- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
757/23925/17-к
1-кп/991/173/19
Справа № 757/23925/17-к
Провадження № 1-кп/991/173/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про накладення адміністративного стягнення
11 квітня 2025 рокумісто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський,
за участю:
секретаря судового засідання Олександри Байцур,
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вищий антикорупційний суд розглядає обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000003697 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
18 жовтня 2024 року у цьому кримінальному провадженні розпочався допит свідка ОСОБА_1, який є заявником у цій справі. Цей допит продовжився 20 листопада 2024 року, 4 та 5 лютого 2025 року, 7 квітня 2025 року.
Усі судові засідання допит свідка відбувався з власних технічних засобів.
Так, 20 листопада 2024 року під час відповіді на запитання захисника, свідок ОСОБА_1 некоректно висловлювався до захисника словами «Що ти хочеш?». Головуючим у справі було зроблено зауваження свідку.
У засіданнях 4 та 5 лютого 2025 року свідок неодноразово некоректно та нецензурно висловлювався на адресу обвинуваченого, проявляв надмірні емоції під час відповідей на запитання, нахабно поводився, не реагував на неодноразові зауваження головуючого, перебивав інших учасників судового розгляду, намагався задати зустрічні питання, давав власну оцінку питанням учасників.
Отож, під час допиту, свідок ОСОБА_1, незважаючи на роз`яснення головуючого, не реагував на неодноразові попередження головуючого про необхідність дотримання порядку та підкорення розпорядженням головуючого щодо порядку допиту його як свідка, чим унеможливлював нормальний судовий розгляд кримінального провадження.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме проявив неповагу до суду що виразилась в непідкоренні свідка розпорядженню головуючого та в порушенні порядку під час судового засідання, а також вчинив дії, які свідчать про явну зневагу до суду.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вибачився за свою поведінку. Вказав, що через призначене судове засідання він запізнився на важливий для нього захід, а тому був роздратований.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши журнали та відеозаписи судових засідань у справі № 757/23925/17-к під час допиту свідка ОСОБА_1, службову записку секретаря судових засідань Олександри Байцур від 9 квітня 2025 року, суд доходить наступного висновку.
Слід притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Чинне законодавство вимагає від учасників процесу або присутніх у судовому засіданні осіб поваги до суду як одного з інститутів державної влади. Питання визначення поняття «неповаги до суду», процедури притягнення винних осіб до відповідальності та визначення заходів впливу на порушника визначається Законом України «Про судоустрій та статус суддів», КУпАП, а також іншими процесуальними законами.
Відповідно до ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) неповага до суду чи суддів забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 48 Закону незалежність судді забезпечується, в тому числі, відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
Згідно зі ст. 50 Закону прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року, № 8 «Про незалежність судової влади» у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 КУпАП. Неповага до суду може виражатись у непідкоренні свідка розпорядженню головуючого, порушенні порядку під час судового засідання, а також у вчиненні інших дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Згідно зі ст. 330 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у разі порушення порядку або невиконання розпоряджень головуючого у судовому засіданні, яке здійснюється в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, до учасників кримінального провадження та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується попередження, а в разі повторного вчинення таких дій суд має право постановити ухвалу про накладення грошового стягнення в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу.
Статтею 329 КПК визначено, що учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, а також у разі їх участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, зобов`язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого в судовому засіданні.
Недотримання цих правил є проявом неповаги до суду і винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
В той же час, порядок та процедура притягнення осіб до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась, зокрема, в непідкоренні свідка розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у неповазі до суду, яка може полягати у непідкоренні розпорядженню головуючого, порушенні порядку під час судового засідання, вчинення інших будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду. Суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні, зокрема, учасник кримінального провадження (крім обвинуваченого).
При цьому, згідно з п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК свідок є учасником кримінального провадження.
Правопорушення передбачене ст. 185-3 КУпАП може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення, дійшов висновку, що в діях свідка ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, тобто, неповага до суду що виразилась в непідкоренні свідка розпорядженню головуючого та в порушенні порядку під час судового засідання, а також вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду.
Умисність дій ОСОБА_1 підтверджується тим, що незважаючи на численні зауваження та попередження головуючого, свідок не змінив свою поведінку та продовжував некоректно та нецензурно висловлюватися на адресу обвинуваченого, поводитися нахабно, перебивати інших учасників процесу, виявляти явну зневагу до суду тощо. Цим він унеможливлював нормальний розгляд кримінального провадження та порушував порядок під час судового засідання.
Указане підтверджується журналами та відеозаписами судових засідань, в яких допитувався свідок ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42016000000003697, службовою запискою від 9 квітня 2025 року, складеної секретарем судових засідань Олександрою Байцур.
При вирішенні питання про накладення стягнення суд бере до уваги характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності за неповагу до суду, ступінь вини ОСОБА_1, який незважаючи на роз`яснення головуючого про наслідки його дій продовжував проявляти неповагу до суду, не підкорявся розпорядженням головуючого припинити таку поведінку, вчиняв дії, які свідчать про явну зневагу до суду. Також, суд враховує, що обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність відсутні.
У зв`язку з цим, суд уважає за необхідне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, на перший раз, в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, а також стягнути з нього судовий збір, відповідно до ст. 40-1 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028 гривень.
Отож, слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,6 гривень (0,2 х 3028 грн).
Окрім цього, суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слід зазначити у даному рішенні таке.
Допит свідка ОСОБА_1 розпочався 18 жовтня 2024 року, який продовжився 20 листопада 2024 року, 4 та 5 лютого 2025 року, а закінчився 7 квітня 2025 року. Зі слів самого свідка, він проживає у Німеччині і наміру повертатися в Україну в нього немає. А тому, оголошення перерви для розгляду справи про адміністративне правопорушення одразу ж після його виявлення, могло б призвести до ситуації, коли допит цієї особи просто не завершився б. Адже він би просто міг не з`явитися у наступні судові засідання для його допиту, навіть незважаючи на відповідальність свідка за нез`явлення до суду для дачі показань. При цьому, цей свідок у цій справі є по суті ключовим, адже саме за його заявою було розпочато кримінальне провадження у справі, і він був безпосереднім очевидцем тих подій.
У зв`язку з цим, вже після закінчення його допиту у судовому засіданні 7 квітня 2024 року свідка було повідомлено про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за неповагу до суду та призначено розгляд такої справи на 11 квітня 2025 року.
На підставі викладеного, суд постановив:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
-стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Солом`ян. р-н/21081100; код ЄДРПОУ - 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA278999980313090106000026010; Код класифікації доходів бюджету - 24060300.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030103; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA518999980313101240000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030103.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Віктор Ногачевський
11 квітня 2025 року