Документ № 125846823

Справа № 991/1682/25

Провадження № 1-кс/991/1684/25

У Х В А Л А

04.03.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 72024000410000019,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.24.02.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання або особисту поруку.

2.Клопотання мотивоване тим, що з 12.02.2025 майновий стан підозрюваного змінився, оскільки рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025, введеним в дію Указом Президента України від 12.02.2025 № 81/2025, (далі - рішення РНБО) до нього були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зокрема: (1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; (2) зупинення виконання економічних та фінансових зобов?язань; (3) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов?язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені), що унеможливлює внесення підозрюваним, а також заставодавцем застави у будь-якому розмірі.

3.Також сторона захисту звертала увагу на стан здоров`я підозрюваного, необґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

4.Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду цього клопотання у день його надходження було визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .

Розглянувши клопотання, слідча суддя відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

5.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

6.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

7.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

8.При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).

9.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

10.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 201 КПК України).

11.Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

12.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

13.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

14.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

15.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: (1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; (2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; (3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ст. 201 КПК України).

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

16.Дослідивши матеріали клопотання, беручи до уваги мотиви, викладені в ухвалі слідчої судді від 05.12.2024 у справі № 991/12700/24 /а.с. 13-17 т. 3/, слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому, з урахуванням положень п. 20-2 Перехідних положень КПК України, його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

17.На стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

18.Тому слідча суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають з часом і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

19.У зв`язку з цим, реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.

20.За таких обставин, під час розгляду цього клопотання з урахуванням наведених положень КПК України, доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, та, з огляду на викладені обставини, чи належить змінити запобіжний захід.

Обставини, що були встановлені під час застосування запобіжного заходу та подальшого його перегляду

21.Згідно з ухвалою слідчого судді від 29.08.2024 у справі № 761/31249/24 27.08.2024 детектив у кримінальному провадженні № 72024000410000019, за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу, з огляду на те, що встановлений п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України граничний строк тримання під вартою закінчувався 02.09.2024 /а.с. 18-23 т. 3/.

22.Таке клопотання слідча суддя задовольнила, застосувала до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 877 360 грн /а.с. 18-23 т. 3/.

23.Також слідча суддя зобов`язала ОСОБА_3 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 18-23 т. 3/.

24.Згідно з ухвалою колегії судді Київського апеляційного суду від 26.09.2024 у справі № 761/31249/24 (апеляційне провадження № 11-сс/824/5978/2024) названу ухвалу слідчого судді скасовано. Колегія суддів визначила ОСОБА_3 заставу у розмірі 1 827 352 580 грн із покладенням з дня внесення застави на два місяці низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 24-34 т. 3/.

25.Колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, зазначивши, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

26.Такого висновку колегія суддів дійшла з урахуванням доводів сторони захисту щодо відсутності події та складу інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, відсутності доказів на підтвердження заподіяної шкоди АТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та будь-яким іншим особам, безпідставність висновків про недостачу готівкових коштів у АТ КБ "Приватбанк", а також посилання на неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів, зокрема аналітичних продуктів, висновків експертів та пояснень свідків.

27.Колегія суддів зазначила, що ці покликання є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

28.Серед ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів встановила, що наявні: (1) ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; (2) ризик знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження; (3) ризик незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

29.Колегія суддів взяла до уваги покликання захисника на те, що підозрюваний з весни 2019 року безперервно перебував на території України, а також самостійно прибув у судове засідання по застосуванню запобіжного заходу. Однак дійшла висновку, що самі по собі ці обставини не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризику переховування підозрюваного на наступних етапах досудового розслідування.

30.Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, колегія суддів зауважила, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.

31.Поряд з цим, заставу у визначеному розмірі підозрюваний ОСОБА_3 не вніс.

32.19.08.2024 підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72024000410000019.

33.Відповідно до ухвали слідчої судді від 07.02.2025 у справі № 991/786/25 у задоволенні клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу відмовлено /а.с. 8-12 т. 3/.

