- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/1675/25
Провадження № 1?кс/991/1675/25
У Х В А Л А
28 лютого 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024
клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4,
в с т а н о в и в:
24.02.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі по тексту - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2025 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 1).
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.
09.12.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб.
13.12.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави та покладенням на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави.
05.02.2025 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 09.03.2025 з одночасним визначенням застави у розмірі 6 000 000,00 грн та покладенням на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави.
06.02.2025 ОСОБА_4 вніс визначену судом заставу, у зв`язку з чим звільнений з?під варти та на нього покладені такі обов`язки:
(1) не відлучатись з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора;
(2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та / або роботи;
(3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
(4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
(5) носити електронний засіб контролю.
На переконання прокурора, наразі існує необхідність у продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, оскільки завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим. До того ж зауважив, що 06.02.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2025.
Прокурор вважає, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати передбачені п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які у сукупності з обґрунтованістю підозри ОСОБА_4 обумовлюють необхідність продовження строку дії покладених на нього обов`язків, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. А саме:
(1) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
Про те, що цей ризик продовжує існувати свідчать у сукупності: тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого корупційного злочину), що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна; наявність у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон та його фактичне проживання у прикордонній Львівській області; факти перетину державного кордону в умовах діючого правового режиму воєнного стану; його соціальний статус та набуті зв`язки у силу займаних посад; майовий стан, що вказує на фінансову спроможність та можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
(2) Ризик знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Про існування такого ризику вказує те, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування (при чому до 05.12.2024 гласні слідчі (розшукові) дії фактично не проводилися через специфіку документування відповідної протиправної діяльності) та стороною обвинувачення зібрані не всі необхідні докази (у тому числі речі і документи). Серед іншого, для встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, існує необхідність у виявленні та вилученні слідів вчинення кримінального правопорушення, зокрема зафіксованих в електронній формі. Наразі вживаються заходи, щоб встановити всі обставини отримання та подальшого переміщення неправомірної вигоди (у тому числі перевіряються обставини можливого приховування відповідних грошових коштів ОСОБА_4 ). До того ж, підозрюваний обізнаний з методами конспірації та знищення інформації з електронних інформаційних мереж - додатків для відправлення та отримання миттєвих повідомлень, у зв`язку з чим наявні ризики знищення даної інформації за допомогою не виявлених та на даний момент не вилучених мобільних терміналів.
(3) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
На думку прокурора, продовження існування зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який, використовуючи набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів, має можливість впливати на свідків, зокрема на суддів та працівників Західного апеляційного господарського суду та Господарського суду Львівської області. Про наявність впливу на суддів свідчать факти, задокументовані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема про те, що заступник голови суду ОСОБА_16 виконував вказівки ОСОБА_4 . Також, як вбачається з протоколу обшуку житла ОСОБА_17 (підлеглої ОСОБА_4 ), під час огляду її комп`ютера виявлено та встановлено, що вона готувала проект судового рішення на користь заявника у нічний час. Зазначене свідчить про вплив ОСОБА_4 на ОСОБА_17 стосовно швидкого постановлення судового рішення на користь заявника.
Наведене дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний у даному кримінальному провадженні та інші причетні особи можуть незаконно впливати на об`єктивність показань вже допитаних свідків та тих, які наразі ще не допитані. До того ж, на даний час вживаються заходи, спрямовані на встановлення усіх обставин переміщення грошових коштів та осіб, що були залучені до цього процесу, ОСОБА_4 може здійснити вплив на таких осіб задля надання ними неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Окрім того, детектив звернув увагу на положення ст. 23 КПК України, у відповідності до яких під час судового розгляду показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а також на те, що на даний час призначені судові експертизи, про що підозрюваний обізнаний.
(4) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Про те, що цей ризик не зменшився свідчать набуті підозрюваним зв`язки у силу займаної посади, які він може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь?яким іншим чином, штучно створювати докази захисту, незаконно впливати на орган досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків. Зазначене також підтверджуються матеріалами досудового розслідування, згідно з якими ОСОБА_4 впливав на суддів Західного апеляційного господарського суду. Окрім того, підозрюваний особисто підтримує товариські стосунки з колишнім головою Господарського суду Львівської області ОСОБА_18 і колишнім головою Західного апеляційного господарського ОСОБА_8, які у свою чергу (згідно з отриманими під час досудового розслідування доказами) можуть впливати на відповідних службових осіб.
(5) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .
