- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/1761/25
Провадження №11-п/991/6/25
Головуючий суддя у І інстанції: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
секретар судового засідання ОСОБА_7,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 про направлення матеріалів кримінального провадження № 62023000000000400 від 18.05.2023 з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва.
ВСТАНОВИЛА:
26.02.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023000000000400 від 18.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, затверджений прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8
10.03.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 про направлення матеріалів кримінального провадження № 62023000000000400 від 18.05.2023 з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва.
В клопотанні захисник посилається на те, що 19.05.2023 року прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 винесено постанову про визначення підслідності у даному кримінальному провадженні за Національним антикорупційним бюро України. Однак 22.08.2023 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_14 винесена постанова про скасування постанови від 19.05.2023 про визначення підслідності.
Обґрунтовуючи клопотання, захисник, посилаючись на зміст постанови керівника САП ОСОБА_14 від 22.08.2023, зазначає, що ОСОБА_10 не є відповідним суб`єктом для визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом. Також захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні збитків в розмірі, визначеному у п.2 ч.5 ст.216 КПК, спричинених вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КПК України, що підтверджено рішеннями Верховного суду у справах № 910/3498/18, 910//3500/18, 910/3501/18, 910/3502/18, 910/3503/188.
Крім того захисник посилається на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось слідчими ДБР, а не детективами НАБУ, що також підтверджує доводи про відсутність підстав для віднесення даного кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Щодо визначення належного суду для розгляду кримінального провадження, захисник вказує, що відповідно до обвинувального акта місцем вчинення кримінального правопорушення є приміщенням Міненерговугілля за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, (Шевченківський район м. Києва), у зв`язку з чим дане кримінальне провадження підсудне саме Шевченківському районному суду м. Києва.
За наведених обставин, захисник вважає, що кримінальне провадження № 62023000000000400 від 18.05.2023 не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду та має бути передано до Шевченківського районного суду м. Києва.
Позиція учасників провадження
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Інші учасники кримінального провадження належним чином повідомлені час та місце розгляду клопотання (а.п.132-135), у судове засідання не прибули, про поважність причин неприбуття суд не повідомили.
З огляду на положення ч. 4 ст. 34 КПК України, розгляд клопотання здійснений за відсутності таких учасників.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, вислухавши пояснення учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.
Згідно зі ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Приміткою до ст.45 КК України до корупційних злочинів віднесено злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу, а до кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відносяться кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Відповідно до обвинувального акта:
- ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
- ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом держави інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 займав посаду Міністра енергетики та вугільної промисловості України, тобто посаду, зазначену у п.1 ч.5 ст.216 КПК.
Як вбачається з обвинувального акта, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 постійно обіймав посаду директора Департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке в свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2017 №208, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, тобто посаду в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
В свою чергу, відповідно до п.2 ч.5 ст.216 КПК України, до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду законодавцем також віднесені кримінальні провадження, у разі якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи клопотання захисника про непідсудність кримінального провадження щодо ОСОБА_10 . Вищому антикорупційному суду через те, що останній не займав жодної із посад, наведених в ч.5 ст.216 КПК України.
Стосовно доводів клопотання про відсутність у кримінальному провадженні суми збитків у розмірі, визначеному у п.2 ч.5 ст.216 КПК, що підтверджено численними рішеннями судів, колегія суддів відхиляє такі доводи, виходячи із наступного.
Як вбачається з обвинувального акта, обвинуваченим у даному кримінальному провадженні інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, яким спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди в розмірі 1 485 561 377, 29 гривень, що у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення
У клопотанні захисник посилається на судові рішення, зокрема і Верховного суду, у справах № 910/3498/18, 910//3500/18, 910/3501/18, 910/3501/18, 910/3502/18, 910/3503/188, якими, за твердженням захисника, встановлено відсутність збитків, спричинених за обставин, викладених в обвинувальному акті. В той же час наведені захисником судові справи розглядались в порядку господарського судочинства, в тому числі були предметом розгляду Касаційного господарського суду в складі Верховного суду.
Пунктом 3 ч.1 ст.91 КПК встановлено, що у кримінальному провадженні, крім іншого, доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до положень ст. 90 КПК рішення національного суду має преюдиціальне значення лише, якщо воно набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Як наслідок, судове рішення суду іншої юрисдикції має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження лише у визначених цією статтею випадках.
Як вбачається з судових рішень, на які посилався захисник у клопотанні як на докази відсутності збитків у даному кримінальному провадженні, національними судами не встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а відтак такі рішення судів іншої юрисдикції не є доказом відповідно до положень кримінального процесуального законодавства і не мають безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом, оскільки завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди в цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спору, а розглядають пред`явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють, чи винна конкретна особа у його вчиненні. Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі.
Таким чином, колегія суддів констатує підсудність обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні Вищому антикорупційному суду відповідно до положень ст. 33-1 КПК України, за критеріями, визначеними у пунктах 1, 2, ч.5 ст.216 КПК України, та доходить висновку про відсутність підстав для направлення кримінального провадження №62023000000000400 від 18.05.2023 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Керуючись ст. ст. 33-1, 34, 216, 376, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 про направлення матеріалів кримінального провадження №62023000000000400 від 18.05.2023 з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6