Документ № 125920464

Справа № 991/102/25

Провадження 1-кс/991/102/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на постанову детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 16.12.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_5 на постанову детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 16.12.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017.

Як зазначено підозрюваним, постанова детектива НАБУ про зупинення досудового розслідування від 16.12.2024 підлягає скасуванню, з огляду на те, що у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 закінчились строки досудового розслідування 06.05.2023, а тому така постанова винесена поза межами строків досудового розслідування. Поряд з цим підозрюваний зауважив, що підставою для зупинення досудового розслідування детективом зазначено - необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, у той час, як з моменту направлення запитів про міжнародну правову допомогу минуло від 4 місяців до 1 року. Тож, на думку підозрюваного, вказане процесуальне рішення має бути скасоване, оскільки є незаконним та невмотивованим та суперечить вимогам КПК України.

Окрім того підозрюваний просив поновити строк на звернення до слідчого судді зі скаргою на постанову про зупинення досудового розслідування. Зазначив, що копію постанови від 16.12.2024 отримано його захисниками засобами поштового зв`язку лише 03.01.2025.

У судових засіданнях захисник ОСОБА_4 повністю підтримав викладені у скарзі доводи та просив скаргу задовольнити.

Детектив ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги підозрюваного, вважав постанову від 16.12.2024 законною та належним чином мотивованою, винесеною в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017.

Заслухавши думку учасників, дослідивши скаргу та надані захисником та детективом матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Із відмітки на копії поштового конверту вбачається, що копія постанови від 16.12.2024 разом зі супровідним листом від 17.12.2024 направлені стороні захисту ОСОБА_5 18.12.2024.

Підозрюваним зазначено, що копія постанови отримана захисниками 03.01.2025. Зазначене не спростоване стороною обвинувачення.

Зі скаргою до суду ОСОБА_5 звернувся 06.01.2025.

За таких обставин слідчий суддя вважає строк на подання скарги ОСОБА_5 не пропущений.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зупинення досудового розслідування регулюється Главою 23 КПК України.

Вичерпний перелік підстав та порядок зупинення досудового розслідування встановлений ст. 280 КПК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 280 КПК України встановлено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема у разі якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Крім того, до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді (ч. 4 ст. 280 КПК України).

Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

За версією орану досудового розслідування, голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_5, який одночасно був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та членом наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк», маючи на меті заволодіти коштами вказаного банку, не пізніше періоду 26.01.2015 - 16.03.2015 організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої, поряд з ним, у різний час входили Голова Правління ПАТ «КБ «Приватбанк» ОСОБА_6, заступник керівника напрямку- директор департаменту міжбанківського дилінгу ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7, який одночасно був довіреним представником компанії нерезидента DROVALE LIMITED, пов`язаної з AT КБ «Приватбанк», заступник Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директор казначейства ОСОБА_8, начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_9, заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків - кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ «КБ Приватбанк» ОСОБА_10 та інші невстановлені органом досудового розслідування особи, які надали згоду приймати участь у вчиненні злочинів у складі організованої групи.

У період з 26.01.2015 по 16.03.2015 у невстановленому в ході досудового розслідування місці, членами організованої групи був розроблений план злочинної діяльності, спрямований на заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особливо великих розмірах з корисливою метою, а саме фінансування підконтрольної компанії нерезидента DROVALE LIMITED та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на 2015-2017 рік в частині збільшення статутного капіталу Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000,00 грн. На виконання злочинного плану ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлені в ході досудового розслідування особи штучно створили зобов`язання Банку виплатити грошові кошти компанії DROVALE LIMITED під приводом викупу власних облігацій за завищеною вартістю, а саме створили раніше не існуючі документи, підробивши їх минулими датами, згідно яких Банк нібито має обов`язок виплатити грошові кошти компанії DROVALE LIMITED в якості викупу цінних паперів-облігацій простих іменних ПАТ КБ «Приватбанк» серії V (код UA4000135222), серії W (код UA 4000143127), серії X (UA 4000150528), серії Y (код UA 4000171078) з хибною номінальною вартістю, яка неправомірно розраховується по формулі з прив`язкою вартості облігацій до курсу гривні відносно долару США з визначенням дати викупу від 16-18 березня 2015 року. У подальшому здійснили виплату грошових коштів на поточний рахунок пов`язаної компанії-нерезидента DROVALE LIMITED в якості нібито зворотного викупу облігацій на підставі та відповідно до підроблених договорів про продаж та зворотній викуп від 10.02.2014 з подальшим закриттям від`ємного залишку коштів, що сформувався на розподільчих рахунках ПАТ КБ «Приватбанк НОМЕР_2, № НОМЕР_1 відкритих для DROVALE LIMITED, в результаті чого заволоділи грошовими коштами на суму 9 254 807 860,40 грн.