З даного приводу детектив зауважив, що отримані під час досудового розслідування відомості свідчать про неодноразовий характер вчинення відповідних протиправних дій (одержання неправомірної вигоди) зі сторони ОСОБА_4 спільно з іншими особами. До того ж, наразі в указаному кримінальному провадженні розслідуються інші кримінальні правопорушення (у тому числі більш тяжкі), до вчинення яких імовірно причетний ОСОБА_4 .
З урахуванням наведеного прокурор указав, що встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, роль підозрюваного у його скоєнні, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, свідчать про необхідність продовження релевантних установленим ризикам обов`язків, що передбачені ч. 4 ст. 195 КПК України на два місяці.
Водночас прокурор зауважив, що на даний час для завершення досудового розслідування необхідно зокрема: завершити огляд вилучених мобільних телефонів, речей і документів; завершити експертизи та отримати висновки комплексних судових комп`ютерно?технічних та телекомунікаційних експертиз; провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на відшукання решти переданої неправомірної вигоди; розсекретити матеріальні носії інформації, на підставі яких проведені негласні слідчі (розшукові) дії.
Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав з мотивів, що у ньому наведені.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив у частині продовження обов`язку носити електронний засіб контролю.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 прохала відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а у разі продовження покладених на ОСОБА_4 обов`язків - не застосовувати до нього засіб електронного контролю. Серед іншого захисник звернула увагу на те, що підозрюваний потребує постійного медичного обстеження, що ускладнює носіння електронного пристрою. До того ж, у попередній ухвалі про продовження запобіжного заходу слідчий суддя констатував, що на даний час у кримінальному провадженні перестали існувати ризики. Водночас, зазначені прокурором у клопотання ризики не обґрунтовані жодними новими доказами, що вказує на зниження ступеню їх актуальності.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
(1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
(2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
(3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 173 та ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного одночасно із застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема й у вигляді застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо слідчий, прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.
Обставини справи
З матеріалів справи слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України (т. 2 а.с. 1)
09.12.2024 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб (т. 2 а.с. 185).
За версією органу досудового розслідування та відповідно до повідомленої підозри голова Господарського суду Львівської області ОСОБА_4, суддя Західного апеляційного господарського суду у відставці ОСОБА_8, суддя Господарського суду Львівської області у відставці ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, умисно вчинили корупційний злочин за таких обставин.
Так, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов одного з учасників ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_9 до ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про визнання недійсними пунктів Статуту підприємства (справа № 914/386/24).
За результатами розгляду позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_20 20.06.2024 винесено рішення про задоволення позовних вимог.
Окрім того, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов ще одного учасника ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_21 до ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про: (і) визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників підприємства від 16.10.2023, оформленого протоколом № 16/10/23; (іі) визнання недійсним повністю з моменту затвердження Статуту підприємства від 16.10.2023 у новій редакції, затвердженій протоколом № 16/10/23; (ііі) скасування реєстраційної дії / запису, вчиненої 17.10.2023 державним реєстратором Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно підприємства (справа № 914/653/24).
За результатами розгляду вказаного позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_22 09.08.2024 винесено рішення про задоволення позовних вимог.
22.07.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_13, суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_23, відкрито апеляційне провадження у справі № 914/386/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_21 .
30.09.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_10, суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_24, відкрито апеляційне провадження у справі № 914/653/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_9 та третього учасника ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_25 . У подальшому суддю ОСОБА_24 було замінено на суддю ОСОБА_12 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» судді ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_24 та ОСОБА_12 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
З урахуванням займаної посади та відповідних повноважень, тривалих відносин як із суддями Господарського суду Львівської області, так і з суддями Західного апеляційного господарського суду, ОСОБА_4 був обізнаний про наявність згаданих рішень Господарського суду Львівської області у справах № 914/386/24 та № 914/653/24, і про відкриття у них апеляційних проваджень.
Окрім того, ОСОБА_4 протягом тривалого часу був знайомий з ОСОБА_9, а також з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
У період з літа 2024 року до 12.10.2024 (більш точний час не встановлено) у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на вимагання та подальше одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_9, а саме рішень про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24 та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24.