34.У клопотанні підозрюваний покликався, що відсутні передбачені ст. 177 КПК України ризики, оскільки до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у іншому кримінальному провадженні, а також досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене.

35.Слідча суддя встановила, що такі обставини існували і на час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

36.Слідча суддя дійшла висновку, що єдиною обставиною, на яку покликалась сторона захисту, яка виникла після прийняття рішення щодо запобіжного заходу є невнесення застави самим підозрюваним.

37.Водночас, слідча суддя встановила, що під час розгляду підозрюваний покликався на те, що не буде вносити заставу у жодному розмірі.

38.Під час цього розгляду, з-поміж іншого, сторона захисту зазначала щодо стану здоров`я підозрюваного та необґрунтованості підозри, поряд з цим, не покликалась на це як на обставину для зміни запобіжного заходу.

39.Доводи сторони захисту з цього приводу аналогічні тим, оцінка яких надана слідчою суддею в ухвалі від 07.02.2025 /а.с. 8-12 т. 3/, а тому не підлягають оцінці під час цього розгляду.

40.Поряд з цим, покликання сторони захисту на те, що слідча суддя, вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу не може брати до уваги рішення слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, колегії суддів Київського апеляційного суду, які стосуються питань застосування та зміни запобіжного заходу підозрюваному, з огляду на те, що такі постановлені із порушенням підсудності, слідча суддя вважає неспроможними.

41.Названі рішення набрали законної сили, є обов`язковими для виконання на всій території України, та підлягають оскарженню у визначеному законом порядку, а слідча суддя згідно з принципом юридичної визначеності не вправі надавати оцінку таким рішенням.

Додатково встановлені обставини слідчою суддею

42.Згідно з Указом Президента України №81/2025 від 12.02.2025 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2025 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким відносно ОСОБА_3 запроваджено персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а саме: (1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; (2) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; (3) обмеження торговельних операцій (повне припинення); (4) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); (5) запобігання виведенню капіталів за межі України; (6) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; (7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; (8) заборона користування радіочастотним спектром України; (9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення); (10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; (11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); (12) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; (13) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; (14) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; (15) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; (16) заборона на набуття у власність земельних ділянок; (17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені) /а.с. 1-7 т. 3/.

43.Такі заходи як (1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; (2) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними запроваджені відносно підозрюваного безстроково /а.с. 1-7 т. 3/.

44.Також низка осіб надали письмові зобов`язання про особисту поруку за підозрюваного, зокрема, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 /а.с. 46-125 т. 6, а.с. 1-38 т. 10/.

Щодо наявності обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу

45.З огляду на вищевикладене єдиною обставиною, на яку покликалась сторона захисту, яка виникла після прийняття рішення апеляційною інстанцією щодо запобіжного заходу є застосування до підозрюваного ОСОБА_3 перелічених персональних санкцій, зокрема, (1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, що застосовано безстроково; (2) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; (3) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені).

46.Варто зауважити, що під час попереднього розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу сторона захисту покликалась на те, що на підставі ордеру Високого суду Англії та Уельсу від 15.01.2018 /а.с. 86-97 т. 3/ активи підозрюваного ОСОБА_3 заморожено.

47.Так, згідно з таким рішенням ОСОБА_3 (далі - відповідач) не має права:

(a) вивозити з Англії та Уельсу будь-які свої активи, які знаходяться в Англії та Уельсі, в розмірі, що дорівнює або є меншим за відповідну максимальну суму (2 600 000 000 доларів США і додаткова сума, яка у відповідний час заморожується згідно з будь-яким іншим наказом про заморожування активів, виданим судами Англії та ОСОБА_19 ); або

(b) будь-яким чином відчужувати, розпоряджатися будь-якими своїми активами в Англії та Уельсі чи зменшувати їх вартість до розміру, що дорівнює або є меншим за відповідну максимальну суму; або

(с) будь-яким способом відчужувати, розпоряджатися будь-якими своїми активами поза межами Англії та Уельсу чи зменшувати їх вартість, якщо загальна необтяжена вартість (як визначено в пункті 6(а) нижче) усіх його активів в Англії та Уельсі не перевищує відповідну максимальну суму; або

