- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/1454/25
провадження № 11-сс/991/154/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 20.02.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
21.02.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку цього ж дня призначено до апеляційного розгляду.
До початку апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_7 подані доповнення до апеляційної скарги (т. 3 а.с. 123-162).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8, та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на грошові кошти у сумі 80 тис. доларів США, п`ять золотих зливків, 2 золоті монети та 25 позицій ювелірних прикрас, які вилучені у ході обшуку банківського сейфу, орендованого на ім`я ОСОБА_6, що знаходиться у відділенні АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 27.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним під час розгляду клопотання істотні порушення вимог КПК України. Зокрема, слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності ОСОБА_9, яка, за твердженням сторони обвинувачення та слідчого судді, є власником вилученого майна, що призвело до ухвалення судового рішення без врахування її аргументів, що є порушенням права на захист. Також, у клопотанні зазначається, що метою арешту є спеціальна конфіскація та конфіскація майна як вид покарання, втім, матеріали клопотання не підтверджують твердження прокурора про те, що ОСОБА_6 набула вилучене майно безоплатно від підозрюваних у провадженні. Водночас, ОСОБА_6 за 2022-2024 р.р. отримала доходи у загальній сумі 7 714 613 грн., а ОСОБА_10, який перебуває з нею у цивільному шлюбі, за 2023-2024 р.р. отримав доходи на загальну суму 21 409 780 грн. Відтак, вказаної суми достатньо, щоб заощадити грошові кошти у сумі 80 тис. доларів США та набути у власність золоті зливки та інше майно, яке вилучено з банківської скриньки. Отже, до вилученого майна не може бути застосована спеціальна конфіскація. Крім того, у даному випадку метою арешту не може бути і конфіскація майна як вид покарання, оскільки ОСОБА_6 не є підозрюваною у провадженні. Прокурор у клопотанні не навів жодних доводів на підтвердження того, що вилучене майно отримано злочинним шляхом або є знаряддям злочину, чи використовувалося для вчинення злочину. Окремо наголошує, що серед матеріалів клопотання відсутні носії інформації, ухвали слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД та доручення на виконання цих ухвал, тому допустимість цих протоколів є сумнівною. Стверджує, що вилучене майно жодним чином не відноситься до розслідуваного провадження, відтак, підстав для його арешту немає.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судове засідання ОСОБА_6, її представник - адвокат ОСОБА_7, яким подано апеляційну скаргу, а також прокурор САП ОСОБА_8, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертались.
При цьому, прокурор САП ОСОБА_11 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, та зазначив, що заперечує проти її задоволення, оскільки оскаржувана ухвала постановлена з урахуванням віх матеріалів клопотання, є законною та обґрунтованою (т. 3 а.с. 163-172).
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників процесу за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи, що учасники апеляційного провадження належним чином повідомлені та не були позбавлені можливості прибути в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, тому апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_12 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво цією злочинною організацією та залучав до її діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_13, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_14, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_15, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_16, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_17, а також ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб. Після чого, вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_12 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_12 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн, чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
12.02.2025 року детективами проведено обшук індивідуального банківського сейфу № 5-185, орендованого на ім`я ОСОБА_6, що знаходиться у відділенні АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 27, в результаті якого виявлено грошові кошти у сумі 80 000 доларів США, низку золотих зливків та ювелірних прикрас.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.
За твердженням слідчого судді, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на вилучене майно заслуговують на увагу, оскільки ймовірні співучасники злочинної організації та їх підлеглі розпоряджалися значною кількістю готівкових коштів, належних організації, а також систематично приховували такі кошти у банківських сейфах, відкритих на ім`я значної кількості пов`язаних осіб. Відтак, вилучене майно могло призначатись для забезпечення діяльності злочинної організації та її учасників, зокрема для фінансування витрат, пов`язаних з протиправним отриманням земельних ділянок у власність/користування, та їх подальшої забудови.
Вказаний висновок слідчого судді ґрунтується також на тому, що вилучене майно виявлено у банківському сейфі, що орендувався на ім`я ОСОБА_6, яка, за версією сторони обвинувачення, є довіреною особою організатора ОСОБА_12 та підлеглою особою учасників злочинної організації, зокрема ОСОБА_9, та є співвласником належного останній ТОВ «АВЕ-НЬЮ». ОСОБА_6 виконувала функції особистого помічника ОСОБА_9, відповідала за розміщення у банківських сейфах готівкових коштів злочинної організації та контролювала їх передачу в якості неправомірної вигоди різним службовим особам.
