою Господарського суду Львівської області.
Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №295/2018 ОСОБА_11 переведений на посаду судді Західного апеляційного господарського суду та відповідно до рішення зборів суддів Західного апеляційного господарського суду обраний головою суду. Рішенням Вищої ради правосудця від 15.08.2024 № 2499/0/15-24 ОСОБА_11 звільнено з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2012 року № 5262-VI ОСОБА_9 обраний на посаду судді Господарського суду Львівської області. Під час роботи на посаді судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_9 неодноразово призначався головою цього суду. Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2023 № 296/0/15-23 ОСОБА_9 звільнено з посади судді Господарського суду Львівської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Незважаючи на обізнаність у нормах законодавства, спрямованого на запобігання та протидію корупції, та всупереч обов`язку неухильного його дотримання, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, умисно вчинили корупційний злочин за таких обставин.
Так, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов ОСОБА_13 (одного із учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб») до відповідача - Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про визнання недійсними підпункту «г» пункту 13.3, підпункту «г» пункту 13.3, пункту 13.4, пункту 13.12, пункту 13.26 Статуту підприємства (справа № 914/386/24). За результатами розгляду вказаного позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_14 20.06.2024 винесене рішення про задоволення позовних вимог.
Крім того, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов ОСОБА_15 (одного із учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб») до відповідача - Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Відповідача від 16.10.2023, оформленого протоколом № 16/10/23 Загальних зборів від 16.10.2023; визнання недійсним повністю з моменту затвердження статуту Відповідача від 16.10.2023 в новій редакції, затвердженого протоколом № 16/10/23 Загальних зборів від 16.10.2023; скасування реєстраційної дії/запису, вчиненої державним реєстратором Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.10.2023 стосовно відповідача за № 1004151070056022291 (справа № 914/653/24). За результатами розгляду вказаного позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_16 09.08.2024 винесене рішення про задоволення позовних вимог.
22 липня 2024 року колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді ОСОБА_17, суддів ОСОБА_18, ОСОБА_19 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/386/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_15
30 вересня 2024 року колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді ОСОБА_20, суддів ОСОБА_21, ОСОБА_22 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/653/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_13 та третього учасника ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_23 (у подальшому судцю ОСОБА_22 було замінено на суддю ОСОБА_24 ).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» судді ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_22, ОСОБА_24 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
З урахуванням займаної посади та відповідних повноважень, тривалих відносин як із суддями Господарського суду Львівської області, так і з суддями Західного апеляційного господарського суду, ОСОБА_10 був обізнаний про наявність вказаних рішень Господарського суду Львівської області у справах № 914/386/24, № 914/653/24, та відкриття апеляційних проваджень у вказаних справах.
Крім того, ОСОБА_10 протягом тривалого часу був знайомий із ОСОБА_13, а також ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ….
За таких обставин ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та інші иевстановлені особи, керуючись єдиним умислом, діючи за попередньо змовою групою осіб, вимагали у ОСОБА_13 неправомірну вигоду в загальній сумі 1 030 000 (один мільйон тридцять тисяч) доларів США (згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 11 листопада 2024 року складало 42 537 146 гри) за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах №914/386/24, №914/653/24 в інтересах ОСОБА_13, а саме рішень про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі №914/386/24, а також скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі №914/653/24, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. При цьому вони висловили обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди. Крім того, 06 листопада 2024 року ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та інші иевстановлені особи одержали першу частину неправомірної вигоди в розмірі 75 000 (сімдесяти п`яти тисяч) доларів США.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України.
09.12.2024 ОСОБА_9, звільненому з посади судді (голови) Господарського суду Львівської області у зв`язку з поданням заяви про відставку на підставі рішення Вищої ради правосудця від 04.04.2023 № 296/0/15-23 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 03.12.1996, РНОКШ НОМЕР_1, адреса реєстрації і фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) здійснено письмове повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК України.
Відтак, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
05.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від 06.11.2024, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 .
Під час обшуку, серед іншого, окрім предмету неправомірної вигоди, вилучено грошові кошти в сумі 9 600 доларів США (відомості про вказані грошові кошти відсутні у декларації ОСОБА_9 за 2023 рік).
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Таким чином, із врахуванням матеріалів кримінального провадження, ч. 5 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, на даний час наявні обґрунтовані та достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 вчинив тяжкий корупційний злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Отже, підставою для арешту вилучених ОСОБА_9 коштів є те, що санкція злочину, який інкримінується, передбачає конфіскацію майна як покарання.