(d) стосовно юридичних осіб, якими прямо чи опосередковано володіє та/або які контролює відповідач і які не здійснюють торговельні операції (в тому числі, щоб уникнути неоднозначного тлумачення, уточнюємо, що це можуть бути будь-які юридичні особи, якими прямо чи опосередковано володіють такі юридичні особи та/або які контролюються такими юридичними особами та які не здійснюють торговельні операції) (далі по тексту - «неторговельна компанія»), закуповувати або дозволяти таким юридичним особам відчужувати будь-які свої відповідні активи, розпоряджатися ними або зменшувати їх вартість у межах або за межами Англії та Уельсу до розміру, що дорівнює або є меншим за відповідну максимальну суму (цей підпункт не впливає на активи торговельних компаній).

48.Зазначене застосовується до всіх активів відповідача незалежно від того, чи записані вони на його власне ім?я чи ні, чи знаходяться вони в одноосібній або спільній власності, а також чи має відповідач в них зацікавленість юридичного, бенефіціарного або іншого характеру. У рамках цього наказу активи відповідача включають будь-які активи, які він має право, прямо чи опосередковано, відчужувати або розпоряджатися як власними. Вважається, що відповідач має такі права, якщо третя сторона (яка включає неторговельну компанію та довірчого власника, але не торговельну компанію) володіє або контролює активи відповідно до його прямих чи непрямих вказівок. Щоб уникнути неоднозначного тлумачення, та не обмежуючись наступним, уточнюється, що термін «актив» включає будь-які права вимоги.

49.Також, зазначається, що якщо загальна вартість активів відповідача в Англії та Уельсі, за винятком комісій або інших цінних паперів («необтяжена вартість»), перевищує відповідну максимальну суму, тоді відповідач має право вивезти будь-які з цих активів з території Англії та Уельсу, або має право відчужувати або розпоряджатися ними доти, доки загальна необтяжена вартість активів відповідача, які все ще знаходяться на території Англії та Уельсу, перевищує відповідну максимальну суму.

50.Поряд з цим, якщо будь-який відповідач має активи за межами Англії та Уельсу, він має право відчужувати ці активи або розпоряджатися ними доти, доки загальна необтяжена вартість його активів на території Англії та Уельсу, перевищує відповідну максимальну суму.

51.Згідно з таким рішенням ОСОБА_3 може витрачати лише 35 000 фунтів стерлінгів на тиждень на звичайні витрати на проживання, а також будь-яку обґрунтовану суму на його юридичні консультації та представництво у відповідному або іншому судовому процесі у будь-якому місці.

52.З цього приводу під час попереднього розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу слідча суддя встановила, що такі обставини існували і на час вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

53.Слідча суддя зважає, що рішення РНБО наразі обмежує можливість підозрюваного користуватися та розпоряджатися активами, виконувати економічні та фінансові зобов`язання, укладати договори та вчиняти правочини; вчиняти правочини щодо цінних паперів, виданих цією особою; отримувати виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами на території України.

54.Поряд з цим, згідно з рішенням РНБО Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів.

55.Висновується, що як під час попереднього розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, так і нині сторона захисту покликалась, що активи підозрюваного заблоковано, у зв`язку із чим застава неспівмірна майновому стану підозрюваного.

56.Наразі ж змінились лише правові підстави таких обмежень.

57.Окрім того, у судовому засіданні прокурор зазначав, що активи підозрюваного, у т.ч. на банківських рахунках арештовано на підставі рішень слідчого судді у цьому кримінальному провадженні, а також у інших кримінальних провадженнях.

58.Учасники зі сторони захисту ці обставини загалом не заперечували, однак, зазначили, що зазначене не підтверджує, що абсолютно усі активи підозрюваного були арештовані таким чином, на відміну від наслідків, спричинених рішенням РНБО.

