Документ № 125353592

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1405/25

Провадження № 1?кс/991/1404/25

У Х В А Л А

18 лютого 2025 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024

клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

14.02.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 (т. 1 а.с. 1).

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.02.2025 указане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 84).

Обґрунтування клопотання

Зі змісту клопотання слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.

09.12.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб.

23.12.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.02.2025.

06.02.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.

На переконання детектива, наразі існує необхідність у продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, оскільки завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу не виявляється можливим через необхідність проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій.

Водночас на даний час не зменшилися та продовжують існувати передбачені п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які у сукупності з обґрунтованістю підозри ОСОБА_4 обумовлюють продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. А саме:

(1) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Про те, що цей ризик продовжує існувати свідчать у сукупності: тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого корупційного злочину), що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна; наявність у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон та його фактичне проживання у прикордонній Львівській області; те, що він досяг 65?річного віку, що дає йому право виїзду за кордон навіть у період діючого правового режиму воєнного стану та факти перетину ним кордону; майовий стан, що вказує на фінансову спроможність та можливість тривалого перебування за межами України, де з березня 2022 року проживають його дружина ОСОБА_10 і малолітній син ОСОБА_11 ; наявність зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, набутих під час перебування на посаді судді та голови Господарського суду Львівської області, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та / або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

(2) Ризик знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про існування такого ризику вказує те, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування (при чому до 05.12.2024 гласні слідчі (розшукові) дії фактично не проводилися через специфіку документування відповідної протиправної діяльності) та стороною обвинувачення зібрані не всі необхідні докази (у тому числі речі і документи). Серед іншого, для встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, існує необхідність у виявленні та вилученні слідів вчинення кримінального правопорушення, зокрема зафіксованих в електронній формі. Наразі вживаються заходи, щоб встановити всі обставини отримання та подальшого переміщення неправомірної вигоди (у тому числі перевіряються обставини можливого приховування відповідних грошових коштів ОСОБА_4 ). Водночас, обставини проведення 05.12.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 свідчать по те, що він вживав заходи з метою приховування речових доказів у кримінальному провадженні. До того ж, підозрюваний обізнаний з методами конспірації та знищення інформації з електронних інформаційних мереж - додатків для відправлення та отримання миттєвих повідомлень, у зв`язку з чим наявні ризики знищення даної інформації за допомогою не виявлених та на даний момент не вилучених мобільних терміналів.

(3) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

На думку детектива, продовження існування зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який, використовуючи набуті зв`язки, має можливість впливати на свідків, зокремана суддів та працівників Західного апеляційного господарського суду та Господарського суду Львівської області. Позаяк на даний час вживаються заходи, спрямовані на встановлення усіх обставин переміщення грошових коштів та осіб, що були залучені до цього процесу, ОСОБА_4 може здійснити вплив на таких осіб задля надання ними неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, детектив звернув увагу на положення ст. 23 КПК України, у відповідності до яких під час судового розгляду показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а також на те, що на даний час призначені судові експертизи, про що підозрюваний обізнаний.

(4) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Про те, що цей ризик не зменшився свідчать набуті підозрюваним зв`язки у силу займаної посади, які він може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь?яким іншим чином, штучно створювати докази захисту, незаконно впливати на орган досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків. Зазначене також підтверджуються матеріалами досудового розслідування, згідно з якими ОСОБА_4 впливав на суддів Західного апеляційного господарського суду. Окрім того, підозрюваний особисто підтримує товариські стосунки з головою Господарського суду Львівської області ОСОБА_12 і колишнім головою Західного апеляційного господарського ОСОБА_13, які у свою чергу (згідно з отриманими під час досудового розслідування доказами) можуть впливати на відповідних службових осіб.

(5) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .

З даного приводу детектив зауважив, що отримані під час досудового розслідування відомості свідчать про неодноразовий характер вчинення відповідних протиправних дій (одержання неправомірної вигоди) зі сторони ОСОБА_4 спільно з іншими особами. До того ж, наразі в указаному кримінальному провадженні розслідуються інші кримінальні правопорушення (у тому числі більш тяжкі), до вчинення яких імовірно причетний ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного детектив указав, що встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають переконливі підстави вважати, що саме тримання під вартою є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 .

Одночасно з продовженням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив прохав визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 12 000 000,00 грн та на випадок внесення застави покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки згідно з наведеним у клопотанні переліком.

