НАБУ та САП обвинувачують ексрадника Офісу Президента України Артема Шила та його спільників у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Згідно з даними, встановленими слідством, учасниками злочинної групи були:

• керівник організованої групи — Артем Шило, ексрадник Офісу Президента України та експрацівник СБУ;
• співорганізатор — Костянтин Мельник;
• пособник — працівник СБУ Олександр Ковалюк;
• пособник у легалізації майна — рієлтор Олександр Лісковацький.

Слідство встановило, що у червні – грудні 2022 року Шило через підконтрольних службових осіб АТ «Укрзалізниця» забезпечив обрання наперед визначеної компанії постачальником силових трансформаторів. Закупівлю провели за значно завищеними цінами. Продукцію закуповували через зареєстровану в Болгарії фірму-прокладку в узбецького виробника та перепродавали АТ «Укрзалізниця» із залученням підконтрольних компаній-посередників за вдвічі завищеними цінами.

Через такі прокладкові махінації Укрзалізниця зазнала збитків на суму близько 95 млн грн — коштами заволоділи учасники злочину.

Водночас справа охоплює ще один епізод — закупівлю кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами, яка тривала з жовтня 2021 року. Цю закупівлю організували та контролювали народний депутат Віктор Бондар і приватний підприємець Володимир Котляр.

Встановивши контроль за закупівлями в АТ «Укрзалізниця», організована група під керівництвом Артема Шила гарантувала нардепу Бондарю та приватному підприємцю Котляру можливість подальших поставок цієї продукції за завищеними цінами — але за умови «поділитись» коштами, якими заволоділи, віддаючи 7% від обсягу закупівлі.

Втілюючи свій злочинний намір, протягом 2021–2022 років Бондар і Котляр домоглися, щоб перемогу в закупівлях АТ «Укрзалізниця» на постачання кабельно-провідникової продукції здобули підконтрольні їм компанії.

За даними слідства, внаслідок реалізації цих злочинних схеми Укрзалізниці було завдано збитків на суму понад 140 млн грн.

Шило на цьому не зупинився. За даними слідства, він вирішив легалізувати гроші, одержані злочинним шляхом — понад 173 млн грн, набутих ним орієнтовно з 2016 до 2021 року за час служби в органах безпеки. Частину цих грошей він вклав у купівлю елітної житлової та комерційної нерухомості в Печерському і Шевченківському районах Києва, а іншу — перевів на рахунки підконтрольних фізичних осіб під виглядом оплати послуг у салонах краси. Усі ці фіктивні перекази контролював особисто Шило через довірену особу.

На етапі легалізації цих грошей, за даними слідства, до злочинної групи увійшов новий учасник — рієлтор Олександр Лісковацький. Він радив Шилу, надавав засоби й усував перешкоди в незаконній діяльності: реєстрував нерухомість на підставних осіб, занижував її оціночну вартість та підшукував фінансові установи, що не надто прискіпливо перевіряли походження коштів, які спрямовувалися на придбання цих активів.

Також слідство встановило, що співорганізатор Костянтин Мельник легалізував частину коштів, отриманих від постачальника кабельно-провідникової продукції. Він це здійснив шляхом розпорядження і приховування, маскування їх походження через підконтрольне йому підприємство.

Дії Шила, Мельника, Ковалюка та Лісковацького кваліфікували за ч. 5 ст. 191 та ч. 2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Де справи про закупівлю кабелів та трансформаторів?

Обидва епізоди — закупівлі кабельно-провідникової продукції та трансформаторів — з березня 2026 року у ВАКС.

Слідство встановило, що нардеп Віктор Бондар, використовуючи зв’язки з посадовцями «Укрзалізниці», які відповідали за виробничі закупівлі, вступив у змову з київським підприємцем Володимиром Котляром — власником компанії «Еней» та футбольного клубу «ХІТ». Котляр діяв у партнерстві з керівником «Енею» Сергієм Кондратенком. Разом вони організували постачання продукції за завищеними цінами, отримуючи таким чином прибуток за рахунок переплати за товари.

За версією слідства, суть схеми полягала в тому, що Котляр у 2021 році розробив механізм постачання кабельної продукції для потреб «Укрзалізниці» через підконтрольні йому компанії. Саме він домовився з «бек-офісом» Шила.

Протягом 2021–2023 років низка підконтрольних Котляру підприємств перемагали у тендерах «Укрзалізниці» на постачання кабельно-провідникової продукції. При цьому вони не були виробниками, а закуповували товар через фірми-прокладки, штучно завищуючи ціну в 1,5–2 рази вище ринкової.

