Документ № 125920502

Справа № 991/2141/25

Провадження 1-кп/991/31/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду угоду про визнання винуватості від 12.03.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52025000000000100 від 25 лютого 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Топорів Буського р-н, Львівської обл., який зареєстрований та проживає за адерсою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

12.03.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості від 12.03.2025 у кримінальному провадженні №52025000000000100 від 25.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 для розгляду кримінального провадження головуючим суддею визначено ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2025 призначено підготовче судове засідання на 13 год. 00 хв. 18 березня 2025 року.

2. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджену міру покарання

Вказана угода укладена 12 березня 2025 року у місті Києві, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000100 від 25 лютого 2025 року, між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4, за участю захисника останнього - адвоката ОСОБА_5, а також 12 березня 2025 року погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .

2.1.Формулювання обвинувачення, в якому ОСОБА_7 визнає себе винуватим

Для того, щоб встановити всі необхідні ознаки складу злочину, інкримінованого ОСОБА_7 та не допустити порушення презумпції невинуватості щодо інших співучасників злочину, щодо них суд використовує деперсоніфіковані дані імені, прізвища, по батькові як осіб, відомості про яких виділені в окремі провадження.

За змістом обвинувального акта та укладеної між сторонами угоди, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у пособництві в проханні надати та одержанні службовою особою для себе неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Особа 1, який прибув з Державної прикордонної служби України та уклав контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України строком на п`ять років, призначений з 01.11.2021 на посаду консультанта-експерта (з оперативних питань) (підполковник) 3 відділу 4 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України відповідно до наказу Служби безпеки України від 05.11.2021 № 1448-ОС/дск.

У період з 25.05.2023 по 17.05.2024 Особа 1 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 4 сектору 1 відділу головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України у Вінницькій області відповідно до наказу Служби безпеки України від 25.05.2023 № 178-ОС/дск.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. До її завдань на підставі статті 2 Закону входить, зокрема, попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України (стаття 3 Закону).

Стаття 5 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачає, що діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України. Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Згідно зі статтею 35 цього Закону співробітники самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень і повинні відмовитись від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать чинному законодавству.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Службу безпеки України» Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається, серед іншого, право проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

При цьому, згідно з статтею 24 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань, у тому числі, зобов`язана: виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв`язку, а також важливих об`єктів інших галузей господарства; подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам Національної поліції, іншим правоохоронним органам у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень тощо.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами Служби безпеки України - оперативними підрозділами Центрального управління, регіональних органів та органів військової контррозвідки.

Разом з тим, підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов`язані у межах своїх повноважень вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень; інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов`язані з службовою діяльністю посадових осіб (стаття 7 Закону). При чому, у разі виявлення ознак кримінального правопорушення оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов`язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальний кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені.

Не підлягають передачі і розголошенню відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Окрім цього, відповідно до ст. 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України.

Відповідно до витягу з посадових інструкцій співробітників відділу УСБУ у Вінницькій області, затверджених заступником начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_8, від 01.06.2023 № 53/5/1/103-2096т, старший оперуповноважений в ОВС полковник Особа 1 здійснює планомірну цілеспрямовану діяльність з вивчення, оцінки і прогнозу подальшого розвитку оперативної обстановки у сфері діяльності (слова з речення вилучено). Організовує, координує, планує контррозвідувальну і оперативно-розшукову діяльності за лінією у взаємодії з міжрайвідділами та райвідділами Управління, накопичує, систематизує, узагальнює отриману інформацію.

При вирішенні основних завдань керується Конституцією України, законами України, розпорядженнями, постановами, тощо, відомчими нормативно-правовими актами, що регламентуються діяльність органів СБУ.

Завдання, обов`язки та повноваження: організовує та здійснює оперативно-розшукові та інші, передбачені законодавством, заходи з контррозвідувального забезпечення діяльності (слова з речення вилучено) протидії сприянню військовослужбовцями вказаного (слова з речення вилучено) у незаконному перетині ДКУ, протидії втягуванню членами організованих злочинних угрупувань у контрабандну діяльність військовослужбовців вказаного (слова з речення вилучено), забезпечення їх протидиверсійного захисту, захисту від розвідувальних та інших протиправних посягань з боку спецслужб іноземних держав та їх посібників; припинення діяльності організованих груп та злочинних організацій, учасники яких (у т.ч. за сприяння спецслужб іноземних держав) організовують, беруть участь у сепаратистських акціях, вчиненні терористичних, диверсійних та екстремістських актів або сприяють їх фінансуванню; блокуванню використання спецслужбами іноземних держав корумпованих осіб в проведенні протиправної діяльності стосовно України та її громадян; виявленню на об`єктах контррозвідувального забезпечення фактів набуття громадянами України (з числа осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування) громадянства інших держав, з подальшим вжиттям заходів щодо позбавлення їх допуску до державної таємниці та звільнення із займаних посад.

У межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, здобуває, накопичує, аналізує, узагальнює, перевіряє оперативні дані щодо підготовки вчинення протиправних дій, а також вживає заходів щодо попередження, виявлення і припинення протиправних дій, законодавством віднесених до компетенції СБУ, у т.ч. шляхом здійснення профілактичних заходів; для чого здійснює перевірку первинної оперативної інформації; проводить оперативно-розшукові, контррозвідувальні заходи по оперативно-розшукових та контррозвідувальних справах, розшукує осіб, які готують вчинення злочину, а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого суді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; до встановлення та фіксації фактичних даних про протиправні діяння, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

У взаємодії з відповідними підрозділами СБ України, здійснює оперативно-розшукові, контррозвідувальні заходи із запобігання проникненню учасників організованих злочинних угруповань та представників іноземних організацій, які діють на шкоду інтересам держави, до органів державної влади і управління.

Статтею 19 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що на співробітників Служби безпеки України поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Так, пунктом «е» частини 1 статті 3 вказаного Закону суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є посадові та службові особи Служби безпеки України, яким, згідно статті 22 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам Служби безпеки України забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Таким чином, згідно примітки до статті 364 КК України, у 2023 - 2024 роках Особа 1 був службовою особою, оскільки здійснював функції представника влади.

Обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Служби безпеки України у Вінницькій області, за невстановлених обставин, Особа 1, використовуючи пов`язані із займаною посадою можливості, отримав у своє розпорядження електронні документи у вигляді фото, відео та текстових файлів, що містять відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 Особа 2 та іншими особами Державної прикордонної служби України.

Також вказані матеріали містили інформацію про особисте життя Особа 2.

У зв`язку з цим, у Особа 1 виник злочинний умисел на одержання від Особа 2 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення ним, як працівником правоохоронного органу, оперуповноваженим Служби безпеки України, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме:

1) за невжиття заходів щодо припинення, розкриття та розслідування виявлених кримінальних правопорушень, зокрема шляхом не проведення необхідних оперативно-розшукових заходів; не направлення вищевказаних матеріалів до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування;

2) за нерозголошення відомостей про можливе вчинення кримінальних правопорушень Особою 2 та його особисте життя, якими Особа 1 володів внаслідок займаної посади та пов`язаних з нею можливостей.

Однак, через страх викриття, з метою маскування своєї участі у вчиненні злочинних дій, Особа 1 залучив до вчинення злочину ОСОБА_4, який був його знайомим, але при цьому, не був працівником правоохоронного органу.

Для реалізації злочинного плану, з метою приховування обставин вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи у Словаччині, у невстановлений час 2023 року, ОСОБА_4 придбав на прохання Особа 1 сім-карти з іноземними номерами оператору мобільного зв`язку, який діяв на території Словаччини, і створив для себе акаунт у месенджері WhatsApp на іноземний номер телефону НОМЕР_2, та допоміг Особа 1 у створенні акаунту для останнього у цьому ж месенджері, підписаний як « ОСОБА_9 », на іноземний номер телефону НОМЕР_3 .