Обґрунтовуючи такий розмір застави, детектив звернув увагу на: (1) майновий стан ОСОБА_4 та імовірну наявність у нього прихованих доходів; (2) те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину; (3) те, що підозрюваний тривалий час був суддею та головою Господарського суду Львівської області; а також на (4) встановлені обставини та специфіку кримінального правопорушення, роль ОСОБА_4 у його вчиненні, взаємовідносини підозрюваного з іншими особами у контексті скоєння інкримінованого злочину.

Позиції учасників судового засідання

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання детектива підтримав з мотивів, що у ньому наведені.

Підозрюваний ОСОБА_4, його захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечили, виклавши власні аргументи також письмово (т. 4 а.с. 104, 110).

За змістом заперечень захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_4 є необґрунтованим, протягом чотирьох місяців досудового розслідування, з яких два місяці підозрюваний тримається під вартою, слідством не здобуто нових доказів та не доведено, що на даний час продовжують існувати реальні ризики, якими обвинувачення аргументує необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Стосовно необґрунтованості повідомленої підозри захист указав про те, що:

- вказівка у підозрі про вимагання ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 від ОСОБА_14 1 000 000,00 доларів США не стосується інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, що підтверджується протоколом допиту заявника ОСОБА_14 від 17.10.2024;

- ОСОБА_4 не причетний до вимагання 1 000 000,00 доларів США, що підтверджено самим ОСОБА_14 та не заперечено ОСОБА_12 і ОСОБА_13, виходячи з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.11.2024;

- ОСОБА_4 не мав безпосереднього відношення до вчинення інкримінованого йому злочину. Ба більше, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 14.10.2024 останній показав, що ОСОБА_4 надавав йому та ОСОБА_15 юридичну допомогу у справі № 914/386/14 та вони з ним ніколи не спілкувались про надання коштів за вирішення справи;

- докази сторони обвинувачення, зокрема дані, які містяться у протоколі за результатами негласної слідчої (розшукової) дії від 15.11.2025, у протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 17.10.2024, свідчать про відсутність кваліфікуючої ознаки вимагання, а тому кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 3692 КК України є неправильною;

- повідомлення про підозру не містить конкретних відомостей про те, що ОСОБА_4 заздалегідь домовився з ОСОБА_12, ОСОБА_13 чи іншими особами про спільне вчинення злочину, що між учасниками злочинної змови, зокрема за участі ОСОБА_4, відбувся розподіл функцій та ролей, у чому полягала протиправна поведінка ОСОБА_4, не описано, на кого він повинен був впивати та у чому такий сплив виражався.

Щодо заявлених детективом ризиків у кримінальному провадженні захист зауважив, що:

- клопотання про продовження строку тримання під вартою не містить посилання на нові реально існуючі ризики;

- протягом чотирьох місяців досудового розслідування ОСОБА_4 проявляє належну процесуальну поведінку. Уже з 05.12.2024 (з моменту проведення обшуку в житлі) ОСОБА_4 стало відомо про кримінальне провадження. Проте жодних дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування, ОСОБА_4 не вчиняв. Ба більше, після постановлення слідчим суддею ухвали від 23.12.2024 про застосування запобіжного заходу підозрюваний добровільно здав свій закордонний паспорт, тому, усупереч доводам детектива, наразі не має можливості виїхати за межі України;

- ОСОБА_4 раніше не судимий, до будь?якої відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, яке не змінює понад 20 років, є особою пенсійного віку, має незадовільний стан здоров`я та потребує періодичного лікування, що в умовах тримання під вартою неможливо здійснити належним чином. Попри пенсійний вік ОСОБА_4 працював на посаді помічника ректора Львівського національного університету імені І. Франка та утримуває дружину і неповнолітнього сина (2011 року народження). У сукупності вказане свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків та про відсутність у ОСОБА_4 підстав покидати територію України;

- ОСОБА_4 не може мати жодного впливу на слідчі, процесуальні дії, які, за твердженням детектива, необхідно вчинити для завершення досудового розслідування (зокрема на завершення оглядів вилучених мобільних телефонів, речей і документів, завершення експертиз, розсекречення матеріальних носіїв інформації, на підставі яких проведені негласні слідчі (розшукові) дії, проведення допитів тощо). До того ж зауважив, що протягом строку тримання під вартою ОСОБА_4 так і не був допитаний органом досудового розслідування. Водночас підозрюваний бажає сприяти слідству та розглядає можливість укладення угоди про визнання винуватості.

