- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/7781/23
Провадження 1-кп/991/97/23
У Х В А Л А
іменем України
21 березня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрована за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України.
Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні заявив відвід колегії суддів від розгляду кримінального провадження у зв`язку із упередженістю суду. Зазначена упередженість, на переконання захисника, виразилася у недотриманні судом вимог статті 349 КПК України, ненаданні йому можливості висловитися та у перешкоджанні в праві на захист. Відтак просив відвести суддів Вищого антикорупційного суду - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду судової справи № 991/7781/23.
В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника ОСОБА_9, з посиланням на те, що суд не надає йому можливості висловитися у судовому засіданні. На думку обвинуваченого позиція суду є упередженою і узгодженою зі стороною обвинувачення. Крім того, обвинуваченому відомі факти про обставини спільних навчань та відряджень представників прокуратури та суду, що також свідчить про системну роботу по узгодженню позиції сторони обвинувачення з судом.
Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_8 підтримали позицію захисника ОСОБА_9, вважають заяву про відвід обґрунтованою.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_10 залишив питання на розсуд суду.
Прокурор проти задоволення заяви заперечував з посиланням на те, що стороні захисту іноді надається більше часу для виступів ніж стороні обвинувачення з приводу досліджених доказів. Щодо спільного відрядження з членами колегії зазначив, що це не відповідає дійсності.
Заслухавши учасників, дослідивши доводи заяви, Суд дійшов таких висновків.
Статті 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України містять вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу. Так, відповідно до статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до позиції захисника, підставами для відводу колегії суддів є пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України, а саме упередженість суддів.
Ключовим моментом відводу судді як цілісного інституту кримінального провадження є реальна або потенційна упередженість при вирішенні поставленого перед ним питання. Отже, обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді, мають бути обумовлені фактами відповідного питання, що розглядається, або бути пов`язаними з ними.
Захисник ОСОБА_9 в обґрунтування своєї позиції про упередженість суддів посилається на ненаданні йому достатнього часу для висловлення своєї позиції, що в свою чергу має наслідком перешкоджання в праві на захист.
Колегія суддів вважає, що заява захисника ОСОБА_9 про відвід усього складу суду є безпідставною і необґрунтованою. Суд наголошує, що підставою для відводу суду є наявність об`єктивних обставин, які можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Водночас подана заява не містить жодної фактичної інформації, яка б підтверджувала існування таких обставин. Захисник обмежився загальними та голослівними твердженнями про «не дослідження судом долучених доказів», «ненадання слова» та «перешкоджання праву на захист», не аргументуючи конкретні обставини, які б підтверджував ці твердження.
Замість належної аргументації, заява про відвід ґрунтується виключно на суб`єктивному невдоволенні сторони захисту, що саме по собі не є підставою для відводу. Більше того, стороні захисту постійно надається право висловитися, судом годинами заслуховуються численні клопотання та коментарі до досліджених доказів, заявлених з однакових підстав, що навпаки свідчить про відсутність будь-яких обмежень в праві сторони захисту висловитися.
Суд акцентує увагу, що надання слова учаснику процесу є правом, яке реалізується в межах розумного процесуального порядку, і не може перетворюватися на можливий спосіб затягування судового розгляду. Протягом усього судового розгляду суд дотримується принципу рівності сторін, забезпечуючи кожному учаснику провадження можливість реалізації ним своїх процесуальних прав.
Також варто підкреслити, що суд неодноразово надавав стороні захисту можливість брати участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів навіть без належним чином оформлених клопотань та без достатнього обґрунтування поважності причин їх неявки. Упереджений суд навряд чи надавав би таку можливість, більше того жодним чином не був би зацікавлений у забезпеченні зручних умов для участі захисників у судовому розгляді. Навпаки, надання судом таких можливостей стороні захисту свідчить про сприяння їй у дотриманні принципу змагальності сторін.
Питання упередженості суду розглядається з позиції об`єктивного спостерігача, який повинен мати обґрунтовані підстави вважати, що суд може не дотриматися принципу неупередженості. Водночас у даному випадку жодних об`єктивних даних або належних доказів, які могли б викликати подібні підозри у неупередженості складу суду, не наведено.
Отже, у заяві про відвід мають бути зазначені обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді, та докази, якими вони підтверджуються. Це свідчить про те, що відвід має бути не лише формально поданим, а й належно обґрунтованим та мотивованим. Заява повинна містити конкретні факти, що викликають об`єктивний сумнів у неупередженості суду, а не загальні припущення чи емоційні оцінки дій суддів. У поданій заяві про відвід таких фактів та доказів не наведено.
Відтак, відсутність конкретної мотивації та посилань на докази у заяві про відвід свідчить про її необґрунтованість, що унеможливлює її задоволення.
Не є достатніми підставами для відводу й загальні, голослівні твердження про «узгодженість позиції суду зі стороною обвинувачення», без конкретизації фактів, які б свідчили про тісні позапроцесуальні контакти або наявність особистої заінтересованості суддів. Такі твердження не підтверджені жодними доказами, що виключає можливість визнання їх як об`єктивної підстави для сумніву в неупередженості суду. Крім того, участь суддів і прокурорів у спільних навчальних заходах або конференціях не є порушенням принципу неупередженості.
Крім того, важливо наголосити, що принцип змагальності не означає абсолютну свободу сторін діяти на власний розсуд. Суд має право організовувати перебіг судового розгляду, дотримуючись при цьому принципів ефективності правосуддя, розумності строків та рівності сторін. Надання або ненадання можливості виступити окремим учасникам процесу в конкретний момент не є підтвердженням упередженості, якщо таке рішення обумовлено процесуальною доцільністю, потребою уникнути дублювання аргументів чи затягування судового розгляду.
Таким чином, аналіз наведених доводів та обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід. Суд нагадує, що учасники кримінального провадження зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм правами.
За таких обставин, суд не вбачає жодних підстав, передбачених статтею 75 КПК України, для задоволення заяви про відвід.
Керуючись статтями 75-76, 81, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні заяви захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3