- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/1185/25
провадження № 11-сс/991/180/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 27.02.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
03.03.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 10.03.2025 року передано судді-доповідачу та цього ж дня призначено до апеляційного розгляду (а.с. 201).
До початку апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_8 подані доповнення до апеляційної скарги (а.с. 213-218).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_9 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мобільні телефони Apple А2097, Apple А1524, Motorola.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на допущені слідчим суддею істотні порушення вимог КПК України. Стверджує, що вилучені телефони не відповідають ознакам речового доказу, оскільки не є засобами або знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а у сторони обвинувачення відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на наявність у них відомостей, що мають значення для кримінального провадження. Крім того, детективом не призначено проведення експертного дослідження щодо вилучених телефонів, а визначені ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті шляхом копіювання та використання відповідної інформації без втручання у право власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_8, який подав апеляційну скаргу, власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились.
При цьому, за день до дати судового засідання (15.04.2025 року) адвокат ОСОБА_8 засобами електронного зв`язку надіслав клопотання про відкладення розгляду його апеляційної скарги у зв`язку з тим, що 16.04.2025 року о 13 год. 00 хв. він братиме участь в іншому судовому засіданні у Київському районному суді м. Одеси (а.с. 225-228).
Прокурор ОСОБА_10 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, у якому також зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (а.с. 229-231).
Власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду заяви не звертались.
Вирішуючи питання про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 405 КПК України, згідно з якими неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду, а також те, що власники майна ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представник - адвокат ОСОБА_8 про час та місце судового засідання повідомлені задовго до його проведення. При цьому, до клопотання про відкладення апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_8 не долучено доказів на підтвердження його залученості до іншого судового провадження. Більше того, як вбачається зі змісту вказаного клопотання, адвокат ОСОБА_8 приймає участь в іншому судовому засіданні о 13 год. 00 хв., в той час як розгляд його апеляційної скарги в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду призначено на 10 год. 30 хв., відтак, він мав можливість скористатись своїм правом на участь в судовому засіданні в дистанційному судовому провадженні з власних технічних засобів, як це передбачено ст. 336 КПК України, втім цього не зробив.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за умови виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення учасників провадження про дату, час та місце апеляційного розгляду, чим забезпечено можливість реалізації ними процесуальних прав, якою останні не скористались, та виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, відсутні перешкоди для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності. При цьому, у даному випадку дотримано принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, оскільки апеляційний розгляд проведено також у відсутність прокурора.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_11 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_12, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_13, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_14, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_15, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_16, а також ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_11 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_11 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
06.02.2025 року детективами за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які за версією сторони обвинувачення можуть бути причетними до вчинення вказаних злочинів, проведено обшук, в результаті якого вилучено мобільні телефони Apple А2097, Apple А1524, Motorola.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.
За його висновками, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на мобільні телефони заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_6 може мати відношення до реалізації злочинною організацією проекту «Торгівля», а ОСОБА_7 міг їй допомагати з приховуванням речей і документів, що стосуються діяльності злочинної організації.
Викладені обставини переконали слідчого суддю у тому, що вилучені телефони відповідають критеріям речового доказу, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочинів, кола осіб, які можуть бути до цього причетні, даних про їх номери телефонів, зв`язки, листування та інші способи комунікації, тощо. Окрім того, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення телефонів, оскільки ОСОБА_7, який був присутній під час обшуку, надав детективам свій мобільний телефон Motorola для огляду, втім відмовився повідомити пароль доступу до нього, чим обмежив можливість дослідження наявної у ньому інформації. Крім того, під час обшуку ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_6 у будинку відсутня, оскільки покинула його за два дні до проведення обшуку через сварку. При цьому, детективами віднайдено два мобільні телефони Apple А2097, Apple А1524, які, за твердженням ОСОБА_7, належать ОСОБА_6, паролі до яких йому не відомі. Під час розгляду клопотання слідчий суддя надав адвокату ОСОБА_8 можливість з`ясувати у ОСОБА_6 паролі для подолання системи логічного захисту на її телефонах та повідомити їх детективу, втім, такий відомостей до суду не надійшло. Вказані обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду телефонів, що потребує призначення експертизи.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах провадження докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді та враховує наступне.
Долучені до клопотання матеріали НСРД свідчать про неодноразові зустрічі учасників злочинної організації - підозрюваних у провадженні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших осіб, у ході яких розроблявся механізм відведення земель поза процедурою земельних торгів. При цьому, під час зафіксованої розмови від 11.04.2024 р. ОСОБА_17 просить ОСОБА_6 надати узагальнену інформацію про земельні ділянки, на яких реалізовувалися проекти з будівництва об`єктів нерухомості, у тому числі по проекту «Торгівля», а також повідомити про стан підготовки землевпорядної документації, проектів рішень КМР та одержання дозвільної документації на будівництво. Зокрема, ОСОБА_17 повідомляє ОСОБА_6 наступне (мовою оригіналу): «Одна таблица - действующие проекты, где мы оставим только реально…И будет таблица вторая…То есть, у нас сюда будет только добавляться все, что появилось в работе со статусом, что конкретно, с площадкой…Получено разрешение, допустим, да? И допустим, отводится земля или в процессе… Да. То есть, будет статус. «ТОРГОВЛЯ» ставишь» (а.с. 91).