Окрім того, на думку захисту, визначений розмір застави у сумі 12 000 000,00 грн не співмірний з майновим станом ОСОБА_4 . З даного приводу захист зауважив, що ОСОБА_4 є пенсіонером, утримує дружину та неповнолітнього сина, отримує невисоку заробітну плату та пенсію, під час проведення обшуку у нього не виявлено великих сум коштів, якого?небудь вартісного майна останній не набув також. З урахуванням матеріального забезпечення ОСОБА_4 визначений розмір застави фактично призводить до безальтернативності застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не співвідноситься із заявленими детективом ризиками, не відповідає ступеню залученості ОСОБА_4 до обставин, які розслідуються у кримінальному провадження, є невиправдано високим та завідомо непомірним.

З огляду на наведене, захист прохав відмовити у задоволенні клопотання детектива про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувавши до нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту. У випадку відмови у застосуванні до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, захист прохав зменшити розмір застави до 242 000,00 грн.

Мотиви слідчого судді

Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива підлягає задоволенню з огляду на таке.

Релевантні джерела права

У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

(1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;

(2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

(3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

(1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

(2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

(3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити: (1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; (2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; (3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали. що підтверджують ці обставини; (4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України; (5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; (6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; (7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (ч. 1 ст. 184 КПК України).

Порядок продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Зокрема, ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, окрім відомостей зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинні бути зазначені:

(1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

(2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Обставини справи

З матеріалів справи слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України (т. 1 а.с. 18, т. 2 а.с. 1)

09.12.2024 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб (т. 2 а.с. 201).

За версією органу досудового розслідування та відповідно до повідомленої підозри голова Господарського суду Львівської області ОСОБА_12, суддя Західного апеляційного господарського суду у відставці ОСОБА_13, суддя Господарського суду Львівської області у відставці ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, умисно вчинили корупційний злочин за таких обставин.

Так, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов одного з учасників ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_14 до ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про визнання недійсними пунктів Статуту підприємства (справа № 914/386/24).

За результатами розгляду позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_17 20.06.2024 винесено рішення про задоволення позовних вимог.

Окрім того, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов ще одного учасника ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_18 до ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про: (і) визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників підприємства від 16.10.2023, оформленого протоколом № 16/10/23; (іі) визнання недійсним повністю з моменту затвердження Статуту підприємства від 16.10.2023 у новій редакції, затвердженій протоколом № 16/10/23; (ііі) скасування реєстраційної дії / запису, вчиненої 17.10.2023 державним реєстратором Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно підприємства (справа № 914/653/24).

За результатами розгляду вказаного позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_19 09.08.2024 винесено рішення про задоволення позовних вимог.

22.07.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_20, суддів ОСОБА_21 та ОСОБА_22, відкрито апеляційне провадження у справі № 914/386/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_18 .

30.09.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_23, суддів ОСОБА_24 та ОСОБА_25, відкрито апеляційне провадження у справі № 914/653/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_14 та третього учасника ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_26 . У подальшому суддю ОСОБА_25 було замінено на суддю ОСОБА_27 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» судді ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_28, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

З урахуванням займаної посади та відповідних повноважень, тривалих відносин як із суддями Господарського суду Львівської області, так і з суддями Західного апеляційного господарського суду, ОСОБА_12 був обізнаний про наявність згаданих рішень Господарського суду Львівської області у справах № 914/386/24 та № 914/653/24, і про відкриття у них апеляційних проваджень.

Окрім того, ОСОБА_12 протягом тривалого часу був знайомий з ОСОБА_14, а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_13 .

У період з літа 2024 року до 12.10.2024 (більш точний час не встановлено) у ОСОБА_12 виник протиправний умисел на вимагання та подальше одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_14 за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_14, а саме рішень про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24 та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24.

Для реалізації вказаного умислу ОСОБА_12 вступив у змову з ОСОБА_4, ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами. Таким чином вказані особи заздалегідь домовилися про вчинення кримінального правопорушення та у подальшому діяли спільно та узгоджено для реалізації єдиного спільного умислу щодо вимагання та подальшого одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_14

12.10.2024, перебуваючи у м. Львові по вул. Пекарській, ОСОБА_12 особисто висловив вимогу ОСОБА_14 про необхідність надання йому, ОСОБА_13 та іншим невстановленим особам неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000,00 доларів США (що становило 41 207 200,00 грн) за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_14, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. При цьому ОСОБА_12 висловив ОСОБА_14 обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди, а також повідомив, що у випадку відмови ОСОБА_14 надати неправомірну вигоду будуть прийняті судові рішення не на його користь.

13.10.2024, перебуваючи у м. Львові по вул. Пекарській, 57, ОСОБА_12 підтвердив ОСОБА_14 раніше висловлену вимогу та повідомив, що можливо надати неправомірну вигоду частинами.

