Пошук

Документ № 125920515

  • Дата засідання: 13/03/2025
  • Дата винесення рішення: 13/03/2025
  • Справа №: 991/9167/24
  • Провадження №: 52023000000000358
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про зміну запобіжного заходу обвинуваченому
  • Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.

Справа № 991/9167/24

Провадження 1-кп/991/103/24

У Х В А Л А

іменем України

13 березня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,

за участю секретаря ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, та клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.

1.1. Прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .

1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі №991/10280/23 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 гривень та покладено ряд процесуальних обов`язків. ОСОБА_4 24.11.2023 звільнений з-під варти у зв?язку із внесенням застави. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2024 у вказаній справі змінено застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави до 29 723 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 001 244 гривень. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 розмір застави зменшено до 89 001 244 гривень.

1.3. Ухвалами суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 у справі №991/9167/24 на обвинуваченого ОСОБА_4 до 17.03.2025 включно покладено ряд обов`язків, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

1.4. Прокурор зазначила, що метою застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків і запобігання спробам:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на свідків.

1.5. Посилаючись на вказані ризики, прокурор просила продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

1.6. Від захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.

1.7. Клопотання мотивовано тим, що на даний час ризики, які встановлені ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025, є мінімальними. Захисник акцентував увагу на скрутному матеріальному становищі заставодавця ОСОБА_23 . Так, 12 грудня 2024 року ОСОБА_24 отримав від ТОВ «Фінансова компанія «Основа» вимогу про термінове повернення 76 000 000 грн. Надалі, 06 березня 2025 року ОСОБА_24 отримав повторну вимогу погасити залишок заборгованості в сумі 75 000 000 грн. Крім цього, у заставодавця значно погіршився стан здоров`я і для його лікування необхідні грошові кошти у сумі близько 2,7 млн грн.

1.8. Ураховуючи викладене, захисник просив змінити обраний ОСОБА_23 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 89 001 244 грн 00 коп на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 11 308 244 грн 00 коп.

1.9. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду Суд розглядає клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно того самого обвинуваченого.

2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження строку обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, просила його задовольнити. Заперечила проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, оскільки доводи представників сторони захисту зводяться до незгоди із судовими рішеннями і застосованим розміром застави. Наголосила, що ОСОБА_4 повернуто близько 11 000 000 грн із початкового розміру внесеної застави. У той же час, на виконання цивільно-правових зобов`язань за договором заставодавець повернув лише 1 000 000 грн, що не свідчить про нагальність погашення заборгованості. Майновий стан заставодавця дозволяє покривати витрати, які йому необхідні на лікування, і не може впливати на підстави зменшення розміру застави.

2.2. Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 . Заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки процесуальний статус обвинуваченого, без окремого продовження обов`язків, обумовлює виконання останнім ряду процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

2.3. Захисник ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника про зміну запобіжного заходу і заперечила проти клопотання прокурора. Повторила доводи, які неодноразово висловлювала під час розгляду попередніх клопотань про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . Наголосила на належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_4 протягом усього часу з моменту повідомлення про підозру. Докази, на які посилається прокурор для доведення обґрунтованої підозри, не досліджені судом. Зазначила, що покладення обов`язку утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, суттєво порушує права обвинуваченого на захист.

2.4. Захисник ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу і заперечив проти клопотання прокурора.

2.5. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисників.

2.6. Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу і заперечив проти клопотання прокурора. Зазначив, що протягом перебігу судового розгляду ризики кримінального провадження значно зменшились.

2.7. Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі № 991/10280/23 клопотання детектива Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_25, погоджене прокурором САП ОСОБА_3, задоволено частково. Вказаною ухвалою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 100 000 000 грн.

3.2.На депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду 24.11.2023 внесено кошти в сумі 100 000 000 гривень у якості застави за ОСОБА_4 .

3.3. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2024 у справі № 991/9167/24 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави з 100 000 000 грн до 90 001 244 грн (т.4 а.с.27-29).

3.4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 у справі № 991/9167/24 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави з 90 001 244 грн до 89 001 244 грн (т.14 а.с.2-4). Вказаною ухвалою на обвинуваченого ОСОБА_4 до 17.03.2025 включно покладено ряд процесуальних обов`язків, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

У вказаній ухвалі Суд встановив актуальність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

3.5. З огляду на приписи частини 4 статті 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

3.6. На підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.7. У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.8. Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 178 КПК України визначений невичерпний перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

3.9. Разом із тим, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявник не може ставити під сумнів висновки, покладені в основу рішень слідчого судді про застосування або попередню зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну взятих до уваги обставин, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Суд не переглядає рішення про застосування або попередню зміну запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв`язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.

3.10. Доводи захисника в обґрунтування зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу зводяться до такого:

- відсутність достатніх майнових ресурсів у заставодавця для термінового погашення взятих на себе зобов`язань;

- погіршення стану здоров`я заставодавця, що зумовлює необхідність значних грошових коштів на лікування;

- ризики переховування обвинуваченого від суду та впливу на свідків є мінімальним.

3.11. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів, ОСОБА_4 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених обов`язків Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Таким чином, дослідження та оцінка доказів, на підставі яких судом прийнято рішення про застосування запобіжного заходу, не належить до предмету розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, оскільки Суд перевіряє актуальність ризиків кримінального провадження та наявність нових обставин, які можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу.