Для реалізації вказаного умислу ОСОБА_4 вступив у змову з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами. Таким чином вказані особи заздалегідь домовилися про вчинення кримінального правопорушення та у подальшому діяли спільно та узгоджено для реалізації єдиного спільного умислу щодо вимагання та подальшого одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9
12.10.2024, перебуваючи у м. Львові по вул. Пекарській, ОСОБА_4 особисто висловив вимогу ОСОБА_9 про необхідність надання йому, ОСОБА_8 та іншим невстановленим особам неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000,00 доларів США (що становило 41 207 200,00 грн) за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_9, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. При цьому ОСОБА_4 висловив ОСОБА_9 обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди, а також повідомив, що у випадку відмови ОСОБА_9 надати неправомірну вигоду будуть прийняті судові рішення не на його користь.
13.10.2024, перебуваючи у м. Львові по вул. Пекарській, 57, ОСОБА_4 підтвердив ОСОБА_9 раніше висловлену вимогу та повідомив, що можливо надати неправомірну вигоду частинами.
16.10.2024, перебуваючи на території готельно?оздоровчого комплексу «Святий Шарбель» (у м. Моршин по вул. Вокзальній, 6), ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підтвердили ОСОБА_9 вказану вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000,00 доларів США. Під час подальшої розмови ОСОБА_8 повідомив про збільшення суми неправомірної вигоди, яку необхідно надати за вплив на прийняття рішень суддями Західного апеляційного господарського суду. Також ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зазначили про необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди через ОСОБА_7 .
Пізніше цього ж дня, повертаючись із м. Моршин до м. Львова, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про необхідність додаткового надання в подальшому неправомірної вигоди у розмірі від 80 000 до 90 000 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду. Також ОСОБА_4 підтвердив необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди у розмірі 75 000 доларів США через ОСОБА_7
25.10.2024, перебуваючи у м. Львові поблизу перехрестя вулиць Мучна та Круп`ярська, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про зменшення суми неправомірної вигоди, а саме про те, що загальна сума буде складати саме 1 000 000,00 доларів США. Окрім того, ОСОБА_4 зазначив, що за надання неправомірної вигоди 04.11.2024 суддями Західного апеляційного господарського суду буде прийнято рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24, а в подальшому також буде прийнято рішення про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24.
28.10.2024, перебуваючи у м. Львові у парку поблизу вул. Харківської, 42, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підтвердили ОСОБА_9 вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди у загальному розмірі 1 000 000,00 доларів США. ОСОБА_8 також повідомив, що вказана сума має бути розділена на три частини, а також зазначив, що за надання неправомірної вигоди вживає заходи впливу на прийняття 04.11.2024 суддями Західного апеляційного господарського суду рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.
04.11.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_13, суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_23, прийнято рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.
05.11.2024 під час телефонної розмови та зустрічі ОСОБА_4 підтвердив ОСОБА_9 необхідність передачі частини неправомірної вигоди в розмірі 75 000 доларів США саме через ОСОБА_7
06.11.2024, перебуваючи у кабінеті ОСОБА_7 у Львівському національному університеті імені І. Франка (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16), на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_7 одержав обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 75 000,00 доларів США (що становило 3 107 812, 5 грн) за вплив на прийняття суддями Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_23 рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.
За таких обставин, 06.11.2024 ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою, одержали від ОСОБА_9 першу частину неправомірної вигоди.
07.11.2024, перебуваючи у м. Львові на пр?ті Шевченка, ОСОБА_4 змінив попередньо висловлений розмір неправомірної вигоди та повідомив ОСОБА_9 про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі від 120 000,00 до 130 000,00 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24. При цьому він також висловив обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаного судового рішення за надання відповідної неправомірної вигоди.
11.11.2024 ОСОБА_4 додатково підтвердив ОСОБА_9 необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 130 000,00 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24. Також ОСОБА_4 повідомив, що лише частина неправомірної вигоди у розмірі 100 000,00 доларів США зі 130 000,00 доларів США буде включена до раніше визначеної загальної суми неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000,00 доларів США, а наступна частина неправомірної вигоди у сумі 300 000,00 доларів США має бути надана після прийняття відповідного судового рішення.
За таких обставин ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, керуючись єдиним умислом, діючи за попередньо змовою групою осіб, вимагали у ОСОБА_9 неправомірну вигоду у загальній сумі 1 030 000,00 доларів США (що становило 42 537 146,00 грн) за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_9, а саме рішень про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24, а також скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. При цьому вони висловили обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди. Окрім того, 06.11.2024 ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи одержали першу частину неправомірної вигоди у розмірі 75 000 доларів США.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2024 (у справі № 991/13893/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів (тобто до 10.02.2025) з визначенням застави у розмірі 20 000 000,00 грн та покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків (т. 2 а.с. 193).