16.10.2024, перебуваючи на території готельно?оздоровчого комплексу «Святий Шарбель» (у м. Моршин по вул. Вокзальній, 6), ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили ОСОБА_14 вказану вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000,00 доларів США. Під час подальшої розмови ОСОБА_13 повідомив про збільшення суми неправомірної вигоди, яку необхідно надати за вплив на прийняття рішень суддями Західного апеляційного господарського суду. Також ОСОБА_13 та ОСОБА_12 зазначили про необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди через ОСОБА_4 .

Пізніше цього ж дня, повертаючись із м. Моршин до м. Львова, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 про необхідність додаткового надання в подальшому неправомірної вигоди у розмірі від 80 000 до 90 000 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду. Також ОСОБА_12 підтвердив необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди у розмірі 75 000 доларів США через ОСОБА_4

25.10.2024, перебуваючи у м. Львові поблизу перехрестя вулиць Мучна та Круп`ярська, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 про зменшення суми неправомірної вигоди, а саме про те, що загальна сума буде складати саме 1 000 000,00 доларів США. Окрім того, ОСОБА_12 зазначив, що за надання неправомірної вигоди 04.11.2024 суддями Західного апеляційного господарського суду буде прийнято рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24, а в подальшому також буде прийнято рішення про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24.

28.10.2024, перебуваючи у м. Львові у парку поблизу вул. Харківської, 42, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили ОСОБА_14 вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди у загальному розмірі 1 000 000,00 доларів США. ОСОБА_13 також повідомив, що вказана сума має бути розділена на три частини, а також зазначив, що за надання неправомірної вигоди вживає заходи впливу на прийняття 04.11.2024 суддями Західного апеляційного господарського суду рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.

04.11.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_20, суддів ОСОБА_21 та ОСОБА_22, прийнято рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.

05.11.2024 під час телефонної розмови та зустрічі ОСОБА_12 підтвердив ОСОБА_14 необхідність передачі частини неправомірної вигоди в розмірі 75 000 доларів США саме через ОСОБА_4

06.11.2024, перебуваючи у кабінеті ОСОБА_4 у Львівському національному університеті імені І. Франка (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16), на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_14 передав, а ОСОБА_4 одержав обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 75 000,00 доларів США (що становило 3 107 812, 5 грн) за вплив на прийняття суддями Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.

За таких обставин, 06.11.2024 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою, одержали від ОСОБА_14 першу частину неправомірної вигоди.

07.11.2024, перебуваючи у м. Львові на пр?ті Шевченка, ОСОБА_12 змінив попередньо висловлений розмір неправомірної вигоди та повідомив ОСОБА_14 про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі від 120 000,00 до 130 000,00 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24. При цьому він також висловив обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаного судового рішення за надання відповідної неправомірної вигоди.

11.11.2024 ОСОБА_12 додатково підтвердив ОСОБА_14 необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 130 000,00 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24. Також ОСОБА_12 повідомив, що лише частина неправомірної вигоди у розмірі 100 000,00 доларів США зі 130 000,00 доларів США буде включена до раніше визначеної загальної суми неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000,00 доларів США, а наступна частина неправомірної вигоди у сумі 300 000,00 доларів США має бути надана після прийняття відповідного судового рішення.

За таких обставин, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, керуючись єдиним умислом, діючи за попередньо змовою групою осіб, вимагали у ОСОБА_14 неправомірну вигоду у загальній сумі 1 030 000,00 доларів США (що становило 42 537 146,00 грн) за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_14, а саме рішень про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24, а також скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. При цьому вони висловили обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди. Окрім того, 06.11.2024 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи одержали першу частину неправомірної вигоди у розмірі 75 000 доларів США.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 12.12.2024 № 3615/0/15?24 надано згоду на утримання під вартою судді у відставці ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 72).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2024 (у справі № 991/13915/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів (тобто до 20.02.2025) з визначенням застави у розмірі 12 000 000,00 грн та покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків (т. 2 а.с. 209).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.02.2025 (у справі № 991/696/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2025 (т. 2 а.с. 253).