Спілкування у месенджері WhatsApp з використанням вказаних акаунтів та іноземних номерів телефонів Особа 1 та ОСОБА_4 у подальшому використовували для обговорення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на виконання домовленості із Особа 1, приблизно 01.01.2024, ОСОБА_4, створив критовалютний гаманець з номером НОМЕР_4 .

На вказаний криптовалютний гаманець Особа 1 та ОСОБА_4 планували одержувати від Особи 1 неправомірну вигоду, яку в подальшому ОСОБА_4 мав конвертувати в долари США, та передати вже долари США Особі 1.

У подальшому, не пізніше 03.01.2024, Особа 1 засобами поштового сервісу ТОВ «Нова пошта» передав ОСОБА_4 флеш-накопичувач, який містив вищевказані матеріали про можливе вчинення кримінальних правопорушень та особисте життя Особи 2 для їх використання з метою одержання неправомірної вигоди від останнього.

04.01.2024 близько 16 год 37 хв, біля будинку в якому проживав Особа 2 за адресою: АДРЕСА_3, останнього зустрів ОСОБА_4 .

Після чого ОСОБА_4 і Особа 2 сіли в автомобіль Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_5, яким користувався Особа 2.

Під час розмови, в автомобілі ОСОБА_4, діючи у змові з Особа 1, на виконання його вказівок, за допомогою власного ноутбуку Dell Inspiron 15 (серійний номер: CQDJ712) ознайомив Особу 2 з відомостями, отриманими від Особа 1, про можливе вчинення ним кримінальних правопорушень та його приватне життя, і повідомив, що кожне слово з відео «записано на бумажці для справи».

Також, ОСОБА_4 повідомив Особі 2, що він діє не сам, а у групі з іншими особами, які вели за ним негласне спостереження, і які все вирішують.

Після чого, ОСОБА_4 висловив Особі 2 прохання надати неправомірну вигоду одноразово та щомісячно, яку необхідно буде перерахувати на критовалютний гаманець НОМЕР_4, номер якого передав Особі 2 на аркуші паперу.

З приводу розміру неправомірної вигоди ОСОБА_4 зазначив, що повідомить його Особі 2 пізніше. В іншому разі, тобто якщо Особа 2 відмовиться від надання неправомірної вигоди, вищевказані матеріали будуть використані проти нього.

При цьому ОСОБА_4 також повідомив Особі 2, що він є представником спецслужб.

05.01.2024 о 14 год 42 хв, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з Особа 1 та на виконання його вказівок, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_6, зателефонував на номер мобільного телефону НОМЕР_7 Особа 2 та в ході розмови повідомив, що щомісячний розмір неправомірної вигоди становитиме 5 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 05.01.2024 становить 190 206 гривень). Вказані кошти Особа 2 має перерахувати на критовалютний гаманець з номером НОМЕР_4 у криптовалюті USDT якнайшвидше після телефонної розмови.

Розмір одноразової неправомірної вигоди ОСОБА_4 повідомить Особі 2 додатково.

Того ж дня, близько 19 год 14 хв Особа 2 через свого знайомого ОСОБА_10, забезпечив перерахування грошових коштів у сумі 5 000 доларів США з криптовалютного гаманця НОМЕР_8, який належав ОСОБА_10, на критовалютний гаманець НОМЕР_4, який надав ОСОБА_4, у вигляді криптовалюти на суму 5 000 USDT.

Про надходження на криптовалютний гаманець 5 000 USDT ОСОБА_4 одразу повідомив Особі 1 засобами телефонного зв`язку. При цьому, Особа 1 надав вказівку ОСОБА_4 повідомити Особі 2, що розмір разової неправомірної вигоди буде становити 350 000 доларів США.

07.01.2024 близько 12 год ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з Особа 1 та за його вказівкою, під час телефонної розмови з Особою 2, повідомив останнього, що розмір разової неправомірної вигоди становитиме 350 000 доларів США.

У зв`язку із цим, 07.01.2024 у період часу з 17 год 42 хв по 17 год 51 хв Особа 2 через невстановлених осіб забезпечив перерахування грошових коштів у сумі 160 000 доларів США з криптовалютного гаманця НОМЕР_9 на криптовалютний гаманець НОМЕР_4, який надав ОСОБА_4, у вигляді криптовалюти на суму 160 000 USDT.

Про надходження 160 000 USDT ОСОБА_4 повідомив Особу 1 і вони домовились про зустріч 08.01.2024.

Після цього 08.01.2024 у період часу орієнтовно з 12 год 40 хв по 13 год 51 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_4 передав Особі 1, одержану 05.01.2024 і 07.01.2024 від Особи 2 неправомірну вигоду у розмірі 165 000 доларів США, з яких 15 000 доларів США Особа 1 одразу повернув ОСОБА_4 як винагороду за пособництво.

Для передачі Особі 1 готівки у доларах США, ОСОБА_4 у період з 05.01.2024 по 08.01.2024 за рахунок власних коштів, а також за допомогою свого знайомого ОСОБА_11, одним з видів діяльності якого є обмінні операції, здійснив обмін отриманої від Особи 2 криптовалюти USDT в долари США на загальну суму 165 000 доларів США за таких обставин.

05.01.2024 не пізніше 20 год 15 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на інший власний криптовалютний гаманець НОМЕР_56 криптовалюту в розмірі 100 USDT, замість яких, для передачі Особі 1 використав власні грошові кошти у сумі 100 доларів США.

Близько 14 год 30 хв 06.01.2024 ОСОБА_4 перерахував 2 300 USDT з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець НОМЕР_10 ОСОБА_11 . У подальшому ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_11 готівкові кошти у розмірі 2 300 доларів США, здійснивши таким чином обмінну операцію криптовалютних активів на готівкові кошти.

Надалі, 07.01.2024 у період часу з 18 год 00 хв по 18 год 26 хв з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 ОСОБА_4 перерахував на інший власний криптовалютний гаманець НОМЕР_56 віртуальні активи в розмірі 62 675 USDT, замість яких, для передачі Особі 1 використав власні грошові кошти у сумі 62 675 доларів США.

08.01.2024 о 10 год 54 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець, зареєстрований на ім`я ОСОБА_12, НОМЕР_12, який ОСОБА_4 вказав його знайомий ОСОБА_11, криптовалюту в розмірі 50 000 USDT.

08.01.2024 о 11 год 17 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець невстановленої особи НОМЕР_58, який ОСОБА_4 вказав його знайомий ОСОБА_11, криптовалюту в розмірі 50 000 USDT.

08.01.2024 близько 12 год 30 хв ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_11 в результаті проведених обмінних операцій криптовалютних активів готівкові кошти в сумі 100 000 доларів США.

Отже, 05.01.2024 Особа 1 за пособництва ОСОБА_4 одержав від Особи 2 щомісячну частину неправомірної вигоди за січень 2024 року у розмірі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 05.01.2024 становило 190 206 гривень, а у подальшому 07.01.2024 також одержав частину разової неправомірної вигоди у розмірі 160 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на 07.01.2024 становить 6 086 592 гривень, яку 08.01.2024 ОСОБА_4 та Особа 1 розподілили між собою.

У подальшому, 10.01.2024 у період часу з 17 год 33 хв по 17 год 55 хв, продовжуючи діяти на прохання ОСОБА_4, Особа 2 через невстановлених осіб забезпечив перерахування грошових коштів у сумі 190 000 доларів США з криптовалютних гаманців НОМЕР_11 та НОМЕР_57 на криптовалютний гаманець НОМЕР_4, який надав ОСОБА_4, у вигляді криптовалюти на суму 190 000 USDT.

