- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/3420/25
Провадження 1-кс/991/3426/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання та перерахування суми застави для цілей оборони України щодо
ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (далі-КК),
у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
16.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 (далі - захисник) в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 21.03.2025 і 22.03.2025.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. Захисник у клопотанні просив: «1. Змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язок повідомляти детектива та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; 2. Заставу у розмірі 1 816 800,00 грн., (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень, яка була внесена заставодавцями: ОСОБА_4 (в розмірі 299 000 грн.), ОСОБА_6 (в розмірі 299 000 грн.) та підозрюваним ОСОБА_3 (в розмірі 1 219 000 грн.) згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.02.2025 (справа №991/841/25), перерахувати на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United24 (спеціальний рахунок Національного банку України) за наступними реквізитами: Рахунок НОМЕР_4; Банк: Національний банк України: МФО 300001: Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022.
27.01.2025 детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було повідомлено ОСОБА_3 про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України…
06.02.2025 резолютивною частиною ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 в справі №991/841/25 було застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), запобіжний захід у вигляді застави 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 816 800,00 грн (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот гривень) та за умови внесення застави покласти такі обов`язки: 1. Прибувати за кожною вимогою до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні No 52022000000000169, прокурора, суду: 2. Не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу детектива, прокурора або суду: 3. Повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4. Здати на зберігання до відповідних уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
10.02.2025 та 11.02.2025 на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 06.02.2025 (справа №991/841/25) відносно ОСОБА_3 було внесено заставу в розмірі 1 816 800,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот гривень). Заставодавці: ОСОБА_4 (внесення застави в розмірі 299 000 грн.), ОСОБА_6 (внесення застави в розмірі 299 000 грн.) та ОСОБА_3 (внесення застави в розмірі 1 219 000 грн.).
26.02.2025 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду було залишено апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 06.02.2025 - без змін. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125494371).
19.02.2025 постановою сторони обвинувачення матеріали кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022, було виділено в кримінальне провадження №52025000000000084 від 19.02.2025.
07.03.2025 ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину. Крім того, цього ж дня, ОСОБА_3 було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025.
Повідомляємо суд про те, що до та після внесення застави, ОСОБА_3 належним чином виконував та продовжує виконувати покладені на нього обов`язки, процесуальна поведінка ОСОБА_3 є зразковою.
Жодного порушення обов`язку, визначеного для нього як підозрюваного, а також визначеного для нього ухвалою суду не було зафіксовано…
Сторона захисту наполягає, що повідомлення про підозру ОСОБА_3, є незаконним та необґрунтованим та заперечує причетність ОСОБА_3 до вчинення будь яких кримінальних правопорушень…
Звертаючись із цим клопотанням, сторона захисту зазначає, що з плином часу ризики, на які посилалася сторона обвинувачення при обранні запобіжного заходу, суттєво зменшилися та перестали існувати.
ОСОБА_3 належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, а процесуальна поведінка ОСОБА_3 є зразковою. Відсутність реальних ризиків, є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
При цьому, сторона захисту враховує, що в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу Президента України N?64/2022, затвердженого Законом України N?2102-IХ. Воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема останній раз Указом Президента України на 90 діб - з 8 лютого 2025 року до 9 травня 2025 року…
Іншою підставою звернення з цим клопотанням є введення в Україні воєнного стану, що обумовлює необхідність фінансової підтримки Збройних Сил України.
ОСОБА_3 за згодою заставодавців, має намір спрямувати кошти, внесені як застава, на потреби оборони України та підтримки Збройних Сил України, в тому числі українських військових, які захищають нашу країну, шляхом внесення коштів на рахунок фандрейзингової платформи United24, який відкритий в Національному банку України для цілей оборони України.
3 огляду на це, сторона захисту вважає, що застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є доцільним та достатнім, враховуючи сумлінну поведінку ОСОБА_3, а відповідно і зменшення ризиків.