До завершення строку дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу детектив подав слідчому судді клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Системний аналіз положень ст. 17,ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

У якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, детектив долучив до клопотання, зокрема:

(1) протоколи допитів свідка ОСОБА_14 від 14.10.2024, 17.10.2024, 31.10.2024, 03.11.2024, 09.11.2024, 17.11.2024, 20.11.2024, 01.12.2024 з додатками, за змістом яких під час неодноразових зустрічей ОСОБА_12, ОСОБА_13 обіцяли за неправомірну вигоду здійснити вплив на суддів Західного апеляційного господарського суду за прийняття рішень на користь ОСОБА_14, у зв`язку з чим останній у заздалегідь обумовленому порядку передав частину неправомірної вигоди у сумі 75 000 доларів США ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 89, 96, 102, 107, 111, 120, 126, 139);

(2) протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо?, відеоконтролю особи, візуального спостереження) від 05.11.2024, 15.11.2024, 02.12.2024, у яких відображені відомості про перебіг та зміст розмов між ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 по телефону та під час зустрічей 16.10.2024, 19?21.10.2024, 23?25.10.2024, 27?28.10.2024, 31.10.2024, 02.11.2024, 04?06.11.2024, 11.11.2024, 14?21.11.2024, зокрема стосовно вирішення питань з судовими рішеннями, розміру неправомірної вигоди та необхідність її передачі через ОСОБА_4 .

Також у протоколах зафіксовані обставини перебігу 05.11.2024 та 06.11.2024 зустрічей ОСОБА_14 з ОСОБА_4 у приміщенні Львівського національного університету ім. І. Франка та передачі останньому першої частини неправомірної вигоди (т. 3 а.с. 1, 18, 32, 57, 122);

(3) протокол огляду та вручення ОСОБА_14 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у сумі 75 000 доларів США від 04.11.2024 (т. 3 а.с. 147);

(4) протоколи від 01.11.2024 та 03.11.2024, згідно з якими оглянуті та вручені ОСОБА_14 довідки, у яких наведені правові позиції, що можуть бути застосовані у справах № 914/653/24 та № 914/386/24, що перебувають у провадженні Західного апеляційного господарського суду (т. 3 а.с. 158, 163);

(5) протокол обшуку від 05.12.2024, що проведений за місцем проживання ОСОБА_4, під час якого під підкладкою дивану було знайдено та вилучено три пакети з коштами в загальній сумі 17 100 доларів США, з яких 7 500 доларів США - заздалегідь ідентифіковані та 04.11.2024 вручені ОСОБА_14 .

Також під час обшуку ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон, у якому встановлений обліковий запис « ОСОБА_29 » та месенджери «Whats App», «Viber», «Signal», «Telegram» В телефоні містилися контакти ОСОБА_27, ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_13 і численні чати з ними, у яких наявні видалені повідомлення (т. 3 а.с. 178);

(6) протокол обшуку від 05.12.2024, що проведений за місцем проживання ОСОБА_21, під час якого остання видала свій мобільний телефон, оглядом якого виявлено листування з абонентами під назвою « ОСОБА_30 », « ОСОБА_31 » стосовно справи « ОСОБА_32 ». Окрім того, у сейфі виявлено та вилучено 20 000 доларів США, що були заздалегідь ідентифіковані та 04.11.2024 вручені ОСОБА_14 (т. 3 а.с. 189).

Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю, дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Тобто, у слідчого судді відсутні підстави відступити від попереднього висновку, викладеному в ухвалі від 23.12.2024, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 .

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак.

Втім, варто зауважити, що, усупереч доводам захисту, перелічені матеріали досудового розслідування підтверджують відображені у повідомленні про підозру обставини стосовно наявності попередньої змови на вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, виходячи з того, що під час неодноразових зустрічей з ОСОБА_12 та ОСОБА_33 свідку ОСОБА_14 наголошувалося на необхідності передачі неправомірної вигоди через ОСОБА_4, якому частина з обумовленої суми коштів й була передана у наслідку. Наведені обставини слідують не тільки з показань свідка ОСОБА_14, але й з матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та поведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, а також ОСОБА_21 (судді Західного апеляційного господарського суду зі складу колегії з розгляду справи № 914/386/24).

Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених детективом матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в підозрі ОСОБА_4 .

Доводи захисту про те, що надані детективом докази не підтверджують, а подекуди й спростовують причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину, у тому числі про наявність кваліфікуючої ознаки вимагання, ґрунтуються на цитуванні матеріалів слідства поза контекстом.

Слідчому судді видалися непереконливими твердження захисту про те, що орган досудового розслідування невірно інтерпретував діяння ОСОБА_4, які в дійсності полягали у наданні ОСОБА_14 та ОСОБА_34 юридичної допомоги та порад з приводу вирішення судових спорів.

Безпосередньо у судовому засіданні підозрюваному були роз`яснені положення ч. 5 ст. 193 КПК України, а саме те, що будь?які його твердження чи заяви, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведенні його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється, або у будь?якому іншому правопорушенні.