При цьому, згідно фрагменту розмови від 30.05.2024 р., ОСОБА_17 просить ОСОБА_6 надати їй списки по проекту «Торговля» (мовою оригіналу): «ОСОБА_6 Дай мне списки по «Торговле», где «Парнеры» «Г» и без «Г» (а.с. 92).
Зі змісту протоколу обшуку також вбачається, що, крім іншого, за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виявлено та вилучено договори-заяви від 03.02.2025 р. про надання в оренду індивідуальних сейфів, укладені між ПАТ «Акордбанк» та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 (а.с. 40-45). При цьому, 10.02.2025 року на підставі ухвали слідчого судді від 07.02.2025 р. детективи провели обшук індивідуальних сейфів ПАТ «Акордбанк», зареєстрованих на ім`я ОСОБА_7 і ОСОБА_6, за результатами якого вилучено речі і документи, які стосуються ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_17, а також правовстановлюючу документацію на об`єкти нерухомості, документацію щодо будівництва, ремонту об`єктів нерухомості, забудови земельних ділянок, тощо (а.с. 163-168).
На переконання колегії суддів, вищенаведене об`єктивно пов`язує ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з досліджуваними у даному провадженні обставинами.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно осіб, які не мають статусу підозрюваних, не переконався в тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються у провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини.
Зокрема, 06.02.2025 року у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 детективами віднайдено три мобільні телефони, втім, для доступу до інформації, яка зберігається в їх пам`яті, вимагається ведення паролів. Під час обшуку ОСОБА_7 надав свій телефон Motorola для огляду, втім відмовився повідомити пароль доступу до нього, чим обмежив можливість дослідження наявної у ньому інформації. Так само не були надані паролі до двох мобільних телефонів Apple А2097, Apple А1524, які, за твердженням ОСОБА_7, належать ОСОБА_6 .
Відтак, детективом прийнято рішення про їх вилучення з метою подальшого проведення детального огляду та призначення відповідних експертиз (а.с. 40-46).
07.02.2025 року постановою детектива телефони визнано речовими доказами (а.с. 62-72). У подальшому, проведено їх огляд та встановлено, що на кожному з них наявна система логічного захисту доступу до електронної інформації у вигляді цифрового паролю, який органу досудового розслідування невідомий, що унеможливлює повне дослідження та копіювання вмісту пам`яті телефонів без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу (а.с. 108-113).
Відтак, детективом призначено комплексні комп`ютерно-технічні експертизи та зазначено, що наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефонів без застосування спеціальних технічних знань та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу. Виходячи зі змісту відповідних постанов, експерту надано вилучені мобільні телефони, як об`єкти дослідження (а.с. 127-138).
Отже, доводи апеляційної скарги про непризначення детективом експертних досліджень щодо вилучених телефонів спростовуються матеріалами провадження.
Дослідивши сукупність вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_6, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефонів, на які накладено арешт, ознакам речового доказу.
Колегія суддів також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Під час апеляційного розгляду не спростовано, що ОСОБА_22 та ОСОБА_23 відмовились повідомити паролі доступу до своїх мобільних телефонів, чим фактично обмежили до них доступ. Зокрема, під час розгляду клопотання слідчий суддя надав адвокату ОСОБА_8 можливість з`ясувати у ОСОБА_6, яка не була присутньою під час обшуку, паролі для подолання системи логічного захисту на телефонах та надати їх детективу. Втім, у наступному судовому засіданні представник власників майна не повідомив про одержання від ОСОБА_6 відповідних відомостей та не надав їх детективу.
Зазначене підтверджує відсутність у ОСОБА_6 наміру повідомляти відповідні відомості органу досудового розслідування. Відтак, з метою виявлення на вилучених телефонах інформації, яка має значення для провадження, детективом призначено відповідні експертизи.
Колегія суддів також враховує, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка міститься на вилучених телефонах, може мати значення для досудового розслідування, а також існує необхідність у відновленні ймовірно видаленої інформації. У свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатом проведення експертного дослідження. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 телефони не містять інформації щодо обставин розслідуваних злочинів колегія суддів відхиляє, оскільки встановити зазначене можливо лише після подолання системи логічного захисту та огляду відповідних мобільних пристроїв.
Враховуючи, що потреба у накладенні арешту на майно у даному випадку обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливістю повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, чим забезпечив розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є належним чином вмотивованими. При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, хоча саме така підстава для скасування оскаржуваної ухвали зазначена в апеляційній скарзі. Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4