59.Слідча суддя зауважує, що стверджуючи, що рішення РНБО вплинуло на майновий стан підозрюваного, сторона захисту не надала слідчій судді ні даних про наявні у підозрюваного активи, ні даних про виконання рішень РНБО, у т.ч. в частині запровадження аналогічних обмежувальних заходів на території інших держав, ні про виконання ордеру Високого суду Англії та Уельсу, рішень слідчих суддів щодо арешту активів підозрюваного.

60.За таких обставин, слідча суддя позбавлена можливості оцінити реальний вплив вжитих відносно підозрюваного ОСОБА_3 обмежувальних заходів на його майновий стан.

61.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що згідно з рішенням РНБО, не лише активи підозрюваного заблоковані, а й зупинені будь-які фінансові та економічні зобов`язання, заборонено укладати договори та правочини.

62.Варто зауважити, що сторона захисту не надала доказів того, що мала будь-які фінансові зобов`язання із іншими особами, спрямовані на забезпечення внесення застави.

63.Також, з огляду на невнесення застави протягом тривалого часу, на переконання слідчої судді, підозрюваний не мав намірів укласти з цього приводу будь-які договори чи правочини.

64.Сторона захисту покликалась, що з огляду на вимоги до суб`єктів реалізації санкцій, пов`язані із обов`язком відмовляти у проведенні фінансових операцій на користь підсанкційної особи, будь-які інші особи також не зможуть внести заставу за підозрюваного. Однак наведене твердження не ґрунтується на положеннях нормативно-правових актів.

65.Так, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем (ч. 2 ст. 182 КПК України).

66.Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або ж забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу (ч. 6 ст. 182 КПК України).

67.При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків (ч. 3 ст. 182 КПК України).

68.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч. 8 ст. 182 КПК України).

69.Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ч. 11 ст. 182 КПК України).

70.З наведеного слідує, що заставодавець - це особа, (1) яка внесла заставу за підозрюваного, (2) зобов`язалась забезпечувати належну поведінку підозрюваного, обвинуваченого та його явку за викликом, (3) може втратити кошти, внесені як застава у разі невиконання відповідних обов`язків шляхом звернення їх в дохід держави (4) має право на повернення внесених коштів після припинення дії цього запобіжного заходу.

71.З огляду на положення частин 1, 8 та 11 ст. 182 КПК України кошти, як застава вносяться самим заставодавцем на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на ньому або до звернення в дохід держави унаслідок невиконання обов`язків заставодавцем, або до припинення дії цього запобіжного заходу, після чого повертаються заставодавцеві.

72.Висновується, що кошти, внесені як застава, залишаються власністю заставодавця, доки не виникнуть підстави для їх звернення в дохід держави.

73.Слід зазначити, що наведені у рішенні РНБО санкції мають персональний характер і стосуються виключно активів підозрюваного, у т.ч. тих, якими він може безпосередньо або опосередковано розпоряджатися.

74.Отже, у разі внесення застави за підсанкційного підозрюваного заставодавцем, відповідні кошти не підлягають блокуванню згідно з рішенням РНБО.

75.Покликання на те, що у разі внесення застави заставодавцем підозрюваний може вчиняти дії щодо відповідних коштів, тотожні розпорядженню ними слідча суддя оцінює критично. Адже наведені положення КПК України не вказують на це.

76.Поряд з цим, щодо тверджень сторони захисту про те, що банки та небанківські установи, з огляду на рішення РНБО не виконають платіж заставодавця, оскільки він на користь підозрюваного, як підсанкційної особи, слідча суддя виходить з такого.

77.У контексті цих тверджень сторони захисту слідча суддя запропонувала стороні захисту надати інформацію від банківської установи, чи буде проведена відповідна фінансова операція.

78.Так, відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

79.Однак, сторона захисту таких даних слідчій судді у підсумку не надала.

80.З цього приводу сторона захисту лише покликалась на положення п.п. 4 п. 16 Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженим постановою Правління Національного банку України № 65 від 11.05.2023 (далі - Положення № 65 від 11.05.2023), відповідно до якого банки зобов`язані протягом усього періоду дії санкцій відмовляти клієнту в проведенні фінансової операції на користь санкційної особи, до якої застосовано хоча б одну з таких санкцій, як блокування активів/блокування активів у новій редакції (у разі здійснення перерахування коштів за межі України), зупинення фінансових операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (у частині виконання економічних та фінансових зобов`язань).