У той же день, о 22 год 02 хв ОСОБА_4, використовуючи номер телефону НОМЕР_2 у месенджері WhatsApp направив Особі 1, на його номер телефону НОМЕР_3, повідомлення про надходження на криптогаманець НОМЕР_4 190 000 USDT.

Після цього, ОСОБА_4 та Особа 1 домовились зустрітись 12.01.2024 у готелі «Садиба Лісова».

Під час запланованої зустрічі, ОСОБА_4 передав Особі 1, одержану 10.01.2024 від Особи 2 неправомірну вигоду у розмірі 190 000 доларів США, з яких 10 000 доларів США Особа 1 одразу повернув ОСОБА_4 як винагороду за пособництво.

Для передачі Особі 1 готівки у доларах США, ОСОБА_4 у період з 11.01.2024 по 12.01.2024 за рахунок власних коштів, а також за допомогою своїх знайомих ОСОБА_11 і ОСОБА_13, одним з видів діяльності якого також є обмінні операції, здійснив обмін отриманої від Особи 2 криптовалюти USDT в долари США на загальну суму 190 000 доларів США за таких обставин.

11.01.2024 о 10 год 42 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець, зареєстрований на ім`я ОСОБА_14, НОМЕР_59, який ОСОБА_4 вказав його знайомий ОСОБА_11, криптовалюту в розмірі 20 000 USDT.

11.01.2024 о 12 год 44 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець, зареєстрований на ім`я ОСОБА_12, НОМЕР_12, який ОСОБА_4 вказав його знайомий ОСОБА_11, криптовалюту в розмірі 10 000 USDT.

11.01.2024 о 16 год 09 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець, зареєстрований на ім`я ОСОБА_12, НОМЕР_12, який ОСОБА_4 вказав його знайомий ОСОБА_11, криптовалюту в розмірі 35 000 USDT.

Протягом дня 11.01.2024, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_11 в результаті проведених обмінних операцій криптовалютних активів готівкові кошти у сумі 65 000 доларів США.

12.01.2024 о 09 год 01 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець, зареєстрований на ім`я ОСОБА_15, НОМЕР_60, який ОСОБА_4 вказав його знайомий ОСОБА_11, криптовалюту в розмірі 50 000 USDT.

12.01.2024 близько 10 год 15 хв ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_11 в результаті проведених обмінних операцій криптовалютних активів готівкові кошти в сумі 50 000 доларів США.

12.01.2024 о 09 год 37 хв ОСОБА_4 перерахував з криптовалютного гаманця НОМЕР_4 на криптовалютний гаманець невстановленої особи НОМЕР_61, який ОСОБА_4 вказав його знайомий ОСОБА_13, криптовалюту в розмірі 75 000 USDT.

12.01.2024 близько 10 год 30 хв ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_13 в результаті проведених обмінних операцій криптовалютних активів готівкові кошти в сумі 75 000 доларів США.

Отже, 10.01.2024 Особа 1 за пособництва ОСОБА_4 одержав від Особи 2 частину разової неправомірної вигоду у розмірі 190 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на 10.01.2024 становить 7 262 807 гривень, яку 12.01.2024 ОСОБА_4 та Особа 1 розподілили між собою.

Таким чином, Особа 1 за пособництва ОСОБА_4 одержав від Особи 2 разову неправомірну вигоду у розмірі 350 000 доларів США (07.01.2024 і 10.01.2024), що за офіційним курсом Національного банку України у відповідні дні одержання неправомірної вигоди загалом становить 13 349 399 гривень, а також щомісячну неправомірну вигоду за січень 2024 року у розмірі 5 000 доларів США (05.01.2024), що за офіційним курсом Національного банку України станом на 05.01.2024 становило 190 206 гривень.

Загальний розмір одержаної неправомірної вигоди станом на 12.01.2024 складав 355 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України у відповідні дні одержання неправомірної вигоди загалом становило 13 539 605 гривень.

13.01.2024 Особа 1 надав вказівку ОСОБА_4 не контактувати із Особою 2 до 05.02.2024, тобто до дати коли Особа 2 мав перерахувати наступну щомісячну частину неправомірної вигоди за лютий 2024 року.

05.02.2024 під час телефонної розмови Особа 2 повідомив ОСОБА_4, що він не може надати щомісячну неправомірну вигоду, оскільки у нього вже немає коштів.

У подальшому протягом лютого-квітня 2024 року, зокрема 05.02.2024, 06.02.2024, 20.02.24, 28.02.2024, 04.03.2024, 11.03.2024, 16.03.2024, 29.03.2024, 30.03.2024, 06.04.2024, 15.04.2024, 19.04.2024 ОСОБА_4, діючи за вказівкою Особа 1, отримуючи від останнього поради та рекомендації, використовуючи номери мобільних телефонів НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22 здійснював дзвінки на номери мобільних телефонів НОМЕР_23, НОМЕР_24 та НОМЕР_7, якими користується Особа 2.

У ході таких розмов, ОСОБА_4 діючи у змові з Особа 1 та за його вказівкою, продовжував висловлювати прохання Особі 2 про необхідність надання щомісячної неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США, при цьому погрожував Особі 2 викриттям, притягненням до кримінальної відповідальності і розголошенням відомостей про його приватне життя.

Наприклад, 06.02.2024 у період часу з 18:25 по 18:38 ОСОБА_4, використовуючи надану Особою 1 інформацію про затримання працівниками СБ України співробітників Закарпатської митниці, під час телефонної розмови з Особою 2, яка відбулась, із використанням номерів мобільного телефону НОМЕР_14 та НОМЕР_23 відповідно, повідомив останнього, що завдяки наданої ним неправомірної вигоди, він не перебуває серед затриманих Службою безпеки України осіб. Окрім цього, у ході цієї ж розмови ОСОБА_4 повідомляє Особі 2, що контроль за діяльністю останнього здійснюється і надалі співробітниками правоохоронних органів. Виключно подальше надання Особою 2 неправомірної вигоди дозволить йому працювати на займаній посаді та запобігти шкідливим наслідкам для нього.

21.03.2024 Особа 2 звернувся до правоохоронних органів із заявою про неправомірні дії ОСОБА_4, а також інших невстановлених осіб, та в подальшому діяв під контролем правоохоронних органів. За заявою Особи 2 21.03.2024 Головним управлінням Національної поліції у Львівській області зареєстроване кримінальне провадження № 12024140000000382 за ч. 4 ст. 189 КК України.

06.04.2024 в період часу з 17 год 04 хв по 17 год 20 хв Особа 2, перебуваючи в приміщенні криптовалютного обмінника, що за адресою: м. Львів, вул. Миколи Коперника, 10, здійснив перерахунок грошових коштів на суму 2 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 06.04.2024 становить 78 040 гривень) на криптовалютний гаманець з номером НОМЕР_4 ОСОБА_4 . Останній, зі свого боку, одержав з криптовалютного гаманця НОМЕР_62 невстановленої особи НОМЕР_25 USDT на криптовалютний гаманець з номером НОМЕР_4 .

07.04.2024 о 18 год 41 хв ОСОБА_4, діючи за вказівкою Особи 1 перерахував з криптогаманця НОМЕР_4 на криптогаманець, зареєстрований на ім`я Особи 1, НОМЕР_63 криптовалюту в розмірі 1 000 USDT.

07.04.2024 о 18 год 43 хв ОСОБА_4, використовуючи номер телефону НОМЕР_2 у месенджері WhatsApp, повідомив Особу 1, направивши відповідне повідомлення, на номер телефону останнього НОМЕР_3, про перерахування на криптогаманець Особи 1 НОМЕР_63 частини одержаної від Особи 2 неправомірної вигоди у розмірі 1 000 USDT. Особа 1, у свою чергу, 07.04.2024 о 18 год 43 хв підтвердив одержання криптовалюти.

