- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/6813/23
провадження № 11-сс/991/2/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
10 березня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі прокурора ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_7 про відвід прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, -
в с т а н о в и л а:
У провадженні колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають апеляційні скарги прокурора САП ОСОБА_12, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_13, погодженого з прокурором САП ОСОБА_6, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_14, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
У судовому засіданні під час розгляду колегією суддів клопотань сторони захисту та сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів, захисником ОСОБА_7 заявлено відвід прокурору САП ОСОБА_6 .
Посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України як на підставу для відводу, захисник зазначив, що обставинами, які викликають сумнів у неупередженості вказаного прокурора та виключає його подальшу участь у провадженні, є те, що прокурор ОСОБА_6 підтримала клопотання сторони обвинувачення про дослідження доказів сторони обвинувачення та без жодного обґрунтування заперечила проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про дослідження доказів сторони захисту. За твердженням захисника, вказана обставина є новою, оскільки суть її полягає у тому, що коли прокурор ОСОБА_6 висловлювалась з приводу трьох клопотань захисника ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів, вона зазначила, що ці клопотання в деяких пунктах збігаються з доказами обвинувачення, наведеними у її клопотанні, а відтак вважала за можливе задовольнити клопотання захисника в цій частині. Водночас в іншій частині клопотання захисника прокурор ОСОБА_6 просила відмовити через його необґрунтованість, втім, у чому саме полягає необґрунтованість, вона не зазначила. У відповідності до ст. 9 КПК України, прокурор спрямовує свою діяльність на всебічне та повне дослідження всіх матеріалів. На переконання захисту, така процесуальна поведінка свідчить про упередженість прокурора ОСОБА_6, оскільки остання замість того, щоб сприяти встановленню істини, має обвинувальний ухил.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримали завлений відвід.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти заявленого відводу, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначила, що її позиція з приводу клопотання захисту зводилась до того, що хоча вона і не згодна з обґрунтуванням клопотання захисника ОСОБА_7, втім будучи послідовною, не може заперечувати проти клопотання захисту в частині, яка збігається з прохальною частиною її клопотання про повторне дослідження доказів. Відтак, вважає, що захисником не наведено жодних обставин, визначених ст. 77 КПК України, які б свідчили про упередженість прокурора та слугували б дійсною підставою для відводу. Незгода сторони захисту з процесуальною позицією прокурора не свідчить про його необ`єктивність. Вважає це повторним відводом та зловживанням правом.
Підозрюваний ОСОБА_14 повідомлений про апеляційний розгляд у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України, тож розгляд питання про відвід прокурору здійснюється за його відсутності.
Заслухавши доводи захисників та позицію прокурора в частині заявленого відводу, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Окрім того, ч. 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Положення ст. 77 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь прокурора в кримінальному провадженні.
Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, на яку посилається захист в обґрунтування заяви про відвід, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Поряд з цим, ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов`язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, п. 13).
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та у судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Водночас, норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставин, підтверджених відповідними доказами.
Під час розгляду заяви про відвід прокурору ОСОБА_6 встановлено, що фактично єдиною підставою для звернення з цією заявою стало посилання захисників на здійснення нею процесуального керівництва у даному провадженні упереджено та необ`єктивно, всупереч ч. 2 ст. 9 КПК України, оскільки остання підтримала клопотання сторони обвинувачення про дослідження доказів сторони обвинувачення та без жодного обґрунтування заперечила проти клопотання захисника ОСОБА_7 про дослідження доказів сторони захисту.
Перевіривши підстави, якими обґрунтована заява про відвід, та співставивши їх зі ст. 77 КПК України, яка визначає підстави для відводу прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, які б свідчили про упередженість чи зацікавленість прокурора ОСОБА_6 у даному провадженні, відсутні.
Так, у відповідності до ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Таким чином, на прокурора покладається обов`язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України. Саме по собі вчинення чи невчинення прокурором будь-яких процесуальних дій не є підставою для висновку про його можливу упередженість.
Крім того, прокурор, як учасник кримінального провадження з боку обвинувачення, має право заявляти клопотання про повторне дослідження доказів та висловлювати свою позицію стосовно клопотань, заявлених іншими учасниками провадження. Заявлення прокурором клопотання та, відповідно, його позиція стосовно свого клопотання та клопотань інших учасників провадження саме по собі не є порушенням або підставою для відводу прокурора.
Натомість, наведені у заяві дії прокурора корелюються з приписами КПК України щодо його повноважень, а отже, виконання ним законодавчо визначених процесуальних обов`язків не може визнаватися упередженістю по відношенню до особи. Незгода ж учасників кримінального провадження, в тому числі сторони захисту, з діями, бездіяльністю та прийнятими прокурором процесуальними рішеннями може бути предметом оскарження під час досудового розслідування або на них можуть бути подані заперечення під час судового розгляду.
Разом з тим, на сторону обвинувачення покладено обов`язок доказування обставин (зокрема, винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення). Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Перевірка законності притягнення особи до кримінальної відповідальності може бути здійснена виключно шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження у судовому засіданні на предмет законності отримання інформації та відомостей, які свідчать про причетність особи до кримінального правопорушення.
Крім того, остаточну оцінку доказів у кримінальному провадженні здійснює суд, а не прокурор.
На переконання колегії суддів, позиція прокурора у кримінальному провадженні при здійсненні ним своїх повноважень процесуального керівника не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями, визначеними ст. 36 КПК України, а законність процесуальних дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.
Колегія суддів також враховує, що жодних доказів упередженості прокурора САП ОСОБА_6, чи її зацікавленості у результатах розгляду даної справи захистом не надано, а відтак, доводи заяви про відвід є голослівними та не можуть братися до уваги.
Щодо посилань захисників на обвинувальний ухил прокурора у даній справі, колегія суддів зазначає, що оцінка даним обставинам вже надавалася в ухвалі від 02.12.2024 р., яка міститься в матеріалах провадження. Відтак, звернення стороною захисту на них додаткової уваги є безпідставним та не береться колегією суддів до уваги при вирішенні заяви про відвід від 10.03.2025 р.
Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів на вирішення даної справи або об`єктивну неможливість його участі в цьому провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак, тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для суду, який розглядає заяву про відвід.
Незгода сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи бездіяльністю прокурора за умови відсутності об`єктивних даних, які б свідчили про його упередженість до будь-кого зі сторін провадження, не є підставою для його відводу.
Заявлений прокурору ОСОБА_6 відвід ґрунтується виключно на оціночних судженнях захисника ОСОБА_7 та не містить об`єктивно підтверджених відомостей про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості або підтверджують особисту зацікавленість, тоді як сама по собі незгода учасників провадження з процесуальними діями прокурора не є підставою для його відводу.
За наведених обставин, посилання сторони захисту у заяві про відвід на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України відхиляються колегією суддів. Існування будь-яких інших підстав, передбачених ст. 77 КПК України, для відводу прокурора колегією суддів також не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 81 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід прокурору ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4