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.01.2025 згадану ухвалу скасовано в частині визначеного розміру застави та постановлено нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 10 000 000,00 грн (т. 2 а.с. 195).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.02.2025 (у справі № 991/945/25) підозрюваному продовжено строк тримання під вартою до 09.03.2025 та визначено заставу у розмірі 6 000 000,00 грн. На випадок внесення застави на ОСОБА_4 покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:
(1) не відлучатись з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора;
(2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та / або роботи;
(3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
(4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
(5) носити електронний засіб контролю.
06.02.2025 за ОСОБА_4 внесено визначену слідчим суддею суму застави, у зв`язку із цим його звільнено з?під варти.
Отже, з 06.02.2025 до ОСОБА_4 застосований альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього перелічені вище обов`язки.
До завершення строку дії попередньої ухвали прокурор подав слідчому судді клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків у порядку ст. 199 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб продовжити застосування до неї запобіжного заходу.
У якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, прокурора долучив до клопотання, зокрема:
(1) протоколи допитів свідка ОСОБА_9 від 14.10.2024, 17.10.2024, 31.10.2024, 03.11.2024, 09.11.2024, 17.11.2024, 20.11.2024, 01.12.2024 з додатками, за змістом яких під час неодноразових зустрічей ОСОБА_4, ОСОБА_8 обіцяли за неправомірну вигоду здійснити вплив на суддів Західного апеляційного господарського суду за прийняття рішень на користь ОСОБА_9, у зв`язку з чим останній у заздалегідь обумовленому порядку передав частину неправомірної вигоди у сумі 75 000 доларів США ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 89, 96, 102, 107, 111, 120, 126, 139);
(2) протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо?, відеоконтролю особи, візуального спостереження) від 05.11.2024, 15.11.2024, 02.12.2024, у яких відображені відомості про перебіг та зміст розмов між ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_8 по телефону та під час зустрічей 16.10.2024, 19?21.10.2024, 23?25.10.2024, 27?28.10.2024, 31.10.2024, 02.11.2024, 04?06.11.2024, 11.11.2024, 14?21.11.2024, зокрема стосовно вирішення питань з судовими рішеннями, розміру неправомірної вигоди та необхідність її передачі через ОСОБА_7 . Також у протоколах зафіксовані обставини перебігу 05.11.2024 та 06.11.2024 зустрічей ОСОБА_9 з ОСОБА_7 у приміщенні Львівського національного університету ім. І. Франка та передачі останньому першої частини неправомірної вигоди (т. 3 а.с. 1, 18, 32, 57, 122);
(3) протокол огляду та вручення ОСОБА_9 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у сумі 75 000 доларів США від 04.11.2024 (т. 3 а.с. 147);
(4) протоколи від 01.11.2024 та 03.11.2024, згідно з якими оглянуті та вручені ОСОБА_9 довідки, у яких наведені правові позиції, що можуть бути застосовані у справах № 914/653/24 та № 914/386/24, що перебувають у провадженні Західного апеляційного господарського суду (т. 3 а.с. 158, 163);
(5) протокол обшуку від 05.12.2024, що проведений за місцем проживання ОСОБА_7, під час якого під підкладкою дивану було знайдено та вилучено три пакети з коштами в загальній сумі 17 100 доларів США, з яких 7 500 доларів США - заздалегідь ідентифіковані та 04.11.2024 вручені ОСОБА_9 .
Також під час обшуку ОСОБА_7 добровільно видав мобільний телефон, у якому встановлений обліковий запис « ОСОБА_26 » та месенджери «Whats App», «Viber», «Signal», «Telegram» В телефоні містилися контакти ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_8 і численні чати з ними, у яких наявні видалені повідомлення (т. 3 а.с. 178);
(6) протокол обшуку від 05.12.2024, що проведений за місцем проживання ОСОБА_14, під час якого остання видала свій мобільний телефон, оглядом якого виявлено листування з абонентами під назвою « ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 » стосовно справи « ОСОБА_29 ». Окрім того, у сейфі виявлено та вилучено 20 000 доларів США, що були заздалегідь ідентифіковані та 04.11.2024 вручені ОСОБА_9 (т. 3 а.с. 189).
Дослідивши відомості, які містяться в долучених прокурором доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю, дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Тотожні висновки містяться у згаданих раніше ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.01.2025 (у справі № 991/13893/24) (т. 2 а.с. 195), в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.02.2025 (у справі № 991/945/25) (т. 4 а.с. 187).