Метою арешту майна ОСОБА_9, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України, є забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Необхідність арешту вказаного майна, що належить ОСОБА_9, обґрунтовується запобіганням можливості його передачі чи відчуження як самим підозрюваним, так і іншими особами з метою уникнення конфіскації майна.
Таким чином, у органу досудового розслідування існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що майно, яке належить ОСОБА_9 як підозрюваному в кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. ч. 1-2, 5 ст.170 КПК України може бути конфісковане у випадку призначення судом відповідного покарання у кримінальному провадженні за скоєння злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Перелік і види майна, що належить арештувати. Грошові кошти в сумі 9 600 доларів США (банкнотами по 100 доларів США кожна).
Документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до змісту протоколу обшуку, пояснень ОСОБА_9, кошти в сумі 9 600 доларів США належать саме йому.
З огляду на вищенаведене, детектив визначив метою накладення арешту на майно забезпечення його конфіскації, оскільки санкцією частини 3 статті 369-2 КК передбачено можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
2.2. В судовому засіданні детектив підтримав клопотання та просив таке задовольнити, зазначивши, що не згоден з ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС від 27.01.2025, якою скасовано арешт, накладений ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_5 від 24.12.2024 на 9600 доларів США у цьому кримінальному провадженні, та відтак наполягав на повторному накладенні арешту на такі кошти. З огляду на частину 2 статті 172 КПК, яка забороняє розгляд питання про арешт тимчасово вилученого майна без повідомлення власника майна чи представника такого, слідчий суддя не мав підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні, враховуючи також, що детектив не наполягав на цьому.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання про арешт майна та просив відмовити у такому, зазначивши, що питання про кошти, які просив арештувати детектив, вже вирішено ухвалою АП ВАКС від 20.01.2025, а також ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_5 від 27.01.2025 в справі №991/602/25 задоволена його скарга та зобов`язано уповноважених у кримінальному провадженні №52024000000000534 детективів НАБУ повернути майно, вилучене під час проведення обшуку 05.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1, а саме кошти у сумі 9 600 доларів США, особі, у якої воно було вилучене - ОСОБА_9, Згодом 03.02.2025 ці кошти фактично повернуті представнику на підставі його розписки.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням
3.2. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Також, згідно з частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.3. Згідно із статтею 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Із клопотання та додатків до нього вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024 зокрема здійснюється за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 3 статті 369-2 КК, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Описані в клопотанні обставини вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт направлення і вручення йому 09.12.2024 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК) дають підстави визнати факт набуття ним статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 3 статті 369-2 КК.
Разом із цим слідчий суддя зазначає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, і оцінка доказів, наданих слідчому судді, здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом під час судового розгляду у кримінальному провадженні і закінчується ухваленням вироку, а лише для визначення вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, щоб виправдати застосування такого заходу забезпечення і подальше розслідування або висунення обвинувачення.
3.3. Судовим розглядом клопотання та доданих матеріалів встановлено таке:
06.11.2024 ухвалою слідчої судді ВАКС у справі №991/12576/24 надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_9 з метою відшукання та вилучення (1) грошових коштів - предмету неправомірної вигоди, її частин, що передавались ОСОБА_13 за прийняття на його користь рішень у судових справах №914/386/24 та №914/653/24; (2) електронних інформаційних систем або їх частин, зокрема персональних комп`ютерів, ноутбуків, планшетних комп`ютерів; мобільних терміналів систем зв`язку (мобільних телефонів); електронних носіїв інформації, зокрема флеш-накопичувачів, оптичних дисків, зовнішніх жорстких дисків, інших носіїв інформації, на яких зберігаються листування, документи, або інші відомості щодо вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_13 за прийняття на його користь рішень у судових справах № 914/386/24 та № 914/653/24, чи які зберегли на собі сліди вчинення злочину.
05.12.2024 проведено обшук у житлі, яке перебуває у фактичному володінні та належить на праві власності ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1, під час чого виявлено та вилучено: -мобільний телефон Apple iPhone 7Plus; -кошти в сумі 7500 доларів США(усі банкноти по 100 доларів США), -кошти в сумі 9600 доларів США (усі банкноти по 100 доларів США).
