- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/7868/23
Провадження №11-п/991/5/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
10 березня 2025 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши клопотання захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_6 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_7 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_8 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_3 - ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 - ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, із Вищого антикорупційного суду до іншого суду,
В С Т А Н О В И В:
12 лютого 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_6 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_7 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_8 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_3 - ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 - ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, із Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
У клопотанні захисник стверджує, що кримінальне провадження №52022000000000228 від 19 серпня 2022 року надійшло до Вищого антикорупційного суду з порушеннями правил предметної підсудності, визначених ст.33-1 КПК України, та критеріїв, передбачених ч.5 ст.216 цього ж Кодексу. Посилається на те, що обвинувачені не займали жодної з посад, зазначених у п.1 ч.5 ст.216 КПК України, для віднесення цього кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду; кримінальні правопорушення не вчинені службовими особами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, оскільки на момент інкримінованих дій -19.12.2016 ПАТ КБ «ПриватБанк» не належав до власності держави, а був приватним. Тому усі обвинувачені займали посади у банку приватної власності. Також зазначає, що у кримінальному провадженні жодному із обвинувачених не інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України.
Перевіривши доводи вказаного клопотання, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити з таких підстав.
Положеннями ст.34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень із одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок її зміни. При цьому така процесуальна норма не передбачає неодноразового розгляду і вирішення питання підсудності в одному провадженні за аналогічними клопотаннями сторін чи поданнями суду.
Відповідно до п.9 ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства. Повторний розгляд питання передачі провадження до іншого суду за відсутності належних підстав суперечить закріпленим у ст.2 КПК України завданням кримінального провадження.
17 жовтня 2023 року ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишено без задоволення клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19 серпня 2022 року з Вищого антикорупційного суду до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. Під час судового розгляду доводи, аналогічні доводам клопотання захисника ОСОБА_5, вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.34 КПК України, та їм надано відповідну оцінку у вказаній ухвалі.
Ухвалою від 04 червня 2024 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду закрила провадження з розгляду подання Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19 серпня 2022 року з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. Це рішення, зокрема, обґрунтоване відсутністю підстав для повторного перегляду питання щодо підсудності кримінального провадження за поданням із аналогічними доводами.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19 серпня 2022 року з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, оскільки у клопотанні фактично ставилося питання про перегляд рішень, які набрали законної сили, та не наведено жодних нових обставин, що слугували б підставою для зміни підсудності.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року.
Однак, захисник ОСОБА_5 у клопотанні, поданому повторно до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, не навів нових доводів щодо непідсудності цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.
Посилання в клопотанні на те, що в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2025 року зазначено про не позбавлення захисника права на повторне звернення з клопотанням про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду в порядку, визначеному абз.2 ч.3 ст.34 КПК України, не є підставою для розгляду клопотання, оскільки відсутні умови, передбачені ст.439 КПК України - вказівка суду, який розглянув справу в касаційному порядку, скасування ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року та проведення нового розгляду.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №813/2646/18 вказав, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія цього принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення правомочного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив це рішення, і не може переглядатися.
Враховуючи, що питання про підсудність цього кримінального провадження вже вирішено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2023 року, нових даних та обставин, що вказували б на необхідність повторного розгляду питання передачі кримінального провадження в порядку ст.34 КПК України в клопотанні захисника ОСОБА_5 не наведено, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження за вказаним клопотанням.
Керуючись ст.33-1, 34 КПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19 серпня 2022 року з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1