Після того як на розрахунковий рахунок DROVALE LIMITED надійшли грошові кошти, отримані в результаті заволодіння грошовими коштами AT «КБ «Приватбанк», у сумі 9 254 807 860,40 грн у якості нібито зворотного викупу облігацій серії V, W, X, Y на підставі та відповідно до підроблених договорів про продаж та зворотній викуп №001/14 від 10.02.2014, №002/14 від 10.02.2014, №003/14 від 10.02.2014, №001/15 від 10.02.2014, частину із вказаних коштів у сумі 499 761 000,00 грн, із урахуванням сум винагород торговцям цінними паперами, перерахували у три черги на рахунки юридичних осіб під виглядом вчинення фінансових операцій із купівлі-продажу цінних паперів з метою надання даним грошовим коштам вигляду легального походження та у результаті чого перерахували дані кошти на рахунок ОСОБА_5, а саме :

-у першу чергу здійснили перерахування коштів у сумі 499 761 000,00 грн із рахунку «Дровалє Лімітед» на рахунки ТОВ «Реватіс», ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест», ТОВ «Сонго» різними частинами;

-у другу чергу здійснили перерахування коштів із рахунків ТОВ «Реватіс» та ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест» на рахунок ТОВ «Меріста», а також з одночасно із вказаним здійснити перерахування коштів із рахунків ТОВ «Сонго» на рахунок ТОВ «Вітязь»;

-у третю чергу здійснили перерахування коштів із рахунків ТОВ «Меріста» та ТОВ «Вітязь» на рахунок ОСОБА_5 .

Після чого ОСОБА_5 використав набуті незаконним шляхом грошові кошти у сумі 446 038 920,00 грн під виглядом легальних активів для внесення до статутного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» та збільшення власної частки у ньому та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на 2015-2017 рік в частині збільшення статутного капіталуБанку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000,00 грн.

Таким чином, як стверджує слідство, організованою групою у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб вчинені: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення. передбачене ч. 5 ст. 191 КК України; вчинені фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, а також використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах за наступних обставин, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону №430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18.05.2010, №4025-V1 від 15.11.2011, №1702-VI1 від 14.10.2014); складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого організованою групою тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує з матеріалів, 07.09.2023 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону №430-1V від 16.01.2003 із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18.05.2010, №4025-VI від 15.11.2011, №1702-VIІ від 14.10.2014) КК України у рамках кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017, яке було вручене ОСОБА_5 в день його складення, а саме 07.09.2023 о 12 год 20хв, про що свідчить його підпис. За таких обставин, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах; у організації вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, а також використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення; у організації складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненим організованою групою.

16.12.2024 постановою детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 зупинене, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало скерування ряду запитів про міжнародну правову допомогу, а саме: 26.09.2023 до компетентних органів Сполучених Штатів Америки; 17.10.2023 до компетентних органів Белізу та Кіпру; 02.11.2023 до компетентних органів Федерації Сент-Кіттс і Невіс, Британських Віргінських Островів, Республіки Маршалових Островів; 06.06.2024 до компетентних органів Республіки Кіпр; 07.08.2024 до компетентних органів Республіки Австрія та Республіки Маршалових Островів.

Доводи підозрюваного у скарзі та його захисника в судовому засіданні стосовно незаконності постанови від 16.12.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 зводяться до того, що така постанова винесена поза межами строку досудового розслідування, який на переконання сторони захисту закінчився ще 06.05.2023. Окрім того, сторона захисту зауважувала, що підставою для зупинення досудового розслідування зазначено скерування запитів про міжнародну правову допомогу, у той час, як з моменту направлення запитів про міжнародну правову допомогу минуло від 4 місяців до 1 року.

Слід зазначити, що запит про міжнародну правову допомогу відповідно до загальних засад міжнародного співробітництва є формою звернення слідчого (детектива), прокурора до компетентних органів іноземних держав про проведення ними процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, яке він здійснює. Проведення таких процесуальних дій компетентним органом іноземної держави є елементом міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Аналізуючи положення ст. 280 КПК України, слідчий суддя зауважує, що норми вказаної статті не забороняють зупинення досудового розслідування за наявності невиконаного запиту про міжнародну правову допомогу.