Втім, підозрюваний ОСОБА_4 відмовився пояснити слідчому судді причини передачі йому ОСОБА_14 грошових коштів (у сумі 75 000,00 доларів США), частина з яких була виявлена у нього в житлі під час обшуку. Яким чином частина отриманих ним коштів опинилася у судді Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_21 та яка подальша доля решти коштів тощо. Безпосередньо після повідомлення йому про підозру ОСОБА_4 теж показання не надавав.

Безперечно у силу закріпленої у ст. 18 КПК України засади кримінального провадження підозрюваний має право не давати показання та не говорити нічого з приводу підозри.

Водночас, беручи до уваги заперечення захисту з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозрюваний у власних інтересах мав би пояснити слідчому судді власну версію перебігу подій, однак цього не забажав.

У контексті тверджень захисту з приводу того, що ОСОБА_4 має намір укласти угоду про визнання винуватості, така процесуальна поведінка видається нелогічною. Окрім того, присутній у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив, що сторона захисту ініціювала укладення відповідної угоди чи допит підозрюваного.

Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження

Раніше згадувалося, що у своєму клопотанні детектив вказав про те, що на даний час продовжують існувати передбачені п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та / або суду

Надаючи оцінку тому, чи продовжує існувати ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та / або суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 3692 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ст. 12 та приміткою до ст. 45 КК України віднесено до тяжкого корупційного злочину. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання. Їі треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).

Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).

З матеріалів справи слідує, що наразі ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досяг 65?річного віку (т. 4 а.с. 31), а тому з огляду на визначений ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі на обвинуваченого не поширюються обмеження на перетин державного кордону в умовах діючого воєнного стану, що регламентовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

У період діючого правового режиму воєнного стану ОСОБА_4 перетинав державний кордон України (т. 4 а.с. 42).

У цьому ж контексті варто зауважити, що дружина підозрюваного ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 32) та його малолітній син ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (т. 4 а.с. 39), а також повнолітня дочка ОСОБА_35 (т. 4 а.с. 36) протягом 2021?2024 років систематично виїжджали за кордон (т. 4 а.с. 42, 45, 49).

Відповідно до щорічної декларації ОСОБА_4 за 2023 рік офіційні доходи його дружини ОСОБА_11 за вказаний рік становили 10 350,00 грн, а самого ОСОБА_4 сукупно 2 521 577,00 грн. Станом на кінець 2023 року у розпорядженні ОСОБА_4 та його дружини загалом перебувало 137 000,00 грн готівкою та 48 69,00 грн на банківських рахунках (т. 4 а.с. 58).

З цієї ж декларації слідує, що у власності підозрюваного та його дружини перебувають квартира (площею 70,2 кв.м) у м. Львів, дві земельні ділянки (площею 1 724,00 кв.м та 450,00 кв.м) у Львівській обл., об`єкт незавершеного будівництва (загальною площею 420,38 кв.м) у Львівській обл. та два автомобіля (Toyota Prada і Honda CR?V, обидва 2008 року випуску).

Водночас, виходячи з даних протоколу обшуку, згідно з якими 05.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 під підкладкою дивану було знайдено загалом 17 100 доларів США (з яких 7 500 доларів США заздалегідь ідентифіковані та вручені ОСОБА_14 ) слушними видаються аргументи детектива про можливу наявність у ОСОБА_4 неофіційного доходу.

У сукупності наведене свідчить про достатню фінансову спроможність підозрюваного, щоб забезпечити себе за кордоном.

Окрім того, згідно з матеріалами справи підозрюваний ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 (дійсний до 22.04.2026) (т. 4 а.с. 31).

Посилання захисту на те, що після застосування 23.12.2024 до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник 17.02.2025 здав до Державної міграційної служби України у Львівській області паспорт ОСОБА_4 для виїзду за кордон № НОМЕР_2 (т. 4 а.с. 115 зв.) загалом не спростовує передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику переховування, у тому числі закордоном.

Ба більше, ураховуючи у сукупності те, що (і) обов`язок ОСОБА_4 здати свій паспорт для виїзду за кордон виникав лише у разі внесення застави як альтернативного запобіжного заходу, і (іі) такі дії були вчинені після вручення захисту (13.02.2025) та подання до суду (14.02.2025) клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, - згадані дії захисту видаються такими, що здійснені цілеспрямовано для сформування відповідного аргументу під час судового розгляду клопотання.

