- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/11115/23
провадження № 11-сс/991/255/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
16 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - захисників підозрюваного ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
07.04.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 (т. 27 а.с 1-8) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2025 р, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10, погодженого з прокурором САП ОСОБА_8, про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
Для розгляду зазначеної апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2, судді ОСОБА_3, ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2025 р.) (т. 27 а.с. 9).
15.04.2025 року на вищевказану ухвалу слідчого судді надійшли апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - захисників підозрюваного ОСОБА_9 (т. 27 а.с. 45-106). При цьому, в обох апеляційних скаргах ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали з огляду на те, що 01.04.2025 року у судовому засіданні було оголошено лише її резолютивну частину, тоді як повний текст захисники отримали 08.04.2025 року. Відтак, за відсутності повного тексту ухвали сторона захисту була позбавлена можливості вирішити питання про необхідність подання апеляційної скарги у випадку незгоди з мотивами слідчого судді.
Враховуючи, що в апеляційних скаргах порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані клопотання підлягають розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційних скарг, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 15.04.2025 р. їх призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 27 а.с. 107).
В судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання та просили їх задовольнити. Додатково зазначили, що 01.04.2025 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, з якою сторона захисту повністю погодилась, оскільки слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9 . Ознайомившись 08.04.2025 року з мотивами слідчого судді, захист дійшов висновку про те, що оскаржувану ухвалу слід доповнити додатковими мотивами, які є суттєвими у даній справі, у зв`язку з чим 14.04.2025 року засобами електронного зв`язку подано апеляційні скарги.
Прокурор САП ОСОБА_8 заперечила проти поновлення строку на апеляційне оскарження обом захисникам та зазначила, що 01.04.2025 року під час проголошення резолютивної частини оскаржуваної ухвали захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були присутніми, відтак, їм було відомо про прийняте рішення. Посилання їх на неотримання повного тексту оскаржуваної ухвали є безпідставним, оскільки вони не були позбавлені можливості подати короткий текст апеляційних скарг, а згодом їх доповнити, як це передбачено нормами КПК України та як це зробила сторона обвинувачення. Окрім того, зауважила, що положення КПК України чітко передбачають строки на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, зокрема п`ять днів з моменту її проголошення, при цьому днем початку відліку цього строку є день проголошення резолютивної частини ухвали. Також, на думку прокурора, у разі подання захисниками апеляційних скарг засобами електронного зв`язку, строк на їх подання закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в суді. З урахуванням сукупності наведених обставин та враховуючи, що доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у клопотаннях не наведено, вони задоволенню не підлягають.
Підозрюваний ОСОБА_9, повідомлений про час та місце розгляду клопотань своїх захисників у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотань про поновлення пропущеного строку за його відсутності.
При вирішенні заявлених клопотань, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала вона розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, визначеного ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9 розглянуто слідчим суддею 01.04.2025 року у судовому засіданні за участі його захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день було оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 07.04.2025 року (т. 26 а.с. 193, 213).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, у даному випадку визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 02.04.2025 року та сплинув 07.04.2025 року.
Водночас, свої апеляційні скарги захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подали засобами електронного зв`язку 14.04.2025 року о 17:55:49 та 14.04.2025 року о 21:01:50, відповідно, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 27 а.с. 78, 106) - тобто, поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС ВС від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
В апеляційних скаргах, обґрунтовуючи клопотання, зазначається, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали захисники були позбавлені можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційних скарг.
Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Отже, Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою пропущений строк на апеляційне оскарження у разі, якщо заінтересовані особи не були обізнані з мотивами постановлення судового рішення, може бути поновлений апеляційним судом, а така причина пропуску строку може визнаватися поважною.
Враховуючи, що 01.04.2025 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, з якою захист повністю погодився, оскільки слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9, колегія суддів приймає доводи адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що у захисту на той момент дійсно не було підстав для звернення з апеляційною скаргою. Водночас, після ознайомлення з мотивами ухвали слідчого судді, було вирішено її оскаржити. Вищенаведене, на думку колегії суддів, може бути підставою для поновлення пропущеного строку. Крім того, апеляційні скарги подано в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали. Зазначене свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні.
За викладених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, можуть бути визнані поважними, що є підставою для поновлення цього строку.
Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити та поновити їм строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2025 р.
Розгляд апеляційних скарг захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2025 р. здійснювати в одному провадженні № 11-сс/991/255/25 з апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 о 10 год. 00 хв. 16 травня 2025 року у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, 4.).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4