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
Раніше згадувалося, що у своєму клопотанні прокурор стверджує про те, що на даний час продовжують існувати передбачені п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - які обумовлюють необхідність продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя зауважує, що за змістом норм кримінального процесуального закону запобіжний захід має на меті попередити виникнення ризиків (запобігти їм), а не застосовувати запобіжний захід у результаті вчинення підозрюваним відповідних діянь. Передбачений ст. 177 КПК України ризик слід вважати наявним за умови наявності обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним визначених спроб. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, натомість вимагає з`ясування, чи має він реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та / або суду
Надаючи оцінку тому, чи продовжує існувати ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та / або суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 3692 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ст. 12 та приміткою до ст. 45 КК України віднесено до тяжкого корупційного злочину. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання. Її треба визначати з урахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).
Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).
З матеріалів справи слідує, що з 2007 року ОСОБА_4 є суддею Господарського суду Львівської області (т. 4 а.с. 17, 19), а також займав адміністративну посаду голови цього суду (т. 4 а.с. 37, 39). Вочевидь, у силу займаних посад підозрюваний міг набути зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що з досліджених протоколів допиту свідка ОСОБА_9 та протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що частина неправомірної вигоди призначалась невстановленим працівникам Головного управління розвідки Міністерства оборони України за вжиття заходів щодо ухвалення суддями Західного апеляційного суд рішень на користь ОСОБА_9, з якими комунікували ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Наведене підтверджує наявність у підозрюваного зв`язків, які він може використати з метою переховування від органу досудового розслідування та / або суду.
Окрім того, відповідно до відомостей, зазначених у щорічній декларації ОСОБА_4 за 2023 рік, його офіційні доходи за вказаний період становили 1 487 012,00 грн заробітної плати, а також 518 000,00 грн від відчуження рухомого майна. Дохід дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_30 становив 90 000,00 грн від заняття підприємницькою. Станом на кінець звітного періоду ОСОБА_4 задекларував грошові активи у розмірі 60 000,00 доларів США та 55 000,00 грн, а його дружина 6 000,00 доларів США та загалом 116 034,00 грн (т. 4 а.с. 41).
Згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за І?ІІІ квартали 2024 року сума нарахованого ОСОБА_4 доходу становила 1 127 402,64 грн (т. 4 а.с. 71).
Зі змісту згаданої щорічної декларації слідує, що ОСОБА_30 є співвласницею власницею двох квартир у м. Дрогобич Львівської області.
Також ОСОБА_30 є власницею автомобіля «Audi А3» 2017 року випуску, а ОСОБА_4 - «Hyundai Elantra» 2008 року випуску (т. 4 а.с. 74, 76).
Як убачається з інформації з Державної міграційної служби України ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 (дійсний до 14.06.2031) (т. 4 а.с. 40). У період правового режиму воєнного стану ОСОБА_4 12 разів виїздив за кордон (т. 4 а.с. 50).
У протоколах оглядів даних з мобільного телефону ОСОБА_4 від 16.01.2025 (т. 4 а.с. 82, 91) відображена інформація про його листування з його повнолітньою донькою ОСОБА_31, 2001 року народження (т. 4 а.с. 55), у тому числі стосовно перебування останньої за кордоном та планування закордонних подорожей сім`ї за рахунок підозрюваного.
У сукупності наведене свідчить про достатню фінансову спроможність підозрюваного забезпечити власне переховування як на території України, так і за кордоном.
Посилання захисту на те, що після застосування 13.12.2024 до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник 27.02.2025 здав до Державної міграційної служби України у Львівській області паспорт ОСОБА_4 для виїзду за кордон № НОМЕР_1 загалом не спростовує передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику переховування підозрюваного, у тому числі закордоном.
Також, усупереч доводам захисту, сама по собі належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 не виключає того, що підозрюваний, усвідомлюючи притягнення до кримінальної відповідальності та можливі негативні для нього наслідки, може вдатися до заходів, щоб уникнути їх маючи в розпорядженні фінансовий ресурс та відповідні зв`язки, обумовлені займаними ним посадами судді та голови суду.
З урахуванням наведеного слідчий суддя не виключає продовження існування на даний час ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та / або суду.
Отже, прокурор довів те, що на даний час продовжує існувати передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та / або суду.
Щодо ризику впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів
Аналізуючи доводи прокурора у цій частині, суд ураховує специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, що, як правило, характеризується латентністю та завуальованістю, а в даному випадку, за версією слідства, учинений групою осіб, частина з яких наразі не встановлена.