Також, усупереч доводам захисту, сама по собі належна процесуальна поведінка ОСОБА_4, яку він проявляє починаючи з 05.12.2024 (коли був проведений обшук) не виключає того, що підозрюваний, усвідомлюючи притягнення до кримінальної відповідальності та можливі негативні для нього наслідки, може вдатися до заходів, щоб уникнути їх маючи в розпорядженні фінансовий ресурс та вочевидь широке коло зв`язків, обумовлене займаними ним посадами судді та голови суду.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у підозрюваного можливістю легально покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Отже, детектив довів те, що на даний час продовжує існувати передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та / або суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Оцінюючи продовження існування цього ризику слідчий суддя виходить у сукупності із того, що: (і) лише з 05.12.2024 (коли були проведені обшуки) орган досудового розслідування вийшов на рівень гласних слідчих (розшукових) дій; (іі) виходячи зі змісту протоколів обшуків наразі органом досудового розслідування не знайдено усієї частини неправомірної вигоди, яку ОСОБА_14 передав через ОСОБА_4 для прийняття необхідних судових рішень судом апеляційної інстанції (двома колегіями) за версією слідства; (ііі) під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 останній видав загалом чотири мобільних телефони, лише один з яких містив численні чати та переписки особами, які фігурують у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_36, ОСОБА_33 ), що містили й видалені повідомлення. Останнє у сукупності зі згаданими раніше обставинами віднайдення грошових коштів свідчить про обізнаність ОСОБА_4 з методам приховування інформації, документів, речей та заходами конспірації.

На переконання слідчого судді, наведене вказує про те, що на даний час не зменшився передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик того, що підозрюваний може вдатися до знищення, переховування або спотворення будь?якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів

Аналізуючи доводи детектива у цій частині, суд ураховує специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, що, як правило, характеризується латентністю та завуальованістю, а в даному випадку, за версією слідства, вчинений групою осіб, частина з яких наразі не встановлена.

Зазначене у сукупності з можливим зв`язками ОСОБА_4, набутими у силу статусу та посад, що він обіймав, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків та інших підозрюваних, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань, а відтак - і спотворення доказів у справі.

До того ж, згідно з наданими детективом матеріалами на даний час слідством допитано двоє свідків (т. 2 а.с. 145, 154) та, у силу визначеної ч. 2 ст. 184 КПК України вимоги ознайомлення підозрюваного з клопотанням про застосування запобіжного заходу та доданими до нього матеріалами, ОСОБА_4 обізнаний з фактом надання показань відповідними особами та з їх змістом, що лише підсилює ризик можливості незаконного впливу на конкретних свідків.

Водночас, у силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання свідків, як тих, що вже допитані під час досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.

У силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Окрім того, на даний час у кримінальному провадженні призначено загалом 14 експертиз (т. 3 а.с. 218, 219, 220, 221, 222, 226, 230, 234, 238, 242, 246, 250, 254, 258), що також не виключає можливості впливу на експертів з метою спотворення їх висновків.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні вочевидь залишається інтенсивним.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

На думку слідчого судді, вказаний ризик також продовжує існувати, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 в силу займаної посади судді Господарського суду Львівської області протягом 2012?2023 років може мати численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, представників судової системи та експертних установ, які він може намагатися використати, щоб перешкоджати кримінальному провадженню будь?яким чином (шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності тощо).

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється

Слідчий суддя не погоджується з доводами детектива про наявність цього ризику з огляду на таке.

До клопотання детектива не додано доказів на підтвердження наявності підстав вважати, що суддя у відставці ОСОБА_4 може вчинити нові злочини. Таких доказів не надано прокурором під час розгляду клопотання в суді. З приводу ризику продовження скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що вчинення інкримінованого підозрюваному злочину наразі припинено у результаті діяльності правоохоронних органів.

Про відсутність указаного ризику слідчим суддею було констатовано ще у попередній ухвалі від 23.12.2024 про застосування запобіжного заходу.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою

Раніше згадувалося, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 20.02.2025 (т. 2 а.с. 209).

Водночас ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.02.2025 (у справі № 991/696/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2025 (т. 2 а.с. 253).

Слідчий суддя цілком погоджується з твердженнями детектива про те, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою завершити досудового розслідування неможливо з об`єктивних причин, оскільки необхідним є, зокрема: завершення оглядів вилучених мобільних телефонів, речей і документів; отримання висновків призначених експертиз; проведення слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на відшукання решти переданої неправомірної вигоди; здійснення розсекречення матеріальних носіїв інформації, на підставі яких проведені негласні слідчі (розшукові) дії.