27.04.2024, в період часу з 11 год 40 хв по 11 год 48 хв Особа 2, перебуваючи в приміщенні криптовалютного обмінника, що за адресою: м Львів, вул. Миколи Коперника, 10, здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 1 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 27.04.2024 становить 39 670 гривень) на криптовалютний гаманець з номером НОМЕР_4 ОСОБА_4 . Останній, зі свого боку, одержав з криптовалютного гаманця НОМЕР_64 невстановленої особи 963 USDT на криптовалютний гаманець з номером НОМЕР_4 .

У подальшому, 27.04.2024 о 11 год 57 хв ОСОБА_4 було затримано співробітниками Головного управління Національної поліції у Львівській області, а його та Особи 1 протиправну діяльність припинено.

Однак, 04.05.2024 о 10 год 19 хв ОСОБА_4 перерахував з криптогаманця НОМЕР_4 на криптогаманець невстановленої особи НОМЕР_26 криптовалюту в розмірі 1 923 USDT.

Отже, Особа 1 за пособництва ОСОБА_4 одержав від Особи 2 щомісячну частину неправомірної вигоди 06.04.2024 у розмірі 2 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 06.04.2024 становило 78 040 гривень, а також 27.04.2024 у розмірі 1 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на 27.04.2024 становило 39 670 гривень, що загалом складає 3 000 доларів США, а за офіційним курсом Національного банку України у відповідні дні одержання неправомірної вигоди загалом складало суму 117 710 гривень.

Враховуючи вищевикладене, у період часу з 05.01.2024 по 27.04.2024 Особа 1 за пособництва ОСОБА_4, одержав від Особи 2 разову та щомісячну неправомірну вигоду у загальному розмірі 358 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України у відповідні дні одержання неправомірної вигоди загалом становило 13 657 315 гривень.

Пособництво ОСОБА_4 у вчиненні Особою 1 злочину полягало в:

1) наданні засобів для вчинення злочину шляхом створення для Особа 1 акаунту у месенджері WhatsApp на іноземний номер мобільного телефону та створення криптогаманця для одержання ним неправомірної вигоди;

2) усуненні перешкод для вчинення злочину шляхом виконання за Особу 1, який через страх викриття, з метою маскування своєї участі у вчиненні злочинних дій потребував допомоги ОСОБА_4, а саме щоб ОСОБА_4, а не Особа 1, особисто зустрівся з Особою 2, ознайомив його з наявними в Особа 1 відомостями, надав реквізити криптовалютного гаманця, висловив прохання надати неправомірну вигоду і погрожував у разі відмови.

3) сприянні переховуванню слідів кримінального правопорушення шляхом обміну одержаної від Особа 2 криптовалюти USDT в готівку, долари США.

2.2.Обставини, які враховано прокурором при вирішенні питання про можливість укладення цієї угоди

Відповідно до її змісту, прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості у відповідності до вимог статей 469, 470 КПК України, враховано такі обставини:

- ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у здійсненні кримінального провадження щодо нього та іншої особи, з якою він діяв у змові, завдяки чому викрито іншого учасника кримінального правопорушення;

- беззаперечне визнання ОСОБА_4 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні;

- характер і тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до особливо тяжких кримінальних правопорушень;

- наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання як самого ОСОБА_4, так і інших осіб причетних до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченими, так і іншими особами.

2.3.Позиція ОСОБА_4 щодо пред`явленого обвинувачення

Відповідно до цієї угоди, обвинувачений щиро розкаюється і беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, в обсязі та за обставин, викладених у обвинувальному акті від 12 березня 2025 року і зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні та надати викривальні показання щодо інших осіб.

Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України як пособництво в проханні надати та одержанні службовою особою для себе неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

2.4.Щодо зобов`язань, взятих на себе обвинуваченим за Угодою

За змістом Угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується:

1)беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутому йому обвинувачення у судовому провадженні;

2)співпрацювати із прокурором у викритті Особи 1 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52024000000000047 від 25.01.2024 (або в інших кримінальних провадженнях виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань (підтвердження, наданих ним на досудовому розслідуванні показань) стосовно Особи 1, в тому числі у слідчого судді в ході допиту в порядку ст. 225 КПК України та іншим чином;

3)співпрацювати із прокурором у викритті Особи 2 щодо обставин надання ним у 2024 році неправомірної вигоди у розмірі 355 тис. дол. США Особі 1 у кримінальних провадженнях № 52024000000000047 від 25.01.2024, № 52025000000000045 від 31.01.2025 (або в інших кримінальних провадженнях виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань (підтвердження, наданих ним на досудовому розслідуванні показань) відносно Особи 2, в тому числі у слідчого судді в ході допиту в порядку ст. 225 КПК України та іншим чином;

4)з`являтися на виклик слідчого (детектива), прокурора та суду для надання показань, проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальних провадженнях № 52024000000000047 від 25.01.2024, № 52025000000000045 від 31.01.2025, або в інших кримінальних провадженнях (виділених, об`єднаних) за цим же фактом, в тому числі в судовому провадженні (в разі неможливості з`явитися за станом здоров`я в місце проведення слідчих чи процесуальних дій брати участь у проведенні вказаних слідчих та процесуальних дій дистанційно у порядку визначеному кримінальним процесуальним законодавством, в тому числі у режимі відеоконференції);

5)забезпечити перерахування на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24. Реквізити для здійснення платежу: Банк: Національний банк України МФО: 300001; Рахунок № UA843000010000000047330992708; Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: «Благодійна допомога ЗСУ у кримінальному провадженні № 52025000000000100») суми сплаченої за ОСОБА_4 застави у розмірі 2 000 000 гривень, яка була внесена ОСОБА_16 .

2.5.Узгоджене сторонами покарання та згода обвинуваченого на його призначення

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому у разі затвердження угоди.

Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Також, при вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 сторонами враховано особу винного, а саме те, що він є інвалідом ІІІ групи (довідка до акту огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 822486, інвалідність з дитинства), офіційно працює на посаді продавця непродовольчих товарів у ФОП « ОСОБА_17 » (наказ № 6 від 08.05.2024), за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_27 ), здійснює догляд та утримує свою матір ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є інвалідом ІІ групи (довідка до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії 10 ААА № 894268, акт встановлення факту здійснення догляду від 08.01.2024), є волонтером Благодійного фонду «Гільдія Незламних» (код ЄДРПОУ 45253894), на обліках у лікаря- психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання, сторонами не встановлено.

З урахуванням наведеного, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Також сторони узгодили на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також спільно клопотати перед судом про іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

2.6.Відомості про обізнаність сторін про наслідки укладення та затвердження угоди, а також про наслідки невиконання цієї угоди

Так, за змістом угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 КПК України та ч. 3 ст. 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

3.Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на відповідності умов угоди про визнання винуватості вимогам законодавства. Повідомив, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення належить до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання останнім своєї винуватості, що підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування доказів.

Додатково пояснив, що як у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4, так і у кримінальному провадженні, з якого воно було виділене, потерпілий відсутній. З огляду на зазначене відсутність згоди потерпілого на укладання угоди не суперечить положенням КПК України.

Наголосив, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства як в частині забезпечення швидкого судового провадження, так і досягнення невідворотності покарання ОСОБА_4 за вчинення корупційного кримінального правопорушення та запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Запевнив, що факт укладання угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи будь-якого іншого тиску зі сторони обвинувачення на ОСОБА_4 . Також підтвердив добровільність укладання угоди з ОСОБА_4 .