24.12.2024 ухвалою слідчої судді ВАКС у справі №991/13824/24 задоволено клопотання прокурора про арешт майна, накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 05.12.2024 обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: - кошти в сумі 7500 доларів США (усі банкноти по 100) певних серії та номерів; - мобільний телефон Apple iPhone 7Plus, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; а також кошти в сумі 9600 доларів США (усі банкноти номіналом 100 доларів США), з метою їх спеціальної конфіскації та конфіскації, зокрема зазначивши таке: «75.Прокурор покликався, що кошти, віднайдені у ОСОБА_9 у сумі 9 600 доларів США, які не були попередньо ідентифіковані, з огляду на обставини розслідуваних злочинів, механізм їх вчинення та діяльність ймовірно причетних осіб можуть бути конвертованими від предмету неправомірної вигоди у сумі 75 000 доларів США, або ж одержаними від іншої злочинної діяльності. 76.Оскільки детективами здобуто відомості, що ОСОБА_9 ймовірно одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду за вплив на вирішення суддями Західного апеляційного господарського суду судової справи № 914/386/24 на користь ОСОБА_13, з урахуванням викладеного у цій ухвалі, наявні достатні підстави вважати, що віднайдені у нього кошти у сумі 9 600 доларів США можуть бути предметом неправомірної вигоди, обставини одержання якої наразі розслідуються, у т.ч. могли бути конвертовані. 77.Водночас, захисник зазначив, що ці кошти заощаджені ОСОБА_9 з офіційних доходів, які він задекларував. 78.Слідча суддя дослідила долучену до клопотання копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_9 за 2023 рік, відповідно до якої дохід ОСОБА_9 у 2023 році склав 2 521 577 грн, а дружини 10 360 грн. Поряд з цим, ОСОБА_9 задекларував грошові активи загалом у розмірі 173 692 грн, а також грошові активи його дружини у сумі 12 000 грн. 79.Поряд з цим, витрат на придбання рухомого та нерухомого майна ОСОБА_9 та його дружина впродовж року не здійснювали. 80.Зазначене вказує на те, що спосіб життя, який веде ОСОБА_9 є витратним та не дозволяє робити значні заощадження коштів. До того ж, з огляду на незначний дохід дружини підозрюваного убачається, що вона фактично перебуває на його утриманні. 81.Слідча суддя також враховує, що зі звільненням ОСОБА_9 у відставку, його дохід зменшився. 82.Так, згідно з ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. 83.З огляду на викладене, ОСОБА_9, на переконання слідчої судді, не міг заощадити кошти у сум 9 600 доларів США з офіційних доходів. 84.Водночас, достеменно ці обставини підлягають встановленню під час досудового розслідування. 85.Наразі ж достатньо підстав вважати, що вилучені у ОСОБА_9 кошти у сумі 9 600 доларів США ймовірно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. 86.За таких обставин, наявні визначені у ч. 3 ст. 170 КПК України підстави для арешту коштів, вилучених під час проведення обшуку у ОСОБА_9 у сумі 9 600 доларів США. 90.Оскільки наявні підстави вважати, що вилучені у ОСОБА_9 під час проведення обшуку 05.12.2024 кошти у сумі 9 600 доларів США ймовірно отримані від вчинення кримінального правопорушення, такі можуть підлягати спеціальній конфіскації відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України. 91.За таких обставин, наявні підстави для арешту цих коштів, передбачені ч. 4 ст. 170 КПК України. Щодо можливості конфіскації майна… 95.Отже, вилучені під час проведення обшуку кошти ОСОБА_9 у сумі 9 600 доларів США може бути конфісковано, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення».