Аби приховати реальну вартість продукції, Котляр разом зі спільниками тиснули на виробників, примушуючи їх надати завищені дані про ринкові ціни.

За версією слідства, організатором цієї схеми був Володимир Котляр. Саме він контролював підприємства, що постачали за завищеними цінами кабелі для залізниці.

Згодом Котляр виявив бажання визнати свою вину та укласти угоду про визнання винуватості. Проте провадження засекретили, щоб не допустити розголошення відомостей досудового розслідування, адже фігуранти зобов’язались надати викривальні свідчення проти інших учасників злочинної групи. Тому умови угоди про визнання винуватості організатора злочинної схеми поки залишаються невідомими.

Інший епізод, де обвинувачені нардеп Віктор Бондар та інші, наразі перебуває на стадії підготовчого провадження.

А справа щодо закупівлі трансформаторів вже перейшла на стадію судового розгляду. У ній теж деякі особи визнали свою вину та пішли на угоду зі слідством, зокрема екстрадована Наталія Колташева та представник компанії «Узелектро» Денис Хом’яков.

Серед обвинувачених в епізоді щодо закупівлі трансформаторів:

• Артем  Солодкін — підприємець, власник ТОВ «СКС Медікал Груп»;
• Ігор Бутанов — підприємець, член групи Шила;
• Олексій Онисимюк  — колишній заступник директора філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця»;
• Владислав Іванов.

У вересні 2026 року фігуранти виявили бажання укласти угоди про визнання винуватості. 17 вересня 2026 року стало відомо про бажання укласти угоду пособником — працівником СБУ Олександром Ковалюком. ВАКС тоді ухвалив виділити матеріали щодо нього в окреме провадження. Вже 24 вересня 2026 року ВАКС затвердив укладену угоду між Ковалюком та прокурором САП. Текст угоди є повністю засекреченим, дізнатись про умови угоди наразі неможливо.

Другим фігурантом, який пішов на угоду зі слідством, став ріелтор Олександр Лісковацький. 1 жовтня 2026 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості між Лісковацьким та прокурором САП. Судове засідання відбувалося у частково закритому форматі — під час озвучення банківських та інших конфіденційних даних.

За результатами розгляду угоди ріелтору призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю у сфері нерухомості на 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК Лісковацького звільнили від відбування покарання із встановленням іспитового терміну строком на 3 роки.

За даними слідства, він підшуковував для Артема Шила банківські рахунки, шукав об’єкти нерухомості за штучно заниженими цінами, складав відповідні договори з фіксацією заниженої вартості та проводив зустрічі з номінальними власниками майна.

Зокрема, Лісковацький забезпечував пошук приміщень та укладення договорів на вулиці Тарасівській, оформлення на підставних осіб і подальше переоформлення на компанію двох квартир на вулиці Паньківській, а також продаж і придбання на номінальних власників чотирьох квартир на вулиці Михайла Драгомирова в Києві.

Також у судовому засіданні стало відомо, що це перший випадок у НАБУ та САП, коли до відповідальності за статтею 209 КК притягують рієлтора як суб'єкта первинного фінмоніторингу. Прокурор підкреслив, що обвинувачений діяв лише за стандартну ріелторську комісію, не отримуючи іншої вигоди.

У судовому засіданні, яке відбулося 29 вересня 2026 року, стало відомо, що організатор схеми Артем Шило та співорганізатор Костянтин Мельник теж бажають укласти угоди про визнання винуватості. За результатами засідання ВАКС виділив матеріали щодо Шила в окреме провадження.

2 жовтня 2026 року у ВАКС провели перше засідання щодо укладеної угоди про визнання винуватості між Шилом та прокурором САП. Проте засідання 2 жовтня та наступне, яке було призначене на 12 жовтня, відбувалися в закритому режимі. Захисники наполягали саме на закритості судового процесу через деталі угоди, серед яких — надання викривальних відомостей Шилом щодо фігурантів, справи яких перебувають на досудовому розслідуванні.

13 жовтня 2026 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості. Йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі без права обіймати посади, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень у військових формуваннях та правоохоронних органах строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України Шила було звільнено від покарання із встановленням іспитового строку на 3 роки.

Також, згідно із затвердженою угодою, Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. Крім того, встановлено строк розтермінування суми штрафу на 1 рік зі сплатою щоквартально 51 млн грн.

Крім того, ВАКС застосував спецконфіскацію до певних активів Шила:

• квартири площею 183,5 кв.м та двох квартир площею 102,3 кв.м;
• коштів на суму 325,7 млн грн.