Разом із цим слідчих суддя враховує посилання детектива на те, що протягом двох місяців (що охоплює строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою) орган досудового розслідування: проведено 30 обшуків, під час яких вилучено речі і документи, що потребують часу для здійснення їх огляду та аналізу; ініційовано розгляд 15 клопотань про арешт майна та інших заходів забезпечення кримінального провадження; допитано понад 10 осіб; призначено 16 судових експертиз.

Щодо наявності підстав для продовження застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри, продовження існування передбачених п. 1?4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків для кримінального провадження, а також неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування продовження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_37 підозрюється, його зв`язки, набуті у силу свого статусу та займаної посади.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я підозрюваного, його майновий стан.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків

Отже, слідчий суддя погоджується з проханням детектива про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Виходячи з наведеного та з огляду на продовження існування ризиків для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту.

Посилання захисту на стан здоров`я ОСОБА_4 не виключає можливості продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно з долученими захистом довідками Київської медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально?виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 28.01.2025 та від 10.02.2025 ОСОБА_4 приймає відповідне необхідне йому лікування, а стан його здоров`я оцінюється як задовільний. До цього ж слідчий суддя звертає увагу, що захистом не надані відомості, які б свідчили про погіршення стану здоров`я ОСОБА_4, обумовленого умовами його тримання під вартою.

Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюванимпокладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя зазначає, що передбачені п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України гарантії покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема належну процесуальну поведінку підозрюваного. Сума застави повинна бути оцінена з урахуванням даних про особу підозрюваного, його активів та майнового стану. Іншими словами - розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку переховування від органів досудового розслідування тощо, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому має бути врахований майновий стан підозрюваного.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. Водночас розмір такої застави не має бути надмірним.

Детектив прохав визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 12 000 000,00 грн.

Ураховуючи встановлені ризики та їх інтенсивність, обставини інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення та відомості про матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя погоджується з тим, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах (від 60 560 грн до 242 240 грн) не здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків.

З огляду на обставини розслідуваного злочину, який за версією слідства пов`язаний з можливим впливом на суддів за неправомірну вигоду у розмірі 1 030 000,00 доларів США, що вчинено за попередньою змовою групою осіб, слідчий суддя вважає, що підозрюваному має бути визначена застава у розмірі, який перевищує передбачений згаданою нормою граничний, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.

У цьому контексті слідчий суддя враховує відомості про матеріальний стан підозрюваного, зокрема: (1) наявність у його та дружини власності квартири (площею 70,2 кв.м) у м. Львів, двох земельних ділянок (площею 1 724,00 кв.м та 450,00 кв.м) у Львівській обл., об`єкту незавершеного будівництва (загальною площею 420,38 кв.м) у Львівській обл. та двох автомобілів (Toyota Prada та Honda CR?V, обидва 2008 року випуску); (2) того, що офіційний дохід за ОСОБА_4 за 2023 рік сукупно становив 2 521 577,00 грн, а його дружини - 10 350,00 грн; (3) що дружина та син підозрюваного систематично виїжджають за кордон.

Враховуючи наведені відомості про обставини інкримінованого злочину та про сукупний майновий стан підозрюваного,слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 12 000 000,00 грн, яка не буде для нього завідомо непомірною. Саме у такому розмірі застава цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_4 обтяжений фінансовими витратами у зв`язку з утриманням сім`ї, а також власним лікуванням, слідчий суддя не приймає до уваги, позаяк вони не підтверджені належними доказами.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, перелік яких наведений у клопотанні детектива.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України,- два місяці.

Висновки

Сторона обвинувачення довела (і) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, (іі) те, що передбачені п. 1?4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися та, (ііі) що до завершення дії попередньої ухвали про тримання під вартою досудове розслідування завершити неможливо, що у сукупності обумовлює (іv) необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою на 60 днів, але не більше строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Також слідчий судді погодився з розміром застави, який детектив прохав визначити для підозрюваного ОСОБА_4 .

Отже, клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 183, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_38, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Нові Кривотули Тисменицького району Івано-Франківської області, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 18.04.2025.

Визначити підозрюваному ОСОБА_39 заставу у розмірі 12 000 000,00 (дванадцять мільйонів) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Вищого антикорупційного суду (за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259; номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії цієї ухвали.

У випадку внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави і він підлягає звільненню з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти, покласти на підозрюваного ОСОБА_40 такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись з Львівської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та з ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_41, ОСОБА_42, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру стосовно ОСОБА_40 (окрім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити два місяці з моменту звільнення його з?під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання ОСОБА_43 покладених на нього обов`язків, застава підлягає стягненню в дохід держави, а до підозрюваного може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, - у той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1