Зазначене у сукупності з авторитетом та можливими зв`язками ОСОБА_4, набутими у силу статусу та посад, що він обіймає, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків та інших підозрюваних, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань, а відтак - і спотворення доказів у справі.
До того ж, згідно з наданими прокурором матеріалами на даний час слідством допитано двоє свідків (т. 2 а.с. 145, 154) та, у силу визначеної ч. 2 ст. 184 КПК України вимоги ознайомлення підозрюваного з клопотанням про застосування запобіжного заходу (продовження строку дії обов`язків) та доданими до нього матеріалами, ОСОБА_4 обізнаний з фактом надання показань відповідними особами та з їх змістом, що лише підсилює ризик можливості незаконного впливу на конкретних свідків.
Водночас, у силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання свідків, як тих, що вже допитані під час досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.
У силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, слідчий суддя цілком погоджується з висновками, викладеними у попередній ухвалі слідчого судді від 05.02.2025, стосовно недоведеності ризику впливу ОСОБА_4 на експертів.
Окрім того, на даний час у кримінальному провадженні призначено загалом 14 експертиз (т. 3 а.с. 218, 219, 220, 221, 222, 226, 230, 234, 238, 242, 246, 250, 254, 258), що також не виключає можливості впливу на експертів з метою спотворення їх висновків.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні вочевидь залишається інтенсивним.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
На думку слідчого судді, вказаний ризик також продовжує існувати, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 у силу займаної посади голови Господарського суду Львівської області може мати численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, представників судової системи, які він може намагатися використати, щоб перешкоджати кримінальному провадженню будь?яким чином (шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності тощо).
Щодо ризиків знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя зауважує, що попередньою ухвалою слідчого судді від 05.02.2025 про продовження строку застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу визначено недоведеними вказані ризики, що передбачені п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Будь?яких нових даних, які б не були враховані у попередній ухвалі та свідчили про те, що ці ризики на даний час продовжують існувати прокурором в клопотанні не наведено.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
Раніше згадувалося, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді від 05.02.2025 про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу, у тому числі про покладення на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, закінчується 09.03.2025 (т. 4 а.с. 187).
Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суд від 06.02.2025 (у справі № 991/696/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2025 (т. 2 а.с. 253).
За твердженнями прокурора наразі для завершення досудового розслідування необхідно: завершити огляди вилучених мобільних телефонів, речей і документів; завершити проведення експертиз та отримати висновки судових експертиз звукозаписів; завершити проведення експертиз та отримати висновки комплексних судових комп`ютерно?технічних та телекомунікаційних експертиз; проаналізувати отримані висновки експертиз, оглянути мобільні телефони після їх повернення, у разі необхідності провести інші слідчі (розшукові) дії за?для перевірки отриманої інформації; провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на відшукання решти переданої неправомірної вигоди; розсекретити матеріальні носії інформації, на підставі яких проведені негласні слідчі (розшукові) дії; оцінити зібрані під час досудового розслідування докази для прийняття відповідного процесуального рішення.
До того ж слідчий суддя враховує посилання прокурора про те, що протягом двох місяців (що охоплює строк дії попередньої ухвали) орган досудового розслідування: провів 30 обшуків, під час яких вилучені речі і документи, що потребують часу для здійснення їх огляду та аналізу; ініційовано розгляд 15 клопотань про арешт майна та інших заходів забезпечення кримінального провадження; допитано понад 10 осіб; призначено 16 судових експертиз.
Висновки
Сторона обвинувачення довела (і) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а також (іі) продовження існування ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та / або суду і незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов`язків, передбачених у п. 2?4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду наявні у кримінальному провадженні ризики слідчий суддя не вбачає підстав для скасування передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язку у вигляді носіння електронного засобу контролю.
Відповідно до ч. 4 ст. 195 КПК України не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує.
Захист не довів наявність передбачених вказаних нормою обставин, які б виключали застосування до ОСОБА_4 електронного засобу контролю.
Посилання захисту на необхідність медичного обстеження ОСОБА_4 не є беззаперечним свідченням неможливості продовження відповідного обов`язку, тим більше за можливості контрольованого зняття електронного засобу контролю з урахуванням положень Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2017 № 480.
Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 194, 199, 372 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- не відлучатись з Львівської області без дозволу детектива, прокурора;
- повідомляти детектива та прокурора про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, також із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 28.04.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1