81.Аналогічні приписи передбачені у п.п. 4 п. 30 Положення № 65 від 11.05.2023 і для небанківських установ.

82.Варто зауважити, що зазначені норми не релевантні ситуації, пов?язаній із внесенням застави за підозрюваного.

83.Адже відмова у проведенні фінансової операції на підставі наведених норм у разі застосування санкції у вигляді блокування активів стосується лише випадків перерахування коштів за межі України.

84.Однак, як зазначалось застава вноситься на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

85.Так, згідно з Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15 застава вноситься в національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок територіального управління ДСА, яке здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий у Казначействі в установленому законодавством порядку.

86.Згідно з ухвалою Київського апеляційного суду застава повинна бути внесена на рахунок розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду в ГУ ДКС України в місті Києві /а.с. 24-34 т. 3/.

87.Також названі норми Положення № 65 від 11.05.2023 передбачають відмову у проведенні банком чи небанківською установою фінансової операції на користь підсанкційної особи у частині виконання економічних та фінансових зобов?язань, у разі застосування санкцій зупинення фінансових операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

88.Перш за все слід зауважити, що така санкція, як зупинення фінансових операцій рішенням РНБО відносно підозрюваного не передбачена.

89.До того ж, не варто ототожнювати виконання умов застави, як застосованого на підставі рішення суду запобіжного заходу із фінансовим зобов?язанням у розумінні Закону України «Про санкції», з огляду на різну правову природу цих правовідносин та мети застосування такої санкції.

90.Водночас, слідча суддя звертає увагу, що Положення № 65 від 11.05.2023 передбачає інші дії суб?єктів реалізації санкцій - банків та небанківських установ, пов?язані із блокуванням коштів/зупиненням фінансових операцій, що надходять на користь санкційної особи від інших, окрім санкційних та підконтрольних санкційній особі, осіб (п.п. 5 п. 15, п.п. 5 п. 29 Положення № 65 від 11.05.2023).

91.Так, на переконання сторони захисту, внесення застави заставодавцем є дією на користь підозрюваного, адже у результаті він виконає умови запобіжного захисту та уникне застосування до нього більш тяжкого запобіжного заходу, у зв?язку із невнесенням застави. За таких обставин, внесення застави заставодавцем за підсанкційну особу, на переконання сторони захисту, варто вважати «благом» для підозрюваного.

92.Слідча суддя зважає, що загалом невнесення застави підозрюваним у судовій практиці розцінюється як підстава, з якої слідчий або прокурор можуть звернутись із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Однак, у будь-якому випадку зміна запобіжного заходу можлива за рішенням суду.

93.Тому настання для підозрюваного такого наслідку невнесення застави, як зміна запобіжного заходу на більш тяжкий, не є безумовним.

94.На переконання слідчої судді, проведення фінансової операції із внесення застави заставодавцем за підсанкційного підозрюваного не слід тлумачити як таке, що здійснюється «на користь» підсанкційної особи.

95.Адже йдеться про виконання підозрюваним обраного запобіжного заходу у вигляді застави шляхом забезпечення її внесення заставодавцем.

96.Водночас, основною метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу є досягнення дієвості кримінального провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), через забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

97.Внесенням коштів на відповідний депозитний рахунок заставодавець зобов?язується забезпечувати належну поведінку підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а у разі порушення таких обов?язків втрачає відповідні кошти внаслідок їх стягнення в дохід держави.

98.Отже, оскільки із внесенням застави забезпечуватиметься дієвість кримінального провадження, а в разі порушення покладених на заставодавця обов?язків застава звернеться в дохід держави, ураховуючи, що кримінально-процесуальні відносини за своєю суттю є публічно-правовими, виконання умов такого запобіжного заходу стосується задоволення інтересів держави.