Наведені обставини можуть свідчити, що ОСОБА_6 є формальним користувачем банківської скриньки, в яку вона переміщала кошти та інше майно співучасників злочинної організації, та була обізнана, що таке майно відповідає передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України ознакам. Крім того, на переконання слідчого судді, на вилучене майно слід накласти арешт з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, оскільки ОСОБА_9 є підозрюваною у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді конфіскації майна, та існують обґрунтовані підстави вважати, що виявлені у вказаній банківській скриньці кошти, золоті злитки та цінності належать саме їй, а отже за вироком суду у разі визнання її вини можуть бути конфісковані.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах провадження докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді та враховує наступне.
Долучені до клопотання матеріали НСРД свідчать про неодноразові зустрічі учасників злочинної організації - підозрюваних у провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших осіб, у ході яких розроблявся механізм відведення земель поза процедурою земельних торгів. Для досягнення цієї мети ймовірні співучасники створювали товариства для перереєстрації на них об`єктів нерухомості для подальшого оформлення на такі товариства прав на розміщені під ними земельні ділянки. При цьому, формальними власниками таких юридичних осіб ставали особи, підконтрольні учасникам організації, які за такі послуги отримували фінансову винагороду. Оскільки наведений механізм вчинення злочинів вимагав від співучасників залучення значного фінансового ресурсу як на стадії отримання земельних ділянок, так і для подальшої реалізації на них комерційних проектів, ймовірні співучасники залучали значні суми необлікованих готівкових коштів, які використовували для цілей діяльності організації.
Зокрема, на підтвердження відомостей про розпорядження співучасниками злочинної організації та підконтрольними їм особами значною кількістю готівкових коштів, належних злочинній організації, а також відомостей про систематичне приховування таких готівкових коштів у банківських сейфах, відкритих на ім`я пов`язаних осіб, свідчить протокол аудіо-, відеконтролю особи від 11.11.2024 р., у якому зафіксовано фрагмент розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_19 . Зокрема, ОСОБА_6 зазначає ОСОБА_19 наступне (мовою оригіналу): «У меня авария…У меня пол ляма евро и мне его некуда положить. Я ездила в банк, там выключили свет…У меня 2 ячейки и две полные. Вот это третья. Она огромная, я могла туда положить, но там выключили» (т. 2 а.с. 172-173).
Крім того, під час зафіксованої розмови від 09.10.2024 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 обговорюють механізм приховування доходів підозрюваних, маскування наявності у їх власності значної кількості юридичних осіб та майна, зокрема шляхом їх реєстрації на інших підконтрольних осіб - родичів, водіїв, хатніх працівників, підлеглих співробітників. Зокрема, ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_9 наступне (мовою оригіналу): «У нас уже люди закончились…Мы уже всех родственников привлекли, кого можно было…У нас с этим вообще супер-проблема - постоянно нам кого-то надо куда-то как-то…У нас где-то кто-то директор, кто-то учредитель, у кого-то доверенность…У нас прямо все заняты. Так, чтоб чистого человека, у нас нету» (т. 2 а.с. 182-183).
При цьому, згідно фрагменту розмови від 05.03.2024 р. між ОСОБА_9, ОСОБА_18 та ОСОБА_6, останні обговорюють використання зашифрованих найменувань проектів, що перебувають в роботі злочинної організації, та використання псевдонімів для позначення залучених до злочинної організації осіб для унеможливлення викриття їх участі у вчинюваних злочинах та встановлення механізму діяльності організації. Зокрема, ОСОБА_9 зазначає учасникам розмови наступне (мовою оригіналу): «Нам надо как-то их всех правильно назвать. И это прямо позиция шефа. И я с ним согласна. То есть, как у нас на сегодняшний день происходит? У нас прямо картина маслом - чётко адрес. А иногда ещё прямо фамилия директора или менеджера. Ну, ещё не хватает только зарплаты дать, сколько мы даём наличкой и всё. И вот прямо, знаете, если кто-то завтра пришёл, мы сделали за них всю работу» (т. 2 а/с 43-46).
Разом з тим, ОСОБА_6 та підозрювана у провадженні ОСОБА_9 є співвласниками належного останній ТОВ «АВЕ-НЬЮ» (т. 1 а.с. 225-228). Водночас, ОСОБА_6 є представником за довіреністю інтересів ОСОБА_9 та ОСОБА_21 - дружини ймовірного організатора злочинної організації ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 216-224).
