- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/6813/23
провадження № 11-сс/991/2/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
10 березня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі прокурора ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, -
в с т а н о в и л а:
У провадженні колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають апеляційні скарги прокурора САП ОСОБА_12, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_13, погодженого з прокурором САП ОСОБА_6, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_14, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
У судовому засіданні під час розгляду колегією суддів клопотань сторони захисту та сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів захисником ОСОБА_7 заявлено відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як підставу для відводу, захисник зазначає, що іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та виключають її участь у провадженні, є те, що за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів колегія суддів відмовила у його задоволенні, оскільки в апеляційній скарзі останній не просив постановити інше за змістом рішення. В апеляційній сказі адвокат ОСОБА_8 теж не порушувала питання про скасування оскаржуваної ухвали, а лише просила змінити її мотивувальну частину, водночас її клопотання про повторне дослідження доказів колегія суддів задовольнила у повному обсязі. Також, він наголосив, що у доповненнях до апеляційної скарги ним наведено підстави для повторного дослідження доказів, зокрема з огляду на неповноту їх дослідження слідчим суддею. Наведені обставини свідчать про наявність у цій справі об`єктивного критерію упередженості колегії суддів, оскільки вона відмовила у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів, при цьому, клопотання захисника ОСОБА_8 з аналогічним обґрунтуванням задовольнила у повному обсязі. Це свідчить про упереджене ставлення колегії суддів до захисника ОСОБА_7 .
У судовому засіданні захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримали завлений відвід.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти заявленого відводу, оскільки доводи захисту зводяться до незгоди із судовим рішенням. Водночас, підстав, які б доводили наявність обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, захист не навів, тому заява про відвід колегії судів не підлягає задоволенню.
Підозрюваний ОСОБА_14 повідомлений про апеляційний розгляд у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України, тож розгляд питання про відвід колегії суддів здійснюється за його відсутності.
Заслухавши доводи учасників провадження та дослідивши матеріали справи в частині, що стосується заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Положення ст. ст. 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Зокрема, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Саме на цю підставу посилається захисник ОСОБА_7, заявляючи відвід колегії суддів.
Надаючи оцінку вищенаведеним доводам, колегія суддів виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор САП ОСОБА_12, захисники підозрюваного ОСОБА_14 адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у своїх апеляційних скаргах заявили клопотання про повторне дослідження доказів (т. 27 а.с. 196-197, 208-209, 215, т. 28 а.с. 1-11).
На відповідній стадії судового розгляду колегією суддів розглянуто ряд клопотань учасників провадження. Зокрема, задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 про повторне дослідження доказів, з огляду на посилання на неповноту їх дослідження, що призвело до хибних висновків слідчого судді про відсутність підстав визнати один з них (протокол) недопустимим доказом, а також про обґрунтованість підозри ОСОБА_14 .
При цьому, захисник ОСОБА_7 подав три клопотання про повторне дослідження доказів, за результатом розгляду яких колегія суддів відмовила у їх задоволенні, оскільки в апеляційній скарзі він не вказує про неповноту судового розгляду та не ставить питання про постановлення іншого за змістом рішення, ніж постановлено слідчим суддею, а лише про зміну його мотивувальної частини.
У подальшому захисник ОСОБА_7 заявив відвід колегії суддів, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки колегія суддів відмовила у задоволенні його клопотань про повторне дослідження доказів, при цьому, клопотання захисника ОСОБА_8 з аналогічним обґрунтуванням задовольнила у повному обсязі.
Надаючи оцінку доводам заяви про відвід, колегія суддів виходить з перебігу розгляду клопотань учасників провадження про повторне дослідження доказів та мотивів їх вирішення, та відхиляє як необґрунтовані доводи захисника ОСОБА_7 про неоднаковий підхід до розгляду його клопотань та клопотання захисника ОСОБА_8, які за змістом та обґрунтуванням не є аналогічними.
Зокрема, захисник ОСОБА_7 підміняє зміст понять «неповнота оцінки доказів» та «неповнота судового розгляду». Під неповнотою судового розгляду розуміється як нез`ясування всіх істотних обставин у кримінальному провадженні, так і недостатність доказів, їх поверхове дослідження. У свою чергу, оцінка доказів, як елемент процесу доказування, є розумовою, логічною діяльністю, має на меті визначення допустимості, належності, достовірності, достатності кожного доказу для встановлення обставин, що входять до предмету доказування. Оцінка полягає у визначенні: 1) чи відносяться докази до даної справи (належність), 2) отримані вони способом, встановленим законом та із зазначених в законі джерел (допустимість), 3) чи достатня сукупність доказів для правильного процесуального рішення, 4) чи є вони достовірними, тобто адекватно відображають матеріальні і нематеріальні сліди злочину.
Як вбачається зі змісту клопотань захисника ОСОБА_7, він наполягав на повторному дослідженні всіх доказів, оскільки не погоджується з наданою їм оцінкою слідчим суддею, однак не ставив питання про неповноту або неправильність їх дослідження. Відтак, суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості перевірити правильність їх оцінки в нарадчій кімнаті.
Колегія суддів також наголошує, що застосовувала аналогічний підхід і при вирішенні клопотань прокурорів. Так, колегією суддів було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_12, якою ставилось питання про постановлення іншого за змістом рішення з урахування доказів, які вона просила дослідити та які були безпідставно, на її думку, відхилені слідчим суддею, а також доказів, які підтверджують існування ризиків, визначених ст. 174 КПК України, які також були визнані непідтвердженими слідчим суддею. Натомість, клопотання прокурора ОСОБА_6 про повторне дослідження доказів залишено колегією суддів без задоволення, оскільки воно стосувалося переоцінки доказів, досліджених слідчим суддею.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що основною та, фактично, єдиною підставою для відводу складу суду є незгода захисту з процесуальними рішеннями, постановленими за результатом розгляду клопотань учасників провадження про повторне дослідження доказів. Втім, не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості судді в розумінні ст. 75 КПК України, задоволення клопотання однієї зі сторін, якщо інша сторона заперечувала проти задоволення такого клопотання, аналогічно і відхилення клопотання, якщо на цьому наполягала інша сторона.
Згідно з рішенням ЄСПЛ «Олександр Волков проти України», безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав він особисту упередженість або чи був об`єктивним у справі, та 2) об`єктивним критерієм, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ «Феррантеллі та Сантангело проти Італії»).
Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Жодних доказів упередженого ставлення колегії суддів захистом не надано та при розгляді даної заяви про відвід не встановлено. Заявлений відвід не містить наявних, належних та підтверджених даних, які б викликали сумнів у неупередженості та свідчили б про наявність підстав для відводу колегії суддів.
За наведених обставин, посилання сторони захисту у заяві про відвід на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України не є доречними та відхиляються колегією суддів.
Існування будь-яких інших підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу складу суду колегією суддів також не встановлено.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про реальне існування будь-яких підстав для відводу колегії суддів, а відтак, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4