99.Також слідча суддя вважає неспроможними покликання сторони захисту на постанову Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) у справі № 990/263/23 від 22.02.2024 (далі - постанова ВП ВС).

100.Так, у цій постанові ВП ВС дійшла висновку, що позивач, унаслідок застосування відносно нього санкцій позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви у межах адміністративного судочинства як у готівковій, так і безготівковій формі, оскільки всі вони передбачають використання платіжних систем.

101.За змістом постанови ВП ВС банк відмовив представнику позивача у здійснені платежу на підставі ч. 8 ст. 5 закону України «Про санкції» та п.п. 4 п. 37 розділу 4 Положення № 65 від 11.05.2023, згідно з якими проведення платежів від імені осіб, до яких застосовано санкції неможливе відповідно до вимог чинного законодавства (п. 3.4, 6.39 постанови ВП ВС).

102.Натомість, у разі внесення застави заставодавцем, останній діє від свого імені, а не від імені підсанкційного підозрюваного, тож суб`єкт реалізації санкцій не вправі відмовляти у переказі коштів на підставі наведених положень.

103.Окрім того, судовий збір у випадках, передбачених ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути повернуто позивачу.

104.Також сторона захисту, у контексті доводів про те, що можливість застосування застави, так і її розмір не можуть залежати від волі невизначених третіх осіб, покликалась на такі висновки ВП ВС.

105.Так, у названій постанові ВП ВС виснувала, що обов`язок зі сплати судового збору покладається саме на ту особу, яка звертається до суду, зокрема, з позовною заявою. Відтак і дані цієї особи зазначаються в платіжному документі (квитанції) про здійснення оплати у графі «Платник». Хоча норми чинного законодавства не забороняють іншій особі сплатити судовий збір замість позивача (див. постанову Великої Палата Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18), суд не може зобов`язати здійснити оплату судового збору у такий спосіб, зокрема представником позивача. Як уже зазначено, зобов`язаною особою щодо сплати судового збору за подання позовної заяви є позивач (п. 6, 48, 6.49 постанови ВП ВС).

106.На переконання слідчої судді, зазначене не релевантне обставинам цього провадження.

107.Адже, відповідно до ч. 2 ст. 182 КПК України наявні два способи внесення застави - як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою, тобто заставодавцем.

108.Окрім того, сторона захисту покликалась, що заставу за підозрюваного міг би внести його бізнес-партнер ОСОБА_20, проте згідно з рішенням РНБО і до нього застосовано санкції у вигляді блокування активів /а.с. 1-7 т. 3/.

109.Виконання цією особою функції заставодавця, на переконання слідчої судді, є малоймовірним, адже до запровадження санкцій відносно нього, він такого наміру не виявляв.

110.Також слідча суддя звертає увагу, що Високий суд Англії та Уельсу 15.01.2018 видав ордер на арешт активів як ОСОБА_3, так і ОСОБА_20 /а.с. 86-97 т. 3/.

111.З позиції сторони захисту висновується, що попри існування такого обмеження, останній до запровадження відносно нього санкцій, попри відповідний ордер, мав можливість внести заставу за підозрюваного у визначеному розмірі, у той час, як підозрюваний під час минулого розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу покликався на це як на обставину, що унеможливлює внесення ним застави.

112.Отож, позиція сторони захисту з цього приводу є суперечливою.

113.Також сторона захисту покликалась, що інші особи донині не виявили наміру вносити заставу за підозрюваного.

114.Стверджуючи про це, доказів того, що підозрюваний вживав будь-які заходи, спрямовані на виконання запобіжного заходу шляхом забезпечення внесення застави заставодавцями сторона захисту слідчій судді не надала.

115.Тому такі аргументи належним чином не обґрунтовані.

116.З огляду на викладене, наразі відсутні підстави вважати, що застосування відносно підозрюваного санкцій згідно з рішенням РНБО унеможливлює виконання ним умов запобіжного заходу у вигляді застави.

117.Отже, у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

118.Слідча суддя також зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).

119.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 200, 201, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1