Натомість, статтею визначена наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Отже, зважаючи на те, що у органу досудового розслідування виникла необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, таким чином на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України детектив правомірно зупинив досудове розслідування у зв`язку із наявними та невиконаними до цього часу запитами про міжнародну правову допомогу.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає порушень у діях детектива під час здійснення ним своїх службових повноважень.

Крім того, встановлюючи обставини дотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо обов`язку слідчого виконати усі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, слідчий суддя зауважує, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Аналогічні положення щодо процесуальної самостійності прокурора встановлені ч. 1 ст. 36 КПК України.

З огляду на викладені правові норми слідчий суддя дійшов висновку, що під час прийняття процесуального рішення слідчий, прокурор самостійно за внутрішнім переконанням визначають проведення яких саме слідчих (розшуковик) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні є, з урахуванням конкретних обставин справи, необхідним та можливим. Втручання у цю діяльність осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

З матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 вбачається, що виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва є необхідним винятково з метою:

- виконання вимог закону щодо повного та неупередженого досудового розслідування (ст. 2 КПК України);

- вжиття всіх передбачених законом заходів для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема щодо: винуватості підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень; обставин, які характеризують їх особу, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Таким чином, враховуючи, що у кримінальному провадженні була встановлена наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, слідчий суддя вбачає наявність усіх визначених законом підстав для застосування органом досудового розслідування п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України щодо зупинення досудового розслідування.

Отже, на підставі ч. 4 ст. 280 КПК України досудове розслідування було зупинене вмотивованою постановою слідчого за погодженням з прокурором ОСОБА_11, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наведене вище свідчить про дотримання вимог, передбачених ст. 280 КПК України, тож у детектива були обґрунтовані підстави зупинити досудове розслідування.

Стосовно доводів сторони захисту щодо строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 слідчий суддя зазначає таке.

Сторона захисту наголошувала, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 06.05.2023 та на підтвердження таких аргументів вказувала на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023 та колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 (у справі №991/7961/23).

Проте, слід додати, що окрім наведених у скарзі підозрюваного ухвал, питання перебігу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 неодноразово було предметом дослідження, зокрема й в ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 07.10.2024 (у справі № 991/10259/24), від 07.10.2024 (у справі №991/10197/24), якими відмовлено у задоволенні скарг підозрюваних, зокрема й ОСОБА_5, на постанови про зупинення досудового розслідування, від 23.08.2024 (у справі № 991/7118/24), якою продовжено строк досудового розслідування.

Водночас, згідно з висновками, викладеними у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14.05.2024 (у справі № 991/7976/23) у даному кримінальному провадженні, питання, яке стосується строків досудового розслідування може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду у порядку, передбаченому п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України. Висловлені в ухвалі слідчого судді висновки щодо строків досудового розслідування не мають преюдиційного значення для суду, який буде з`ясовувати питання про те, чи надійшов обвинувальний акт до суду у межах строку досудового розслідування.

Аналогічна позиція зазначена і в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верхового Суду у справі № 991/7915/23, що постановлена в рамках кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017. Так, колегія суддів серед іншого зауважила, що питання щодо обчислення строку досудового розслідування в кримінальному провадженні може бути вирішено судом першої інстанції у судовому засіданні в разі скерування обвинувального акта до суду.

Таким чином, слідчий суддя наголошує, що оцінка дотримання строку досудового розслідування виходить за межі повноважень слідчого судді на даній стадії кримінального провадження. Тому доводи підозрюваного та його захисника у цій частині не вказують на незаконність постанови детектива про зупинення досудового розслідування.

Поряд з цим, посилання сторони захисту на ухвали слідчих суддів ВАКС та колегії суддів АП ВАКС не приймається до уваги, оскільки наведені висновки не мають обов`язкового характеру для застосування. У відповідності до положень ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 368 КПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» слідчий суддя, суд, під час застосування кримінального процесуального законодавства України має керуватися саме висновками щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, а також практикою Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом при винесені постанови про зупинення досудового розслідування дотримано вимог ст. 280 КПК України, як наслідок підстави для скасування вказаної постанови та задоволення скарги підозрюваного - відсутні.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1