Сторона захисту відзначає, що факт існування військової та нелюдської агресії російської федерації проти України в беззаперечним. Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частин території України, знищуються населенні пункти, гинуть та страждають люди.
При цьому діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання такої агресії, а відтак вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 N° 2402-IХ. Неодноразово воєнний стан було продовжено на 90 діб - з 8 лютого 2025 року до 9 травня 2025 року.
Беручи до уваги введений в Україні воєнний стан та запроваджені у зв`язку з цим заходи правового режиму, сторона захисту вважає, що з урахування раніше встановлених слідчим суддею ризиків, такий запобіжний захід як особисте зобов`язання може буде достатньою гарантією належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 з огляду на що раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави підлягає зміні»,
із доданими копіями такого: 1) ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_7 від06. 02.2025 в справі №991/841/25; 2) ухвали Апеляційної палати ВАКС від 26.02.2025 в справі №991/841/25; квитанцій про сплату застави відносно ОСОБА_3 в загальному розмірі 1 816 800,00 грн.; повідомлення про зміну повідомленої раніше підозри ОСОБА_3 від 07.03.2025; повідомлення про зміну повідомленої раніше підозри ОСОБА_9 від 24.01.2025; повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025; актового запису про народження №1082 від 03.08.2023 ОСОБА_10 : медичних документів ОСОБА_3 ; договору оренди квартири за 2024; виписки з Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.07.2021; реквізитів рахунку для переказу коштів від міжнародних партнерів та донорів; заяв заставодавців про згоду на зарахування коштів (застави) на допомогу ЗСУ; ордера та адвокатського свідоцтва. підтвердження направлення клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання та перерахування суми застави для цілей оборони України від 10.04.2025 з додатками прокурору.
2.2. У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 і захисник ОСОБА_4 підтримали подане клопотання і просили таке задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 повідомив, що не заперечує проти зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, проте просив покласти на підозрюваного також обов`язки прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, прокурорів, та/або суду, й здати на зберігання до відповідних уповноважених органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
3.2. З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Суд зазначає, що усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. Водночас практика ЄСПЛ свідчить, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
3.3. Судом на підставі наданих матеріалів встановлено такі обставини:
07.07.2022 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169.
02.04.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частини 5 статті 191 КК (за трьома епізодами) і частиною 2 статті 209 КК, що зокрема обґрунтовувалось таким: «Отже, ОСОБА_9, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 18 000 000 грн., використав їх для придбання житлових квартир АДРЕСА_3, шляхом укладення та підписання з ОСОБА_11 договорів купівлі-продажу квартир від 18.05.2022, зареєстрованих в реєстрі за №515 та №516 від 18.05.2022, набувши можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном та повторно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом. Таким чином, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 сі . 209 КК України».
24.01.2025 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частини 5 статті 191 КК (за трьома епізодами) і частиною 3 статті 209 КК, що зокрема обґрунтовувалось таким: «За викладених вище обставин ОСОБА_9 у період з 04.08.2021 до 30.11.2022, дотримуючись єдиного злочинного умислу, здійснив легалізацію (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, у загальному розмірі 135 015 725,46 грн, що відповідно до пункту 2 примітки до статті 209 КК України, є особливо великим розміром. Зважаючи на викладене, ОСОБА_9 підозрюється у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також у вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, вчиненому в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України», а саме зі змісту повідомлення вбачається, що ОСОБА_9 здійснив легалізацію (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, у загальному розмірі 135 015 725,46 грн. шляхом придбання нерухомості на номінальних власників, тоді як він є фактичним власником таких об`єктів нерухомості: 1) 20.08.2021 квартири АДРЕСА_4, номінальний власник ОСОБА_12, 2) 05.11.2021 групи нежитлових приміщень №333, 334, 335 загальною вартістю 11 921 200 (а саме 5 980 000, 1 973 200, 3 968 000 відповідно) гривень за адресою: АДРЕСА_5, номінальний власник ОСОБА_12, 3) 28.01.2021 квартири №160 вартістю 10 013 000 гривень за адресою: АДРЕСА_7, номінальний власник ОСОБА_12, 4) 11.07.2022 квартири вартістю 7 048 000 гривень квартири АДРЕСА_8, номінальний власник ОСОБА_12, 5) 11.07.2022 групи нежитлових приміщень №3 вартістю 2 464 505 гривень за адресою: АДРЕСА_16, номінальний власник ОСОБА_12, 6) 25.10.2021 квартир №№ 24, 36 вартістю 5 406 449,46 гривень за адресою; АДРЕСА_11, номінальний власник ОСОБА_13, 7) 28.12.2021 квартир №53, 54, 64, 74 загальною вартістю 13 181 009 (а саме 3 624 089, 3 152 370, 3 152 370, 3 152 370 відповідно) гривень за адресою: АДРЕСА_15 . номінальний власник ОСОБА_11 (сестра дружини). Водночас, за версією органу досудового розслідування, ціна цих об`єктів нерухомості у договорах купівлі-продажу була нижчою за її реальну вартість, й детективами НАБУ з метою визначення ринкової вартості такого нерухомого майна призначалась низка судових оціночно-будівельних експертиз. Також, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 шляхом організації здійснення у період з 10.05.2022 до 30.11.2022 фінансових операцій із переведення готівкових коштів у безготівкову форму під виглядом надходження грошової виручки від операційної діяльності Мережі 365 за ФОП ОСОБА_14 та ФОП ОСОБА_11 здійснив легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, у розмірі 17 931 372 грн.
27.01.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 3 статті 209 КК, а саме у пособництві ОСОБА_9 в набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якої фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також у вчиненні ді спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права і таке майно, джерела його походження, тобто легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, вчиненому в особливо великих розмірах, оскільки, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_3 як пособник вчиняв такі дії: пошук нерухомості, яку міг придбати ОСОБА_9 відповідно до його запитів та фінансові можливостей, при цьому розуміючи кінцеву мету - легалізація коштів; здійснював пошук банківських установ, через які можна здійснити оплату за нерухомість без проходження фінансового моніторингу та суворої перевірки походження коштів та їх документацій підтвердження; надавав ОСОБА_9 поради щодо необхідності документального оформлення прав власності номінальних (підставних) осіб; безпосередньо спілкувався з підставними особами організовував їх прибуття у визначений час і місце для формального підписання документів придбання нерухомості; здійснював пошук нотаріусів, юристів для швидкої та безперешкодної підготовки всіх необхідних документів та відповідно укладення угод; на прохання ОСОБА_9 ставав засновником та директором ТОВ «Ін-Істейт» і за його вказівкою перераховував кошти, які отримані у безготівковому вигляді як оплата за продаж квартир, використовуючи власні банківські рахунки переводив безготівкові кошти у готівку.
06.02.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_7 у справі №991/841/25 (залишеною без змін ухвалою АП ВАКС від 26.02.2025) частково задоволено клопотання детектива НАБУ, застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 816 800,00 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) грн, з покладанням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, строком дії до 06.04.2025 включно. Із змісту цієї ухвали вбачається, що слідчим суддею визначено підставами для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 та визначення розміру застави обґрунтованість підозри та доведеність наявності достатніх підстав вважати, що існують 2 ризики: ухилятись від органу досудового розслідування чи суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
10.02.2025 і 11.02.2025 на виконання такої ухвали 3-ма заставодавцями внесена застава за ОСОБА_3 в загальній сумі 1 816 800 грн., а саме: 1) 10.02.2025 ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 299 000 грн. 2) 10.02.2025 ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - 299 000 грн., 3) 11.02.2025 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) - 1 219 000 грн.
07.03.2025 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у пособництві ОСОБА_9 в набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також у вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого манна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, тобто легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 3 статті 209 КК, оскільки ОСОБА_3 у період з 04.08.2021 до 30.11.2022, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, дотримуючись єдиного злочинного умислу, сприяв ОСОБА_9 у легалізації (відмиванні) коштів, одержаних злочинним шляхом, у загальному розмірі 96 027 505 грн, що відповідно до пункту 2 примітки до статті 209 КК України, є особливо великим розміром.