Крім того, як вбачається зі змісту протоколу обшуку, окрім іншого, у вищевказаному банківському сейфі разом з готівковими коштами знаходилась значна кількість документації щодо діяльності злочинної організації, зокрема понятійні угоди, меморандуми щодо реалізації комерційних проектів у сфері будівництва, стороною яких виступав підозрюваний - організатор злочинної організації ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 194-215).
Отже, вищенаведене дійсно може пов`язувати ОСОБА_6 з досліджуваними обставинами. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваної, не переконався в тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що серед матеріалів клопотання відсутні носії інформації та ухвали слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД, а відтак неможливо визначити допустимість протоколів за результатами їх проведення, колегія суддів зазначає, що оцінка доказів з точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування суд повинен оцінити можливість використання майна, на яке прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Зазначені вимоги слідчим суддею дотримані.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені грошові кошти, золоті зливки та ювелірні прикраси відповідають критеріям, зазначеним у п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України, оскільки ОСОБА_6 є формальним користувачем відповідної банківської скриньки, в яку вона переміщувала кошти та інше майно ймовірних співучасників, при цьому остання була обізнаною, що такі кошти призначалися для вчинення кримінальних правопорушень, фінансування забезпечення або винагороди за їх вчинення. Відтак, слідчий суддя погодився з доводами прокурора про накладення арешту на відповідні кошти та майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_10, з яким вона перебуває у цивільному шлюбі, за 2022-2024 р.р. отримали значні доходи, а тому могли заощадити грошові кошти у сумі 80 000 доларів США та набути у власність золоті зливки та інше майно, яке вилучено у ході обшуку банківської скриньки.
Зокрема, згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, за період 1998-2024 р.р. ОСОБА_6 нараховано доходи на загальну суму 7 796 217 грн., з яких за період 2022-2024 р.р. - 7 714 613 грн., а ОСОБА_10 - 22 312 748 грн., з яких 21 409 780 грн. за період 2023-2024 р.р. (т. 3 а.с. 11-30).
При цьому, 10.02.2025 року детективи провели інший обшук, зокрема у приміщенні ПуАТ «КБ «Акордбанк» у банківських сейфах, орендованих на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_22, у ході якого вилучено документацію щодо діяльності злочинної організації, а також грошові кошти у розмірі 806 300 грн., 333 705 доларів США та 50 000 євро (т. 3 а.с. 51-61).
Відтак, з урахуванням періоду нарахування та розміру офіційних доходів ОСОБА_6 та ОСОБА_10, а також розміру готівкових коштів, вилучених в ході проведеного обшуку в інших банківських скриньках, орендованих на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_10, який значно перевищує офіційні доходи останніх, наведене свідчить про можливе незаконне походження зазначених грошових коштів.
З урахуванням викладеного, доводи адвоката ОСОБА_7 в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Крім того, доводи апеляційної скарги щодо неможливості накладення арешту на вилучені грошові кошти та інше майно, оскільки до них не може бути застосована конфіскація майна як виду покарання, колегія суддів також відхиляє як безпідставні. Зокрема, з огляду на зазначені вище відомості, які можуть свідчити про пов`язаність ОСОБА_6, на яку оформлено відповідну банківську скриньку, з членами імовірної злочинної організації, зокрема ОСОБА_9, помічником якої, за версією органу досудового розслідування, була ОСОБА_6, а також відсутність у останньої доходів, які б обґрунтовували наявність таких значних сум, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що грошові кошти, золоті монети, золоті зливки та інші виявлені цінності можуть належати підозрюваній ОСОБА_9, а відтак, у випадку доведення стороною обвинувачення її винуватості, щодо її майна може бути застосовано конфіскацію як вид покарання.
Також колегія суддів звертає увагу, що апеляційну скаргу подано адвокатом ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та ним не надано документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів у даному провадженні підозрюваної ОСОБА_9 . Зважаючи на принцип диспозитивності, враховуючи відсутність повноважень апелянта представляти інтереси ОСОБА_9 та відсутність апеляційної скарги в її інтересах, колегія суддів не надає оцінку доводам адвоката ОСОБА_7 про порушення прав та законних інтересів особи, на представництво якої він не уповноважений.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його від приховування, псування, знищення, відчуження та неможливості подальшої спеціальної конфіскації та конфіскації як виду покарання
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4