Пошук

Документ № 126679998

  • Дата засідання: 17/04/2025
  • Дата винесення рішення: 17/04/2025
  • Справа №: 991/2892/22
  • Провадження №: 52017000000000636
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.

справа № 991/2892/22

провадження № 11-кп/991/91/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року, якою залишено без розгляду заяву захисника від 24 березня 2025 року про відвід судді ОСОБА_4 від участі в розгляді кримінального провадження № 52017000000000636 від 26 вересня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року залишено без розглядузаяву захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 від 24 березня 2025 року про відвід судді ОСОБА_4 від участі в розгляді кримінального провадження № 52017000000000636 та доповнення до неї від 10 квітня 2025 року.

Залишено без розгляду судом й заяви (клопотання) захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11, обвинуваченого ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференії, а також клопотання захисника ОСОБА_10 про долучення документів до матеріалів провадження від 28 березня 2025 року.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року та призначити новий розгляд його заяви в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали поданої апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 392 КПК України).

Проте, постановлення ухвали щодо залишення без розгляду заяви про відвід судді з зазначених судом першої інстанції підстав кримінальним процесуальним законом не передбачено. А тому, при вирішені питання щодо можливості її оскарження в апеляційному порядку суд враховує правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 31 травня 2021 року, справа № 646/3986/19, якою встановлено критерії оскарження ухвал, що прямо не передбачені кримінальним процесуальним законом.

За висновком суду, серед усіх судових рішень, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК України у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: 1) ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК України; 2) ухвалені в межах передбаченої КПК України процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Під час вирішення питання щодо апеляційного оскарження рішень суду, ухвалених у межах передбаченої КПК України процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал, що підлягають оскарженню. Перевірці в апеляційній інстанції підлягають лише ухвали, які пов`язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху кримінального провадження в цілому. У зв`язку з цим обмеження права на апеляційне оскарження є виправданим і воно може бути пов`язане, зокрема, із забороною оскарження судових рішень, які не призводять ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень та які не перешкоджатимуть здійсненню ефективного кримінального провадження в цілому.

Оскаржувана ухвала постановлена в межах процедури, передбаченої кримінальним процесуальним законом, оскільки ч. 4 ст. 81 КПК України встановлено повноваження суду щодо залишення без розгляду заяви особи, у випадку встановлення зловживання такою особою правом на відвід; ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 326 КПК Українипередбачено можливість залишення без розгляду цивільного позову особи у разі виправдання обвинуваченого або якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник; ч. 5 ст. 201 КПК України слідчому судді надано повноваження на залишення без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, якщо воно подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Постановлення такої ухвали жодним чином не обмежує прав обвинуваченого ОСОБА_3 та не перешкоджає подальшому руху відповідного кримінального провадження, обвинувачений та його захисник не позбавлені права повторно звернутися до суду із заявою про відвід судді ОСОБА_4 з дотриманням встановлених кримінальним процесуальним законом вимог, а тому зазначене рішення суду першої інстанції не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Згідно вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

З урахуванням викладеного, у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 392, ч. 4 ст. 399 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року, відмовити.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Суддя: ОСОБА_1