Крім цього, за твердженням прокурора, умовами угоди не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Посилаючись на вищевказані обставини у сукупності, прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Також надав відомості про застосовані заходи зебезпечення щодо майна, яке належить ОСОБА_4 та просив про їх скасування.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що усвідомлює суть висунутого йому обвинувачення, не заперечує жодної із фактичних обставин, викладених як в обвинувальному акті, так і в угоді про визнання винуватості. Додатково надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, своєї ролі та ролі третіх осіб у його вчиненні. Зазначив, що беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, щиро розкаюється у вчиненому, погоджується з видом та мірою покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, а також з іншими заходами, які вона передбачає.

Підтвердив, що укладання угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а виконання взятих на себе за угодою зобов`язань не є неможливим чи занадто обтяжливим для нього. Просив затвердити угоду, враховуючи погоджене в угоді покарання.

Захисник ОСОБА_5 повідомив, що він брав участь в укладенні цієї угоди, а тому вважає, що її умови в повному обсязі відповідають вимогам законодавства, її укладення є добровільним, а тому вона підлягає затвердженню.

3.1.Щодо вирішення судом питань, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_4 також зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому матиме право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Також обвинувачений повідомив, що цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Разом з тим, все одно наполягав на її затвердженні.

Обвинувачений також вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.

4. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства і при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався.

Відповідно до вимог розділу VI глави 35 КПК України, для вирішення питання про можливість затвердження угоди суд має встановити, що подана угода відповідає вимогам законодавства і що відсутні підстави для відмови в її затвердженні.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до таких висновків.

4.1.Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України

Укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки, у ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

4.2.Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4, належить до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості

Відповідно до частин 2 і 3 статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

З наведених в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті обставин вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, в пособництві у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а згідно із положеннями примітки до ст. 45 КК України вважається корупційним кримінальним правопорушенням.

Умовами укладеної угоди передбачено, що ОСОБА_4 зобов`язується співпрацювати із прокурором у викритті кримінальних правопорушень, які розслідуються та будуть розглядатися судом, а саме:

1) співпрацювати із прокурором у викритті Особи 1 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52024000000000047 від 25.01.2024 (або в інших кримінальних провадженнях виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань (підтвердження, наданих ним на досудовому розслідуванні показань) стосовно Особа 1, в тому числі у слідчого судді в ході допиту в порядку ст. 225 КПК України та іншим чином;

2) співпрацювати із прокурором у викритті Особи 2 щодо обставин надання ним у 2024 році неправомірної вигоди у розмірі 355 тис. дол. США Особі 1 у кримінальних провадженнях № 52024000000000047 від 25.01.2024, № 52025000000000045 від 31.01.2025 (або в інших кримінальних провадженнях виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань (підтвердження, наданих ним на досудовому розслідуванні показань) відносно Особи 2, в тому числі у слідчого судді в ході допиту в порядку ст. 225 КПК України та іншим чином.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.04.2020 в справі №761/13021/19, за змістом статті 474 КПК України перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Натомість відповідно до приписів статті 470 КПК України обов`язок враховувати ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб при укладенні угоди про визнання винуватості покладено саме на прокурора.

Крім того, судом встановлено, що вказаним кримінальним правопорушенням завдано шкоди виключно державним та суспільним інтересам.

Відповідно до змісту обвинувального акту, потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Таким чином, з огляду на відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненим кримінальними правопорушеннями лише державним та суспільним інтересам, вимоги абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.

4.3. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості та правильності правової кваліфікації

Суд зазначає, що угода про визнання винуватості із ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000100 від 25.02.2025 раніше не укладалась.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті та містить усі істотні обставини вчинення ОСОБА_4 діянь, і такі діяння відповідають зазначеній правовій кваліфікації за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: пособництва у проханні надати та одержанні службовою особою для себе неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України визначено, що неправомірною вигодою в особливо великому розмірі є вигода, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він у період часу з 05.01.2024 по 27.04.2024 вчиняв пособницькі дії Особі 1 щодо прохання та одержання ним разової та щомісячної неправомірної вигоди від Особа 2 на загальну суму 358 000 доларів США (за офіційним курсом Національного банку у дні одержання неправомірної вигоди становило 13 657 315 гривень), що є особливо великим розміром, за невжиття заходів щодо припинення, розкриття та розслідування виявлених кримінальних правопорушень, зокрема шляхом не проведення необхідних оперативно-розшукових заходів; не направлення вищевказаних матеріалів до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування та нерозголошення відомостей про можливе вчинення кримінальних правопорушень Особа 2 та його особисте життя, якими Особа 1 володів внаслідок займаної посади та пов`язаних з нею можливостей.

За змістом обвинувального акту вбачається, що роль ОСОБА_4 як пособника виразилася: у наданні засобів для вчинення злочину шляхом створення для Особа 1 акаунту у месенджері WhatsApp на іноземний номер мобільного телефону через який здійснювалося спілкування з Особа 2 та створення криптогаманця для одержання ним неправомірної вигоди; усуненні перешкод для вчинення злочину шляхом виконання за Особа 1, який через страх викриття, з метою маскування своєї участі у вчиненні злочинних дій потребував допомоги ОСОБА_4, а саме щодо особистих зустрічей з Особа 2, ознайомлення його з наявними у Особа 1 відомостями, надав реквізити криптовалютного гаманця, висловив прохання надати неправомірну вигоду і погрожував у разі відмови; сприянні переховуванню слідів кримінального правопорушення шляхом обміну одержаної від Особа 2 криптовалюти USDT в готівку, долари США.

Отже, вивчивши фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, заслухавши надані в цьому судовому засіданні пояснення обвинуваченого, суд доходить висновку, що існують достатні фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. При цьому, на думку суду, визнання ним своєї вини не є результатом самообмови.

З огляду на вищенаведене та враховуючи описані в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті фактичні обставини разом із формулюванням обвинувачення, дає суду належні підстави для висновку про можливість обґрунтованого укладення в цьому випадку угоди про визнання винуватості, а також свідчить про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, що вказує на правильну кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_4 діяння та наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості.

4.4. Умови угоди відповідають інтересам суспільства

Відповідно до ст. 470 КПК України при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор зобов`язаний враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Практика укладення угод про визнання винуватості також підтримується міжнародними судовими органами, рішення яких є обов`язковими для врахування. Так, у пункті 87 рішення ЄСПЛ від 29 квітня 2014 року у справі «Natsvlishvili and Togonidze v. Georgia» висловлено, що угоди про визнання винуватості, окрім важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ та полегшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, також можуть бути успішним інструментом у боротьбі з корупцією, якщо їх правильно застосовувати, та організованої злочинності і може сприяти зменшенню кількості призначених покарань і, як наслідок, кількості ув`язнених.

На переконання суду, інтерес для суспільства у затвердженні угоди про визнання винуватості у цьому провадженні полягає у скороченні часу розгляду кримінальної справи щодо особливо тяжкого злочину, яким не спричинено будь-яких тяжких наслідків для окремих фізичних або юридичних осіб.

Крім того, суд враховує, що під час судового розгляду обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, надав зізнавальні свідчення проти себе та зобов`язався надати правдиві викривальні показання щодо іншої особи у співучасті з якою було вчинене інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення.

Затвердження угоди у цьому провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних затратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

На думку суду, було б недоцільним продовжувати здійснювати судовий розгляд в загальному порядку, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим своєї вини, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, чинники, що характеризують обвинуваченого та його ставлення до вчиненого.

Суд вважає, що укладена угода відповідає інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання. Так, на думку суду, воно відповідає загальним засадам призначення покарання, є співмірною та достатньою реакцією держави на вчинене обвинуваченими кримінальне правопорушення, виходячи з меж, встановлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за нього.