20.01.2025 ухвалою АП ВАКС у справі №991/13824/24 (провадження №11-сс/991/36/25) частково задоволена апеляційна скарга захисника, скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 24.12.2024 в частині накладення арешту на 9600 доларів США у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024 і постановлено в цій частині нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт, із зазначенням зокрема такого: «Накладаючи арешт на мобільний телефон, слідчий суддя виходив з того, що він вилучений за результатами обшуку, проведеного детективами з дозволу суду та у відповідності до викладених в судовому рішенні вимог. Вилучення мобільного телефону пов`язане із необхідністю відновлення видалених даних шляхом проведення експертного дослідження, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Також є достатні підстави вважати, що кошти в розмірі 7500 доларів США могли бути предметом неправомірної вигоди, а тому є доказами у кримінальному провадженні, їх вилучення і арешт відповідають вимогам кримінального процесуального закону. Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується. Разом з тим, висновок про арешт грошових коштів для конфіскації як виду покарання та спецконфіскації містить істотну суперечність. Спецконфіскація застосовується у разі, якщо гроші або інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, а для конфіскації як виду покарання без цих ознак. Усуваючи зазначену істотну суперечність колегія суддів приходить до таких висновків. Відповідно до ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення. Таким чином, обшук не може проводитися з метою виявлення, відшукання майна для його конфіскації як виду покарання, оскільки це суперечить меті обшуку. Ознак кримінального походження грошових коштів у сумі 9600 доларів США, з матеріалів кримінального провадження не вбачається. Захисник пояснив, що ОСОБА_9 розповів кому він передав кошти неправомірної вигоди, окрім 7500 доларів США. Про це підозрюваний дав пояснення на засіданні Вищої ради правосуддя, а також показання органу досудового розслідування. Прокурор не заперечив проти пояснень захисника. Доводи прокурора про те, що кошти неправомірної вигоди не були відшукані, колегія суддів відхиляє, оскільки це не спростовує факту передачі їх підозрюваним ОСОБА_9 іншій особі. У вчиненні інших кримінальних правопорушень ОСОБА_9 не підозрюється. У зв`язку з цим арешт коштів у розмірі 9600 доларів США накладено безпідставно, в цій частині необхідно відмовити у задоволенні клопотання».
27.01.2025 ухвалою слідчої судді ВАКС у справі №991/602/25 задоволено скаргу захисника, зобов`язано уповноважених у кримінальному упровадженні №52024000000000534 від 14.10.2024 детективів НАБУ повернути майно, вилучене під час обшуку 05.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1, а саме кошти у сумі 9600 доларів США, зокрема зазначивши таке: «26. Відповідно до ухвали колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.01.2025 ухвалу слідчої судді в частині накладення арешту на 9 600 доларів США скасовано, постановлено в цій частині нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт. 27.З наведеного слідує, що сторона обвинувачення, звертаючись з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене за вищезазначеною адресою вважала, що вказане майно є тимчасово вилученим. 28.Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна. 29.Також, ч. 3 ст. 173 КПК України передбачає, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. 30.Поряд з цим, у відповіді від 24.01.2025 на клопотання захисника детектив зазначив, що кошти будуть повернуті ОСОБА_9 за першої нагоди, зважаючи, що останній перебуває під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». 31.Слідча суддя звертає увагу, що КПК України не містить виключень щодо невиконання положень п. 2 ч. 1 ст. 169, ч. 3 ст. 173 КПК України у випадку перебування особи під вартою. 32.Окрім того, відповідний обов`язок детектива не спростовується тим, що наразі слідчим суддею повторно вирішується питання про арешт такого майна. 33.Отже, зазначені детективом обставини, не виправдовують відповідну бездіяльність. 34.За таких обставин, оскільки ухвалу слідчої судді від 24.12.2024 у справі № 991/13824/24 у частині накладення арешту на кошти у сумі 9 600 доларів США скасовано судом апеляційної інстанції, наявні передбачені КПК України підстави для їх повернення особі, у якої вони були вилучені - ОСОБА_9 ».
3.4. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).
Слідчий суддя зазначає, що питання доцільності, розумності та пропорційності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту майна для його власника та володільця, є суб`єктивними оціночними поняттями.
3.5. Дослідивши клопотання про арешт майна разом із доданими матеріалами, слідчий суддя вважає, що в такому вбачається намір очевидно непропорційного втручання в право власності законного власника майна - ОСОБА_9 - за відсутності достатніх та належних доказів наявності потреби в такому застосуванні, а також за фактичного повернення вилучених коштів представнику власника як тимчасово вилученого майна.
Частинами 1, 2 статті 167 КПК визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частиною 1 статті 169 КПК визначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відтак повторне застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження шляхом обмеження права власності, ще й за наявності фактичного вирішення такого питання АП ВАКС, не відповідатиме вимогам законності та дотримання справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й при цьому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення мети такого не доведено.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_3 про арешт майна ОСОБА_9, а саме грошових коштів в сумі 9600 доларів США, виявлених і вилучених під час обшуку 05.12.2024 за адресою фактичного проживання ОСОБА_9 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 18.02.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________________