- Головуюча суддя (ККС ВС): Марчук Н.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 991/2030/22
провадження № 51 - 1046 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
у режимі відеоконференції:
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10,
обвинуваченого ОСОБА_11
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційними скаргами обвинувачених ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2024 року та ОСОБА_6 на ухвали Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2024 року та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 52019000000000522.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22 січня 2024 року задовольнив частково клопотання обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, кримінальне провадження стосовно них за ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України (далі - КК) закрив у частині пред`явленого кожному з них обвинувачення щодо участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність такого діяння.
Обвинувачені не погодились із цим рішенням та оскаржили його до апеляційного суду.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05 квітня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишила без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі ОСОБА_7, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що:
суд першої інстанції:
- постановив ухвалу з порушенням ч. 3 ст. 479-2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки згоди на часткове закриття кримінального провадження він не надавав;
- закрив кримінальне провадження за неіснуючим обвинуваченням, що не відповідало суті та предмету заявленого ним клопотання;
- дійшов помилкового висновку про декриміналізацію лише об`єктивної частини, а не всієї ст. 255 КК у редакції Закону від 05 квітня 2001 року;
- провів розгляд клопотання без участі обвинувачених, захисників та потерпілих, участь яких є обов`язковою;
- постановив рішення незаконним складом суду через наявність передбачених ч. 1 ст. 76 КПК підстав;
суд апеляційної інстанції:
- необґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції та залишив поза належною увагою допущені ним порушення;
- не перевірив усіх доводів апеляційної скарги, не дав ґрунтовних відповідей на них та фактично обмежився дублюванням висновків суду першої інстанції;
- постановив ухвалу на неповно досліджених матеріалах та з грубим порушенням КПК.
За змістом касаційної скарги ОСОБА_6, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК, закрити на підставі п. 4-1 ст. 284 КПК, прийняти заперечення проти протокольної ухвали Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2023 року за наслідками розгляду заяви про відвід.
Свої вимоги скаржник мотивує доводами, аналогічними до доводів касаційної скарги ОСОБА_7 . При цьому зазначає про те, що:
- твердження суду апеляційної інстанції щодо необхідності подачі повторних заяв про відвід суддів безпосередньо під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження не ґрунтуються на вимогах КПК, оскільки таке право було ним реалізовано на стадії підготовчого провадження;
- суд апеляційної інстанції:
- розглядаючи заперечення на ухвалу суду від 11 січня 2023 року про залишення без розгляду заяви його захисника про відвід суддям ОСОБА_12, ОСОБА_13, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК, посилаючись на те, що судді не брали участі у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування;
- не дослідив обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі та які не були досліджені судом першої інстанції;
- безпідставно відмовив у витребовуванні кримінального провадження, що призвело до постановлення ухвали без належного з`ясування та перевірки всіх обставин провадження.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_11, захисники ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10 повністю підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Захисник ОСОБА_9 частково підтримав доводи касаційних скарг.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
За приписами ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, участь якого є обов`язковою.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7 не дотримався вказаних вимог закону з огляду на таке.
За приписами ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу. Частиною 4 цієї норми визначено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Положеннями ст. 20 КПК визначено, що забезпечення права на захист реалізується як особисто підозрюваним, обвинуваченим, виправданим та засудженим, так і за допомогою захисника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, зокрема, у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
На відповідній стадії провадження застосовуються, в тому числі, передбачені ст. 324 КПК правові наслідки неявки в судове засідання захисника, участь якого є обов`язковою, зокрема, суд зобов`язаний вжити заходів для прибуття захисника та його участі у провадженні.
Реалізація положень кримінального процесуального закону про обов`язкову участь у кримінальному провадженні захисника є необхідною для здійснення захисту особи на усіх передбачених законом стадіях кримінального провадження, у тому числі після набрання вироком законної сили.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК, яке є особливо тяжким злочином, тому за приписами ч. 1 ст. 52 КПК участь захисника у кримінальному провадженні є обов`язковою.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22 січня 2024 року задовольнив частково клопотання обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, кримінальне провадження стосовно них за ч. 1 ст. 255 КК закрив у частині пред`явленого кожному з них обвинувачення щодо участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до апеляційного суду зі скаргами на ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження стосовно них у частині пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 255 КК.
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Прослуховуванням звукозапису судового засідання від 05 квітня 2024 року встановлено, що суд апеляційної інстанції провів судове засідання без захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8, участь якого є обов`язковою.
Висловлені обвинуваченими, прокурором та захисниками позиції щодо можливості проведення судового засідання без захисника ОСОБА_8 не є вирішальними для суду з огляду на обставини кримінального провадження.
Отже, всупереч вимогам статей 49, 52, 324 КПК суд апеляційної інстанції не забезпечив фактичної участі захисника під час розгляду апеляційних скарг та розглянув справу за відсутності захисника, участь якого в даному кримінальному провадженні є обов`язковою.
Колегія суддів уважає, що в ході апеляційного розгляду було допущено порушення права ОСОБА_6 на захист, оскільки останній був обмежений у доступі до реалізації гарантованого державою та встановленого статтями 59, 63 Конституції України, статтями 48, 49, 52 КПК та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мати професійну правничу допомогу.
Крім того, суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив доводів обвинувачених, викладених в апеляційних скаргах та доповненнях до них, про постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду, посилаючись на приписи статей 75, 76 КПК.
З огляду на викладене ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2024 року підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, ґрунтовно перевірити доводи апеляційних скарг та постановити рішення з дотриманням вимог КПК, належним чином умотивувавши свої висновки.
Оскільки судове рішення скасовується через встановлення істотного порушення вимог КПК, Суд позбавлений можливості перевірити інші доводи, викладені у касаційних скаргах ОСОБА_6, ОСОБА_7, тому вони підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
постановив:
касаційні скарги обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 52019000000000522 стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3