Слід зазначити, що угодою передбачено покладення на обвинуваченого обов`язку щодо співпраці із прокурором у викритті кримінальних правопорушень, які розслідуються та будуть розглядатися судом у кримінальних провадженнях № 52024000000000047 від 25.01.2024, № 52025000000000045 від 31.01.2025 (або в інших кримінальних провадженнях виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового провадження, щодо причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень іншими особами, що сприятиме притягненню їх до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення.

Суд також бере до уваги взяте на себе обвинуваченим зобов`язання перерахувати суму сплаченої за нього застави у розмірі 2 000 000 грн на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України для забезпечення потреб Збройних Сил України, враховуючи гостру необхідність у наданні ЗСУ фінансової допомоги для забезпечення військових усім необхідним, в т.ч. обладнанням та озброєнням, яке сприятиме відсічі збройної агресії.

За таких обставин, покладення відповідних обов`язків на обвинуваченого та врахування відповідних фактів прокурором прямо свідчить про наявність суспільного інтересу в укладенні такої угоди.

4.5. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб

Судом встановлено, що в укладенні цієї угоди згідно з п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, брав участь захисник і що її умови не є невиправдано обтяжливими для будь-якої із сторін.

Пунктом 3 частини 7 статті 474 КПК України передбачено, що суд відмовляє в затвердженні Угоди, якщо умови Угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При дослідженні змісту Угоду про визнання винуватості, вислухавши пояснень сторін, суд встановив, що умови Угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Окремо суд наголошує, що судом не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб та не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості, а також судом при розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди (рішення у справі «Навальний і Офіцеров проти росії» від 23 лютого 2016 року).

Таким чином, цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь-якого злочину інших осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження. Згідно зі ст. 90 КПК України преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Проте вирок, ухвалений у цьому кримінальному провадженні, таким рішенням не є.

З огляду на це, з метою недопущення порушення презумпції невинуватості інших осіб, суд у вироку виключив дані, які б давали можливість ідентифікувати осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, окрім даних про обвинуваченого. Суд також не висловлював у вироку думку про винуватість цих осіб у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.

З тексту вироку немає змоги достеменно ідентифікувати Особу 1 чи Особу 2, а вказівка на посаду, повноваження останніх чи інші дані, які наведені в тексті вироку є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_4, який виконував пособницькі дії.

У цьому кримінальному провадженні відсутні потерпілі, кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб, а внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення не завдано матеріальних збитків.

Таким чином, судом не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

4.6. Укладення угоди є добровільним актом її учасників

Обвинувачений під час судового засідання підтвердив свій намір щодо укладення угоди та просив суд її затвердити, вказавши, що це є результатом його внутрішнього переконання і він зробив це добровільно.

Також обвинувачений та його захисник повідомили, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них, вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_4 ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені угодою, їм ніхто не надавав.

Так само і прокурор повідомив, що її укладення було добровільним, сторони розуміють наслідки її затвердження та невиконання.

Отже, усі сторони угоди підтвердили добровільність її укладення та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов.

З огляду на вказане, у суду не виникло жодних сумнівів у добровільності укладення угоди про визнання винуватості.

4.7. Узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам закону

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Суд встановив, що вказані вимоги закону дотримані сторонами Угоди.

Так, відповідно до змісту угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, у виді позбавлення волі строком на 8 років, без конфіскації майна.

Також сторони, з урахуванням вимог абз.2 ч. 2 ст. 75 КК України узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.

На думку суду, при узгодженні сторонами покарання було враховано і дотримано:

1) норми ст. 65, 66, 67 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; взяли до уваги особу винного; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин;

2) норми абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України, згідно з якими у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням;

3) норми ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на ОСОБА_4 обов`язків у зв`язку із його звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;

4) положення ст. 77 КК України щодо не призначення ОСОБА_4 додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю конфіскації майна.

Відповідно до абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується.

Як встановлено вище ОСОБА_4 обвинувачується у пособництві службовій особі

Тобто, ОСОБА_4 вчинив пособництво службовій особі у проханні та одержанні нею неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, і такі дії не пов`язані з його перебуванням на певній посаді чи здійсненням ним певної діяльності.

Відтак, до обвинуваченого ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю не застосовується.

Отже, із урахуванням викладеного у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь та характер сприяння останнього у проведенні кримінального провадження щодо нього, зокрема, надання зізнавальних свідчень стосовно себе, беззаперечне визнання ним своєї винуватості та взяте на себе зобов`язання надати викривальні правдиві показання стосовно іншої особи, причетної до вчинення корупційного кримінального правопорушення досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні.

Крім цього, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4, а саме:

-є інвалідом ІІІ групи (довідка до акту огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 822486, інвалідність з дитинства);

-має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_27 );

-здійснює догляд та утримує свою матір ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є інвалідом ІІ групи (довідка до акту огляду медико - соціальної експертної комісії серії 10 ААА № 894268, акт встановлення факту здійснення догляду № 14 від 08.01.2024);

-працює на посаді продавця непродовольчих товарів у ФОП « ОСОБА_17 » (наказ № 6 від 08.05.2024), за місцем роботи характеризується позитивно;

-є волонтером Благодійного фонду «Гільдія Незламних» (код ЄДРПОУ 45253894);

-раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.

На наявність щирого каяття ОСОБА_4 щодо вчиненого ними кримінального правопорушення вказують, зокрема: (1) беззастережне визнання обвинуваченим своєї вини в судовому засіданні; (2) надання ним відповідей на всі запитання суду щодо обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; (3) бажання виправити свою поведінку, зокрема шляхом співпраці з прокурором у викритті інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення та добровільне перерахування коштів на підтримку Збройних Сил України; (5) готовність понести покарання, визначене угодою.

Положеннями абз. 2 ч. 2 статті 75 КК України передбачено, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

З огляду на викладене, враховуючи наявність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків та беручи до уваги його особисті обставини, а також ставлення до вчиненого суд вважає, що виправлення останнього можливе без його ізоляції від суспільства, а тому узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та здатне забезпечити досягнення мети його призначення.

При цьому, сторони узгодили між собою максимальний термін іспитового строку, хоча суд наголошує, що вказане питання належить до дискреційних повноважень суду у визначених ст. 75 КК України межах, однак беручи до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, тривалість, характер та ступінь участі обвинуваченого у реалізації злочинного плану, суд вважає необхідним встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК, узгоджених у судовому засіданні, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

5. Висновок суду

Таким чином, судом встановлено, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

Також судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

6. Вирішення інших питань

6.1. Зарахування строку попереднього ув`язнення

Судом встановлено, що 27.04.2024 ОСОБА_4 був затриманий у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України у межах кримінального провадження №12024140000000382 від 21.03.2024.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29 квітня 2024 року у справі № 461/3301/24 (провадження №1-кс/461/2653/24) щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 997 720 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень та, у випадку її внесення, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

03 травня 2024 року ОСОБА_20 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі 2 997 720 гривень.

У зв`язку із цим, враховуючи положення ст. 211 КПК України, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, яке підлягає призначенню ОСОБА_4 за домовленістю сторін, необхідно зарахувати 7 (сім) днів строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

6.2. Рішення щодо розподілу процесуальних витрат

Відповідно до положень ст. ст. 124, 368 КПК України при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Відповідно до положень угоди, у цьому кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати, які стосуються ОСОБА_4, тому такі не стягуються з останнього.

6.3. Чинність заходів забезпечення кримінального провадження

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

6.3.1. Арешти майна

Частиною 4 статті 174 КПК визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не призначено покарання у виді конфіскації майна, не застосована спеціальна конфіскація та цивільний позов не заявлявся, суд приймає рішення:

1) скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.04.2024 у кримінальному провадженні №12024140000000382 від 21.03.2024, постановленою у справі № 461/3301/24 (провадження 1-кс/461/2663/24), на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на:

- групу нежитлових приміщень, загальною площею 117,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2484966326040;

- нежитлове приміщення №11 за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна 21638337).

2) скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.04.2024 у кримінальному провадженні №12024140000000382 від 21.03.2024, постановленою у справі № 461/3301/24 (провадження № 1-кс/461/2648/24), на майно вилучене 27.04.2024 за результатом особистого обшуку ОСОБА_4 та за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, в частині такого майна:

- грошові кошти: 523 долара США, 2060 євро, 500 форинтів, 2966 гривень;

- 1 карта пам`яті «Transcend» об`ємом 32 GB s/n 9173 BA 32 G 01QS2;

- банківських карт, а саме: банківська карта «Приватбанк» НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32 ; «Монобанку» НОМЕР_33 ; «Правексбанку» НОМЕР_34 ; «VISA» НОМЕР_35 ;

- дисконтні картки «Pandora» № НОМЕР_36 ; «Bugatti» № НОМЕР_37 ;

-2 сім-картки - sim НОМЕР_38 - 4 KA SK; masmovl - НОМЕР_39 ;

-наручний годинник з ремінцем чорного кольору;

-кнопочний мобільний телефон НОКІА (виключений), IMEI № НОМЕР_40 з сім - карткою «Київстар»;

-планшет iPAD s/n:DMQLRZFNFK11;

-кнопочний телефон Hoмi IMEI 1: НОМЕР_41, IMEI 2: НОМЕР_42 із сім-карткою з номером НОМЕР_22 та 2 батереї до нього;

-8 тримачів до сім карт: «Vodafone» НОМЕР_43, НОМЕР_44 (з упаковкою), НОМЕР_45 (з упаковкою), НОМЕР_65; «Київстар» НОМЕР_46, НОМЕР_47 ; «Лайфселл» НОМЕР_48, НОМЕР_49 ;

- зйомний диск 128 Gb (s/n PSK 128GS2599DR),

- носії інформації: «Microsim» об`ємом 128 та 256 МВ, «Transcend» об`ємом по 1 GB (2 одиниці), SanDisk об`ємом 4, 16 GB, «Team» об`ємом 8 Gb, «Kingston» об`ємом 16 Gb, Canon 16M;

- системний блок «Vento» s/n НОМЕР_68.

3) скасувати арешт накладений ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024, постановленою у справі № 461/3301/24 (провадження № 1-кс/461/2648/24), на майно вилучене 07.06.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- мобільний телефон Xiaomi, модель 2306EPN60G, IMEI НОМЕР_50 .

6.3.2. Рішення щодо запобіжного заходу

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №12024140000000382 від 21.03.2024, постановленою у справі № 461/3301/24 (провадження № 1-кс/461/2653/24) до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 997 720 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень.

03 травня 2024 року застава за підозрюваного ОСОБА_4 внесена заставодавцем ОСОБА_16 у розмірі 2 997 720 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень.

За наслідком внесення застави, 03.05.2024 ОСОБА_4 звільнено з-під варти, у зв`язку з чим останній залишився під дією запобіжного заходу у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, зокрема востаннє ухвалою слідчої судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 760/644/25, провадження № 1-кс/760/1430/25) до 16.03.2025.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що не звертався до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, оскільки не вбачав для цього підстав. Прокурор наголосив, що процесуальна поведінка обвинуваченого, зокрема щире каяття та добровільна співпраця зі слідством свідчить про відсутність в останнього намірів будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Отже, судом встановлено, що після 16.03.2025 строк дії обов`язків не продовжений. Відтак, на момент ухвалення вироку строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 194 КПК України сплив, а запобіжний захід у виді застави продовжує діяти.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого долучив письмову заяву заставодавця ОСОБА_16, зі змісту якої вбачається, що останній надав згоду на перерахування всієї суму внесеної ним застави у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України

Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, кошти внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

Пунктом п. 8 вказаного Порядку передбачено, що застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

Враховуючи наведене, за загальним правилом, кошти, внесені як застава, повертаються заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ним банківський рахунок і в подальшому заставодавець має право розпоряджатись ними на власний розсуд.

У судовому засіданні було надано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_16 від 14.03.2025, у якій він надає згоду на перерахування частини внесеної ним застави у розмірі 2 000 000 грн ( два мільйони гривень) за ОСОБА_4 на спеціальний рахунок національного банку україни для збору коштів на підтримку Збройних Сил україни (проект UNITED24) за відповідними реквізитами, у випадку затвердження Вищим антикорупційним судом угоди про визнання винуватості. Зазначену заяву суд сприймає як особисте волевиявлення заставодавця на вчинення таких дій із майном.

Отже, з урахуванням наданої нотаріально засвідченої письмової згоди заставодавця ОСОБА_16, суд вважає можливим перерахувати суму застави у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24. Реквізити для здійснення платежу: Банк: Національний банк України МФО: 300001; Рахунок № UA843000010000000047330992708; Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: «Благодійна допомога ЗСУ у кримінальному провадженні № 52025000000000100»).

Водночас, суд бере до уваги, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29 квітня 2024 року у справі № 461/3301/24 (провадження № 1-кс/461/2653/24) до ОСОБА_4 визначено заставу як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 997 720 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень.

Враховуючи узгоджену угодою умову про перерахування коштів на потреби ЗСУ лише частини внесеної застави, суд на підставі ч.11 ст. 182 КПК України, вважає, що решта застави у сумі 997 720 грн має бути повернена заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, а саме - ОСОБА_16, РНОКПП НОМЕР_51 .

6.3.3 . Рішення щодо долі документів

При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, суд вирішує залишити в матеріалах справи.

6.3.4. Рішення щодо речових доказів

Згідно з частиною 1 статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього кодексу (тобто отримання шляхом тимчасового доступу або накладення арешту), та частиною 9 статті 100 КПК України визначено, що питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Суд ухвалює повернути обвинуваченому ОСОБА_4 речові докази, які належать останньому відповідно до переліку, зазначеному у додатку 1 до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 25.02.2025, а саме:

- планшет iPAD s/n:DMQLRZFNFK11;

- мобільний телефон Xiaomi 13т НОМЕР_66;

- 8 тримачів до сім карт: «Vodafone» НОМЕР_43, НОМЕР_44 (з упаковкою), НОМЕР_45 (з упаковкою), НОМЕР_65;«Київстар» НОМЕР_46, НОМЕР_47 ; «Лайфселл» НОМЕР_48, НОМЕР_49,

- зйомний диск 128 Gb (s/n PSK 128GS2599DR),

- адаптер micro SD;

- 8 носіїв інформації: «Microsim» об`ємом 128 та 256 МВ, «Transcend» об`ємом по 1 GB (2 одиниці), SanDisk об`ємом 4, 16 GB, «Team» об`ємом 8 Gb, «Kingston» об`ємом 16 Gb, Canon 16M;

- мобільний телефон «Nokia», IMEI № НОМЕР_53 з сім - карткою «Київстар», з номером НОМЕР_54 ;

- мобільний телефон «NOMI і 1440» IMEI 1: НОМЕР_41, IMEI 2: НОМЕР_42 із сім-карткою мобільного оператора «Лайфсел» з номером НОМЕР_22 та 2 батереї до нього;

- наручний смарт годинник «Xiomi»;

- клаптик паперу з рукописним надписом;

- товарний чек;

- 1 карта пам`яті «Transcend» об`ємом 32 GB s/n 9173 BA 32 G 01QS2;

- 8 банківських карт, а саме: банківська карта «Приват Банк», для виплат № НОМЕР_55 ; банківська карта «Приват Банк», золота для виплат № НОМЕР_32 ; банківська карта «WISE», з іменним гравіюванням ОСОБА_20, з номером рахунку НОМЕР_35 ; банківська карта Золота Універсальна», «Приват Банк», № НОМЕР_29 ; банківська карта «Золота для виплат» «Приват Банк», з номером НОМЕР_31 ; банківська карта «Правекс Банк», з гравіюванням ОСОБА_20 з номером НОМЕР_34 ; банківська карта «monobank», з номером НОМЕР_33 ; банківська карта «Privat Bank» Singature з номером НОМЕР_28 ;

- карта «Pandora» № НОМЕР_36 ;

- дисконтна карта «Bugatti» № НОМЕР_37 ;

- 2 сім картки: sim НОМЕР_38 - 4 KA SK; MASMOV!L - НОМЕР_67;

- грошові кошти: 523 долара США, 2060 євро, 500 форинтів, 2966 гривень;

- системний блок Vento A8 (маркувальне позначення: НОМЕР_68).