19.02.2025 постановою прокурора матеріали досудового розслідування зокрема щодо ОСОБА_3 виділені з кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 у окреме кримінальне провадження №52025000000000084.
07.03.2025 у кримінальному провадженні №52025000000000084 ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_15 і ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку статті 290 КПК.
3.4. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
Згідно із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява №33977/96), суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, відповідно до статті 12 КК належать до особливого тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачає відповідно можливість покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що потенційно свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Суд вважає надалі наявними ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового розслідування, тоді як ризик вчинити інше правопорушення фактично вже зведений нанівець з огляду на завершення досудового розслідування.
Водночас, само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про відсутність ризиків, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід наразі достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку.
3.5. Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2402-ІХ) із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема Указом від 14.01.2025 №26/2025 (затверджений Законом України від 15.01.2025 №4220-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025 включно, й вочевидь такий строк буде продовжений й надалі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Національний банк України відкрив офіційний спеціальний рахунок НОМЕР_5 для збору коштів на підтримку Збройних Сил України у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією рф та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності.
Слідчий суддя зазначає, що внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, ворог регулярно завдає ракетних і бомбових ударів як по воєнних, так й по цивільних об`єктах, відбувалась окупація частини території України, знищуються населені пункти та гинуть люди, зокрема цивільні, а оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують будь-якої допомоги, в тому числі фінансової.
Відповідно до частини 5 статті 616 КПК, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.
Частинами 1, 3 статті 179 КПК визначено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
3.6. Оцінивши доводи клопотання захисника та прокурора, слідчий суддя бере до уваги перебування кримінального провадження №52025000000000084 від 19.02.2025 на стадії завершення досудового розслідування і ознайомлення з матеріалами такого в порядку статті 290 КПК, відсутність фактів порушень підозрюваним належної процесуальної поведінки, й відтак вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатен забезпечити подальшу належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3, виконання покладених на нього обов`язків і запобігти наявним ризикам, а тому частково задовольняє клопотання про зміну запобіжного заходу, поклавши на підозрюваного, окрім обов`язку повідомляти детективів про зміну свого місця проживання та/або роботи, також ще й обов`язки прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; здати на зберігання до відповідних уповноважених органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Щодо перерахування суми застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до пунктів 7, 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжної інструкції, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, Верховний Суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжну інструкцію про повернення коштів. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних інструкцій територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства.
З огляду на вищенаведене, повернення застави шляхом безпосереднього перерахування коштів з рахунку ВАКС на спеціальний рахунок Національного банку України на підтримку Збройних Сил України не суперечить загальним засадам кримінального провадження і є виправданим для виконання завдань кримінального провадження і оборони України, й враховуючи додані до клопотання захисника письмові згоди усіх заставодавців на перерахування застави на такий спеціальний рахунок, слідчий суддя вважає можливим задовольнити таке прохання.
Керуючись статтями 131, 132, 176-201, 309, 369-372, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання.
2. Змінити ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) застосований ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.02.2025 у справі №991/841/25 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становило 1 816 800 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень,
на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього строком на 2 місяці до 22.06.2025 включно такі обов`язки:
1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
2) повідомляти детективів, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
3) здати на зберігання до відповідних уповноважених органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
3. Заставу у розмірі 1 816 800,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень, яка була внесена заставодавцями ОСОБА_4 (в розмірі 299 000 грн.), ОСОБА_6 (в розмірі 299 000 грн.), ОСОБА_3 (в розмірі 1 219 000 грн.) на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 06.02.2025 в справі №991/841/25 перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України за такими реквізитами: отримувач: Національний банк України (код 00032106), рахунок НОМЕР_5; банк: Національний банк України; МФО 300001.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 28.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________