3.12. Суд вчергове наголошує, що належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 протягом кримінального провадження не свідчить про відсутність ризиків кримінального провадження, оскільки виконання обов?язків не залежить від волі чи бажання обвинуваченого. Вони є обов`язковими відповідно до положень чинного законодавства і забезпечуються застосованим запобіжним заходом. У свою чергу, застосований розмір застави гарантує виконання обвинуваченим своїх обов`язків. Тому належна процесуальна поведінка протягом судового розгляду свідчить про виконання цим заходом забезпечення своєї стримуючої ролі.

3.13. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх ймовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

3.14. Залишаючись послідовним у мотивах, викладених у попередніх ухвалах від 27.09.2024, 31.10.2024, 06.12.2024, 17.01.2025 Суд, з урахуванням ходу судового розгляду, доходить висновку, що актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Учасники кримінального провадження не надали жодних нових обставин, які можуть свідчити про посилення або зменшення цих ризиків.

Водночас, Суд надав вичерпну оцінку більшості тверджень учасників судового провадження в попередніх судових рішеннях. Постійне дублювання одних і тих самих мотивів призводить до нескінченого круговороту перегляду аналогічних тверджень, які зумовлюють безпідставне і невиправдане затягування як розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, так і самого судового процесу. З огляду на це, Суд дійшов висновку не надавати окремим посиланням повторної оцінки.

3.15. На думку Суду ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України. Санкція частини 4 статті 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому частина 4 статті 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Суд сприймає доводи сторони обвинувачення на наявність достатніх майнових ресурсів, які забезпечують потенційну можливість переховування від суду. При чому сторони не надають нових обставин, які можуть свідчити про суттєву зміну майнового стану обвинуваченого з моменту застосування запобіжного заходу.

3.16. Суд зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду (дослідження доказів). З огляду на те, що прокурор сформувала і надала перелік свідків, обвинувачений володіє відомостями про них та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Суд також у попередніх судових рішеннях надавав оцінку твердженням сторони захисту стосовно необхідності скасування обов`язку спілкуватися із ОСОБА_11 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, в контексті того, що остання діє виключно в інтересах ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС». За відсутності нових доводів Суд не змінює свого попереднього висновку, що вказана заборона жодним чином не порушує права на захист обвинуваченого ОСОБА_4 .

3.17. У відповідності до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно зі статтею 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

3.18. Суд у судовому рішенні від 17.01.2025 за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому надав оцінку доводам захисника про необхідність термінового повернення коштів за договором №24/11/23 про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 24.11.2023. Посилання захисника на відсутність достатніх грошових коштів у заставодавця і необхідність виконання попередньо взятих домовленостей стосовно повернення внесеної суми грошових коштів перед іншими особами є безпідставними і не мають жодного відношення до застосованого запобіжного заходу і розміру застави.

Суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно погіршення стану здоров`я заставодавця і потребою фінансових затрат на лікування як підстави зменшення розміру застави, оскільки зазначені обставини не стосуються особи, до якої застосовано запобіжний захід. Запобіжний захід є індивідуальним заходом процесуального примусу та не пов`язується з особою заставодавця, а відтак не може бути підставою для повернення коштів заставодавцю до моменту припинення дії запобіжного заходу. Суд також враховує, що відповідно до довідки №MAR25-01 закладу «EmCell» проходження курсу клітинної терапії має рекомендаційний характер. Надані захисником документи жодним чином не свідчать про нагальність проходження таких курсів, про загальний стан здоров`я заставодавця, про перебіг лікування, альтернативність звернення до інших медичних закладів тощо. Крім того, із наданих в попередніх судових засіданнях документів вбачається, що заставодавець - батько обвинуваченого отримав грошові коштів для внесення застави за обвинуваченого у свого другого сина і, відповідно, брата обвинуваченого - ОСОБА_26 .

Сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи, що обумовлюється її правом і не пов`язано обов`язком держави у найкоротший час повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов`язки заставодавця, особа має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до частини 3 статті 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно у підозрюваного, обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин заставодавця з іншими особами і їх договірних взаємовідносин. Обставини для зміни запобіжного заходу мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом.

3.19. Суд також відхиляє посилання сторони захисту стосовно недоцільності дублювання обов`язків з огляду на закріплений процесуальний статус обвинуваченого в ст. 42 КПК України. Регламентовані КПК України обов`язки підозрюваного/обвинуваченого та покладені обов`язки із застосуванням запобіжного заходу не є взаємовиключними. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладення обов`язків із застосування запобіжного заходу корелюється, зокрема, із існуванням відповідних ризиків, задля нівелювання яких визначаються конкретні обов`язки. Суд в черговий раз зауважує на неспроможність доводів захисту про неможливість продовження обов`язку здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон у зв`язку з тим, що відповідний обов`язок виконаний раніше. Системний аналіз положень КПК України свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим і підлягає врахуванню учасниками для формування подальшої стратегії, зокрема і в контексті підготовки до розгляду аналогічних клопотань про продовження строку дії обов`язків. Постійне ігнорування висновків суду щодо оцінки доводів сторін без надання нових обставин може сприйматися як умисне затягування судового розгляду.

4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого і здатні запобігти встановленим ризикам. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. Застосований розмір застави не є непомірним для обвинуваченого і здатен виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 в подальшому. Крім того, з урахуванням актуальних обставин руху судового провадження Суд поступово зменшував заставу з метою збалансування прав та інтересів обвинуваченого та інтересів кримінального провадження.

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 201, 376, 392 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити.

2.Продовжити до 13.05.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

3.У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовити.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1