6.4. Цивільний позов не заявлявся;

6.5. Спеціальна конфіскація не застосовується;

6.6. Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні;

6.7. Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 369-371, 373-376, 469-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 березня 2025 року у місті Києві, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000100 від 25 лютого 2025 року, між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4, за участю захисника останнього - адвоката ОСОБА_5 .

2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

3.Призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену між сторонами угоди міру покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

4.На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_4, зарахувати строк попереднього ув`язнення з 27 квітня по 03 травня 2024 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

5.На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

6.На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

7.Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

8.Скасувати запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29 квітня 2024 року у справі № 461/3301/24 (провадження №1-кс/461/2653/24).

Після набрання вироком законної сили частину застави, що встановлена ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29 квітня 2024 року у справі № 461/3301/24 (провадження №1-кс/461/2653/24) в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень та внесена заставодавцем ОСОБА_16 за ОСОБА_4, перерахувати на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24. Реквізити для здійснення платежу: Банк: Національний банк України МФО: 300001; Рахунок № UA843000010000000047330992708; Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: «Благодійна допомога ЗСУ у кримінальному провадженні № 52025000000000100»).

Після набрання вироком законної сили частину застави, що встановлена ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29 квітня 2024 року у справі № 461/3301/24 (провадження №1-кс/461/2653/24) в розмірі 997 720 (дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень та внесена заставодавцем ОСОБА_16 за ОСОБА_4, повернути ОСОБА_16, РНОКПП НОМЕР_51 .

9.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах справи.

10.Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.04.2024 у кримінальному провадженні №12024140000000382 від 21.03.2024, постановленою у справі № 461/3301/24 (провадження 1-кс/461/2663/24), на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на:

- групу нежитлових приміщень, загальною площею 117,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2484966326040;

- нежитлове приміщення №11 за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна 21638337).

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.04.2024 у кримінальному провадженні №12024140000000382 від 21.03.2024, постановленою у справі № 461/3301/24 (провадження 1-кс/461/2648/24), на майно вилучене 27.04.2024 за результатом особистого обшуку ОСОБА_4 та за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, в частині такого майна:

- грошові кошти: 523 долара США, 2060 євро, 500 форинтів, 2966 гривень;

- 1 карта пам`яті «Transcend» об`ємом 32 GB s/n 9173 BA 32 G 01QS2;

- банківських карт, а саме: банківська карта «Приватбанк» НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32 ; «Монобанку» НОМЕР_33 ; «Правексбанку» НОМЕР_34 ; «VISA» НОМЕР_35 ;

- дисконтні картки «Pandora» № НОМЕР_36 ; «Bugatti» № НОМЕР_37 ;

- 2 сім-картки - sim НОМЕР_38 - 4 KA SK; masmovl - НОМЕР_39 ;

- наручний годинник з ремінцем чорного кольору;

- кнопочний мобільний телефон НОКІА (виключений), IMEI № НОМЕР_40 з сім - карткою «Київстар»;

- планшет iPAD s/n:DMQLRZFNFK11;

- кнопочний телефон Hoмi IMEI 1: НОМЕР_41, IMEI 2: НОМЕР_42 із сім-карткою з номером НОМЕР_22 та 2 батереї до нього;

- 8 тримачів до сім карт: «Vodafone» НОМЕР_43, НОМЕР_44 (з упаковкою), НОМЕР_45 (з упаковкою), НОМЕР_65; «Київстар» НОМЕР_46, НОМЕР_47 ; «Лайфселл» НОМЕР_48, НОМЕР_49 ;

- зйомний диск 128 Gb (s/n PSK 128GS2599DR),

- носії інформації: «Microsim» об`ємом 128 та 256 МВ, «Transcend» об`ємом по 1 GB (2 одиниці), SanDisk об`ємом 4, 16 GB, «Team» об`ємом 8 Gb, «Kingston» об`ємом 16 Gb, Canon 16M;

-системний блок «Vento» s/n НОМЕР_68.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024, постановленою у справі № 461/3301/24 (провадження 1-кс/461/2648/24), на майно вилучене 07.06.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- мобільний телефон Xiaomi, модель 2306EPN60G, IMEI НОМЕР_50 .

11.Повернути обвинуваченому ОСОБА_4 речові докази, які належать останньому, а саме:

- планшет iPAD s/n:DMQLRZFNFK11;

- мобільний телефон Xiaomi 13т НОМЕР_66;

- 8 тримачів до сім карт: «Vodafone» НОМЕР_43, НОМЕР_44 (з упаковкою), НОМЕР_45 (з упаковкою), НОМЕР_65;«Київстар» НОМЕР_46, НОМЕР_47 ; «Лайфселл» НОМЕР_48, НОМЕР_49,

- зйомний диск 128 Gb (s/n PSK 128GS2599DR),

- адаптер micro SD;

- 8 носіїв інформації: «Microsim» об`ємом 128 та 256 МВ, «Transcend» об`ємом по 1 GB (2 одиниці), SanDisk об`ємом 4, 16 GB, «Team» об`ємом 8 Gb, «Kingston» об`ємом 16 Gb, Canon 16M;

- мобільний телефон «Nokia», IMEI № НОМЕР_53 з сім - карткою «Київстар», з номером НОМЕР_54 ;

- мобільний телефон «NOMI і 1440» IMEI 1: НОМЕР_41, IMEI 2: НОМЕР_42 із сім-карткою мобільного оператора «Лайфсел» з номером НОМЕР_22 та 2 батереї до нього;

- наручний смарт годинник «Xiomi»;

- клаптик паперу з рукописним надписом;

- товарний чек;

- 1 карта пам`яті «Transcend» об`ємом 32 GB s/n 9173 BA 32 G 01QS2;

- 8 банківських карт, а саме: банківська карта «Приват Банк», для виплат № НОМЕР_55 ; банківська карта «Приват Банк», золота для виплат № НОМЕР_32 ; банківська карта «WISE», з іменним гравіюванням ОСОБА_20, з номером рахунку НОМЕР_35 ; банківська карта Золота Універсальна», «Приват Банк», № НОМЕР_29 ; банківська карта «Золота для виплат» «Приват Банк», з номером НОМЕР_31 ; банківська карта «Правекс Банк», з гравіюванням ОСОБА_20 з номером НОМЕР_34 ; банківська карта «monobank», з номером НОМЕР_33 ; банківська карта «Privat Bank» Singature з номером НОМЕР_28 ;

- карта «Pandora» № НОМЕР_36 ;

- дисконтна карта «Bugatti» № НОМЕР_37 ;

- 2 сім картки: sim НОМЕР_38 - 4 KA SK; MASMOV!L - НОМЕР_67;

- грошові кошти: 523 долара США, 2060 євро, 500 форинтів, 2966 гривень;

- системний блок Vento A8 (маркувальне позначення: НОМЕР_68).

12.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

13.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

14.Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

15.Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.

16.Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

17.Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1