- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/1182/25
провадження № 11-сс/991/177/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 26.02.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
03.03.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 10.03.2025 року передано судді-доповідачу та цього ж дня призначено до апеляційного розгляду.
До початку апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_7 подані доповнення до апеляційної скарги.
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 три мобільні телефони Apple iPhone, Apple iPhone, Apple iPhone 14 Pro Max.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на допущені слідчим суддею істотні порушення вимог КПК України. Стверджує, що ОСОБА_6 жодним чином не пов`язана з обставинами провадження та використовувала вилучені мобільні телефони виключно для приватних потреб. Крім того, вилучені телефони не відповідають ознакам речового доказу, оскільки не є засобами або знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а також відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на те, що у них наявні відомості, які мають значення для провадження. Вважає, що ані ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук, ані ухвала про арешт вилученого майна не надає дозвіл на втручання у приватне спілкування особи, а відтак, отримання доступу до листування в месенджерах є втручанням в приватне спілкування ОСОБА_6 у розумінні КПК України. Враховуючи, що використання вилучених телефонів як доказів у провадженні не підтверджено, визначені ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті шляхом копіювання та використання відповідної інформації без надмірного втручання у права особи.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_7, яким подано апеляційну скаргу, власник майна ОСОБА_9 та прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились.
При цьому, за день до дати судового засідання (15.04.2025 року) адвокат ОСОБА_7 засобами електронного зв`язку надіслав клопотання про відкладення розгляду його апеляційної скарги у зв`язку з тим, що 16.04.2025 року о 13 год. 00 хв. він братиме участь в іншому судовому засіданні у Київському районному суді м. Одеси (а.с. 181-184).
Прокурор ОСОБА_10 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, у якому також зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (а.с. 178-180).
Власник майна ОСОБА_6 про причини своєї неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду заяви не зверталась.
Вирішуючи питання про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 405 КПК України, згідно з якими неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду, а також те, що власник майна ОСОБА_6 та її представник адвокат ОСОБА_7 про час та місце судового засідання повідомлені задовго до його проведення. При цьому, до клопотання про відкладення апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_7 не долучено доказів на підтвердження його залученості до іншого судового провадження. Більше того, як вбачається зі змісту вказаного клопотання, ОСОБА_7 приймає участь в іншому судовому засіданні о 13 год. 00 хв., в той час як розгляд його апеляційної скарги в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду призначено на 09 год. 00 хв., відтак, він мав можливість скористатись своїм правом на участь в судовому засіданні в дистанційному судовому провадженні з власних технічних засобів, як це передбачено ст. 336 КПК України, втім цього не зробив.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за умови виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення учасників провадження про дату, час та місце апеляційного розгляду, чим забезпечено можливість реалізації ними процесуальних прав, якою вони не скористались, та виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, відсутні перешкоди для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності. При цьому, у даному випадку дотримано принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, оскільки апеляційний розгляд проведено також у відсутність прокурора.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_11 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_12, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_13, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_14, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_15, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_16, а також ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_11 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_11 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
06.02.2025 року детективами за місцем проживання ОСОБА_6, яка за версією сторони обвинувачення може бути причетна до вчинення вказаних злочинів, проведено обшук, в результаті якого вилучено три мобільні телефони Apple iPhone, Apple iPhone, Apple iPhone 14 Pro Max.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.
За висновком слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на три мобільні телефони Apple iPhone заслуговують на увагу, оскільки за результатами проведення НСРД ОСОБА_6, будучи заступником начальника управління забезпечення діяльності постійної комісії КМР з питань архітектури, містобудування та земельних відносин секретаріату КМР, брала участь в обговоренні питань з учасниками злочинної організації, зокрема щодо земельної ділянки, яка фігурує у провадженні та яку передано в оренду ТОВ «КІНГСТА». Викладені обставини переконали слідчого суддю у тому, що вилучені телефони відповідають критеріям речового доказу, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочинів, кола осіб, які можуть бути причетні до їх вчинення, даних про номери телефонів, зв`язки між ними, в тому числі щодо листування та інших способів контактування ОСОБА_6 з особами, які перевіряються на причетність до розслідуваних обставин. Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення телефонів, оскільки ОСОБА_6 відмовилася повідомити паролі доступу до них, чим обмежила можливість дослідження наявної у них інформації. Вказані обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду телефонів, що потребує призначення експертизи.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах провадження докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді та враховує наступне.
Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_6 є заступником начальника управління забезпечення діяльності постійної комісії КМР з питань архітектури, містобудування та земельних відносин секретаріату КМР. В силу покладених на неї повноважень, вона, окрім іншого, виконувала доручення голови Постійної комісії, здійснювала організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності, брала участь у підготовці матеріалів з питань землекористування та з інших питань, які мають розглядатись на засіданнях Постійної комісії (а.с. 88-89, 113-115). Водночас, головою вказаної Постійної комісії був підозрюваний у даному провадженні - ОСОБА_13 (а.с. 112).
Крім того, як вбачається зі змісту протоколів проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи від 23.09.2024 р. та від 11.11.2024 р., ОСОБА_6 у ході розмови з підозрюваною у даному провадженні ОСОБА_14 обговорюють питання щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1, зокрема те, що учасники злочинної організації на вказаній земельній ділянці проводили роботи з розкопування залишків фундаменту та встановлення споруди з метою створення уявлення про начебто наявність на цій ділянці нежитлової споруди. При цьому, згідно матеріалів провадження, вказана земельна ділянка у подальшому була передана в оренду підконтрольній ТОВ «КІНГСТА». Крім того, зафіксовано й інші розмови учасників злочинної організації, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_6 може бути обізнана про обставини діяльності цієї організації (а.с. 83-84, 86-87).
На переконання колегії суддів, вищенаведене об`єктивно пов`язує ОСОБА_6 з досліджуваними у даному провадженні обставинами.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного, не переконався в тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються у провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини.
Зокрема, 06.02.2025 року у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 детективами віднайдено три мобільні телефони Apple iPhone, втім, для доступу до інформації, яка зберігається в їх пам`яті, вимагається ведення паролів, які ОСОБА_6 повідомити відмовилася. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення телефонів з метою подальшого проведення їх детального огляду та призначення відповідних експертиз. Крім того, під час обшуку ОСОБА_6 вчинила дії, спрямовані на видалення даних з телефона Apple iPhone 14 Pro та намагалася його виключити (а.с. 31-43).
07.02.2025 року постановою детектива вилучені телефони визнано речовими доказами (а.с. 44-50). У подальшому, 08 та 11 лютого 2025 року детективом проведено їх огляд, під час якого встановлено, що на кожному з них наявна система логічного захисту доступу до електронної інформації у вигляді цифрового паролю, який органу досудового розслідування невідомий, що унеможливлює повне дослідження та копіювання вмісту пам?яті телефона без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу (а.с. 90-92).
Відтак, постановами від 11 та від 14 лютого 2025 р., відповідно, детективом призначено комплексні комп`ютерно-технічні експертизи та зазначено, що наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефонів без застосування спеціальних технічних знань та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу (а.с. 103-108).
Дослідивши сукупність вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_6 під час обшуку, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефонів, на які накладено арешт, ознакам речового доказу.
Колегія суддів також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Під час апеляційного розгляду не спростовано, що ОСОБА_6 відмовилася повідомити паролі доступу до трьох своїх мобільних телефонів, чим фактично обмежила доступ до них. Відтак, з метою виявлення на вилучених телефонах інформації, яка має значення для провадження, детективом призначено відповідні експертизи.
Колегія суддів враховує, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка міститься на вилучених телефонах, може мати значення для досудового розслідування, а також існує необхідність у відновленні інформації, яка могла бути видалена. У свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження вилучених мобільних терміналів. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що вилучені у ОСОБА_6 телефони не містять інформації щодо обставин розслідуваних злочинів, оскільки встановити або спростувати зазначене твердження можливо лише після подолання системи логічного захисту та огляду відповідних мобільних пристроїв.
Отже, потреба у накладенні арешту на майно у даному провадженні обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливістю повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси його власника з метою збереження речових доказів.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є належним чином вмотивованими. При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, хоча саме така підстава для скасування оскаржуваної ухвали зазначена в апеляційній скарзі. Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4